Рішення

від 09.03.2023 по справі 369/17624/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/17624/21

Провадження № 2/369/1156/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09.03.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року позивач звернувся із цим позовом, в якому просив суд, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошові кошти у сумі 809107,18 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 19.10.2017 він (Покупець) уклав з ОСОБА_2 (Продавець), від імені якої діяв ОСОБА_3 , попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири.

Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ДудкіноюН.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2754.

Відповідно до п. 1 Попереднього договору сторони домовились, що у строк до 10.05.2018 Продавець зобов`язується передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_1 -Святошинського (на даний момент Бучанського) району Київської області, по вулиці Кошова, під №97/22, підключеному до центральних комунікацій у порядку, та на умовах, передбачених відповідно цим та основним договором.

Пунктом 3 Попереднього договору сторони домовилися про такі умови основного договору:

-Продавець зобов`язується збудувати на земельній ділянці площею 0,1009 га з кадастровим номером 3222486200:03:006:0021, що знаходиться в селі Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського житловий будинок до 10.05.2018, в якому буде розташовуватись вищезазначена квартира;

-квартира АДРЕСА_2 в житловому будинку згідно з планом забудови земельної ділянки знаходиться на восьмому поверсі і буде передана покупцю по основному договору в наступному вигляді: на стінах буде виконана штукатурка, будуть виведені проводи для підключення світильників розеток і вимикачів, електричні схеми будуть зібрані в розподільчих коробках, будуть встановлені лічильники холодної води та електрики, буде заведена електрика в квартиру. На підлозі буде виконана чистова стяжка. Будуть встановлені сталеві радіатори 21 типу з розмірами згідно з теплотехнічного розрахунку, буде встановлено запірну арматуру на вводах води і газу, встановлено лічильник газу і двоконтурний (турбінного типу) котел на опалення і гаряче водопостачання. Вхідні двері в квартиру сталеві;

-договір купівлі-продажу квартири має бути нотаріально посвідчений не пізніше 10.08.2018;

-ціна продажу 549320, 00 грн, що еквівалентно 20627 доларів США. Ціна за 1 кв. м квартири становить 12400,00 грн.;

-у випадку зміни загальної площі квартири більше або менше ніж на 1кв.м сторони зобов`язані сплатити різницю за ціною, визначеною попереднім договором;

-підготовкою і збиранням документів на квартиру, необхідних для укладення основного договору, займатиметься продавець;

-витрати, пов`язані з нотаріальним посвідченням основного договору, сторони сплачують порівну.

Пунктом 4 Попереднього договору сторони підтвердили, що при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 400000,00 грн., що еквівалентно 15020,00 доларів США. Залишок суми у розмірі 149320,00грн. покупець зобов`язався сплатити до 10.05.2018.

Позивач вказував, що в подальшому всупереч існуючим домовленостям нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , так укладений і не був. Не укладений він і дотепер.

Зі слів позивача, відповідач через своїх представників у пункті продажу квартир до останнього переконувала позивача в тому, що будівництво вказаного будинку буде завершене та квартира буде передана позивачу. З огляду на зазначене позивач все-таки оплатив 17.04.2021 відповідачу залишок суми вартості квартири у розмірі 151390,00 грн., що еквівалентно 5607,00доларів США. Зазначене сторони підтвердили заявою від 17.04.2021, посвідченою приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. та зареєстрованою в реєстрі за № 886.

Позивач стверджував, що будівництво будинку АДРЕСА_4 не зрушило з місця.

В додаток до цього позивач наразі не може зустрітись чи зв`язатись з відповідачем, так як наразі не знає її реальних контактних даних та дійсної адреси проживання.

Позивач зазначив, що вказаний об`єкт будівництва на сьогоднішній день знаходиться на стадії будівництва і не введений в експлуатацію.

За таких обставин позивач хоче повернути сплачені ним у якості авансових внесків кошти, виключно у зв`язку з неукладенням основного договору купівлі-продажу квартири в обумовлений сторонами строк з незалежних від нього причин, а саме: у зв`язку із невведенням в експлуатацію житлового будинку, в якому знаходиться квартира, що унеможливлює реєстрацію права власності на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З огляду на всі вищезазначені обставини, з метою захисту свого права та повернення своїх коштів позивач змушений звертатись із цим позовом до суду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.12.2021 у справі 369/17624/21 було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, а саме:

накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1021 га за кадастровим номером 3222486200:03:007:0216 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 46048332224, належну на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії державним реєстраторам у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та кадастровим реєстраторам у Державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки площею 0,1021 га за кадастровим номером 3222486200:03:007:0216 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 46048332224, належної на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.02.2022 було відкрито загальне позовне провадження у цій справі.

Ухвалою суду від 14.11.2022 було закрито підготовче провадження у цій справі та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені.

Представник позивача 09.03.2023 року подала до суду клопотання, в якому просила суд розглядати справу без участі позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Причини неявки відповідача та її позиція щодо позову суду не відомі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За відсутності заперечень від позивача суд ухвалив рішення про проведення заочного розгляду справи по суті, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 19.10.2017 ОСОБА_1 (Покупець) уклав з ОСОБА_2 (Продавець), від імені якої діяв ОСОБА_3 , попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 -Святошинського (на даний момент Бучанського) району Київської області, по вулиці Кошова, під №97/22, підключеній до центральних комунікацій у порядку, та на умовах, передбачених відповідно попереднім та основним договором.

Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ДудкіноюН.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2754.

Пунктом 3 Попереднього договору сторони домовилися про такі умови основного договору:

-Продавець зобов`язується збудувати на земельній ділянці площею 0,1009 га з кадастровим номером 3222486200:03:006:0021, що знаходиться в селі Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського житловий будинок до 10.05.2018, в якому буде розташовуватись вищезазначена квартира;

-квартира АДРЕСА_2 в житловому будинку згідно з планом забудови земельної ділянки знаходиться на восьмому поверсі і буде передана покупцю по основному договору в наступному вигляді: на стінах буде виконана штукатурка, будуть виведені проводи для підключення світильників розеток і вимикачів, електричні схеми будуть зібрані в розподільчих коробках, будуть встановлені лічильники холодної води та електрики, буде заведена електрика в квартиру. На підлозі буде виконана чистова стяжка. Будуть встановлені сталеві радіатори 21 типу з розмірами згідно з теплотехнічного розрахунку, буде встановлено запірну арматуру на вводах води і газу, встановлено лічильник газу і двоконтурний (турбінного типу) котел на опалення і гаряче водопостачання. Вхідні двері в квартиру сталеві;

-договір купівлі-продажу квартири має бути нотаріально посвідчений не пізніше 10.08.2018;

-ціна продажу 549320, 00 грн, що еквівалентно 20627 доларів США. Ціна за 1 кв. м квартири становить 12400,00 грн.;

-у випадку зміни загальної площі квартири більше або менше ніж на 1кв.м сторони зобов`язані сплатити різницю за ціною, визначеною попереднім договором;

-підготовкою і збиранням документів на квартиру, необхідних для укладення основного договору, займатиметься продавець;

-витрати, пов`язані з нотаріальним посвідченням основного договору, сторони сплачують порівну.

Пунктом 4 Попереднього договору сторони підтвердили, що при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 400000,00 грн., що еквівалентно 15020,00 доларів США. Залишок суми у розмірі 149320,00грн. покупець зобов`язався сплатити до 10.05.2018.

Суд встановив, що всупереч існуючим домовленостям нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , не був укладений.

Заявою від 17.04.2021, посвідченою приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. та зареєстрованою в реєстрі за № 886 було підтверджено, що позивач оплатив 17.04.2021 відповідачу залишок суми вартості квартири у розмірі 151390,00 грн., що еквівалентно 5607,00доларів США.

На підставі відповіді Державної інспекції архітектури та містобудування України від 13.12.2021 №6176/05/13-21 об`єкт будівництва, в якому має розташовуватися квартири АДРЕСА_2 загальною площею 44,3 кв.м в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1009 га з кадастровим номером 3222486200:03:006:0021, що знаходиться в АДРЕСА_4 , на даний час взагалі не добудований та не введений в експлуатацію.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за необхідне проаналізувати наступні правові норми.

Згідно статті 6 Конвенції про захистправ людиниі основоположнихсвобод визнається право людини на доступ до правосуддя.

Згідно статті 13 Конвенції про захистправ людиниі основоположнихсвобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Законодавець у частині першій ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті - визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частинами 1-3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, і одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

З огляду на викладене, на відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов`язання.

Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникнути на підставі договору купівлі-продажу.

З огляду на зазначені приписи законодавства, Верховним Судом України та Верховним Судом у своїх постановах від 13.02.2013 у справі № 6-176цс12, від 25.09.2013 у справі № 6-82цс13, від 27.02.2019 у справі № 639/9339/16-ц, від 01.09.2020 у справі № 522/15584/17, від 25.11.2021 у справі № 461/3197/18 сформовано усталену правову позицію, з якої вбачається, що оскільки основний договір купівлі-продажу квартири в обумовлений сторонами строк укладений не був, тому передана грошова сума, є авансом, а не завдатком, та підлягає поверненню позивачу.

У постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №711/5065/15-ц Судом було наголошено на тому, що сума грошових коштів, що за своєю правовою природою є авансом, підлягає поверненню особі, яка їх сплатила, незалежно від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору.

Частинами 1-2 ст. 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З огляду на ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметомдоказування єобставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно дост. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно зч.ч.1-5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням встановлених судом обставин у справі та проаналізованих правових норм та практики Верховного Суду суд приходить до наступних висновків.

Між сторонами було укладено нотаріально посвідчений попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири.

За умовами зазначеного попереднього договору відповідач зобов`язався у строк до 10.05.2018 передати у власність позивача з укладенням договору купівлі-продажу № 145 загальною площею 44,3 кв.м в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1009 га з кадастровим номером 3222486200:03:006:0021, що знаходиться в АДРЕСА_4 .

Позивач, в свою чергу, на виконання вищезазначеного попереднього договору сплатив відповідачу авансові платежі на загальну суму 551390,00грн., що еквівалентно 20687,00 доларів США.

Разом з тим, відповідач у погоджені сторонами строки своє зобов`язання не виконала та авансових внесків позивачу не повернула, з огляду на що останній має право стягнути цю суму на свою користь з першої.

Наразі цей обов`язок відповідачем не виконано, що вказує на необхідність застосування приписів ст. 625 ЦК України, а саме: стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

А отже, з відповідача на користь позивача за неправомірне користування чужими грошовими коштами слід стягнути, крім 551390 грн., також 3% річних у сумі 55650,16 грн. та інфляційні втрати у сумі 202067,02 грн. (розрахунки цих сум додано до цієї позовної заяви), а всього 809107,18 грн.

З огляду на задоволення позову відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 8545,08 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст. 15,16,509,526,536,546,570,625,629,635 ЦК України, а також ст.ст.4, 5, 18, 19, 23, 30, 76-82, 141, 259,263-268, 280-282, 351, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошові кошти у сумі 809107,18 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 545,08 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_6 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_8 .

Повне рішення складено: 22.03.2023 року.

Суддя А.В. Янченко