Рішення

від 16.03.2023 по справі 192/1868/22

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/1868/22

Провадження № 2/192/145/23

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2023 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Петровської О.Д.,

представника позивача адвоката Шашликова Д.Г.,

представника відповідача адвоката Плихтіна К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди землі.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що позивач є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 5,840 га, яка розташована на території Новопокровської селищної ради, колишньої Дзержинівської сільської ради, Солонянського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225083000:02:041:0513.

26 березня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА» був укладений договір оренди землі №10-03/18, відповідно до якого позивач передав в оренду земельну ділянку площею 5,840 га, який 02 квітня 2018 року був зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області.

06 квітня 2018 року між позивачем та відповідачем було укладено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду.

Відповідно до п. 9. договору оренди землі, орендна плата вноситься в грошовій формі: не менше 3% нормативної грошової оцінки землі, а саме 12000 грн. 00 коп.

Позивач посилається на те, що за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати можуть здійснюватись в натуральній формі.

Згідно п. 10 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься в грошовій формі до 31 грудня кожного року оренди; в натуральній до 31 грудня кожного року оренди.

Пунктом 11 договору оренди передбачено, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Починаючи з моменту укладення договору оренди землі та його подальшої реєстрації, ТОВ «ПАЛЬМІРА» несвоєчасно сплачувало орендну плату за земельну ділянку протягом 2018-2021 років, так орендна плата за 2020 рік була сплачена тільки у вересні 2021 року, за 2021 рік у травні 2022 року, що у сукупності являється систематичною несвоєчасною сплатою орендної плати.

Орендна плата за 2018 рік була сплачена у вересні 2019 року у натуральній формі, акту передачі продукції надано не було, за 2019 рік орендна плата сплачена у вересні 2019 року у натуральній формі, акту передачі продукції надано не було.

Відповідно до відповіді ГУ ДПС у Дніпропетровській області, станом на 27 травня 2022 року сплата земельного податку за орендовану земельну ділянку, кадастровий номер 1225083000:02:041:0513 за 2018-2021 року відсутня.

В зв`язку з систематичним порушення відповідачем істотних умов договору оренди землі №10-03/18 від 26 березня 2018 року просив розірвати даний договір оренди землі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі пославшись на обґрунтування викладене в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримав відзив на позовну заяву згідно якого вважав, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідач в рахунок орендної плати за 2020 рік у липні цього ж року передав позивачу 2500 кг пшениці, а в рахунок орендної плати за 2021 рік у липні цього ж року передав 2600 кг пшениці, яка прийнята позивачем без жодних зауважень стосовно строків та обсягу поставки. За інформацією про ринкові ціни на зернові культури грошовий еквівалент вартості пшениці на дату внесення орендної плати склав у 2020 році 14275 грн. 00 коп., у 2021 році 16302 грн. 00 коп. Тобто, відповідач повістю провів з позивачем розрахунки з орендної плати за 2020 та 2021 роки у строки передбачені договором оренди землі. Крім того, відповідач додатково виплатив позивачу орендну плату за земельний пай у 2020 року у розмірі 5732 грн. 00 коп., яка склалася з соняшнику, цукру та борошна та за земельний пай у 2021 року у розмірі 7600 грн. 00 коп., яка склалася з соняшнику, цукру та борошна, тобто має місце переплата орендної плати. У 2018 році в рахунок орендної плати за цей рік позивачу було передано 2500 кг пшениці, 2000 кг соломи та 300 кг соняшнику. У 2019 році в рахунок орендної плати за цей рік позивачу передано 2500 кг пшениці та 300 кг сонячну. За інформацією про ринкові ціни на зернові культури грошовий еквівалент вартості пшениці на дату внесення орендної плати склав у 2018 році 12675 грн. 00 коп., у 2019 році 11750 грн. 00 коп. Позивач прийняв оплату орендної плати за 2018 та 2019 роки у натуральній формі без жодних зауважень щодо строків та обсягів поставки. Крім того вважає, що власник переданої в оренду земельної ділянки є платником земельного податку і тому відповідач не зобов`язаний сплачувати за позивача земельний податок, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні позову (а.с 65-70).

15 лютого 2023 року представником позивача подано відповідь на відзив згідно з якого відповідачем не доведено жодним належним та допустимим доказом своєчасність сплати орендної плати за користування земельною ділянкою згідно договору оренди землі, оскільки у відомостях про видачу сільськогосподарської продукції в рахунок орендної плати за земельні паї за 2018-2021 роки, які надані у якості доказів своєчасної сплати орендної плати, не зазначені такі відомості як дата отримання продукції, її ринкова ціна та її кількість в одиницях виміру. Також, відповідачем не надано належних доказів щодо підтвердження дат виплати орендної плати, тому брати до уваги надану відповідачем інформацію про ринкові ціни на продукцію не можливо, оскільки неможливо встановити, що саме такою була ринкова ціна у дні виплати орендної плати. Крім того, згідно з умовами договору обов`язок зі сплати земельного податку за орендовану земельну ділянку покладено на орендаря, проте в порушення умов договору оренди відповідачем сплата земельного податку та орендовану земельну ділянку за період з 2018 по 2021 рік не здійснювалася, що є істотним порушенням умов договору, таким чином, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 130-140).

27 лютого 2023 року представником відповідача подано заперечення згідно з яких вважає доводи викладені у відповіді на відзив безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі, також зазначив, що сплата орендної плати з врахуванням коефіцієнту інфляції є неможливим, оскільки орендна плата має проводитись у поточному році оренди до 31 грудня, однак станом на цю дату ще офіційно не опубліковані дані щодо індексу споживчих цін за цей рік і позивач помилково застосовує індекси інфляції того року оренди, в якому проводиться виплата (а.с. 155-160).

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В судовомузасіданні встановлено,що відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП №012859 від 17 лютого 2004 року, позивачу належить земельна ділянка площею 5,840 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дзержинівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області (а.с. 16).

26 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ПАЛЬМІРА» був укладений договір оренди землі №10-03/18, відповідно до якого позивач передав в оренду відповідачу земельну ділянку площею 5,840 га, що йому належить на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП №012859 та розташована на території Іверської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, строком на десять років (а.с 12, 13).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права №119811935 від 05 квітня 2018 року, даний договір 02 квітня 2018 року був зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області за №745502212250 (а.с.14).

Між ОСОБА_1 та відповідачем також було складено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, згідно якого ОСОБА_1 передав відповідачу належну йому земельну ділянку (а.с. 15).

Укладений договір оренди землі №10-03/18 був прийнятий сторонами до виконання і продовжує діяти і в період розгляду справи судом, оскільки строк його дії не закінчився.

Пунктом 9 зазначеного договору оренди передбачено форму та розмір орендної плати. А саме, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі: не менше 3% нормативної грошової оцінки землі, а саме 12000 грн. 00 коп. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі: зерно 2500 кг, борошно 50 кг, соняшник 200 кг, солома 2000 кг, силос 1500 кг, цукор 50 кг, оранка та культивація присадибних ділянок до 0,5 га, та ритуальні послуги в разі потреби (транспорт, матеріальна допомога).

Згідно пункту 10 укладеного договору було передбачено, що орендна плата вноситься в такі строки: а) у грошовій формі до 31 грудня кожного року оренди; б) у натуральній до 31 грудня кожного року оренди.

Відповідно до пункту 14 зазначеного договору оренди, земельний податок за орендовану земельну ділянку сплачується орендарем у встановлений законодавством термін.

Підпунктом г пункту 30 договору оренди зазначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасне внесення орендної плати.

Як вбачається з відповіді головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України, станом на 27 травня 2022 року сплата земельного податку за орендовану земельну ділянку позивача за 2018-2021 роки відсутня (а.с. 17).

Згідно відомості ТОВ «ПАЛЬМІРА» на видачу с/г продукції в рахунок орендної плати за земельні паї 2018 рік ОСОБА_1 отримав пшениці 2500 (одиниця виміру не зазначена), соломи 2000 (одиниця виміру не зазначена) 10 тюків в рахунок орендної плати за 2018 рік (а.с. 71-73).

Відповідно до відомості ТОВ «ПАЛЬМІРА» на видачу с/г продукції в рахунок орендної плати за земельні паї 2019 рік ОСОБА_1 отримав пшениці 2500 (одиниця виміру не зазначена), соняшнику 300 (одиниця виміру не зазначена) в рахунок орендної плати за 2019 рік (а.с. 74-76).

Згідно відомості ТОВ «ПАЛЬМІРА» на видачу с/г продукції в рахунок орендної плати за земельні паї 2020 рік ОСОБА_1 отримав пшениці 2500 (одиниця виміру не зазначена) в рахунок орендної плати за 2020 рік (а.с. 77-78).

Відповідно до відомості ТОВ «ПАЛЬМІРА» на видачу с/г продукції в рахунок орендної плати за земельні паї 2021 рік ОСОБА_1 отримав зерно 2600 (одиниця виміру не зазначена) в рахунок орендної плати за 2021 рік (а.с. 79-80).

Згідно накладної від 18 жовтня 2018 року ОСОБА_1 від ТОВ «ПАЛЬМІРА» отримав в рахунок орендної плати за 2018 рік 300 кг соняшника (а.с. 81).

З видаткового касового ордеру від 10 вересня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 в рахунок оплати орендної плати за 2020 рік сплачено 5732 грн. 00 коп., а згідно видаткового касового ордеру від 28 травня 2022 року сплачено 7600 грн. 00 коп. в рахунок оплати орендної плати за 2021 рік (а.с. 82, 83).

Відповідно до роздруківок моніторингу ринкових цін на зернові культури пшениця 4 класу 31 липня 2018 року коштувала 5,07 грн. за тонну, 10 липня 2019 року 4,7 грн. за тонну, 31 липня 202 року 5,71 грн. за тонну, 02 серпня 2021 року 6,27 грн. за тонну (а.с.84-87).

На період укладання спірного договору оренди землі спірні правовідносини з приводу оренди земельних ділянок регулювались Законом України «Про оренду землі» від 06жовтня 1998 року зі змінами та доповненнями на день укладання договорів оренди, Цивільним Кодексом України та Земельним кодексом України, а також постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220, якою затверджено типову форму договору оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України - зміна аборозірвання договорудопускається лишеза згодоюсторін,якщо іншене встановленодоговором абозаконом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями ст.ст. 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дана позиція суду відповідає позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, що викладена в постанові від 06 березня 2019 року по справі № 183/262/17.

В порушення умов договору оренди землі №10-03/18, орендарем здійснювалася орендна плата за 2018, 2019, 2020, 2021 роки не в повному обсязі та не у в строки встановлені договором оренди, враховуючи, що з доданих відповідачем доказів сплати орендної плати, а саме відомостей про видачу с/г продукції не вбачається дати сплати та одиниць виміру натуральної форми орендної плати. При цьому суд погоджується з думкою представника позивача, що зазначені докази не є належним підтвердженням передачі продукції в рахунок орендної плати, оскільки пунктом 11 спірного договору оренду така передача повинна оформлюватись актами.

Також суд критично ставиться до посилань представника відповідача, що ними вартість продукції переданої в рахунок натуральної форми орендної плати, крім вартості зерна, визначалась за наказами директора ТОВ «Пальміра» (а.с. 162-178), оскільки дані накази прийняті на власний розсуд керівником відповідача і не можуть слугувати визначенню «ринковим цінам на дату внесення орендної плати».

Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведена, а відповідачем не спростована обставина щодо систематичної несплати орендної плати. При цьому враховуючи зазначене, суд вважає, що оскільки відповідач не зміг довести суду, що ним сплачено орендну плату в повному розмірі, тому доводи позивача, що відповідач здійснював сплату орендної плати без врахування коефіцієнту інфляції є обґрунтованими.

Що стосується доводів представника позивача щодо несплати відповідачем земельного податку, то суд зауважує таке.

Згідно ст. 14.1.72 ПК України (в редакції на час укладання сторонами спірного договору) - земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Статтею 14.1.73 ПК України (в редакції на час укладання сторонами спірного договору) - землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до ст. 286 ПК України (в редакції на час укладання сторонами спірного договору) - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно ст. 287 ПК України - власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи зазначені норми процесуального права, а також положення укладеного сторонами договору оренди (п. 14), суд вважає, що сторони домовились про сплату податку саме відповідачем.

Але при цьому, суд погоджується з позицією відповідача, що розмір земельного податку, який підлягав сплаті повинен бути наданий позивачем, при цьому будь-яких даних, що такий розмір позивачем був доведений відповідачу суду не надано.

І тому суд вважає, що доводи позивача в частині несплати відповідачем земельного податку суд не приймає, враховуючи, що на позивача покладається обов`язок повідомити відповідачу розмір податку, що підлягає сплаті, що не було здійснено.

Але незважаючи на зазначене, позивачем доведено суду, що відповідач систематично не сплачував своєчасно орендну плату і тому позовні вимоги позивача про розірвання договору оренди підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду (а.с. 11).

Крім того, згідно договору №83-2/2022 про надання правової допомоги від 19квітня 2022 року, укладеного між позивачем та адвокатом Шашликовим Д.Г., акту про надання правової допомоги від 27 червня 2022 року, позивач поніс витрати в сумі 5000 грн. 00 коп. на професійну правничу допомогу, які у відповідність до ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача (а.с. 22-28).

При цьому суд при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню позивачу враховує, що витрати на професійну правничу допомогу пов`язані з розглядом даної справи, оскільки позивач приймав участь в судовому розгляді через повноважного представника, на підставі договору, розмір витрат обґрунтований та є пропорційним до предмета спору з врахуванням ціни позову, поведінка позивача не викликала затягування справи.

На підставі викладеного, ст.ст. 509, 510, 526, 530, 651, 792 ЦК України; ст.ст. 93, 96 ЗК України; ст.ст. 1, 13, 32 Закону України «Про оренду землі» та керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , який мешкає: с. Ганна-Мусіївка, Солонянського району, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА», яке розташовано: с.Ганна-Мусіївка, Солонянського району, Дніпропетровської області, вул.Центральна, буд. 51, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30059781 про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі №10-03/18 від 26 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА», що зареєстрований 02 квітня 2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області індексний номер 40431054, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 25607280, щодо земельної ділянки кадастровий номер 1225083000:02:041:0513.

Судові витрати по справі покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА» на користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 (сорок) коп. судового збору та 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 (нуль) коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, а всього в рахунок понесених судових витрат стягнути 5992 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 (сорок) коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22 березня 2023 року.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.