Постанова

від 21.03.2023 по справі 460/7474/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/7474/22 пров. № А/857/16573/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Ніколіна В.В, Пліш М.А.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року (головуючий суддя: Гресько О.Р., місце ухвалення - м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дубенського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

встановив:

ОСОБА_1 , 24.03.2022 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати бездіяльність Дубенського відділення управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області щодо не виплати грошей за проїзд з м. Кремінна Луганської області до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку у розмірі - 3472,30 грн, згідно абз. 2 ч. 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»;

- зобов`язати Дубенське відділення управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області виплатити гроші витрачені за проїзд з м. Кремінна Луганської області до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку у розмірі - 3472,30 грн, згідно абз. 2 ч. 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було надано путівку на санаторне - курортне лікування в м. Бердянськ Запорізької області в санаторій «Арктика» з 19.09.2021 по 12.10.2021. Вказує, що він з м. Кремінна Луганської області 18.09.2021 поїхав до м. Бердянськ Запорізької області - спочатку з м. Кремінна до м. Харків, потім з м. Харків до м. Київ, а уже з м. Київ до м. Бердянськ Запорізької області, після лікування в санаторії «Арктика» в зворотному напрямку 12.10.2021 поїхав з м. Бердянськ Запорізької області через м. Київ до м. Кремінна Луганської області де він проживає на даний час. Вартість проїзду становить 3472,30 грн. Після повернення з санаторно-курортного лікування звернувся до відповідача з заявою, в якій просив повернути вартість проїзду до санаторію «Арктика». Проте, відповідачем в поверненні коштів було відмовлено.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Дубенського відділення управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації витрат на проїзд до санаторно-курортного закладу ТзОВ «Санаторій Арктика» м. Бердянськ Запорізької області.

Зобов`язано Дубенське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області виплатити компенсацію витрат на проїзд до санаторно-курортного закладу ТзОВ «Санаторій Арктика» м. Бердянськ Запорізької області.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодилося Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області та оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що відповідачем правомірно не відшкодовано транспортні витрати за доїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку, оскільки позивачем не подавалися документи про зміну місця свого проживання.

Крім цього, звертає увагу на не відповідність мотивувальної частині рішення суду першої інстанції резолютивній частині. Оскільки, у мотивувальної частині рішення суд констатує, що позивачем надано всі необхідні документи, які необхідні для компенсації витрат на проїзд, однак у резолютивній, позов по суті задоволено частково, так як зобов`язано виплатити компенсацію витрат на проїзд лише до санаторно-курортного закладу ТзОВ «Санаторій Арктика» м. Бердянськ Запорізької області.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АБ № 0000961, ОСОБА_1 встановлено з 05.12.2013 ступінь втрати професійної працездатності 25%.

Позивач, 02.02.2014 звернувся до відповідача з заявою про призначення страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням).

Постановою Відділення виконавчої дирекції у Дубенському районі Рівненської області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 10.02.2014 № 1714/115/115/8 «Про реєстрацію нового страхового випадку» зареєстровано страховий випадок «профзахворювання» за номером 115 з датою реєстрації 05.12.2013 та з датою початку виплат 05.12.2013.

Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії АБ № 0031499, ОСОБА_1 встановлено з 19.11.2020 довічно ступінь втрати професійної працездатності 70%. Також, зазначено про необхідність санаторно- курортного лікування 1 раз в 2 роки.

Позивач, 11.11.2020 звернувся до Дубенського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області з заявою про надання путівки до санаторно-курортного закладу ТОВ «Санаторій Арктика» в м. Бердянськ Запорізької області.

ОСОБА_1 06.08.2021 отримав путівку до санаторно-курортного закладу ТОВ «Санаторій Арктика» терміном з 19.09.2021 по 12.10.2021.

Позивач, 18.09.2021 виїхав з м. Кремінна Луганської області в м. Харків, з м. Харків до м. Київ, а з м. Київ до м. Бердянськ Запорізької області, після лікування в санаторії «Арктика» 12.10.2021 поїхав з м. Бердянськ Запорізької області через м. Київ до м. Кремінна Луганської області. Вказані обставини підтверджуються проїзними документами.

Факт проживання в м. Кремінна Луганської області підтверджується договором найму будинку, який належить на праві приватної власності від 31.07.2020.

На звернення позивача щодо компенсації витрат на проїзд до санаторно курортного закладу ТзОВ «Санаторій Арктика» м. Бердянськ Запорізької області та у зворотному напрямку, відповідач листом від 22.11.2021 № 14-01-13-778 повідомив, що для проведення відшкодування витрат до санаторно-курортного закладу з м. Кремінна Луганської області та у зворотному напрямку до м. Кремінна Луганської області йому необхідно надати будь - який документ передбачений Законом України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» де буде засвідчене місце проживання - м. Кремінна Луганської області. До моменту надання необхідних документів Дубенське відділення не може провести відшкодування витрат за проїзд до санаторно-курортного закладу та у зворотному напрямку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки до заяви про компенсацію витрат на проїзд до санаторно курортного закладу ТзОВ «Санаторій Арктика» м. Бердянськ Запорізької області та у зворотному напрямку ОСОБА_1 додав належні документи, що підтверджують витрати на проїзд залізницею та договір найму будинку, який належить громадянину на праві приватної власності від 31.07.2020, а тому має право на спірні компенсацію витрат на проїзд до санаторно курортного закладу

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (тут і надалі Закон № 1105-XIV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105-XIV).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону № 1105-XIV, за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, оплата лікування та/або реабілітаційної допомоги у відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 3 ст. 42 Закону №1105-XIV, фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, реабілітацію у сфері охорони здоров`я, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров`я застрахованого.

Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд фінансує всі витрати на його лікування.

Згідно з абз. 1, 2 ч. 4 ст. 42 Закону № 1105-XIV, потерпілому, який став особою з інвалідністю, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а особам з інвалідністю I групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд у розмірі, встановленому правлінням Фонду.

Потерпілому, який став особою з інвалідністю, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування і назад.

Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням, затверджене Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 31.10.2007 № 49 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.12.2007 за № 1400/14667 (тут і надалі Положення № 49, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає механізм забезпечення виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - виконавча дирекція Фонду) та її управліннями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління виконавчої дирекції Фонду), відділеннями в районах та містах обласного значення (далі - Відділення) потерпілих, які стали інвалідами (далі-потерпілі) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, санаторно-курортним лікуванням.

Відповідно до п. 2.8 Положення № 49, потерпілому, який став інвалідом, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування (санаторно-курортного або лікувально-профілактичного закладу) і у зворотному напрямку.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду компенсують витрати на проїзд до санаторно-курортного або лікувально-профілактичного закладу і назад потерпілому та супроводжуючій його особі згідно з поданими проїзними документами (квитки, квитанції на постільну білизну та транспортування багажу).

Вартість проїзду відшкодовується Відділеннями (Управліннями виконавчої дирекції Фонду) у таких розмірах:

- залізницею - за тарифом не вище купейного вагона;

- автобусом - за фактичними витратами;

- водним транспортом - за тарифом третього класу.

Аналіз наведених вище правових норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що потерпілому внаслідок професійного захворювання, який став особою з інвалідністю, надається путівка для санаторно-курортного лікування, крім цього, компенсуються витрати на проїзд до місця лікування і назад. Разом з тим, розмір такої компенсації має певні обмеження, зокрема, якщо проїзд до санаторно-курортного або лікувально-профілактичного закладу і назад здійснювався залізницею, то вартість проїзду відшкодовується за тарифом не вище купейного вагона.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 06.08.2021 ОСОБА_1 отримав путівку до санаторно-курортного закладу ТОВ «Санаторій Арктика» терміном з 19.09.2021 по 12.10.2021.

Проїзд до санаторно-курортного закладу ТОВ «Санаторій Арктика» і у зворотному напрямку, позивач здійснював залізничним транспортом, що підтверджується п`ятьма проїзними документами (а. с. 18-19).

Однак, проаналізувавши вищенаведені проїзні документами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що лише один проїзний документ (ЛН № 666985, ціна квитка 251,75 грн) придбаний на проїзд купейним вагоном, а інші проїзні документи на типи вагонів вищого класу.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, позивач має право на компенсацію витрат на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку, згідно абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону № 1105-XIV та п. 2.8 Положення № 49, у розмірі 1258,75 грн (251,75 грн х 5 квитків), оскільки тариф купейного вагона, яким позивач здійснював прозїд ставить 251,75 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач відмовляючи у проведенні відшкодування витрат до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку покликався на те, що не може провести відшкодування витрат за проїзд до санаторно-курортного закладу, у з в`язку з тим, що позивач не надав будь-який документ передбачений Законом України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні», де буде засвідчене місце проживання - м. Кремінна Луганської області.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає такі покликання безпідставними, з огляду на таке.

Так, Закон України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV (тут і надалі Закон № 1382-IV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до Конституції України регулює відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Судом апеляційної встановлено, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджуються копією паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .

Однак, згідно з Договором найму будинку, який належить громадянину на праві приватної власності від 31.07.2020, ОСОБА_1 орендує будинок по АДРЕСА_2 . Зі змісту договору вбачається, що домоволодіння надається в піднайм до 30.07.2023 (а. с. 17).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що не надання документа, який передбачений Законом № 1382-IV, де буде вказано місце реєстрації позивача, зокрема, м. Кремінна Луганської області, не може бути підставою для відмови у відшкодуванні витрат за проїзд до санаторно-курортного закладу і назад.

Оскільки, ні Закон № 1105-XIV, ні Положення № 49, при відшкодуванні витрат за проїзд до санаторно-курортного закладу і назад, не встановлює вимог щодо подання документів де буде засвідчено місце проживання позивача. Основною умовою для відшкодування витрат на проїзд до санаторно-курортного або лікувально-профілактичного закладу і у зворотному напрямку, робочими органи виконавчої дирекції Фонду, є подання проїзних документів (квитків, квитанцій тощо).

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку позивач має право компенсацію витрат на проїзд до санаторно-курортного закладу ТОВ «Санаторій Арктика» і у зворотному напрямку, згідно абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону № 1105-XIV та п. 2.8 Положення № 49, у розмірі - 1258,75 грн, у межах проїзних документів придбаних на проїзд купейним вагоном.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що позивачем надано всі необхідні документи, які необхідні для компенсації витрат на проїзд до санаторно курортного закладу ТзОВ «Санаторій Арктика» м. Бердянськ Запорізької області та у зворотному напрямку.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на не відповідність мотивувальної частини рішення суду першої інстанції резолютивній частині цього рішення.

Оскільки, у мотивувальної частині рішення суду першої інстанції констатує, що позивачем надано всі необхідні документи, які необхідні для компенсації витрат на проїзд до санаторно курортного закладу ТзОВ «Санаторій Арктика» м. Бердянськ Запорізької області та у зворотному напрямку. Однак, зі змісту резолютивної частини рішення суду першої інстанції вбачається, що позов задоволено частково, так як зобов`язано виплатити компенсацію витрат на проїзд лише до санаторно-курортного закладу ТзОВ «Санаторій Арктика» м. Бердянськ Запорізької області.

Також, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність Дубенського відділення управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області, оскільки в межах спірних правовідносин відсутні ознаки пасивної поведінки відповідача.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Суд апеляційної інстанції вважає, що в межах розглядуваних спірних правовідносин відсутні ознаки пасивної поведінки суб`єкта владних повноважень щодо розгляду заяви позивача щодо відшкодування витрат за проїзд до санаторно-курортного закладу і назад, так як, така заява розглянута, а за результатом такого розгляду, позивачу скеровано лист-відповідь від 22.11.2021 № 14-01-13/778 (а. с. 20).

Отже, з врахуванням встановлених обставин у цій справі, відповідачем здійснено протиправні дії щодо відмови позивачу у компенсації витрат на проїзд до санаторно-курортного закладу ТОВ «Санаторій Арктика» і назад.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, враховуючи вимоги ст. 245 КАС України, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дії Дубенського відділення управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації витрат на проїзд до санаторно-курортного закладу ТзОВ «Санаторій Арктика» м. Бердянськ Запорізької області і у зворотному напрямку та зобов`язання Дубенське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області виплатити компенсацію витрат на проїзд до санаторно-курортного закладу ТзОВ «Санаторій Арктика» м. Бердянськ Запорізької області і і у зворотному напрямку в сумі 1258,75 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про задоволення позову частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі № 460/7474/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дубенського відділення управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації витрат на проїзд до санаторно-курортного закладу ТОВ «Санаторій Арктика» м. Бердянськ Запорізької області і у зворотному напрямку.

Зобов`язати Дубенське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області (ЄДРПОУ - 41444570) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) компенсацію витрат на проїзд до санаторно-курортного закладу ТОВ «Санаторій Арктика» м. Бердянськ Запорізької області і у зворотному напрямку в сумі 1258,75 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш