Рішення

від 17.02.2023 по справі 160/19665/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року Справа № 160/19665/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати дії Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області протиправними у частині призначення ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

- зобов`язати Покровське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати з подальшими перерахунками згідно норм діючого законодавства, виходячи із тарифних ставок, що діяли у сфері будівництва починаючи з березня 2019 року для монтажника ІІІ розряду.

- зобов`язати Покровське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області здійснити виплату недоотриманої різниці у щомісячних страхових виплатах у зв`язку із перерахунком, починаючи з 28.03.2019 року.

- стягнути з Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань сплачений ним судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп. та сплачену ним правову допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відсутність документів про заробітну плату не може бути підставою для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діяв на момент настання права на страхову виплату, оскільки механізм розрахунку заробітної плати в такому випадку, передбачений ч. 12 ст. 42 Закону України №1105-XIV та Порядком №1266. Працівники Фонду під час визначення розміру щомісячної страхової виплати не мали права здійснювати розрахунок виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, адже це не відповідає чинному законодавству та порушує права особи на соціальний захист. Позивач неодноразово звертався до ТОВ «ТРК «МЕГА-СІТІ» (місце роботи, де стався нещасний випадок) стосовно надання інформації про посадовий оклад, довідки про його середній заробіток, проте такої інформації не надано. Тому, вважає для визначення середньої заробітної плати позивача застосувати Галузеву угоду у сфері будівництва, що діяла на момент призначення страхових виплат. Позивач наголошує, що страхові виплати неправомірно занижені, у зв`язку з коригуванням щомісячної страхової виплати відповідачем. Оскільки при встановленні посадового окладу позивача норми і гарантії, визначені Галузевими угодами, дотримані не були, можна дійти обґрунтованого висновку про наявність підстав для перерахунку та виплати позивачу страхових виплат із врахуванням мінімальних гарантій, встановлених Галузевою угодою, зокрема, визначення посадового окладу монтажника ІІІ розряду виходячи з мінімальної тарифної ставки, діючої станом на березень 2019 року із врахуванням відповідних коефіцієнтів в залежності від розряду працівника, а саме 6929, 62 грн з подальшим перерахуванням відповідно до змін у чинному законодавстві.

Ухвалою від 14.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/19665/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

17.01.2023 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Позивачем при зверненні 05.06.2019 року до відповідача з заявою про призначення страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, надано всі необхідні документи, крім довідки про середню заробітну плату, яка є важливою складовою при обчисленні суми щомісячної страхової виплати за нормами ст. 42 Закону №1105. Відповідач здійснив запит до органів Пенсійного фонду та отримано відповідь про відсутність даних про заробітну плату ОСОБА_1 в електронному Державному реєстрі загальнообов`язкового соціального страхування, та запити до ТОВ «ТРК «МЕГА-СІТІ», однак конверти з ними повернулися без відповіді.

03.02.2023 року на електронну адресу суду та 06.02.2023 року засобами поштового зв`язку представником позивача подано відповідь на відзив. У відповіді вказано, що і позивач, і відповідач надсилали засобами поштового зв`язку запити до колишнього роботодавця позивача щодо отримання даних про розмір середньомісячного заробітку ОСОБА_1 , проте всі запити були повернуті на адресу відправників. ТОВ «ТРК «МЕГА-СІТІ» не перебуває у стані припинення, а тому це виключає можливість отримати необхідну інформацію з архівної установи. Зауважено, що ч. 12 ст. 42 Закону України №1105-XIV та Порядком №1266 не встановлюють причин відсутності таких документів. Отже, відсутність документів про заробітну плату не може бути підставою для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діяв на момент настання права на страхову виплату, оскільки механізм розрахунку заробітної плати в такому випадку, передбачений ч. 12 ст. 42 Законом №1105-XIV та Порядком №1266.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст. ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач запитом №161-06/575 від 06.06.2019 року звернувся до керівника ТОВ «ТРК МЕГА-СІТІ» щодо надання інформації щодо розміру заробітної плати перед настанням страхового випадку для призначення страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві ОСОБА_1 , а за відсутності - надати дані про заробітну плату станом на 28.03.2019 року за професією - монтажник (поштові повідомлення №5360001443970, №5360001452759, які повернуті з зазначенням «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача»).

07.08.2019 року Управління виконавчої дирекції м. Києва повідомило Покровське відділення управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області, що надсилає документи, необхідні для формування особової справи ОСОБА_1 та акт приймання-передачі. Додатково вказано, що на запит Управління №5404-2 від 30.07.2019 року до ТОВ «ТРК «МЕГА-СІТІ» щодо надання довідки про середню заробітну плату потерпілого ОСОБА_1 відповіді не отримано. Також, за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду ТОВ «ТРК «МЕГА-СІТІ» звіт по ЄСВ останній раз подано за лютий 2014 року.

Листом від 28.06.2022 року Управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області надало відповідь на звернення представника позивача повідомив, що страхові виплати провадяться у розмірі та в терміни відповідно до чинного законодавства.

31.10.2022 року представником позивача надіслано на адресу ТОВ «ТРК «МЕГА-СІТІ» адвокатський запит щодо надання довідки про середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 , працюючого монтажником на будівництві у ТОВ «ТРК «МЕГА-СІТІ» у 2011 році. На адресу відправника повернувся конверт.

Управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області листом №546/16.1-05 від 06.12.2022 року надало відповідь на адвокатський запит щодо порядку нарахування страхових виплат ОСОБА_1 та повідомлено, що Постановою відділення Фонду від 12.06.2019 року №0417/281/281/1 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 14 695,65 грн. Для визначення розміру середньої заробітної плати та розрахунку щомісячних страхових виплат відділенням:

- зроблено запит до Державного реєстру застрахованих осіб. В отриманій 06.06.2019 року відповіді відомість про отриману заробітну платню в розрахунковому періоді відповідно до Постанови КМУ від 26.09.2001 року №1266 відсутня;

- направлені запити до підприємства, за адресою реєстрації 10.06.2019 року та 22.06.2019 року. Листи-запити повернулись без відповідей;

- на запит до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) з проханням надати розмір середньої заробітної плати або розмір тарифної ставки станом на 28.03.2019 року за професією монтажник, 08.07.2019 року отримано відповідь, а саме: відповідно до вимог Галузевої угоди між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України на 2019-2020 роки, зареєстрованої в Міністерстві соціальної політики України 12.10.2018 року №24, встановлено розмір щомісячної тарифної ставки робітників будівельних організацій, зайнятих на будівельних роботах, І розряду станом на 28.03.2019 року - 5 680,00 грн.

09.07.2019 року відділенням проведено розрахунок щомісячної суми з розміру тарифної ставки монтажника 1 розряду - 5 680,00 грн. та відсотка втрати професійної працездатності - 45 % згідно п.20 Постанови КМУ від 26.09.2001 року №1266 зі змінами. Розмір щомісячної страхової виплати становить 2 556,00 грн. (5 680,00*0,45 = 2 556,00) з 28.03.2019 року.

Відповідно до листа управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області від 30.07.2019 року №03-10/5832 відділенням проведене коригування та продовжено раніше призначену щомісячну страхову виплату згідно з абзацом четвертим частини першої статті 42 Закону України №1105 з 28.03.2019 року в розмірі 864,45 грн. (1921.00*45%), де:

- 1921,00 - прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату настання страхового випадку;

- 45% - ступінь втрати професійної працездатності.

24.07.2019 відділення Фонду направлено запит до Лівобережного відділення управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві про отримання від ТОВ "МЕГА-СІТІ" довідки про розмір середньомісячної заробітної плати згідно Постанови КМУ від 26.09.2001 року №1266 зі змінами для розрахунку щомісячних виплат ОСОБА_1 .

07.08.2019 року отримали відповідь від Управління ВД Фонду у м. Києві, в якій зазначено, що 30.07.2019 року зроблений запит до ТОВ "ТРК "МЕГА-ОТГ, щодо надання довідки про середню заробітну плату потерпілого ОСОБА_1 , але відповідь не отримана. Також зазначено, що за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду ТОВ "ТРК "МЕГА-СІТІ" звіт по ЄСВ останній раз подало за лютий місяць 2014 року.

Відповідно до частини другої ст. 37 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 року № 1105-ХГУ» - проведення перерахунку щомісячної страхової виплати, перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Таке перерахування провадить з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Зважаючи па вищезазначене, щомісячна страхова виплата на 01.03.2020 року становить 959,54 грн (864,45*1.11 = 959,54, де 864,45 грн - щомісячна страхова виплата, 1,11 коефіцієнт зростання на 01.03.2020 року), щомісячна страхова виплата на і березня 2021 року становить 1065,09 грн. (954,54*1,11=1065,09, де 959,54 грн - щомісячна страхова виплата, 1,11 - коефіцієнт зростання на 1 березня 2021 року), щомісячна страхова виплата на 01.03.2022 року становить 1214,20 грн. 1065,09*1,14=1214,20), де 1065,09 грн - щомісячна страхова виплата, 1,14 - коефіцієнт зростання на 01.03.2022 року.

Вважаючи дії відповідача щодо призначення ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105), Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим ПКМУ від 26.09.2001 року №1266 (далі - Порядок №1266) (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 1.6 Постанови №11 від 19.07.2018 року Правління Фонду соціального страхування України «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» (у редакції від 19.07.2018 року, далі - Порядок №11) середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому та особам, які мають на це право, визначається згідно з пунктами 9, 10, 11, 12, 13, 14 ст. 42 Закону та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 (із змінами, далі - постанова Кабінету Міністрів України № 1266).

Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (ч. 1 та 3 ст. 36 Закону №1105).

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону №1105 сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до частини другої статті 37 цього Закону не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб.

Тобто, вказаною нормою визначено межі мінімального та максимального розміру щомісячної страхової виплати.

Одночасно, п. 19 Порядку №1266 регламентує, що у разі коли на час звернення за страховою виплатою документи про заробітну плату застрахованої особи до ушкодження здоров`я не збереглися, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру середньої заробітної плати, що склалася на час звернення за відповідною професією (посадою). За відсутності на підприємстві відповідної професії (посади) середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою), що склалася на час звернення на підприємстві, на якому працювала застрахована особа, але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Положеннями ч. 12 ст. 42 Закону №1105 передбачено, якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров`я не збереглися, сума страхової виплати визначається за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день виплати. Відсутність документів про заробіток підтверджується довідкою роботодавця або відповідного архіву.

Так, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством передбачено альтернативу визначення страхової виплати у разі відсутності документів про заробіток потерпілого до ушкодження здоров`я:

1) за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, або

2) за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день виплати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на п. 31 Порядку №1266, де вказано, що середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також, відповідач вказує, що, враховуючи відсутність даних в реєстрі застрахованих Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про отриману позивачем заробітну плату в розрахунковому періоді згідно з п. 3.1 Порядку №11, для призначення одноразової грошової допомоги та щомісячної страхової виплати до управління (відділення) Фонду у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб подається довідка про середню заробітну плату (дохід).

Окрім того, суд зауважує, що якщо потерпілий за станом здоров`я чи з інших причин не може одержати зазначені у пункті 3.1 розділу III цього Порядку документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду (абз. 3 п. 3.1 Порядку №11).

Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснено низку дій для отримання відомостей щодо довідки про середню заробітну плату (дохід) у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб.

Зокрема, Управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області листом №546/16.1-05 від 06.12.2022 року повідомило представника позивача, що для визначення розміру середньої заробітної плати та розрахунку щомісячних страхових виплат відділенням:

- зроблено запит до Державного реєстру застрахованих осіб, проте в отриманій 06.06.2019 року відповіді відомість про отриману заробітну платню в розрахунковому періоді відповідно до Постанови КМУ від 26.09.2001 року №1266 відсутня;

- направлені запити до підприємства, за адресою реєстрації 10.06.2019 року та 22.06.2019 року. Листи-запити повернулись без відповідей;

- на запит до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) з проханням надати розмір середньої заробітної плати або розмір тарифної ставки станом на 28.03.2019 року за професією монтажник, 08.07.2019 року отримано відповідь, а саме: відповідно до вимог Галузевої угоди між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України на 2019-2020 роки, зареєстрованої в Міністерстві соціальної політики України 12.10.2018 року №24, встановлено розмір щомісячної тарифної ставки робітників будівельних організацій, зайнятих на будівельних роботах, І розряду станом на 28.03.2019 року - 5 680,00 грн.

Тобто, такими діями відповідача визнається факт про наявність альтернативи щодо розрахунку страхової виплати особам за відсутності довідки про середній заробіток.

Разом з тим, ч. 12 ст. 42 Закону України №1105 передбачає, що відсутність документів про заробіток підтверджується довідкою роботодавця або відповідного архіву.

Матеріалами справи підтверджено, що і позивач, і відповідач надсилали запити з приводу надання довідки про розмір заробітної плати позивача, проте на адреси відправників поверталися конверти без отримання запитуваної інформації. Тому, суд зважаючи на наявні матеріали справи не вбачає підстави для залучення ТОВ «ТРК «МЕГА-СІТІ» в якості третьої особи по справі.

Вказані нормативно-правові акти не містять дефініції словосполученню «якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров`я не збереглися».

Оскільки, як зазначено судом вище, неможливо визначити розмір страхових виплат за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, оскільки неможливо отримати документи про середню заробітну плату від ТОВ «ТРК «МЕГА-СІТІ», тому такий розрахунок має визначатись за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день виплати.

Відповідачем у листі №546/16.1-05 від 06.12.2022 року вказано, що на запит до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) з проханням надати розмір середньої заробітної плати або розмір тарифної ставки станом на 28.03.2019 року за професією монтажник, 08.07.2019 року отримано відповідь, що відповідно до вимог Галузевої угоди між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України на 2019-2020 роки, зареєстрованої в Міністерстві соціальної політики України 12.10.2018 року №24, встановлено розмір щомісячної тарифної ставки робітників будівельних організацій, зайнятих на будівельних роботах, І розряду станом на 28.03.2019 року - 5 680,00 грн.

Одночасно, у листі №546/16.1-05 від 06.12.2022 Покровське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області зазначило, що на підставі листа управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області №03-10/5832 від 30.07.2019 року відділенням відкориговано та продовжено раніше призначену щомісячну страхову виплату згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 42 Закону №1105 у розмірі 864,45 грн.

Проте, жодними доказами не підтверджено законності здійснення такого перерахунку, зокрема не надано листа управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області №03-10/5832 від 30.07.2019 року, на підставо якої виконано дії щодо коригування розміру страхових виплат позивача.

Також, суд, наголошує, що абз. 4 ч. 1 ст. 42 Закону №1105, на який посилається відповідач у вищезазначеному листі, регламентує питання щодо мінімального розміру призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому, який не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб.

Так, з системного аналізу ч. 1 ст. 42 Закону №1105, суд приходить до висновку, що вказана частина статті висвітлює питання щодо мінімальної та максимальної межі розміру страхових виплат.

Також, у позовних вимогах представник позивача просить визнати протиправними дії відповідача щодо призначення щомісячних страхових виплат з прожиткового мінімуму для працездатних осіб та зобов`язати Покровське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати з подальшими перерахунками згідно норм діючого законодавства, виходячи із тарифних ставок, що діяли у сфері будівництва починаючи з березня 2019 року для монтажника ІІІ розряду, в обгрунтування застосування саме такого розряду вказує, що це найнижчий розряд монтажника будівельного. Окрім того, згідно з листом відповідача №546/16.1-05 від 06.12.2022 року відділенням 09.07.2019 року проведено розрахунок щомісячної суми з розміру тарифної ставки монтажника І розряду.

Суд наголошує, що оскільки страхові виплати вже були призначені, що підтверджується матеріалами справи, то вимоги щодо призначення позивачу щомісячних страхових виплат не є належним способом захисту прав та інтересів позивача.

Тому, зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та, у відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України виходить за межі позовних вимог, шляхом:

- визнання протиправними дій Покровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області у частині коригування та виплати раніше призначеної щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

- зобов`язання Покровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат з перерахунками згідно норм діючого законодавства, виходячи із тарифних ставок, що діяли у сфері будівництва починаючи з березня 2019 року для монтажника І розряду.

- зобов`язання Покровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області здійснити виплату недоотриманої різниці у щомісячних страхових виплатах у зв`язку із перерахунком, починаючи з 28.03.2019 року.

Одночасно, представником позивача заявлено вимогу про стягнення з Покровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань сплачену ним правову допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу; витрати, що пов`язані із прибуттям до суду.

Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначалося вище, за правилами ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн., останнім надано:

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2204, виданої на ім`я ОСОБА_2 ;

- копію ордеру серії АЕ №1167653;

- договір про надання правової допомоги №14 від 24.10.2022 року;

- додаток до договору про надання правової допомоги №14 від 24.10.2022 року;

У матеріалах справи міститься меморіальний ордер №@2PL706873, відповідно до якого ОСОБА_1 25.10.2022 року сплатив АБ «Наталі Юдіної» суму у розмірі 15 000,00 грн, призначення платежу: «оплата за правову послугу №14, ОСОБА_1 ».

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з Постановою Верховного суду від 08.02.2022 року по справі №160/6762/21 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, що включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Тож, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони та публічний інтерес до справи, суд приходить до висновку, що сума у загальному розмірі 10000,00 грн є співмірною з предметом спору, вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для стягнення сум судових витрат на правничу допомогу за нормою ст. 143 КАС України

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (53600, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Покровське, вул. Дм. Яворницького, 119, код ЄДРПОУ 41418320) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області у частині коригування та виплати раніше призначеної щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зобов`язати Покровське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат з перерахунками згідно норм діючого законодавства, виходячи із тарифних ставок, що діяли у сфері будівництва починаючи з березня 2019 року для монтажника І розряду.

Зобов`язати Покровське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області здійснити виплату недоотриманої різниці у щомісячних страхових виплатах у зв`язку із перерахунком, починаючи з 28.03.2019 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 661,60 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко