Рішення

від 28.02.2023 по справі 504/2447/22

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/2447/22

Номер провадження 2/504/825/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді: Вінської Н.В.,

секретарі Коцар А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Доброслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ТОР» за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ГУ Державної податкової служби в Одеській області про зобов`язання нарахування та оплату єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за виплачену заробітну плату,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ТОВ «ТОР» та просить суд зобов`язати відповідача нарахувати на суму заробітної плати за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року, єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з порядку ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за застраховану особу - ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) та сплатити вказану суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку застрахованої особи, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує наступним, так він 01.10.2009 року, був прийнятий на посаду токаря 6 розряду (Наказ № 61 від 01.10.2009 року) в Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОР». Надалі 06.03.2013 року я був звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (Наказ № 96 від 06.03.2013 р), про що було здійснено відповідний запис у трудовій книжці представниками ТОВ «ТОР». Перебуваючи у трудових відносинах, за цей час Відповідачем нараховувалася та виплачувалася заробітна плата на руки, за отримання якої всі працівники ставили підписи у бухгалтерські відомості, а чи сплачувалися страхові внески згідно чинного законодавства (кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тощо) йому не було відомо він я не задавався цим питанням, оскільки не має фахової освіти в цьому напрямку, а тому повністю довіряв бухгалтерії ТОВ «ТОР».

21.07.2022 року позивач ОСОБА_1 отримав в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідку форми ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу, з якої дізнався, що за час роботи на підприємстві ТОВ «ТОР» з 01.10.2009 по 30.09.2010 рр., страхувальником (роботодавцем) - ТОВ «ТОР» не було перераховано єдиний внесок, внесення відповідних коштів на рахунок Державної фіскальної служби України, що позбавляє Позивача страхового (трудового) стажу за цей період.

Отже з вини Відповідача індивідуальні відомості про застраховану особу Позивача не відображають страхового періоду та сплати єдиного соціального внеску за період протягом часу з 01.10.2009 по 30.09.2010 рр., шо свідчить про суттєве порушення його прав, для захисту яких ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач в особі директора ТОВ «ТОР» Кіфік М.Ю. надав до суду заяву якою просить суд відмовити у задоволенні позову, розгляд справи просить проводити без його участі. Надав до суду письмові пояснення та копії наказів про прийняття на роботу та звільнення ОСОБА_1 , реєстр наказів підприємства, табелі обліку робочого часу, розрахунково платіжні відомості, відомості з виплати заробітної плати, звіти про працевлаштування інвалідів.

Представник третьої особи ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області надав до суду письмові пояснення по суті заявленого позову, у відповідності до яких, посилається на п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 (в редакції від 22.07.2009, що діяла в період відсутності сплати внесків ТОВ «ТОР» за Позивача) страхувальник зобов`язаний: нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4- 1, 10, 14 статті 11 цього Закону.

Таким чином, ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області , дійшов висновку, що обов`язок зі сплати внесків лежить на роботодавцеві, в цьому випадку ТОВ «ТОР».

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи сторін викладені в письмових заявах та поясненнях, судом встановлено наступні обставини.

Згідно до листа ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області позивач ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, як особа з інвалідністю II групи загального захворювання. При розрахунку пенсії взято до уваги період роботи в ТОВ «ТОР» з 01.10.2010 по 27.06.2012, з 01.07.2012 по 28.02.2013, з 01.11.2013 по 18.11.2013 року. Період з 01.10.2009 по 30.09.2010 не зараховано до страхового стажу в зв`язку з відсутністю в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про роботу, нарахування заробітної плати (доходу) та сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ТОВ «ТОР».

Як доказ свого працевлаштування у ТОВ «ТОР» у період 01.10.2009 по 30.09.2010 року позивачем надано копію трудової книжки НОМЕР_2 в якій міститься: -

запис № 11, дата запису 01.10.2009 року, про прийняття позивача на роботу токарем 4 розряду; підстава запису Наказ № 61 від 01.10.2010 року (6-ий аркуш трудової книжки);

- запис № 12, дата запису 06.03.2013 року, про звільнення позивача за власним бажанням; підстава запису наказ № 96 від 06.03.2013 року (6-ий аркуш трудової книжки).

Вищезазначені записи закреслено лінією та нижче них міститься запис «Не действительно», замість викреслених записів під №11 та 12 внесено до трудової книги наступне:

- запис № 11, дата запису 01.10.2009 року, про прийняття позивача на роботу токарем 4 розряду; підстава запису Наказ № 61 від 01.10.2009 року (8-ий аркуш трудової книжки);

- запис № 12, дата запису 06.03.2013 року, про звільнення позивача за власним бажанням; підстава запису наказ № 96 від 06.03.2013 року (8-ий аркуш трудової книжки).

Директором ТОВ «ТОР» Кіфік М.Ю. надано засвідчені належним чином копію заяви ОСОБА_1 про прийняття на посаду токаря від 01.10.2010 року та копію наказу №61 про прийом ОСОБА_1 на роботу з 01.10.2010 року на посаду токаря.

Згідно до наданих суду відповідачем, копій розрахункових відомостей ТОВ «ТОР» за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року позивач ОСОБА_1 почав отримувати заробітну плату на підприємстві з жовтня 2010 року.

Згідно наданих суду відповідачем копій табелів обліку робочого часу за період з 01 жовтня 2009 року по 31.12.2010 року, табелювання позивача ОСОБА_1 відповідачем ТОВ «ТОР» було розпочато з 01.10.2010 року.

Також відповідачем надано платіжні відомості підприємства за період з жовтня 2009 року по грудень 2010 року, в яких підписи про отримання позивачем ОСОБА_1 містяться у відомостях починаючи з жовтня 2010 року.

Крім того відповідачем надано суду копію звітів підприємства за Формою №10- ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 та 2010 роки, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , який є інвалідом ІІ групи, працевлаштований з 01.10.2010 року.

Засвідчені належним чином копії заяви ОСОБА_1 про звільнення та наказу №96 про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням датовані 06.03.2013 року, також надані представником відповідача.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку по відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки позивачем не доведено, та судом не встановлено факту його працевлаштування у спірний період на підприємстві відповідача. Наданими суду представником ТОВ «ТОР» документами, в достовірність яких не оспорюється, встановлено, що позивач був працевлаштований на посаді токаря в ТОВ «ТОР» з 01.10.2010 року по 06.03.2013 рік. А отже у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та сплатити на суму заробітної плати за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Виправлення у трудовій книжці позивача, які зроблені у порушення інструкції Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, не можуть слугували підставою для встановлення обов`язку сплати відповідачем страхових внесків за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року.

Згідно до п. 2.6, 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 визначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. У розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

Отже виправлення записів № 11, 12 у трудовій книжці позивача вчинені з відступом від вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, інших доказів суду не надано та не витребувано.

Згідно із статтями 76,77,78ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до п. 1-3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. N 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється напідставі іншихдокументів,виданих замісцем роботи,служби,навчання,а такожархівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Враховуючи викладена позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12,13,76,77,78,128,131,133,141,259,264,265,268,280-283 ЦПК України, ,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ТОР» за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ГУ Державної податкової служби в Одеській області про зобов`язання нарахування та оплату єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за виплачену заробітну плату- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у 30-ти денний строк з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Вінська Н. В.