Рішення

від 09.03.2023 по справі 2-3059/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-3059/11

Провадження № 2/522/2540/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Шумило М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» про усунення перешкод у користуванні власністю та за зустрічною позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 07.07.2009 року надійшов позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» про усунення перешкод у користуванні: усунути перешкоди у користуванні права власності в будинку АДРЕСА_1 шляхом виселення вахтерів з нежитлової кімнати, яка належить їх на праві власності; зобов`язати ОСББ «Водний» не перешкоджати у відновленні зруйнованої стіни в коридорі.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 20.10.1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з однієї сторони та АТ «Стікон», з іншої сторони, було укладено Договір №186, за яким позивачами придбане у рівних долях нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі будинку. Згідно вказаного Договору №186 від 20.10.1999 року, АТ «Стікон» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було прийнято інвесторами в будівництві житлового будинку АДРЕСА_2 .

06.04.2001 року між АТ «Стікон», в особі голови правління Крючкова Л.Я., з одного боку та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з іншого боку, було складено Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на виконання Договору №186 від 20.10.1999 року отримали у власність в рівних долях нежитлові приміщення:

- приміщення загальною площею 440,8 м?, розташоване на першому поверсі в осях 7-13 та А-Д, 8-10 та Д-Ж/1;

- приміщення загальною площею 245,7 м?, що розташовані у підвальному поверсі в осях 7-11 та Б-Г, 9-11 а та Г, 5-10 та Д-Ж/1 житлового дому по АДРЕСА_2 . В 2006 році після проведення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 реконструкції приміщення мешканці будинку АДРЕСА_1 незаконно, без згоди позивачів, заволоділи даним нежитловим приміщенням, незаконно вселивши нанятих вахтерів. Крім того, невстановленими мешканцями зруйновано стінку в коридорі, яка розділяла придбане Позивачами приміщення з іншою частиною будівлі, у зв`язку з чим було звернено до Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області із заявою про виселення вахтерів зі спірного приміщення. Наприкінці 2008 року мешканці будинку АДРЕСА_1 об`єдналися в Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний». Позивачі, дізнавшись про це, звернулись до голови в Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» Алманової І.Л. з проханням звільнити кімнату та відновити стінку, однак, результату від перемовин досягнуто не було, з огляду на, що Позивачі повторно звернулись до Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області з тим же проханням, на що їм було рекомендовано звернутись до Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 017.07.2009 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.10.2009 року справу призначено до розгляду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеса від 23.12.2009 року провадження у справі за заявою відповідача ОСББ «Водний» зупинено до розгляду іншої справи.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2013 року провадження у справі було відновлено.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.11.2013 року позов залишено без розгляду з підстав неявки позивачів.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29.01.2014 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21.11.2013 року про залишення позову без розгляду скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2014 року провадження у справі за заявою позивача ОСОБА_1 зупинено до розгляду іншої справи.

27 грудня 2017 року цивільна справа була повторно автоматично розподілена до розгляду судді Приморського районного суду м. Одеси Шенцевій О.П., у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.09.2018 року позов залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28.02.2019 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27.09.2018 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.03.2019 року справу було прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.07.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

11.12.2019 року позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було подано до Приморського районного суду м. Одеси заяву про зміну предмету позову та приєднання доказів.

14.07.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Приморського районного суду м. Одеси було подано заяву про зміну предмету позову. Позовні вимоги було сформульовано наступним чином:

« 1. Усунути перешкоди ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у користуванні нежитловими приміщеннями першого поверху та підвалу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення працівників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») (код ЄДРПОУ 36110104) з приміщення №17 - коридор з площею 12.6 м?, та з приміщення №18 склад площею 7.1 м? та підвалу, демонтажу санітарного вузла та звільнення вказаних приміщень від працівників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» ОСББ «Водний» їх особистих речей та майна об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») (код ЄДРПОУ 36110104).

2. Зобов`язати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») (код ЄДРПОУ 36110104) привести приміщення №17 та №18, шахту вантажного ліфта у відповідність до технічного паспорту від 25.10.2005 року на нежилі приміщення першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1 .»

17.09.2020 року Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») було подано зустрічну позовну заяву у справі №2-3059/11, якою просять зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не перешкоджати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») у користуванні допоміжними приміщеннями, загальною площею 245.7 кв.м., які розташовані у підвалу будинку АДРЕСА_1 .

Відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №503870, 08 вересня 2008 року було проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Водний», код ЄДРПОУ 36110104. Згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №526 від 26.05.2009 року, КП «ЖКС «Порто-Франківський» передав з балансу за актом приймання-передачі частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на баланс ОСББ «Водний». Згідно акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 15.07.2009 року, КП «ЖКС «Порто-Франківський» передав з балансу частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на баланс ОСББ «Водний», яка складає: загальну частину будинку 8200 кв.м., житлова площа квартири 3347,63 кв.м., загальна площа квартир 6503,26 кв.м., загальна площа допоміжних приміщень 780 кв.м.

Відповідач зазначає, що у спірних приміщеннях розташована внутрішньобудинкова каналізаційна система, яка призначена для забезпечення потреб усіх співвласників будинку АДРЕСА_1 , а також стояки гарячої та холодної води.

Також відповідачем до суду було надано висновок експерта №12/12 судової будівельно-технічної експертизи, виконаної згідно заяви адвоката Борогана В.В., що діє в інтересах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний», складеної 11.05.2021 року. Згідно вказаного висновку експерта, встановлено, що приміщення першого поверху та підвалу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщення № 17 коридор з площею 12,6 м. кв., приміщення №18 склад площею 7.1. кв.м. та підвалу, шахта вантажного ліфту, наявні інженерні комунікації (запірна арматура мережі водопостачання та опалення) необхідні для обслуговування житлового будинку. Таким чином, на підставі викладеного, згідно з ДБН В. 2.2-15-2019 «Будівлі і споруди. Житлові будівлі. Основні положення», можливо зробити висновок, що приміщення № 18 склад площею 7.1 кв.м та підвалу, шахта вантажного ліфту, за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, які необхідні для обслуговування.

15.07.2021 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про застосування до зустрічної позовної заяви строку позовної давності.

В судове засідання представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник ОСББ «Водний» у судовому засіданні просив зустрічний позов задовольнити, у задоволення первісного відмовити.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.

20.10.1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з однієї сторони та АТ «Стікон», з іншої сторони, було укладено Договір №186, за яким позивачами придбане у рівних долях нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 .

Згідно вказаного Договору №186 від 20.10.1999 року АТ «Стікон» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було прийнято інвесторами в будівництві житлового будинку АДРЕСА_2 .

06.04.2001 року між АТ «Стікон», в особі голови правління Крючкова Л.Я., з одного боку та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з іншого боку, було складено Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виконання Договору №186 від 20.10.1999 року отримали у власність в рівних долях нежилі приміщення:

- приміщення загальною площею 440,8 м?, розташоване на першому поверсі в осях 7-13 та А-Д, 8-10 та Д-Ж/1;

- приміщення загальною площею 245,7 м?, що розташовані у підвальному поверсі в осях 7-11 та Б-Г, 9-11 а та Г, 5-10 та Д-Ж/1 житлового дому по АДРЕСА_2 .

На підставі Акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 06.04.2001 року виконкомом Одеської міської ради 04.02.2002 року ухвалено рішення №017237 та видано Свідоцтво на право власності на житлові приміщення, що розташовані у буд. АДРЕСА_1 . Воно було здано до БТІ у порядку обміну на наступне Свідоцтво про право власності. Свідоцтво було видано на підставі технічного паспорту № НОМЕР_3 на нежитлові приміщення, що розташовані в підвалі та Технічного паспорту №007/1 на нежитлові приміщення, що розташовані на першому поверсі, згідно Технічного паспорту №007/1 на нежитлові приміщення, що розташовані на першому поверсі.

Згідно Технічного паспорту №007/1 позивачам належать серед інших, нежитлові приміщення 1-го поверху:

- приміщення №17 коридор площею 12.6 м?

- приміщення №18 склад площею 7.1 м?

06.10.2005 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано Свідоцтво НОМЕР_4 про право на нежитлові приміщення першого поверху на об`єкт в цілому, який розташований в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках кожному на праві спільної часткової власності. Приміщення в цілому складається з нежилих приміщень першого поверху, загальною площею 512,1 м? відображених у технічному паспорті від 10.08.2005 року.

Згідно Технічного паспорту від 25.10.2005 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належать наступні нежилі приміщення першого поверху в житловому будинку АДРЕСА_1 :

- приміщення №17 коридор площею 12.6 м?

- приміщення №18 склад площею 7.1 м?

30.11.2006 року Приморським районним судом м. Одеса ухвалене рішення по справі №2-9748, яким за позивачами визнано право власності на нежитлове приміщення шахти вантажного ліфту, площею 9.8 м?, що розташований на першому поверсі б. АДРЕСА_1 поряд з приміщенням №17 коридором та №18 складом. У подальшому це рішення було скасовано.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2015 року по справі №2-4454/11, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у визнанні права власності на нежитлове приміщення шахти вантажного ліфту, площею 9.8 м?, це рішення набрало законної сили. Позовні вимоги ОСББ «Водний» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволені частково, останні зобов`язані не перешкоджати ОСББ «Водний» у користуванні нежилим приміщенням шахти вантажного ліфту, площею 9.8 м?, розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 .

25 травня 2008 року установчими зборами власників квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 було прийнято рішення про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердити його назву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується Протоколом №1.

У травні 2005 року мешканці будинку АДРЕСА_1 самовільно зруйнували стіну, що веде до шахти вантажного ліфта, зробили перепланування шахти вантажного ліфта, зробили перепланування шахти вантажного ліфта та захопили приміщення АДРЕСА_3 та №18. В захоплених приміщеннях ними були облаштовані санвузол та кімната для консьєржки, складське приміщення. На цей час захоплена шахта вантажного ліфта перебудована, фактично не є шахтою, а є приміщенням площею приблизно 16 м?, у той час як згідно технічного паспорту нежитлове приміщення (шахту вантажного ліфта) в житловому будинку АДРЕСА_1 його площа повинна складати 9.8 м?.

12.09.2006 року комісією ДУ №1 КЄО м. Одеса складено Акт, яким встановлено, що мещканцями будинку АДРЕСА_1 самовільна була зруйнована стіна, що вела до шахти вантажного ліфта. Мешканці заявили, що хочуть на місці вантажного ліфта зробити приміщення для охоронця будинку, хоча за проектом вхід в житловий будинок знаходиться на протилежній стороні житлового будинку. Документи і дозвіл на проведення робіт відсутні.

02.02.2007 року рішенням зібрання домового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1 , постановлено «зробити ремонт в приміщенні, що прилягає до входу на першому поверсі, поставити санвузол. Закінчити кімнату для консьєржки».

В січні 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Приморського відділку УМВС України в Одеській області. По результатам розгляду заяви прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, з директором ОСББ «Водний» ОСОБА_4 проведена профілактична бесіда, що підтверджується листом 31/23-366-ЖРЗПС від 19.01.2019 року. 29.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського ВП з заявою про отримання копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. 03.12.2019 року ОСОБА_1 було отримано відповідь лист П-1298.

04.03.2010 року Одеським міським Управлінням ГУ МНС України в Одеській області на запит позивача надано листа вих.№172 відповідь про те, що робочим проектом будинку АДРЕСА_2 передбачений вихід на першому поверсі в блок-секції «Б» в осях Ж-1 і Ж-2 (згідно проекту). Вхід в будівлю нежитлових приміщень передбачався в блок-секції «С» в осях Е-10 Д-10 та виділений був перегородкою в осях Е-8 і Д-8 від коридора до житлового будинку на першому поверсі передбаченого у відповідності п.1.38, СніП 2.08.01-89, п.2.53, ДБН в.2.2.-15-2005.

15.04.2010 року ПП «Одеським науково-дослідницьким центром експертних досліджень ім. Скибінського С.С. складений висновок №041/2010 за запитом адвоката Линецького І.Л.. Згідно висновку, вхід по осі 10 в осях Е-Д (фото 6) згідно Додатка № 6, 7 за проектом не призначений для використання мешканцями, так як не має доступу до ліфтів та сходів, що ведуть на житлові поверхи; цей вхід призначений для доступу до нежитлових приміщень першого поверху та підвалу. Це саме той вхід, біля якого мешканцям облаштований фактичний вихід з будинку, протиправно зайняті приміщення позивачів №17 коридор площею 12.6 м? та № 18 склад площею 7.1 м?, в них облаштована кімната для вахтера, туалет та умивальник.

Сходова клітка, розташована в осях 8-10 і Ж-Ж/1, з`єднує перший і підвальний поверхи, тобто доступ мешканцям до своїх квартир через цю сходову клітину неможливий.

В приміщенні коридора по осі 8 в осях Д-Е запроектована перегородка товщиною 200 мм., демонтаж якої категорично заборонено (схема №1, додаток 4), про що в проекті залишений запис за підписом Головного інженера проекту проектної організації ОАО «Одесгражданпроект».

У проекті (Додаток №4) не запроектовані приміщення для охорони, консьєржки при зовнішніх входах в житловий будинок.

11.07.2013 року ПП «Одеським науково-дослідним центром експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» складений висновок №042/2014 за ухвалою Приморського районного суду м. Одеса по справі №2-4454/11. Згідно висновку:

«Відповідь по третьому питанні. Можливість доступу мешканцям до своїх квартир через вхід, розташований в блок-секції «С» в осях Е-10 і Д-10, згідно з робочим проектом не передбачалася.

Відповідь по п`ятому питанні. Планування 1-го поверху, згідно з даними робочого проекту реконструкції будівлі гуртожитку по АДРЕСА_2 така, що з нежитлових приміщень, розташованих в осях 7-13 і А-Д, 8-10 і Д-ж/1 неможливо безпосередньо потрапити в житлову частину вищевказаної реконструйованої будівлі, що забезпечено відповідним розташуванням стін і перегородок ( у тому числі наявністю перегородки по осі 8 в осях Д-Е, а так само розміщенням входів і виходів із зазначених нежитлових приміщень.

Відповідь по шостому питанню. Проектом реконструкції гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 приміщення для охорони або консьєржа на першому поверсі при входах в житлову частину не передбачені».

13.04.2015 року ПП «Одеським науково-дослідницьким центром експертних досліджень ім. Скибінського С.С. складений Висновок №123/2014 за ухвалою Приморського районного суду м. Одеси по справі 2-4454/11. Згідно висновку, при вимірюванні фактичних об`ємно-планувальних показників, з зазначеними в копії плану першого поверху реконструйованого гуртожитку по АДРЕСА_2 , розробленого ТОВ «Одесцивільпроект», експерт встановив частково не відповідальність планованих рішень, а саме:

1. У приміщенні між осями 5-9 Г-Д виконанню кладка стін в результаті чого утворено приміщення №21, площею 10 м?.

2. В коридорі загального користування між осями 6-8 та Е-Ж відсутня запроектована перегородка товщиною 200 мм.

3. У нежитлових приміщеннях між осями 5-8 та Е-Ж виконана реконструкція зі зміною об`ємно-планувальних показників і прибудовою нових приміщень.

На даний час, у нежитлових приміщеннях № 17 коридор площею 12.6 м? та № 18- склад площею 7.1 м? знаходяться мешканці будинку АДРЕСА_1 ОСББ «Водний», а саме: знаходиться кабінет директора ОСББ «Водний» Алманової І.Л., здійснює діяльність працівник ОСББ «Водний» - охоронець (консьєрж), для нього там облаштований санвузол, також у цих приміщеннях розташоване складське приміщення ОСББ «Водний». Внаслідок чого, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені доступу до підвального приміщення площею 245 м?, так як єдиний вхід до підвалу був розташований у зайнятому ОСББ «Водний» приміщенні №18 (де на даний час розміщений санвузол). Приміщення №17 та №18 розташовані з прямим доступом до підвалу (який знаходиться у власності позивачів), мешканці будинку АДРЕСА_1 відносять туди будівельне сміття з власних квартир, в дверному отворі підвалу проклали каналізаційну трубу поверх підлоги, пожежний вихід з приміщення закритий, його неможливо використовувати так як мешканці поклали на підлогу поблизу виходу кахельну плитку, яка не дає змоги відкрити двері виходу.

Судом встановлено, що чисельні звернення позивачів за первісним позовом до правоохоронних органів слугують підтвердженням реального вчиненням ОСББ «Водний» перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями першого поверху та підвалу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення працівників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») (код ЄДРПОУ 36110104) з приміщення №17 - коридор з площею 12.6 м?, та з приміщення №18 склад площею 7.1 м? та підвалу, демонтажу санітарного вузла та звільнення вказаних приміщень від працівників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» ОСББ «Водний» їх особистих речей та майна об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») (код ЄДРПОУ 36110104). В свою чергу ОСББ «Водний» не заперечує вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перешкод та навпаки доводить наявність свого права на їх вчинення і користування спірними приміщеннями.

Частина 1 ст. 55 Конституції України, передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.

Ст. 41 Конституції України, передбачено, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ч. 1 ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового та майнового права та інтересу. Ч. 2 ст. 16 ЦК України, визначено способи захисту, які можуть застосовуватися при порушенні особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Верховний суд своєю постановою від 22.03.2018 року по справі № 815/2309/17, аналізуючи норми цивільного законодавства, зробив висновок про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Позивачі є власниками нежитлових приміщень першого поверху та підвалу об`єкт в цілому, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі нежитлові приміщення 1-го поверху: № 17-коридор площею 12.6 м?, № 18 склад площею 7.1 м?, що підтверджується свідоцтвом про право на нежитлові приміщення НОМЕР_4 виданим 06.10.2005 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, на даний час не скасовано запис про проведену державну реєстрацію, і в силу ст. 391 ЦК України, як власники майна Позивачі мають право вимагати усунення перешкод у здійсненні ними права користування та розпорядженням своїм майном.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом унесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.

Як зазначено в Постанові ВСУ від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16 згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі нежилого приміщення, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб, будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту свого права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєї своєю власністю. Отже, позивач на власний розсуд може визначити яким шляхом необхідно усунути порушене право.

Законодавцем розмежовано поняття допоміжного та нежилого приміщень у багатоквартирному будинку. Зокрема, у статті 1 закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-III зазначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Офіційне тлумачення цих положень зробив Конституційний Суд України у рішенні від 2 березня 2004 року №-4-рп/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків).

ВС підкреслив, що відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі № 915/1096/18, від 18.07.2018 року у справі №916/2069/17, від 22.11.2018року у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 року у справі № 906/1169/17, від 06.08.2019 року у справі № 914/843/17, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Відповідно до наданого відповідачем ОСББ «Водний» висновку експерта №12/12 судової будівельно-технічної експертизи, що виконана за заявою адвоката Борогана В.В., який діє в інтересах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» та який складений 11.05.2021 року, встановлено, що приміщення першого поверху та підвалу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщення № 17 коридор з площею 12,6 м. кв., приміщення № 18 склад площею 7.1. кв.м. та підвалу, шахта вантажного ліфту, наявні інженерні комунікації (запірна арматура мережі водопостачання та опалення) необхідні для обслуговування житлового будинку. Таким чином, на підставі викладеного згідно з ДБН В. 2.2-15-2019 «Будівлі і споруди. Житлові будівлі. Основні положення», можливо зробити висновок, що приміщення № 18 - склад площею 7.1 кв.м та підвалу, шахта вантажного ліфту, за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, які необхідні для обслуговування.

Однак, на даний час спірні приміщення в рівних частках кожному на праві приватної спільної часткової власності, відповідно до чинного законодавства належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , запис про проведену державну реєстрацію скасовано не було, у зв`язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних свобод чи інтересів.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції, а також Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, відповідно до яких - дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення у справі BRONIOWSKI V. POLAND від 22.06.2004 року, заява № 31443/96).

Згідно з п. 50 Рішення ЄСПЛ у справі «ЩОКІН ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF SHCHOKIN v. UKRAINE) (Заяви №№ 23759/03 та 37943/06) судом констатовано, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача на володіння належним йому майном, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу N 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та, виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом, без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3,4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Як визначено статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в т.ч. припинення дії, яка порушує право; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1)договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ст. 13 ч.ч. 1, 2, 3, 4 ЦК). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які зазначені вище, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6 ст. 13 ЦК).

Щодо заявленої представником відповідача ОСББ «Водний», адвокатом Бороганом В.В. зустрічної позовної заяви та заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Євценка Р.І., то суд зазначає, твердження представника позивача ОСОБА_1 є обґрунтованим з огляду на наступне.

Перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року, постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.11.2018 року, у справі № 372/1036/15-ц).

Згідно зі статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Визначення моменту початку відліку позовної давності міститься у ст. 261 ЦК України. При цьому, за загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, позовна давність є строком для пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). І в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідалася або могла довідатися особа, право якої порушене.

Як повідомляється представником ОСББ «Водний», згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №503870, 08 вересня 2008 року було проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Водний», код ЄДРПОУ 36110104. Згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №526 від 26.05.2009 року, КП «ЖКС «Порто-Франківський» передав з балансу за актом приймання-передачі частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на баланс ОСББ «Водний». Згідно акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 15.07.2009 року, КП «ЖКС «Порто-Франківський» передав з балансу частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на баланс ОСББ «Водний», яка складає: загальну частину будинку 8200 кв.м., житлова площа квартири 3347,63 кв.м., загальна площа квартир 6503,26 кв.м., загальна площа допоміжних приміщень 780 кв.м. Однак, вказане, не спростовує права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на нежилі підвальні приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , і відповідно до чинного законодавства, вони є законними власниками нежилих підвальних приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , площею 245, 7 кв. м.

Судовий розгляд справи № 2-3059/11 триває з 2009 року, про даний спір відповідачеві відомо. Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, чого позивачем за зустрічним позовом зроблено не було.

Таким чином суд, враховуючи заяву Позивача про застосування строку позовної давності, приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСББ «Водний».

Крім того, Суд додатково зауважує, що оскільки Позивачі є власниками нежитлових приміщень першого поверху та підвалу об`єкт в цілому, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі нежитлові приміщення 1-го поверху: № 17-коридор площею 12.6 м?, № 18 склад площею 7.1 м?, що підтверджується свідоцтвом про право на нежитлові приміщення НОМЕР_4 виданим 06.10.2005 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради і на даний час право власності не скасовано, то зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не перешкоджати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») у користуванні приміщеннями, загальною площею 245.7 кв.м., які розташовані у підвалу будинку АДРЕСА_1 у Суду законних підстав не має.

Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») обрано неналежний спосіб захисту. Маючи підтвердження, що спірні приміщення є саме допоміжними приміщеннями, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») має всі підстави звернутись до суду з позовом або про скасування права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 1-го поверху, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 або ж з позовом про встановлення сервітуту на право користування приміщеннями, загальною площею 245.7 кв.м., які розташовані у підвалу будинку АДРЕСА_1 . В межах предмету зустрічної позовної заяви захистити право Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») у Суду не має законних підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. З, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Водний» про усунення перешкод у користуванні задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у користуванні нежитловими приміщеннями першого поверху та підвалу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення працівників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») (код ЄДРПОУ 36110104) з приміщення №17 коридор, площею 12.6 м?, та з приміщення №18 склад, площею 7.1 м? та підвалу, зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» ОСББ «Водний» демонтувати санітарний вузел та звільнити вказані приміщення від працівників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» ОСББ «Водний» їх особистих речей та майна об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») (код ЄДРПОУ 36110104).

Зобов`язати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») (код ЄДРПОУ 36110104) привести приміщення №17 та №18, шахту вантажного ліфта у відповідність до технічного паспорту від 25.10.2005 року на нежилі приміщення першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1 .

В задоволенні зустрічної позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») про зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не перешкоджати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Водний» (ОСББ «Водний») у користуванні допоміжними приміщеннями, загальною площею 245.7 кв.м., які розташовані у підвалу будинку АДРЕСА_1 відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.03.2023 року.

Суддя

09.03.2023