Постанова

від 16.08.2023 по справі 192/1868/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5239/23 Справа № 192/1868/22 Суддя у 1-й інстанції - Стрельникова О.О. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Усик А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2023 року в цивільній справі номер 192/1868/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року до Солонянського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» про розірвання договору оренди землі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 5,840 га, яка розташована на території Новопокровської селищної ради, колишньої Дзержинівської сільської ради, Солонянського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225083000:02:041:0513.

26 березня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА» укладений договір оренди землі №10-03/18, відповідно до якого позивач передав в оренду земельну ділянку площею 5,840 га, який 02 квітня 2018 року зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області.

06 квітня 2018 року між позивачем та відповідачем укладено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі, орендна плата вноситься в грошовій формі: не менше 3% нормативної грошової оцінки землі, а саме 12000,00 грн.

Позивач посилається на те, що за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати можуть здійснюватись в натуральній формі.

Згідно п. 10 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься в грошовій формі до 31 грудня кожного року оренди; в натуральній до 31 грудня кожного року оренди.

Пунктом 11 договору оренди передбачено, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Протягом 2018-2021 років ТОВ «ПАЛЬМІРА» несвоєчасно сплачувало орендну плату за земельну ділянку. Так орендна плата за 2020 рік була сплачена тільки у вересні 2021 року, за 2021 рік у травні 2022 року, що в сукупності являється систематичною несвоєчасною сплатою орендної плати.

Орендна плата за 2018 рік була сплачена у вересні 2019 року у натуральній формі, акту передачі продукції надано не було, за 2019 рік орендна плата сплачена у вересні 2019 року у натуральній формі, акту передачі продукції надано не було.

Відповідно до відповіді ГУ ДПС у Дніпропетровській області станом на 27 травня 2022 року сплата земельного податку за орендовану земельну ділянку, кадастровий номер 1225083000:02:041:0513, за 2018-2021 роки відсутня.

Позивач просив суд розірвати договір оренди землі №10-03/18 від 26 березня 2018 року, судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» про розірвання договору оренди землі задоволено.

Розірвано договір оренди землі №10-03/18 від 26 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА», зареєстрований 02 квітня 2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області індексний номер 40431054, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 25607280, щодо земельної ділянки кадастровий номер 1225083000:02:041:0513.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА» на користь ОСОБА_1 992,40 грн судового збору та 5000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, а всього в рахунок понесених судових витрат стягнуто 5992,40 грн.

Із вказаним рішенням не погодилось ТОВ «Пальміра», подало апеляційну скаргу, просило апеляційний суд скасувати рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2023 року у справі №192/1868/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» про розірвання договору оренди землі від 26 березня 2018 року №10-03/18 відмовити повністю.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильному застосуванні норм матеріального права, неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи щодо розміру орендної плати та строків її внесення, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими стосовно прострочення внесення орендної плати та наявності заборгованості.

У рішенні суду першої інстанції не вказано про обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору оренди.

Таким чином, судом першої інстанції необґрунтовано не застосовано у спірних правовідносинах приписи частини другої статті 651 ЦК України та не з`ясовано суттєві обставини цієї справи як щодо наявності факту порушення відповідачем умов договору, так і щодо наявності критерію істотності цього порушення договору.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що в порушення умов договору оренди землі №10-03/18, орендарем здійснювалася орендна плата за 2018, 2019, 2020, 2021 роки не в повному обсязі.

Згідно з пунктом 5 Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 159786,00 грн. Відповідно до пункту 9 Договору оренди землі орендна плата справляється у грошовій формі, вона має бути у розмірі не менше ніж 3% нормативної грошової оцінки землі, а саме: 12000,00 грн. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Позовні вимоги про розірвання договору оренди землі обґрунтовано порушеннями строків сплати орендної плати, при цьому, позивачем не заперечувалось, що він отримав оренду плату за 2018-2021 роки у повному обсязі.

Роблячи висновок про те, що відповідачем нібито виплачено орендну плату не в повному обсязі, суд першої інстанції мав вказати у судовому рішенні, в якому саме розмірі було отримано орендну плату позивачем.

В рішенні суду першої інстанції вказано, що в порушення умов договору оренди землі №10-03/18 орендарем здійснювалася орендна плата за 2018, 2019, 2020, 2021 роки не у в строки встановлені договором оренди, в той же час судом першої інстанції не вказано, у які саме строки було внесено орендну плату.

Суд першої інстанції у своєму рішенні вказав, що відомості про видачу с/г продукції не є належним підтвердженням передачі продукції в рахунок орендної плати, оскільки пунктом 11 спірного договору оренду така передача повинна оформлюватись актами, з чим не можна погодитись у зв`язку з наступним.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Посилання суду першої інстанції на ненадання актів передачі продукції є безпідставним, так як передачу с/г продукції в рахунок орендної плати засвідчено у відповідних відомостях та накладній, тому вказані обставини не можуть бути підставою для розірвання договору оренди, адже не належить до істотних порушень договору оренди.

Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шашликова Дениса Геннадійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» залишити без задоволення, рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2023 року залишити без змін, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу.

Суд вичерпно з`ясував всі обставини справи та вірно дійшов висновків щодо порушення умов договору внаслідок несвоєчасної сплати орендної плати відповідачем, а тому вказані доводи не заслуговують на увагу та мають бути відхилені судом.

ТОВ «ПАЛЬМІРА» не давала орендодавцю жодних платіжних документів, підтверджуючих сплату орендної плати, в тому числі актів передачі продукції та надання послуг, у разі сплати орендної плати у натуральній формі, а також не повідомлялися ринкові ціни на товари. Орендна плата за 2018 рік була сплачена у вересні 2019 року у натуральній формі та акту передачі продукції надано не було. Орендна плата за 2019 рік була сплачена у вересні 2020 року у натуральній формі та акту передачі продукції надано не було.

Внаслідок систематичного порушення умов договору оренди в частині порядку і строків внесення орендної плати, з врахуванням росту споживчих цін, позивач, як власник земельної ділянки не отримував те, на що розраховував при укладенні договору оренди землі.

Відповідачем не доведено жодним належним та допустимим доказом своєчасність сплати орендної плати за користування земельною ділянкою згідно договору оренди землі №10-03/18 від 26.03.2018 року, не надано належних доказів щодо підтвердження дат виплати орендної плати.

Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги надану відповідачем інформацію про ринкові ціни на продукцію, оскільки неможливо встановити, що саме такою була ринкова ціна у дні виплати орендної плати.

Договором оренди землі №10-03/18 від 26.03.2018 року не передбачено, що сплата орендної плати здійснюється без урахування індексів інфляції, а тому мають застосовуватися загальні положення чинного законодавства України та безпосередньо статті 21 Закону України «Про оренду землі». Протягом 2018-2022 років відповідачем не сплачувалася орендна плата у розмірі з урахуванням індексу інфляції, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

На виконання вимог ЦПК України зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат позивача становить: 2500,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача ТОВ «Пальміра» адвокат Пихтін К.В. в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шашликов Д.Г. в судовому засіданні апеляційного суду з апеляційною скаргою не погодився, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП №012859 від 17 лютого 2004 року позивачу належить земельна ділянка площею 5,840 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дзержинівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області (а.с. 16-16зв).

26 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ПАЛЬМІРА» укладений договір оренди землі №10-03/18, відповідно до якого позивач передав в оренду відповідачу земельну ділянку площею 5,840 га, що йому належить на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП №012859 та розташована на території Іверської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, строком на десять років. Між ОСОБА_1 та відповідачем складено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, згідно з яким ОСОБА_1 передав відповідачу належну йому земельну ділянку(а.с. 12-13зв., 15).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №119811935 від 05 квітня 2018 року договір 02 квітня 2018 року зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області за №745502212250 (а.с. 14-14зв).

Як вбачається з відповіді головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України, станом на 27 травня 2022 року сплата земельного податку за орендовану земельну ділянку позивача за 2018-2021 роки відсутня (а.с. 17).

Відповідно до з відомостей ТОВ «ПАЛЬМІРА» на видачу с/г продукції в рахунок орендної плати за земельні паї 2018 рік ОСОБА_1 отримав пшениці 2500 (одиниця виміру не зазначена), соломи 2000 (одиниця виміру не зазначена) 10 тюків в рахунок орендної плати за 2018 рік (а.с. 71-73).

З відомостей ТОВ «ПАЛЬМІРА» на видачу с/г продукції в рахунок орендної плати за земельні паї 2019 рік вбачається, що ОСОБА_1 отримав пшениці 2500 (одиниця виміру не зазначена), соняшнику 300 (одиниця виміру не зазначена) в рахунок орендної плати за 2019 рік (а.с. 74-76).

Згідно з відомостями ТОВ «ПАЛЬМІРА» на видачу с/г продукції в рахунок орендної плати за земельні паї 2020 рік ОСОБА_1 отримав пшениці 2500 (одиниця виміру не зазначена) в рахунок орендної плати за 2020 рік (а.с. 77-78).

Відповідно до відомостей ТОВ «ПАЛЬМІРА» на видачу с/г продукції в рахунок орендної плати за земельні паї 2021 рік ОСОБА_1 отримав зерно 2600 (одиниця виміру не зазначена) в рахунок орендної плати за 2021 рік (а.с. 79-80).

Згідно з накладною від 18 жовтня 2018 року ОСОБА_1 від ТОВ «ПАЛЬМІРА» отримав в рахунок орендної плати за 2018 рік 300 кг соняшника (а.с. 81).

З видаткового касового ордеру від 10 вересня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 в рахунок оплати орендної плати за 2020 рік сплачено 5732,00 грн, а згідно з видатковим касовим ордером від 28 травня 2022 року сплачено 7600,00 грн в рахунок оплати орендної плати за 2021 рік (а.с. 82, 83).

Відповідно до роздруківок від 06.01.2023 року моніторингу ринкових цін на зернові культури пшениця 4 класу 31 липня 2018 року коштувала 5,07 грн за тонну, 10 липня 2019 року 4,7 грн за тонну, 31 липня 2020 року 5,71 грн за тонну, 02 серпня 2021 року 6,27 грн за тонну (а.с. 84-87).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним та ким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам закону.

Відповідно до ч. 1ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Передання в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина 4 статті 124 ЗК України у редакції, чинній на час підписання договору оренди земліта його реєстрації).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 125 ЗК Україниправо на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (статті 20 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час підписання договору оренди землі та його державної реєстрації).

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України «Про оренду землі» у вказаній редакції).

Згідно зіст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно дост. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Встатті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачені підстави припинення та розірвання договору оренди землі, зокрема, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з ч. 1ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24 і 25 цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Стаття 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, передбачає, що істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з частинами 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Пунктом 9 договору оренди №10-03/18 від 26 березня 2018 року передбачено форму та розмір орендної плати. Тобто, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі: не менше 3% нормативної грошової оцінки землі, а саме 12000,00 грн.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі: зерно 2500 кг, борошно 50 кг, соняшник 200 кг, солома 2000 кг, силос 1500 кг, цукор 50 кг. Відробіткова оплата: оранка та культивація присадибних ділянок до 0,5 га, ритуальні послуги в разі потреби (транспорт, матеріальна допомога).

Відповідно до п. 11 цього договору оренди передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами.

Згідно з пунктом 10 укладеного договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься в такі строки: а) у грошовій формі до 31 грудня кожного року оренди; б) у натуральній до 31 грудня кожного року оренди.

Відповідно до пункту 14 зазначеного договору оренди, земельний податок за орендовану земельну ділянку сплачується орендарем у встановлений законодавством термін.

Підпунктом г пункту 30 договору оренди закріплено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасне внесення орендної плати.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП №012859 від 17 лютого 2004 року позивачу належить земельна ділянка площею 5,840 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дзержинівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області.

26 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ПАЛЬМІРА» укладений договір оренди землі №10-03/18, відповідно до якого позивач передав в оренду відповідачу земельну ділянку площею 5,840 га, строком на десять років. Між ОСОБА_1 та відповідачем складено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, згідно з яким ОСОБА_1 передав відповідачу належну йому земельну ділянку.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №119811935 від 05 квітня 2018 року договір 02 квітня 2018 року зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області за №745502212250.

Як вбачається з відповіді головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України, станом на 27 травня 2022 року сплата земельного податку за орендовану земельну ділянку позивача за 2018-2021 роки відсутня.

Відповідно до з відомостей ТОВ «ПАЛЬМІРА» на видачу с/г продукції в рахунок орендної плати за земельні паї 2018 рік ОСОБА_1 отримав пшениці 2500 (одиниця виміру не зазначена), соломи 2000 (одиниця виміру не зазначена) 10 тюків в рахунок орендної плати за 2018 рік.

З відомостей ТОВ «ПАЛЬМІРА» на видачу с/г продукції в рахунок орендної плати за земельні паї 2019 рік вбачається, що ОСОБА_1 отримав пшениці 2500 (одиниця виміру не зазначена), соняшнику 300 (одиниця виміру не зазначена) в рахунок орендної плати за 2019 рік.

Згідно з відомостями ТОВ «ПАЛЬМІРА» на видачу с/г продукції в рахунок орендної плати за земельні паї 2020 рік ОСОБА_1 отримав пшениці 2500 (одиниця виміру не зазначена) в рахунок орендної плати за 2020 рік.

Відповідно до відомостей ТОВ «ПАЛЬМІРА» на видачу с/г продукції в рахунок орендної плати за земельні паї 2021 рік ОСОБА_1 отримав зерно 2600 (одиниця виміру не зазначена) в рахунок орендної плати за 2021 рік.

Згідно з накладною від 18 жовтня 2018 року ОСОБА_1 від ТОВ «ПАЛЬМІРА» отримав в рахунок орендної плати за 2018 рік 300 кг соняшника.

З видаткового касового ордеру від 10 вересня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 в рахунок оплати орендної плати за 2020 рік сплачено 5732,00 грн, а згідно з видатковим касовим ордером від 28 травня 2022 року сплачено 7600,00 грн в рахунок оплати орендної плати за 2021 рік.

Відповідно до роздруківок від 06.01.2023 року моніторингу ринкових цін на зернові культури пшениця 4 класу 31 липня 2018 року коштувала 5,07 грн за тонну, 10 липня 2019 року 4,7 грн за тонну, 31 липня 2020 року 5,71 грн за тонну, 02 серпня 2021 року 6,27 грн за тонну.

Перевіряючи законністьі обґрунтованістьсудового рішенняв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги апеляційнийсуд вважає,що судпершої інстанції, встановившина основідослідження всіхнаявних усправі доказіву їхсукупності таспівставленні,їх належноїоцінки,правильного визначенняхарактеру спірнихправовідносин інорм права,які підлягализастосуванню доцих правовідносин,дійшов правильного висновку про задоволенняпозовних вимогпозивача ОСОБА_1 ,зазначивши,щопідставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд першої інстанції правильно встановив, що орендарем здійснювалася орендна плата за 2018, 2019, 2020, 2021 роки не в повному обсязі та не у в строки встановлені договором оренди з посиланням на норми ст. 610 ЦК України, де вказано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З оглядуна викладене, враховуючи, що наведені в апеляційній скарзі доводи, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Разом з тим, відповідно до пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» не підлягає задоволенню, тому з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуТовариства зобмеженою відповідальністю«Пальміра» залишитибез задоволення,рішення Солонянськогорайонного судуДніпропетровської областівід 16березня 2023року без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 21 серпня 2023 року.

Суддя: