Рішення від 15.03.2023 по справі 337/6830/21

15.03.2023

ЄУН 337/6830/21

Провадження № 2/337/18/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Котляр А.М.

за участю секретаря Огурцової О.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняаліментів,зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,треті особи:районна адміністраціяпо Хортицькомурайону Запорізькоїміської ради(якорган опікита піклування),Кам`янська районнадержавна адміністраціяДніпропетровської області(якорган опікита піклування)про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

26.11.2021 року ОСОБА_3 (13.10.2022 року змінила прізвище на « ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог вказує, що від шлюбe із відповідачем має дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає разом із нею. Батько дитини добровільно допомогу на утримання сина не надає, хоча має можливість утримувати дитину.

Просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.11.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

01.12.2021 року суддя відкрив у справі спрощене позовне провадження з викликом сторін (а.с. 15).

20.12.2021 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком та стягнути з ОСОБА_6 аліменти на свою користь в розмірі 1/4 частини від усіх видів її доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 20-27).

21.12.2021 року суд прийняв зустрічний позов ОСОБА_7 до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_4 про стягнення аліментів, перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначив по справі підготовче судове засідання (а.с. 61).

27.01.2022 року ОСОБА_4 подала до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову про визначення місця проживання дитини відмовити, оскільки інтересам дитини відповідає проживання разом із матір`ю (а.с. 71-76).

08.02.2022 року ОСОБА_2 подав до суду відповідь на відзив, в якій наполягає на визначення місця проживання сина разом із батьком (а.с. 124-127).

22.08.2022 року ОСОБА_2 змінив предмет та підстави зустрічного позову, подавши позовну заяву, в обґрунтування якої вказує, що ОСОБА_4 перешкоджає йому у побаченні із сином (а.с. 155-158).

Просить суд:

-визначити спосіб участі ОСОБА_2 у спілкуванні із сином, встановивши побачення: кожну п`ятницю з 10-00 до неділі 18-00 години з відвідуванням дитиною місця проживання батька; спільний відпочинок влітку з 01 по 30 липня; інші дні та часи визначити за домовленістю між батьками.

14.02.2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду.

В судове засідання позивач та її представник адвокат Карпенко А.О. не з`явились, представник просила суд розглядати справу без участі сторін. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Земцова В.О. в судове засідання не з`явились, просили суд розглядати справу за їх відсутності. Наполягали на задоволенні зустрічного позову, проти задоволення первісного позову про стягнення аліментів не заперечили.

Представник органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району Тарасевич О. просила суд розглядати справу за її відсутності, ухвалити рішення в інтересах дитини.

Представник органу опіки та піклування Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, заяв або клопотань від нього до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частиною першою статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою, третьою статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судами України як джерело права.

Так, у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, ЄСПЛ зазначав, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статей 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною першою статті 151 СК України визначено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, а стаття 153 цього Кодексу встановлює право матері, батька та дитина на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен із батьків зобов`язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, такі зустрічі не повинні носити формальний характер, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Вказані норми права кореспондуються зі статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до положень якої батьки, що проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Статтею 159 СК України передбачено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Сторони перебували у шлюбі з 03.09.2016 року (а.с. 30) до розірвання його судом 04.02.2020 року (а.с. 33).

Дитина сторін по справі ОСОБА_5 проживає разом із матір`ю, чого сторони не заперечують.

ОСОБА_2 займає посаду керівника відокремленого підрозділу громадської організації «Федерація спортивного більярду України» в Запорізькій області, де позитивно характеризується (а.с. 36).

ОСОБА_2 працює на посаді робітника КП та УБ з прилеглими територіями ОСББ «Дніпроспецсталь-14», де також має позитивну характеристику (а.с. 37).

ОСОБА_2 навчається на заочній формі навчання за спеціальністю «Психологія» (а.с. 38).

ОСОБА_2 проживає та зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить його матері ОСОБА_8 на праві приватної власності (а.с. 39-43, 46).

ОСОБА_4 проживала в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 49). Дитина ОСОБА_5 відвідував ясла-садок АДРЕСА_3 (а.с. 89).

ОСОБА_4 має вищу освіту за напрямом підготовки «Менеджмент» (а.с. 99).

На час розгляду справи ОСОБА_4 проживала в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , де для дитини створені всі необхідні умови для проживання (а.с 146).

13.10.2022 року позивач ОСОБА_4 зареєструвала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_9 ».

Заступник голови Кам`янської районної державної адміністрації затвердив висновок щодо розв`язання спору між сторонами по справі, встановивши такий графік побачень ОСОБА_2 із сином: відвідування на вихідні дні ОСОБА_2 свого сина за місцем проживання малолітнього в м. Кам`янське.

Вимоги ОСОБА_4 про стягнення аліментів законні, обґрунтовані, відповідач ОСОБА_2 їх визнав у повному обсязі. У зв`язку із цим, первісний позов про стягнення аліментів суд задовольняє в повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_2 про визначення способу участі у вихованні дитини підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши докази по справі, суд встановив, що між сторонами по справі виникли спірні відносини з приводу участі кожного з батьків у вихованні дитини.

Надавши оцінку доводам кожної сторони, суд встановив, що спілкування з кожним із батьків сприятиме нормальному розвитку малолітнього ОСОБА_5 . Будь-якого негативного впливу на дитину з боку батьків або їх оточення судом встановлено не було.

Суд вирішив, що найкращім інтересам малолітнього ОСОБА_5 буде визначення такого порядку спілкування із батьком ОСОБА_2 , за кого буде дотримана рівновага, яка дозволить дитині підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками.

Надавши аналіз висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору, суд знаходить його ґрунтовним, підставним та справедливим. Проте суд вважає, що він є недостатньо конкретним, тому виникає необхідність більш детально визначити умови побачень батька із сином.

Відстань між містами Запоріжжя та Кам`янське складає близько 100 кілометрів. Свого житла в м. Кам`янському ОСОБА_2 не має. Вочевидь для ОСОБА_2 зустрічі із сином будуть вимагати регулярних поїздок, тому доцільно надати батьку дитини можливість забирати сина до себе додому щонайменше на два дні, двічі на місяць.

Також суд вважає становити право ОСОБА_2 проводити спільний відпочинок із сином з відвідуванням дитиною його місця проживання влітку. Для цього суд вирішив надати ОСОБА_2 два тижні у липні.

Суд відзначає, що згідно статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Враховуючи п`ятирічний вік дитини, відсутність у неї будь-яких особливостей стану здоров`я, проживання батька та сина у різних містах, суд вважає за можливе дозволити ОСОБА_2 бачитись із сином без присутності матері ОСОБА_4 .

Таким чином, проаналізувавши позовні вимоги ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Суд покладає на відповідача ОСОБА_2 судовий збір в сумі 908 гривень за позовну вимогу про стягнення аліментів, від сплати якого звільнена позивач за первісним позовом ОСОБА_4 .

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.11.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Зустрічний позов ОСОБА_2 про визначення способу участі у вихованні дитини задовольнити частково.

Визначити спосіб участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у спілкуванні із дитиною, встановивши йому побачення із сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-два рази на місяць з п`ятниці з 10-00 години до 18-00 години неділі з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька без присутності матері;

-два тижні кожного липня року з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька або для спільного відпочинку без присутності матері;

-інші дні та часи за згодою між батьками.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 22.03.2023 року.

Суддя: А.М. Котляр