Постанова

від 07.08.2023 по справі 340/569/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 340/569/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Чередниченка В.Є.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ Українина рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2023р. у справі №340/569/23за позовом:ОСОБА_1 до: треті особи: про:Міністерства внутрішніх справ України Національна поліція України Управління поліції охорони в Кіровоградській області визнання протиправним рішення і зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

14.02.2023р. ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Усатенко В.Ю. звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи Національна поліція України, Управління поліції охорони в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення і зобов`язання вчинити певні дії, позов зареєстрований судом 14.02.2023р. /а.с. 1-9/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2023р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №340/569/23 та справу було призначено до судового розгляду /а.с. 44-45/.

Позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати неправомірним рішення Міністерства внутрішніх справ України про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги , викладене в листі від 05.12.2022р. №376551/1/15-2022;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до вимог «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850;

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України судові витрати по справі.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2023р. у справі №340/569/23 адміністративний позов задоволено; визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства внутрішніх справ України від 05.12.2022р., яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про виплату одноразової грошової допомоги від 16.02.2021р.; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до приписів ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію» і п.9 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», який затверджено постановою Уряду України №850 від 21.10.2015р.; стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 6573,60грн. (суддя Брегей Р.І.).

Відповідач - Міністерство внутрішніх справ України, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, 20.04.2023р. подав за допомогою поштового зв`язку безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2023р. у справі №340/569/23, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 25.04.2023р. /а.с. 109-119/, з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Панченко О.М., Чередниченко В.Є. / а.с. 124/.

Міністерство внутрішніх справ України у апеляційній скарзі посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було неповно з`ясовано обставини, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 22.03.2023р. у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023р. з метою забезпечення апеляційного розгляду апеляційної скарги Міністерства внутрішніх справ України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2023р. у справі №340/569/23 з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №340/569/23 /а.с. 125/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 09.05.2023р. /а.с. 127/.

У зв`язку з тим, що суддя Панченко О.М., яка входить до складу колегії суддів, що розглядає справу №340/569/23, перебуває у відпустці здійснено заміну складу колегії суддів у судовій справі №340/569/23 відповідно до положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу у справі №340/569/23 від 08.05.2023р. визначено склад колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя Коршун А.О., судді Чередниченко В.Є., Чепурнов Д.В. /а.с. 129/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023р. у справі №340/569/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерство внутрішніх справ України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2023р. у справі №340/569/23 /а.с. 130/ і розгляд справи в порядку письмового провадження призначено з 13.06.2023р. /а.с. 131/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб було повідомлено учасників справи / а.с. 135, 139, 140/.

Національна поліція України, подала до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу /а.с. 141-143/, у якому заперечувала проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 22.03.2023р. у даній справі залишити без змін.

Позивач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Усатенко В.Ю. у письмовому відзиві на апеляційну скаргу /а.с. 146-158/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 14.02.2023р. у даній справі залишити без змін, а також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000грн.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - позивач у справі, з 01.02.1994р. з 30.04.2015р. проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений з ОВС за п. 64 «б» (через хворобу) з 30.04.2015р.

Військово-лікарською комісією при УМВС України в Кіровоградській області, встановлено «…Захворювання, так, пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ…», про що зазначено у свідоцтві про хворобу №112 від 07.04.2015р. ОСОБА_3 /а.с.35/.

10.02.2021р. при проходженні огляду МСЕК позивачу було безстроково встановлено ІІІ групу інвалідності з 29.01.2021, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №575164, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ і встановлено втрату працездатності на 40% /а.с. 37,38,39/.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2021р. у справі №340/2825/21, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022р., визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, та прийняти рішення в порядку, визначеному п.9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 /а.с. 12-16/.

Листом № 37651/1/15-2022 від 05.12.2022р. Міністерство внутрішніх справ України повідомило про те, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2021р. у справі №340/2825/21 розглянуто заяву та документи ОСОБА_1 щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015р., надіслані листом Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 15.06.2022р.№656/43/31/5/01-2022 та прийнято рішення про відмову в призначенні заявнику одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням ІІІ групи інвалідності /а.с. 25/.

Саме зазначена відмова оскаржена ОСОБА_1 в порядку адміністративного судочинства і є предметом розгляду у зазначеній справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз.2, 3 п.15 «Прикінцевих та Перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Вказаними абзацами пункт 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено згідно із Законом №900-VIII від 23.12.2015, який прийнято з метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей, реалізації конституційних принципів рівності, справедливості, пропорційності й недискримінаційності під час унормування Законом соціального й правового захисту як поліцейських, так і колишніх працівників міліції, у тому числі пенсіонерів, інвалідів, а також членів їх сімей, інших осіб.

Таким чином, особа, яка втратила працездатність у зв`язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ не повинна позбавлятися права на отримання одноразової грошової допомоги та ставитися у менш вигідне становище порівняно з працівниками міліції, які змогли реалізувати своє право після звільнення з органів внутрішніх справ, або поліцейськими, які втратили працездатність під час проходження служби в поліції.

До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» порядок виплати одноразової грошової допомоги врегульовувався нормами ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 07.03.2018р. у справі №464/5571/16-а, від 21.06.2018р. у справі №822/31/18, від 28.08.2018р. у справі №804/6297/17, від 05.11.2019р. у справі №405/705/17(2-а/405/30/17).

Відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» Постановою Кабінет Міністрів України від 21.10.2015 року №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850), відповідно до п.2 якого днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності.

Згідно до п.3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Таке право обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов`язане, з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.02.2018р. у справі №808/1866/16, від 18.10.2018р. у справі №369/13187/17 та від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а, від 17 квітня 2020 року у справі №822/736/17, від 16 березня 2020 року у справі №641/10426/16-а.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, безтерміново, у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується випискою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією.

Пунктами 7-9 Порядку №850 встановлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

У місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку).

На підставі аналізу наведених правових норм суд першої інстанції зробив правильний висновок, про те, що пунктом 9 Порядку № 850 встановлено обов`язок МВС прийняти одне із двох можливих рішень: або про призначення грошової допомоги, або про відмову у призначенні грошової допомоги із зазначенням мотивів такої відмови.

Водночас, Пунктом 14 Порядку №850 передбачено, що призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Вказаною нормою встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні грошової допомоги, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до Порядку №850 відмова у призначенні одноразової грошової допомоги повинна бути належним чином обґрунтована.

З матеріалів вбачається, що позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав: документи про виплату допомоги містили протиріччя у назві посади, котру обіймав ОСОБА_1 ; не зазначено про час проходження первинного огляду медико-соціальною експертизою і встановлення ступеня втрати працездатності та виплату страхового платежу.

Як вбачається, з наданих позивачем доказів проходження медико-соціальної експертизи можливо встановити вказану інформацію, оскільки довідка містить необхідну інформацію, а саме те, що стан інвалідності встановлено при первинному огляді медико-соціальною експертизою та встановлено 40% втрати професійної працездатності також матеріали справи містять докази того, що позивач не отримував виплати страхових платежів.

Водночас, пункт 14 Порядку №850 не передбачає можливості відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав того, що міститься протиріччя у назві посади, котру обіймав ОСОБА_1 .

Отже, приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, та враховуючи наведені норми чинного законодавства, які регулюють відносини, що виникли між сторонами в даній справі, колегія суддів вважає, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановлення інвалідності ІІІ групи, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000грн., під час розгляду справи апеляційним судом, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями ч.7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно за клопотанням іншої сторони, у разі, якщо на її думку, не дотримано вимог співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом витраченим на виконання робіт.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, що відповідачем не заявлено клопотання щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає можливим, що з урахування предмету спору, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000грн., за розгляд у апеляційній інстанції.

З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 22.03.2023р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2023р. у справі №340/569/23 залишити без змін.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 3000 (три тисячі) грн.. за розгляд у апеляційній інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

Постанова виготовлена та підписана 07.08.2023р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

суддяВ.Є. Чередниченко