Рішення

від 08.03.2023 по справі 620/5125/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 березня 2023 року Чернігів Справа № 620/5125/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіТкаченко О.Є.,

за участю секретаряМазко Ю.С.,

представника відповідачаАнанка Ю.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Борзнаагроптахопродукт" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Борзнаагроптахопродукт" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 17.12.2020 №0029180705.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.11.2020 проведено перевірку АЗС ТОВ «Борзнаагроптахопродукт», про що складено акт № 1264/25/04/РРО/05389468, яким встановлено здійснення позивачем в період з 01.07.2019 по 15.08.2019 реалізації пального та виписування податкових накладних на загальну суму 46315,10 грн., в тому числі ПДВ 7719,20 грн., номенклатура товару: бензин А-95 код УКТЗЕ82710124512, бензин А-92 код УКТЗЕ82710124194, дизпаливо код УКТЗЕ82710194300, а оскільки платником акцизного податку з реалізації пального позивач зареєстрований з 16.08.2019, то ним порушено пп.212.3.4 Податкового кодексу України. На підставі цього акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 17.12.2020 №0029180705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46315,10 грн. за платежем акцизний податок на пальне. Однак позивач зазначає, що виписка податкових накладних відбувалась на передоплату по договорам, але фактичного відпуску пального не було.

Крім того, позивач вказує на те, що 12.03.2020 працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області проведено перевірку ТОВ «Борзнаагроптахопродукт» з абсолютно аналогічних питань, про що складено акт № 55/32/5389468 та 01.04.2020 винесено податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області № 0000443201, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 250000 грн. за фактом здійснення роздрібної торгівлі пальним без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в період з 01.07.2019 по 31.07.2019, чим порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», та 31.07.2019 складено 2 протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 164 та ч. 5 ст. 164 КУпАП відносно директора ТОВ «Борзнаагроптахопродукт» ОСОБА_1 . Постановою Бахмацького районного суду від 08.10.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164 та ч. 5 ст. 164 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з конфіскацією пального та обладнання для заправки автомобілів. Таким чином, ОСОБА_1 , який є власником ТОВ «Борзнаагроптахопродукт», за одне порушення двічі притягнутий до адміністративної відповідальності рішенням суду і вдруге за те ж саме правопорушення притягується до юридичної відповідальності повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Чернігівській області №0029180705 від 17.12.2020, що є явно незаконним і протиправним та протирічить Конституції України.

Ухвалою суду від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 29.11.2022 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначає, що відповідно до даних Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового ТОВ "Борзнаагроптахопродукт" зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального лише з 16.08.2010. В період з 01.07.2010 по 31.07.2010 ТОВ «Борзнаагроптахопродукт» не було платником акцизного податку з реалізації пального. За результатом аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «Борзнаагропгахопродукт» в період з 01.07.2019 по 31.07.2019 здійснювалась реалізація пального та виписувались податкові накладні на загальну суму 46315,1 грн (в т.ч. ПДВ - 7719.2 гри.), номенклатура товарів: «Бензин А-95» (код УКТЗЕД 2710124512): «Бензин А-92» (код УКТЗЕД 2710124194); «Дизпаливо» (код УКТЗЕД 2710194300). Відповідно до вимог підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцем знаходження юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій останній підтримав доводи позовної заяви.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Наказом Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.11.2020 № 1755-а на підставі вимог п.п. 19-1.1.4 п. 19-1 ст. 19, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. 80.1, п.п. 80.2.5 п. 80.2, п. 80.6 п. 80.8 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період діяльності з 17.11.2017 по день початку перевірки згідно даного наказу призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «Борзнаагроптахопродукт» за адресою Чернігівська область, Борзнянський район, м. Борзна, провулок Київський, 20 (а.с.43).

На його підставі видано направлення на перевірку від 13.11.2020 за № 280 головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Мельнику Роману Олексійовичу та № 281 головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Дрозду Дмитру Миколайовичу. Метою перевірки є контроль з питань дотримання вимог чинного законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (а.с.44-45).

ТОВ"Борзнаагроптахопродукт" (код ЄДРПОУ 05389468) є юридичною особою, здійснює роздрібну торгівлю пальним (47.30) відповідно інформаційних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.17-18). Керівник юридичної особи Іваній Іван Григорович.

Працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області проведено фактичну перевірку АЗС ТОВ «Борзнаагроптахопродукт» за адресою Чернігівська область, Борзнянський район, м. Борзна, провулок Київський, 20, про що складено акт № 1264/25/04/РРО/05389468 від 27.11.2020 про результати фактичної перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (а.с.5).

В ході проведення вказаної перевірки та згідно системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового встановлено, що ТОВ «Борзнаагроптахопродукт» було зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального 16.08.2019. У період з 01.07.2019 по 15.08.2019 вищезазначене товариство не було зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального. За результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «Борзнаагроптахопродукт» в період з 01.07.2019 по 15.08.2019 здійснювалась реалізація пального та виписувалися податкові накладні на загальну суму 46315,10 грн., в тому числі ПДВ 7719,20 грн., номенклатура товару: бензин А-95 код УКТЗЕ82710124512, бензин А-92 код УКТЗЕ82710124194, дизпаливо код УКТЗЕ82710194300. Виходячи з вищевикладеного встановлено несвоєчасну реєстрацію платником акцизного податку з реалізації пального, чим порушено пп.212.3.4 Податкового кодексу України.

На підставі встановлених порушень ГУ ДПС у Чернігівській області видано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 17.12.2020 № 0029180705, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46315,10 грн. за платежем акцизний податок на пальне (а.с.7, 8).

Позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 17.12.2020 №0029180705 (а.с.13), проте рішенням від 21.04.2021 №900/6/99-00-06-03-01-06 Державної податкової служби України податкове повідомлення-рішення від 17.12.2020 №0029180705 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.14-15).

Не погодившись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Суд встановив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за порушення вимог пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 та п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПК України платники податку зобов`язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов`язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Підпунктом 117.3 ст. 117 ПК України передбачено, що здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

За визначеннями, наведеними у пп. 14.1.4, 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПК України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що під реалізацію пального для цілей розділу VI цього Кодексу розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам. Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Отже, суб`єкт господарської діяльності, який здійснюватиме операції, визначені підпунктом 14.1.212 пункту 14.1. статті 14 ПК України, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу є платником акцизного податку.

Порядок адміністрування акцизного податку унормований Розділом VI ПК України.

У статті 212 ПК України наведений перелік платників акцизного податку. Платником акцизного податку є зокрема особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий (п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

У статті 215 ПК України наведено вичерпний перелік підакцизних товарів, ставки податку на ці товари, код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД і опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД. Зокрема, до підакцизних товарів належить пальне (пункт 215.1 ст. 215 ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України до пального відносять: нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Об`єктами оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1, підпункту 213.1.2 пункту 213.1 статті 213 ПК Кодексу є операції, зокрема з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції); реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм працівникам.

Отже, особа (платник податку), яка планує здійснювати будь-які операції з пальним на митній території України, які визначені в абзаці 2 підпункті 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, має до початку здійснення таких операцій зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та в подальшому складати акцизні накладні на обсяги реалізації.

Пунктом 117.3 статті 117 ПК України встановлено, що здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового.

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України особа, яка реалізує пальне, є платником акцизного податку.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що постачання товарів це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Судом встановлено, що ТОВ "Борзнаагроптахопродукт" відповідно до ліцензії має право на роздрібну торгівлю, термін дії з 21.08.2019 по 21.08.2024 (а.с.134).

Між ТОВ "Борзнаагроптахопродукт" (Постачальник) та Борзнянською районною радою (Замовник) укладено договір №1 від 22.05.2019 про закупівлю товарів (а.с.126-128).

10.07.2019 ТОВ "Борзнаагроптахопродукт" отримано 17812,00 грн з призначенням платежу за ПСМ згідно платіжного доручення №178 від 09.07.2019 на суму 17812,00 грн (а.с.120) та виписано податкову накладну, яка зареєстрована в ЄРПН, №16 від 10.07.2019 на суму 17812,00 грн (Районна рада) (а.с. 182, 183).

Виконання даного договору підтверджується видатковою накладною №РН-0000144 від 31.08.2019 на сума 17811,97 грн (бензин А-95 - 610 л.) (а.с.110), відомістю на відпуск нафтопродуктів автотранспорту з АЗС за період з 22.08.2019 по 31.08.2019 Бензин А-95 - 610 л (а.с.115).

Між ТОВ "Борзнаагроптахопродукт" (Постачальник) та ТОВ «Київхліб Агро» (Замовник) укладено договір №20 від 18.07.2019 на поставку паливо-мастильних матеріалів (а.с.129).

18.07.2019 ТОВ "Борзнаагроптахопродукт" отримано 8611,20 грн з призначенням платежу за ПСМ згідно платіжного доручення №963 від 17.07.2019 р. на суму 8611,20 грн. (а.с.121) та виписано податкову накладну, яка зареєстрована в ЄРПН, №17 від 18.07.2019 на суму 8611,20 грн (ТОВ «Київхліб Агро») (а.с. 184, 185).

Виконання даного договору підтверджується видатковою накладною №РН-0000166 від 31.07.2019 на суму 8611,20 грн. (а.с.11), відомістю на відпуск нафтопродуктів автотранспорту від 29.08.2019 Дизпаливо - 300 л. (а.с.116).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Борзнаагроптахопродукт" (Продавець) та Сектором освіти Борзнянської РДА (Покупець) укладено договір про закупівлю №13 від 06.03.2019 (а.с.130-131).

23.07.2019 ТОВ "Борзнаагроптахопродукт" отримано 7905,80 грн з призначенням платежу за ПСМ згідно платіжних доручень №4763 від 22.07.2019 на суму 2928,20 грн., №4764 від 22.07.2019 на суму 4977,60 грн. (а.с.122-123) та виписано податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, №18 від 23.07.2019 на суму 2928,20 грн. (Сектор освіти) та №19 від 23.07.2019 на суму 4977,60 грн. (Сектор освіти) (а.с. 186-189).

Виконання даного договору підтверджується видатковою накладною №РН-0000161 від 31.08.2019 на суму 7905,80 грн. (бензин А-95 - 270 л.) (а.с.112), відомістю на відпуск нафтопродуктів автотранспорту за період з 22.08.2019 по 31.08.2019 Бензин А-95 - 270 л. (а.с.117).

Між ТОВ "Борзнаагроптахопродукт" Продавець) та Борзнянским територіальним центром соціального обслуговування (ТЦСО) укладено договір №16 від 07.02.2019 (а.с.132).

04.07.2019 ТОВ "Борзнаагроптахопродукт" отримано 2920,00 грн з призначенням платежу за ПСМ згідно платіжного доручення №501 від 03.07.2019 на суму 2920,00 грн. (а.с.124) та виписано податкову накладну, яка зареєстрована в ЄРПН, №42 від 04.07.2019 р. сума 2920,00 грн. (Борзнянський ТЦСО) (а.с. 190, 191).

Виконання даного договору підтверджується видатковою накладною №РН-0000168 від 31.08.2019 на суму 2920,00 грн. (бензин А-95 - 100 л.) (а.с.113), відомістю на відпуск нафтопродуктів автотранспорту за період з 23.08.2019 по 30.08.2019 Бензин А-95 - 100 л. (а.с.118).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Борзнаагроптахопродукт" (Продавець) та Борзнянським державним сільськогосподарським технікумом укладено договір №б/н від 21.01.2019 р. (а.с.133).

17.07.2019 ТОВ "Борзнаагроптахопродукт" отримано 4380,00 грн з призначенням платежу за ПСМ згідно платіжного доручення №1005 від 16.07.2019 на суму 4380,00 грн. (а.с.125) та виписано податкову накладну, яка зареєстрована в ЄРПН, №43 від 17.07.2019 р. сума 4380,00 грн. (Борзнянський с/г технікум) (а.с. 192,193).

Виконання даного договору підтверджується видатковою накладною №РН-0000164 від 31.08.2019 на суму 4380,00 грн. (бензин А-95 - 150 л.) (а.с.114), відомістю на відпуск нафтопродуктів автотранспорту за період з 23.08.2019 по 30.08.2019 Бензин А-95 - 150 л. (а.с.119).

Відповідно до договору №П1 купівлі-продажу від 01.06.2019, укладеного між ТОВ "Борзнаагроптахопродукт" (Продавець) та Приватною особою ( ОСОБА_1 ) (Покупець) позивач зобов`язується реалізувати Покупцю бензин А-95, бензин А-92, дизельне пальне через систему АЗС при готівковому розрахунку (а.с.143).

При отриманні грошових коштів виписано прибуткові касові ордери №1 від 01.07.2019 на суму 1432,70 грн.; №4 від 02.07.2019 на суму 651,50 грн.; №8 від 04.07.2019 на суму 403,68 грн.; №11 від 05.07.2019 на суму 992,62 грн.; №18 від 16.07.2019 на суму 1205,59 грн. та податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, №11 від 01.07.2019 на суму 1432,70 грн. (Приватна особа), №12 від 02.07.2019 на суму 651,50 грн. (Приватна особа); №13 від 16.07.2019 на суму 1205,59 грн. (Приватна особа); № 14 від 04.07.2019 на суму 403,68 грн. (Приватна особа); №15 від 05.07.2019 на суму 992,62 грн. (Приватна особа) (а.с. 169-181).

Виконання даного договору підтверджується видатковою накладною №РН-0000167 від 22.08.2019 на суму 4686,10 грн. з ПДВ (а.с.144).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частинами 1 та 2 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. (ст. 179 ГК України).

За приписами частин третьої, восьмоїстатті 19 Господарського кодексу України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України платники податків для цілей оподаткування зобов`язані вести облік витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єкта оподаткування та/або податкових зобов`язань з ПДВ на підставі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В акті перевірки відповідачем не наведено жодного доказу про відсутність первинного бухгалтерського документу або неправильне оформлення первинних документів.

Як зазначено контролюючим органом, на підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено, що ТОВ «Борзнаагроптахопродукт» у період з 01.07.2019 по 15.08.2019 зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на бензин А-95 (код УКТ ЗЕД 2710124512), бензин А-92 (код УКТ ЗЕД 2710124194), дизпаливо (код УКТ ЗЕД 2710194300) на загальну суму 46315,10 грн. (у т.ч. ПДВ), тобто здійснено операції з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - датаінкасаціїготівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформленнямитної декларації, що засвідчує факт перетинаннямитного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує фактпостачання послугплатником податку.

Відповідно до пункту201.1 статті 201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом201.7 статті 201 ПК Україниподаткова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом201.10 статті 201цьогоКодексу).

Тобто при передоплаті за паливо, що буде реалізовуватись через роздрібну мережу АЗС, продавець складає податкову накладну на суму передоплати за вирахуванням роздрібного акцизного податку. Зобов`язання з ПДВ виникають у продавця у момент здійснення попередньої оплати, а зобов`язання з акцизного податку - у момент реалізації палива через мережу АЗС. Факт реалізації оформлюється відповідним розрахунковим документом, наявність якого не була доведена податковим органом.

Отже, дата виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів не залежить від дати переходу права власності на товар.

Тому ТОВ «Борзнаагроптахопродукт» правомірно на підставі отриманих коштів (передоплата), що підтверджується банківськими виписками за липень 2019, виписало податкові накладні, а сам факт реалізації пального не відбувався, що відображено в оборотно-сальдових відомостях по рах.282 та по рах.361 (а.с. 23-31, 57-59) та не спростовано відповідачем в судовому засіданні.

Враховуючи, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено факт реалізації позивачем палива через роздрібну мережу АЗС у період з 01.07.2019 по 15.08.2019 на виконання укладених договорів на поставку пального з посиланням на відповідні докази, а лише констатовано факт отримання попередньої оплати та виписки податкових накладних, тому суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем положень пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України ґрунтуються виключно на припущеннях.

Оскільки відповідачем не надано до суду жодного доказу здійснення позивачем реалізації позивачем палива через роздрібну мережу АЗС у період з 01.07.2019 по 15.08.2019 на виконання укладених договорів на поставку пального, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача у вигляді штрафу на підставі п. 117.3 ст. 117 Податкового кодексу України.

Стаття 6 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.

Відповідно до п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з п. 29 рішення ЄСПЛ у справі «RuizTorija v. Spain» від 09.12.1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За змістом пункту 41 висновку No 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Водночас у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Серков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання держави у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; 3) чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» мас широке значення (рішення у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оцінюючи надані сторонами докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд враховує прецедентну практику Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої при оцінці доказів Суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Кобець проти України", "Авшар проти Туреччини"). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свій процесуальний обов`язок, не підтвердив належними, допустимими та достатніми доказами та не довів "поза розумним сумнівом" факту реалізації позивачем пального без реєстрації платником акцизного податку в період з 01.07.2019 по 15.08.2019.

Решта доводів та аргументів учасників справи судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті та не спростовують встановлені судом обставини справи та висновки, викладені вище.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення рішення прийнято відповідачем безпідставно і підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 168, 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Борзнаагроптахопродукт" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 17.12.2020 №0029180705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Борзнаагроптахопродукт" судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 21 березня 2023 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Борзнаагроптахопродукт" (пров.Київський, 20, м. Борзна, Чернігівська область, 16400, код ЄДРПОУ 5389468).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул.Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП44094124).

Суддя О.Є. Ткаченко