Вирок

від 20.03.2023 по справі 346/2511/17

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/2511/17

Провадження № 1-кп/346/17/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4

представника цього потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.11.2016 року за №12016090000000227, про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бобринець Кіровоградської області, жителя

АДРЕСА_1 ,громадянина України,із середньоютехнічною освітою, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

обвинувачений, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило загибель двох осіб.

Злочин вчинено за наступних обставин.

10.11.2016 року приблизно о 15 год. 50 хв. в с.Корнич Коломийського району Івано-Франківської області обвинувачений, керуючи автомобілем марки «Аudi А4», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », рухався ділянкою автодороги «Стрий Чернівці-Мамалига» у напрямку до м.Чернівців.

На даній ділянці дороги смуга руху в напрямку до м. Чернівців мала додатковий шар асфальтного покриття. При цьому, на колесах задньої осі вказаного автомобіля були встановлені шини різних моделей з різними малюнками протектора, що по різному впливали при гальмуванні і маневруванні транспортного засобу на його стійкість, та за яких його експлуатація відповідно до п.п. «г» п. 31.4.5. Правил дорожнього руху України заборонена.

У салоні даного автомобіля, крім водія, знаходились як пасажири дружина обвинуваченого ОСОБА_8 , її сестра ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

В той час перед автомобілем обвинуваченого, у попутному напрямку по своїй смузі руху рухались декілька транспортних засобів. При наближенні до ділянки дороги з додатковим шаром асфальту водії транспортних засобів, що рухались попереду автомобіля обвинуваченого, стали зменшувати швидкість руху. Однак, обвинувачений не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху до швидкості попутного автомобіля або до зупинки транспортного засобу, оскільки зустрічна смуга була зайнята іншим транспортним засобом, проявив неуважність, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, з метою об`їзду перешкоди у виді вантажного транспортного засобу, який рухався перед ним в попутному напрямку, різко повернув кермо вліво, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_11 .

Отже, обвинувачений порушив такі вимоги Правил дорожнього руху України:

п. 1.2., згідно з якими в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу;

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 10.1., який зобов`язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 11.3., відповідно до якого на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;

п. 12.1., у якому вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., який зобов`язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п. 31.4.5., відповідно до якого забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

г) на одну вісь транспортного засобу встановлено шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів.

У результаті порушення обвинуваченим зазначених вимог Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої загинули пасажири автомобіля «Аudi А4», а саме потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_10 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, які описані нижче.

Під час судового розгляду обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого злочину по суті визнав частково. Він пояснив, що 10.11.2016 року він керував автомобілем «Аudi А4», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », та рухався автодорогою «Стрий Чернівці» у напрямку з м.Коломиї до м.Чернівців. У салоні автомобіля, крім нього, знаходились його дружина ОСОБА_8 , її сестра ОСОБА_9 , а також ОСОБА_10 , яка підсіла в салон автомобіля по дорозі. Обвинувачений також підтвердив, що на колесах задньої вісі його автомобіля були встановлені шини різних моделей з різними малюнками протектора, оскільки він користувався запасним колесом, так як основне вийшло з ладу. Незважаючи на те, що експлуатація автомобіля з такими шинами заборонена, обвинувачений використовував автомобіль.

На ділянці вказаної автодороги, в с.Корнич Коломийського району Івано-Франківської області погода була ясна, без опадів, асфальтне покриття було сухим, а, отже, видимість була хорошою. Під час керування автомобілем обвинувачений бачив попереду себе колону автомобілів та автотехніку, яка використовувалася для дорожніх ремонтних робіт, оскільки він того дня уже проїжджав дану ділянку дороги у зворотному напрямку, тобто до м.Коломиї.

Момент дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений не пам`ятає, оскільки вона трапилася миттєво, а пригадує, що безпосередньо перед цією пригодою він побачив перед собою вантажний автомобіль, і з метою уникнення зіткнення з його задньою частиною обвинувачений виїхав на смугу зустрічного руху, де і сталася ця дорожньо-транспортної пригода. Він вважає, що вона трапилась через додатковий шар дорожнього покриття, встановленого на смузі руху автомобіля обвинуваченого, а цей шар він вчасно не помітив через відсутність попереджувальних дорожніх знаків про проведення ремонтних робіт.

Обвинувачений також щиро розкаявся в тому, що внаслідок цієї пригоди загинули його дружина ОСОБА_8 та їхня подруга ОСОБА_10 . При ухваленні вироку обвинувачений просить врахувати також те, що він 09.03.2023 року уклав шлюб з ОСОБА_12 , вони очікують народження їхньої дитини, оскільки його дружина перебуває у стані вагітності, що стверджується документально.

Однак, крім часткового визнання вини обвинуваченим, його винуватість повністю доводиться такими дослідженими в судовому засіданні доказами:

-показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що він є власником вищевказаного автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер « НОМЕР_2 ».

10.11.2016 року приблизно о 16 год. він, керуючи цим автомобілем рухався з м.Чернівців до м.Коломиї зі швидкістю 60-70 км/год. Проїжджаючи ділянкою автодороги в с.Корнич Коломийського району Івано-Франківської області, свідок бачив, що на смузі для зустрічного руху (тобто на смузі руху з м.Коломиї до м.Чернівців) було встановлено додатковий шар асфальтного покриття, через що даною смугою повільно рухалась колона з автомобілів. До того свідок також зменшив швидкість свого автомобіля. Погода в зазначені час та місці була ясною, проїзна частина - сухою та без вибоїн.

Коли свідок проїжджав повз вказану колону, рухаючись назустріч їй, то безпосередньо перед його автомобілем на його смугу руху зі смуги зустрічного руху раптово виїхав автомобіль марки «Аudі А4». Внаслідок раптовості такого виїзду свідок не зміг уникнути зіткнення цих транспортних засобів, які зіткнулися правими частинами, після чого автомобіль «Аudі» викинуло у правий по ходу руху автомобіля свідка кювет. Свідок як водій вважає, що обвинувачений свідомо виїхав на смугу зустрічного руху, так як автомобіль «Аudі» рухався з великою швидкістю, внаслідок чого не зміг вчасно загальмувати перед колоною з автомобілів попереду. Тому саме з метою уникнення удару в попутний автомобіль, що рухався попереду автомобіля обвинуваченого, останній виїхав на смугу зустрічного руху. Свідок також зазначив, що на місці події обвинувачений пояснював, що застосовував екстрене гальмування, однак, педаль гальм віддавала йому по нозі, і гальма не спрацювали;

-показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що він працював у ТзОВ «ПБС» та був відповідальний за організацію безпеки дорожнього руху на ділянці дороги, де проводились ремонтні роботи. В листопаді 2016 року у с.Корнич Коломийського району Івано-Франківської області вказане підприємство встановлювало верхній шар асфальтного покриття. Саме 10.11.2016 року дорожні роботи не проводили, та вся дорожня автотехніка була розміщена на території автозаправної станції, що неподалік від місця вказаної пригоди. Свідок чітко ствердив про наявність необхідних дорожніх знаків, які завчасно інформували водіїв про те, що на цій ділянці дороги ведуться дорожні ремонтні роботи;

-показаннями свідка ОСОБА_14 , який зазначив, що на момент вказаної події він працював у патрульній поліції Коломийського відділу поліції та 10.11.2016 року знаходився на добовому чергуванні. Після надходження повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду в с.Корнич Коломийського району, в якій загинуло двоє осіб, він разом з іншими членами екіпажу виїхав на місце події. На час приїзду екіпажу там вже знаходились інші працівники поліції. На місці події свідок побачив два автомобілі, один з яких знаходився посеред проїзної частини дороги, а інший - у кюветі. На той час будь-які дорожні ремонти роботи не проводились, дорожньої техніки обабіч дороги не було. Свідок підтвердив, що на смузі руху в напрямку до м.Чернівців був встановлений додатковий шар дорожнього покриття, однак, це покриття було в хорошому стані, без вибоїн;

-показаннями свідка ОСОБА_15 , який зазначив, що у листопаді 2016 року він працював у патрульній поліції того органу поліції та виїхав разом з ОСОБА_14 на місце події на підмогу;

-показаннями свідка ОСОБА_16 , згідно з якими на момент вказаної події він також працював у патрульній поліції вказаного органу поліції та 10.11.2016 року знаходився на добовому чергуванні. Після надходження того дня повідомлення про те, що в дорожньо-транспортній пригоді у с. Корнич Коломийського району загинуло двоє, він виїхав на місце та доставляв одного з учасників цієї ДТП на огляд на стан сп`яніння;

-показаннями свідка ОСОБА_17 , який повідомив, що він працював у ОСОБА_11 . Останній зателефонував свідку та попросив приїхати у с. Корнич Коломийського району, оскільки ОСОБА_11 потрапив у ДТП. Коли свідок прибув на місце події, то бачив там розбиті автомобілі та зробив висновок, що автомобіль «Аudі А4» виїхав на смугу зустрічного руху, де правою частиною зіткнувся з правою частиною «Mitsubishi Outlander», водій якого вивертав кермо вліво щоб втекти від зіткнення;

- даними протоколу огляду місця події від 10.11.2016 року з фототаблицею та план-схемою до цього протоколу. Дана слідча дія проводилася на автодорозі «Н-10» сполученням «Стрий-Чернівці-Мамалига», а саме у с.Корнич Коломийського району Івано-Франківської області. Огляд проводився в напрямку до м.Стрий Львівської області. Дана ділянка дороги пряма в плані горизонтального поздовжнього та поперечного профілю. Проїзна частина дороги із сухим асфальтним покриттям для двох напрямків руху, наявні по одній смузі в кожному напрямку, які дорожньою розміткою не розділені. Справа перед місцем ДТП розміщена автозаправна станція ZNS, навпроти якої на лівому узбіччі розміщений дорожній знак 6.7. ПДР України. Від даного знаку у напрямку м.Стрий відміряно 46 м. та позначено крейдою базову лінію. На момент огляду проїзна частина лівої смуги руху має накладення додаткового шару асфальту, який закінчується на відстані 14,8 м. до базової лінії, а ширина правої смуги без додаткового шару становить 4,4 м. Загальна ширина проїзної частини становить 9 м., без вибоїн. Справа і зліва до проїзної частини примикають грунтові узбіччя в сухому стані, ширина правого становить 2,4 м., лівого 2 м. Справа від дороги знаходиться схил, кювет та деревонасадження. В кюветі передньою частиною до цього насадження та до м. Стрия розташований автомобіль марки Audi, реєстраційний номер « НОМЕР_1 ». При цьому автомобіль заднім лівим колесом знаходиться на віддалі 9,8 м. та 5,1 м. від правого краю проїзної, переднє ліве 7,6 м. від краю. В автомобілі деформована правий бік, напрям деформації - справа наліво, а також розбите скло двох правих дверей та заднє вітрове скло, деформовані дах в правій частині дверей, переднє праве крило, салон, спрацювали передні подушки безпеки водія та пасажира.

В салоні, на задньому сидінні знаходиться труп ОСОБА_10 , а зліва від автомобіля та 5,4 м. від правого краю проїзної частини виявлено труп ОСОБА_8 . На правій смузі, на віддалі 2,55 м. та 0,85 м. від правого краю проїзної частини виявлено подряпину, від якої починається слід руху, позначений № 2. Даний слід має заокруглення вправо, проходить по проїзній 3,55 м., а потім 3,3 м. по узбіччю та в напрямку лівої частини автомобіля Audi. На тій же смузі на відстані 3,6 м. та 1,3 м. від правого краю проїзної частини виявлено подряпину, позначену №2. На правій смузі руху на відстані 4,5 м. та 2,3 м. від правого краю виявлено слід юзу колеса, позначений №3, який веде до правого узбіччя, має довжину 3,15 м. по проїзній частині. Між слідами №1 та №3 виявлено шар грунту.

Посередині проїзної частини задньою частиною на лівій смузі руху, а передньою - в напрямку м. Чернівців та правого узбіччя розташований автомобіль марки Мitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , чорного кольору. В автомобілі деформована передня права частина. На правій смузі руху, на відстані 5,7 м. т 2,8 м. від правого краю проїзної частини виявлено слід юзу колеса довжиною 9,5 м. На тій же смузі на відстані 1,3 м. від правого краю проїзної частини та 5,9 м. від базової лінії виявлено слід юзу колеса довжиною 10,5 м., позначений № 5. На проїзній частині на відстані 3,95 м. від правого краю проїзної частини та 6,45 м. від базової лінії виявлено слід юзу, позначений № 6. Від початку населеного пункту Корнич і до місця ДТП в напрямку м. Чернівців відсутні попереджувальні знаки про проведення ремонтних робіт, а також які б позначали пагорб на проїзній частині. На правому узбіччі дороги на відстані 2,3 м. від правого краю проїзної частини знаходиться номерний знак НОМЕР_2 , позначений № 10. На правій смузі руху виявлено пляму паливно-мастильного матеріалу, позначену №9. На лівому узбіччі біля закінчення додаткового шару асфальту виявлено ділянку, на якій з асфальтно-бетонної суміші утворені декілька пагорбів. Дана ділянка займає всю ширину узбіччя протяжністю біля 4,5 м. (том 2, а.п.1-30);

Захисник у своїй промові в судових дебатах звернув увагу на те, що присутній при цьому огляді місця події свідок ОСОБА_18 , який на час цього огляду працював інженером з охорони праці підрядника ТзОВ «ПБС», яке проводило ремонтно-будівельні роботи цієї ділянки дороги, після замірів пагорба асфальтно-бетонної суміші відмовився підписати протокол і самовільно залишив місце події, що є переконливим доказом неналежного, а то злочинно недбалого виконання своїх обов`язків працівниками вказаного підрядника. Вказані доводи захисника суд вважає такими, які слід тлумачити на користь обвинуваченого;

-даними висновків судово-медичних експертиз №167 від 11.11.2016 року та № 778 від 17.11.2016 року, згідно з якими при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження:

1)відкрита черепно-мозкова травма з переломами кісток основи черепа, крововиливами під м`які мозкові оболонки, шлуночки та в речовину головного мозку, в м`які тканини голови, раною лівої надбрівної та вискової ділянки, раною правої мочки вуха, садном правої щоки.

Дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

Вказані тілесні ушкодження стали причиною смерті цієї потерпілої 10.11.2016 року. Вони спричинені дією тупих твердих предметів в термін незадовго до настання смерті;

2)множинні переломи ребер справа та зліва з крововиливами в міжреберні м?язи, які мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості;

3)садна правого стегна, правої китиці, правої поперекової ділянки; синець лівого стегна, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень (том 2, а.п.31-33);

- даними висновків судово-медичних експертиз №166 від 11.11.2016 року та № 1210 від 18.11.2016 року, згідно з якими при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у виді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння, основи та лицевого черепа, крововиливами під м?які мозкові оболонки, шлуночки та в речовину головного мозку, в м?які тканини голови, забійними ранами, саднами та синцем в ділянці обличчя, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Вказані тілесні ушкодження стали причиною смерті цієї потерпілої 10.11.2016 року. Вони спричинені дією тупих твердих предметів в термін незадовго до настання смерті (том 2, а.п. 34-38);

- даними висновку судової інженерно-технічної експертизи № 4.2-999/16 від 27.02.2017 року, проведеної за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів», згідно з якими ходова, гальмівна та рульова системи автомобіля «Аudі А4» до ДТП знаходились у справному стані, однак, на колесах задньої осі цього автомобіля встановлені шини різних моделей з різними малюнками протектора, що по різному впливають при гальмуванні і маневруванні транспортного засобу на його стійкість, та його експлуатація за таких умов відповідно до п.п. «г» п. 31.4.5. Правил дорожнього руху України заборонена (том 2, а.п. 45-53);

- даними висновку судової інженерно-технічної експертизи № 4.2-998/16 від 27.02.2017 року, проведеної за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів», згідно з яким ходова, гальмівна та рульова системи автомобіля «Mitsubishi Outlander» знаходились у справному стані (том 2, а.п. 54-58);

- даними висновку судової інженерно-технічної експертизи № 4.2-997/16 від 09.02.2017 року, проведеної за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження», згідно з якими при первинному контактуванні поздовжні осі транспортних засобів одна відносно одної знаходились під кутом біля 145° ‡ 5°, і при цьому автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , контактував передньою правою та правою боковою частинами із правою боковою частиною автомобіля марки Audi A 4, номерний знак НОМЕР_3 . Виходячи із зафіксованої слідової інформації у протоколі огляду та схемі до нього, експерт дійшов висновку про те, що зіткнення вказаних автомобілів відбулося на проїзній частині дороги, призначеній для руху в напрямку до м. Стрия, в місці, яке у поперечному та повздовжньому напрямках знаходиться приблизно в межах початку сліду юзу та подряпини асфальтового покриття, які починаються на відстані 2,55 м від базової лінії та 0,85 м від правого краю проїзної частини дороги в напрямку до м. Стрия. Дорожньо-транспортна пригода відбулась на смузі руху автомобіля марки «Mitsubishi Outlander» (том 2, а.п. 60-67);

- даними висновку судової автотехнічної експертизи №1637 від 24.05.2017 року, проведеної за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження механізму і обставин» та дорожньо-технічної експертизи згідно з вихідними даних про обставини даної ДТП, які можуть бути спроможними, про те, що причиною її настання, з технічної точки зору є факт виїзду автомобіля «Аudi А4» під керування водія ОСОБА_6 на зустрічну сторону проїзної частини внаслідок неналежних дій цього водія по вибору швидкості руху, несвоєчасному зменшенню ним швидкості руху для належного вибору дистанції щодо попутних автомобілів (том 2, а.п. 81-87);

- даними протоколу слідчого експерименту від 24.02.2017 року, проведеного за участю обвинуваченого. При даному експерименті використовувався автомобіль марки «Аudi А4» , д.н.з. « НОМЕР_4 ». Слідча дія проводилася у світлу пору доби, в суху погоду та при сухому асфальтному покритті. Обвинувачений під час цього експерименту пояснив, що при наближенні до автомобілів, що зупинилися на узбіччі, він почав застосовувати гальмування та відчув, що педаль гальма впала, і швидкість автомобіля не зменшується, після чого ще тричі натискав на вказану педаль, і вона впала до нижньої точки. Потім автомобіль «Аudi А4» почав швидко наближатись до автомобіля «Mitsubishi Outlander», обвинувачений схопився двома руками за кермо. Після цього обвинувачений пригадує обставини, коли його автомобіль знаходився у кюветі. Місце зіткнення знаходиться на відстані 68,5 м. від дорожнього знаку, на смузі руху до м. Стрия. Обвинувачений рухався правими колесами на відстані 0,8 м. від правого краю проїзної частини, а два передні автомобілі - на відстані 1 м. від краю. Вперше він почав застосовувати гальмування на відстані 68,4 м. до місця зіткнення, потім на - відстані 30 м. до місця зіткнення. В цей момент відстань до задньої частини переднього автомобіля становила 20,5 м. (том 2, а.п.68-71);

- даними протоколу слідчого експерименту від 24.02.2017 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_11 . При даному експерименті використовувався автомобіль марки «Аudi А4» , д.н.з. « НОМЕР_4 ». Слідча дія проводилася у світлу пору доби, в суху погоду та при сухому асфальтному покритті.

Під час цієї слідчої дії свідок пояснив, що 10.11.2016 року він, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Outlander», рухався з м.Чернівців до м.Коломиї зі швидкістю 60 км/год. Проїжджаючи ділянкою автодороги в с.Корнич Коломийського району Івано-Франківської області, свідок бачив, що на смузі для зустрічного руху (тобто на смузі руху з м.Коломиї до м.Чернівців) було встановлено додатковий шар асфальтного покриття, через що даною смугою повільно рухалась колона з автомобілів. Погода в зазначені час та місці була ясною, проїзна частина - сухою та без вибоїн.

Коли свідок проїжджав повз вказану колону, то безпосередньо перед ним, на його смугу руху зі смуги зустрічного руху раптово виїхав автомобіль марки «Аudі А4», «підставивши» свій правий бік, з яким і відбулося зіткнення. Внаслідок раптовості такого виїзду свідок не зміг уникнути зіткнення цих транспортних засобів, які зіткнулися правими частинами, після чого автомобіль «Аudі» викинуло у правий по ходу руху автомобіля свідка кювет (том 2, а.п.72-75).

Захисник звернув увагу суду на те, що посилання сторони обвинувачення на вказані слідчі експерименти як на докази винуватості обвинуваченого в інкримінованому злочині є незаконним, оскільки відомості, зазначені у протоколах цих слідчих дій, не відповідають меті та вимогам її проведення, передбаченим ст.240 КПК України.

Зокрема, під час проведення слідчого експерименту не використовувались аналогічні транспортні засоби, які були учасниками ДТП, а зазначено, що залучено лише автомобіль марки «Аudі А4». Однак, не зазначено комплектацію, рік випуску, колір, модифікацію кузова, інші характеристики. Крім того, взагалі не використовувався автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», не залучено незалежного спеціаліста-автотехніка з метою відтворення обстановки і обставин події та отримання максимально наближених вихідних даних для призначення та проведення в подальшому судової автотехнічної експертизи.

Обидві слідчі дії проводились у продовж лише 30 хв., з перервою у 10 хв., що, на переконання захисника, фактично унеможливило отримання максимально наближених вихідних даних для експертного дослідження.

Таким чином, відомості внесені до вказаних протоколів слідчих експериментів, є нічим іншим як намаганням легалізувати показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_11 , дані під час досудового розслідування слідчому, що є недопустимим і неналежним доказом у суді в розумінні статей 85 - 88 КПК України.

Крім цього, результати слідчого експерименту не можуть бути визнані допустимими як докази, оскільки таку дію проведено без участі захисника. Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові №206/6798/16-к від 26.02.2019 року.

Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.

За таких обставин, результати вказаних слідчих експериментів від 24.02.2017 року не можуть бути допущені судом як доказ винуватості підзахисного, через їх неналежність та недопустимість, оскільки їх отримано внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.

Однак, суд з даними доводами захисника не погоджується з таких підстав.

Відповідно до положень ст.240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань (ч.1 цієї статі).

За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу (ч.2 цієї статі).

До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник (ч.3 цієї статі).

Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров`я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода (ч.4 цієї статі).

Отже, вказані положення ст.240 КПК України не визначають обов`язкової участі ні спеціаліста, ні захисника, за умови, що участь захисника не є обов`язковою у визначених категоріях кримінальних проваджень, до яких розглядуване провадження не належить. Крім того, в протоколах проведення слідчих експериментів ніким з учасників зазначено жодних клопотань чи зауважень щодо необхідності залучення спеціаліста чи захисника до їх проведення. До того ж суд вважає недоречним посилання захисника на висновок Верховного Суду, висловлений в постанові №206/6798/16-к від 26.02.2019 року, тобто через два роки після проведення вказаних слідчих дій.

Щодо оцінки пояснень, які надавалися обвинуваченим та свідком ОСОБА_11 під час проведення вказаних слідчих дій, то суд не використовує ці показання як одні із засобів доказування винуватості обвинуваченого при ухваленні цього обвинувального вироку, адже свідка ОСОБА_11 безпосередньо допитано під час судового розгляду та вище уже наведеного зміст його показань, а обвинувачений був присутній протягом всього судового розгляду і давав ті показання, які вважав за необхідне, без жодних обмежень цього права, і саме такі його показання суд бере до уваги.

Тому суд вважає вказані слідчі дії такими, що проведені відповідно до норм кримінального процесуального законодавства.

На підставі наведених доказів суд погоджується із наданою органом досудового розслідування кваліфікацією дій обвинуваченого за ч.3 ст.286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило загибель двох осіб.

При вирішенні питань про призначення обвинуваченому остаточного покарання та визначення необхідності реального відбування покарання у виді позбавленні волі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено ні під час досудового розслідування, про що зазначено в обвинувальному акті, ні за наслідками судового розгляду цього акту.

Хоча в обвинувальному акті, затвердженому 01.06.2017 року, і вказано про відсутність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, однак, суд вважає за доцільне визнати такими наступні обставини: щире каяття обвинуваченого щодо тяжких і непоправних наслідків вчиненого, висловлене ним в судових засіданнях 03.03. та 17.03.2023 року, враховуючи що в цій дорожньо-транспортній пригоді загинула також його дружина; неодноразове прохання пробачення у потерпілого ОСОБА_4 як батька іншої загиблої потерпілої; вперше притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності; вчинення злочину у молодому віці; наявність позитивної характеристики за місцем проживання.

Тому суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити мінімальне покарання у межах санкції ч.3 ст.286 КК України, тобто у виді позбавлення волі на строк 5 років, однак, із позбавленням права керування транспортними засобами на максимальний строк, оскільки злочин пов`язаний саме з вищевказаними порушеннями, допущеними обвинуваченим як особою, яка керувала транспортним засобом.

Поряд з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що звільнення особи від відбування покарання з випробуванням полягає у звільненні засудженого від основного покарання за умови, що він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Тяжкість злочину визначається характером і ступенем його суспільної небезпеки і формується з об`єктивних і суб`єктивних елементів його складу. Тому, чим небезпечнішим для суспільства є вчинений злочин, тим вужча повинна бути сфера застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Всебічна оцінка даних про особу винного є однією з важливих передумов можливості застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням. Перш за все, необхідно враховувати соціально значиму поведінку винного до і після вчинення злочину, а також окремі якості чи інші особливості його особистості: поведінка в побуті, у громадських місцях, за місцем роботи чи навчання, визнання особи учасником війни, наявність у неї нагород, наявність судимості, адміністративних стягнень, її вік, стан здоров`я, інвалідність тощо.

До інших обставин, які можуть враховуватись судом при застосуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням, належать: сімейне становище винного, наявність на його утриманні інших осіб, тяжкі захворювання членів сім`ї, громадянство і місце проживання винного тощо.

Крім того, Верховний Суд розтлумачив судову дискрецію у кримінальному судочинстві та звернув увагу та міжнародно-правове регулювання зазначеного інституту.

Так, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, вчинений обвинуваченим, відноситься до тяжких злочинів. Однак, даний злочин відноситься до вчинюваних з необережності.

На переконання суду, обвинувачений має кілька вищевказаних позитивних характеристик, а також він після вчинення інкримінованого злочину, тобто понад 6 років, не притягувався до кримінальної відповідальності. Крім того , в суду відсутні будь-які відомості про притягнення його протягом року до ухвалення даного вироку до адміністративної відповідальності чи вчинення будь-яких інших юридичних деліктів.

Крім того, суд вважає, що ступінь винуватості обвинуваченому у вчиненні інкримінованого злочину також суттєво знижується з урахуванням таких обставин.

Згідно з даними висновку судової дорожньо-технічної експертизи № 1635 від 22.05.2017 року, проведеної за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження механізму і обставин» та дорожньо-технічної експертизи, ділянка автодороги сполученням «Стрий-Чернівці» в с. Корнич Коломийського району Івано-Франківської області, де 10.11.2016 відбулась ДТП, мала бути облаштована технічними засобами організації дорожнього руху (дорожні знаки, бар`єри огороджувальні конуси) згідно з погодженою схемою огородження та організації дорожнього руху, в місцях виконання робіт мав бути встановлений на відстані 50-100 м від початку небезпечної ділянки попереджувальний знак 1.11 «Пагорб».

Оскільки 10.11.2016року намомент ДТПбудь-якізасоби організаціїдорожнього рухуна цій ділянці вказаної автодороги буливідсутні,то данаекспертиза можезробити висновок,що організація дорожньогоруху навказаній ділянціавтодороги невідповідала вимогамдержавних стандартівта незабезпечувала безпекуруху транспортнихзасобів здозволеною швидкістюруху,оскільки,водії транспортнихзасобів небули завчаснопроінформовані тапопереджені відповіднимитехнічними засобамиорганізації дорожньогоруху проремонтні роботиі наявнийна смузіруху унапрямку м.Чернівцівпагорб асфальтобетонноїсуміші висотою0,12м,який частковоперекривав правусмугу руху(відправого узбіччя)на 0,7м (т.2, а.п.77-80).

Крім того, про відсутність попереджувальних знаків пропроведення ремонтнихробіт на ділянцівід початку населеногопункту Корничі домісця ДТПв напрямку до м.Чернівців,а також відповідних знаків, які б позначалипагорб напроїзній частині, зазначено і увищевказаному протоколі огляду місця події від 10.11.2016року

До обставин, які позитивно характеризують обвинуваченого та свідчать в певній мірі про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, слід також віднести ті факти, що 09.03.2023 року він уклав шлюб із ОСОБА_12 , що стверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 09.03.2023 року, а також перебування його дружини у стані вагітності (23-24 тижні), що стверджується даними висновку ЛКК № 41, наданим КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» 09.03.2023 року (т.4, а.п.222, 223).

При призначенні покарання суд також враховує думку ОСОБА_19 , як матері загиблої потерпілої ОСОБА_8 та законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 (сестри ОСОБА_8 ) про не суворість покарання обвинуваченого та відсутність у неї будь-яких претензій до обвинуваченого. Дана позиція висловлена ОСОБА_19 у її письмовій заяві від 23.02.2018 року (т.1, а.с.90).

Враховуючи вище наведене, суд доходить обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства. Отже, його слід звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, але в умовах здійснення контролю за поведінкою засудженого під час такого звільнення, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

При цьому суд враховує, що норми КК України не містять заборони щодо застосування ст. 75 КК України за умови невизнання чи часткового засудженим своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину.

Одночасно суд вважає за необхідне дати правову оцінку позиції потерпілого ОСОБА_4 , який у судових дебатах зазначив про те, що він погоджується з позицією сторони обвинувачення про призначення обвинуваченому основного покарання у виді 8 років позбавлення волі. Однак, при цьому суд бере до уваги, що ні цей потерпілий, який брав участь у судових засіданнях зі своїм представником, ні його представник протягом всього судового розгляду (дана справа перебувала в провадженні суду з 01.06.2017 року), тобто тривалий час, не заявили жодних вимог до обвинуваченого, в тому числі цивільного позову про будь-які відшкодування завданої злочином шкоди, а також і протягом всього судового розгляду ні потерпілий ОСОБА_4 , ні його представник навіть усно не висловили жодних вимог про здійснення обвинуваченим будь-яких відшкодувань. Отже, суд дійшов висновку, що цей потерпілий на час закінчення судового розгляду даного провадження не мав юридичних претензій до обвинуваченого. Таким чином, проаналізувавши процесуальну поведінку потерпілого протягом всього судового розгляду, суд дійшов висновку, що висловлена вже у стадії судових дебатів пасивна згода ОСОБА_4 як потерпілого із запропонованим прокурором суворим покаранням у виді 8 років позбавлення волі є не більш, ніж його психологічною реакцією на те, що обвинувачений тривалий час, а саме до лютого, березня 2023 року не звертався до потерпілого з пробаченнями та не вважав за необхідне порозумітися з ним. Однак, така позиція не може вважатися достатньою правовою перешкодою для звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням.

В зв`язку з таким звільненням відсутня необхідність застосування до обвинуваченого будь-якого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У даномукримінальному провадженні державою понесенопроцесуальні витрати запроведення трьох судових інженерно-транспортних експертиз в загальному розмірі 2 374, 90 грн.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до правил ст.100 КПК України , а саме вищевказані транспортні засоби слід повернути їх власникам, скасувавши накладений арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 124, 176, 370,373, 374, 376, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання увиді позбавлення воліз випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставіпунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК Українипокласти на засудженого ОСОБА_6 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

На підставі п.2 ч. 3 ст. 76 КК Українипокласти на засудженого ОСОБА_6 такі обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальному розмірі 2 374 (дві тисячі триста сімдесят чотири) гривні 90 копійок.

Питання щодо речових доказів вирішити таким чином:

- скасувати арешт автомобіля марки «Аudi А4», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », який зберігається на території Коломийського районного відділу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, та повернути його власнику, засудженому ОСОБА_6 без стягнення будь-якої оплати за зберігання даного автомобіля;

- скасувати арешт автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та повернути останньому як власнику цей транспортний засіб.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1