Рішення

від 22.03.2023 по справі 340/569/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року справа № 340/569/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України (далі Міністерство) (треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог, Національна поліція України (далі Поліція) і Управління поліції охорони в Кіровоградській області (далі Управління)) про визнання протиправним рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправним рішення стосовно відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у разі набуття стану інвалідності (далі допомога), який пов`язаний з проходженням служби в органах внутрішніх справ, від 05 грудня 2022 року.

Водночас просив суд зобов`язати Міністерство призначити і виплатити допомогу.

Зазначив, що у 2015 році звільнився зі служби в органах внутрішніх справ через хворобу. У 2021 році (первинний огляд) встановлено захворювання, яке пов`язане з проходженням служби, що призвело до стану інвалідності (3 група).

Стверджує, що відповідач безпідставно відмовив у виплаті допомоги.

Міністерство заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.68-76).

Зазначило, що документи про виплату допомоги містили протиріччя у назві посади, котру обіймав ОСОБА_1 .

Водночас не зазначено про час проходження первинного огляду медико-соціальною експертизою і встановлення ступеня втрати працездатності та виплату страхового платежу.

Ставить під сумнів компетенцію стосовно виплати допомоги.

Управління подало пояснення, в яких зазначило, що надало до Міністерства повний пакет документів щодо виплати допомоги (а.с.56-60).

Поліція не висловила відношення стосовно предмету позову (а.с.53).

15 лютого 2023 року судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.44-45).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, 30 квітня 2015 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в органах міліції через хворобу (а.с.1-9, 42).

07 квітня 2015 року відносно позивача складено свідоцтво про хворобу №112, в якому зазначено, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.35)

10 лютого 2021 року експертами медико-соціальної експертизи встановлено стан інвалідності (3 група) і втрату працездатності на 40% (а.с.37-39).

Причина захворювання, яке пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

ОСОБА_1 не звертався до НАСК «Оранта» і ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про виплату страхового платежу (а.с.40-41).

16 лютого 2021 року позивач звернувся до Управління зі заявою про виплату допомоги на підставі постанови Уряду України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі Постанова), якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі Порядок) (а.с.32).

Управління склало висновок про виплату допомоги у сумі 340500 грн і разом з матеріалами заяви надіслало до Міністерства (а.с.42).

13 квітня 2021 року Міністерство повернуло Управлінню матеріали заяви для доопрацювання і надіслання за належністю до Поліції (а.с.12-16).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у справі №340/2825/21, яке набрало законної сили 18 січня 2022 року, визнано протиправною бездіяльність Міністерства і зобов`язано розглянути по суті заяву про виплату допомоги відповідно до приписів пункту 9 Порядку (а.с.12-19).

05 грудня 2022 року Міністерство прийняло рішення, яким відмовило у задоволені заяви (а.с.25).

Підстава документи про виплату допомоги містили протиріччя у назві посади, котру обіймав ОСОБА_1 ; не зазначено про час проходження первинного огляду медико-соціальною експертизою і встановлення ступеня втрати працездатності та виплату страхового платежу; сумніви щодо компетенції стосовно виплати допомоги.

Позов подано до суду 14 лютого 2023 року (а.с.43).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» (далі Закон).

Приписами пункту 15 Прикінцеві та перехідні положення Закону встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Приписами частин 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» (далі Закон 2) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для

працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Отже, допомога виплачується у разі захворювання, яке потягло стан інвалідності.

Захворювання позивача діагностовано під час проходження служби і пов`язане з нею (07 квітня 2015 року).

Стан інвалідності встановлено під час первинного огляду медико-соціальною експертизою у 2021 році.

Тому право на допомогу набув у 2021 році.

Відповідно до приписів пункту 2 Постанови особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 р. № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. №707.

Отже, ОСОБА_1 допомога мала би бути виплачена на підставі приписів частини 6 статті 23 Закону 2 і пункту 9 Порядку.

Приписами пункту 9 Порядку встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Приписами пункту 14 Порядку передбачено, що призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Рішення про відмову у виплаті допомоги не містить згадки про такі випадки.

Міністерство володіло інформацією, що стан інвалідності встановлено при первинному огляді медико-соціальною експертизою.

Також у висновку Управління вказано, що позивачу не виплачували страхових виплат.

Для прийняття рішення стосовно призначення і виплати допомоги немає значення посада, яку обіймав позивач.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування рішення Міністерства.

Захист порушеного права полягає у зобов`язанні відповідача прийняти рішення про призначення і виплату допомоги.

Отже, позов належить задовільнити.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн і витрат на правову допомогу 5500 грн (а.с.11, 92-95).

Відповідач заявив клопотання про неспівмірність витрат на правничу допомогу (а.с.68-76).

Так, 01 червня 2021 року (до подання позову) укладено договір про надання правничої допомоги з адвокатським об`єднанням «Усатенко і Усатенко» (а.с.92-93).

Правова допомога надавалась адвокатом Усатенком В.Ю. (а.с.92-93).

Кошти сплачено у виді гонорару у сумі 5500 грн (а.с.95).

Адвокат склав розрахунок про надання правничої допомоги (а.с.94).

Надав такі послуги: консультування і роз`яснення (500 грн); опрацювання матеріалів і складання позовної заяви (2500 грн); опрацювання відзиву на позов і складання відповіді на нього (2500 грн) (а.с.94).

На виконання умов договору адвокат затратив 7 годин часу.

Враховуючи складність справи і її значення для позивача, суд зробив висновок, що вартість наданих послуг і затрачений час на виконання є реальними.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що адвокат надав правничу допомогу на вказану суму.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов.

Визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України від 05 грудня 2022 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про виплату одноразової грошової допомоги від 16 лютого 2021 року.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до приписів частин 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» і пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який затверджено постановою Уряду України від 21 жовтня 2015 року №850.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 6573,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей