Рішення

від 21.03.2023 по справі 501/3155/20

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 501/3155/20

2/501/37/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року м. Чорноморськ

Іллічівський міський суд Одеської області, суддя Тюмін Ю.О.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 .

Треті особи:

- Чорноморська міська державна нотаріальна контора Одеської області;

- КУ Одеська обласна клінічна психіатрична лікарня №1, КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я».

Вимоги позивача:

-Встановити факт відсутності цивільної процесуальної дієздатності у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 07.07.2003 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , за станом здоров`я та по встановленому медичному та юридичному критеріями, згідно рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18.10.2011 року;

-Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , на підставі договору відчуження квартири з умовою довічного утримання, укладеного 20.11.2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Стислий виклад позиції позивачів.

Позивачка свої вимоги мотивує тим, що 20.11.2002 р. між нею та ОСОБА_3 був укладений договір довічного утримання з умовою відчуження квартири. На підставі вказаного договору до неї перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі довічного утримання. З моменту укладення договору та по день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 вона (позивачка) доглядала, утримувала та надавала їй матеріальну допомогу у розмірі більшому аніж це було передбачено договором. 15.08.2005 р. ОСОБА_3 звернулась до Іллічівського міського суду Одеської області із позовом про розірвання договору довічного утримання та рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21.06.2006р. договір був розірваний а квартира повернена у власність ОСОБА_3 .. Її син ОСОБА_2 жодної допомоги своїй матері не надавав.

Рішенням Іллічівського міського суду від 18.10.2011р. був встановлений факт того, що ОСОБА_3 в період з 07.07.2003р. по день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждала недоумством з галлюцинаторно-маревнимим включеннями, внаслідок чого вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вказані обставини свідчать про те, що у ОСОБА_3 та у її представника були відсутні правові підстави для пред`явлення позову про розірвання договору відчуження квартири з умовою довічного утримання, укладеного між ними.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 06.06.2018р. її заяву в порядку окремого провадження було задоволено та був встановлений факт відсутності цивільної процесуальної дієздатності у ОСОБА_4 в період з 07.07.2003р. по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за станом здоров`я та по встановленому медичному та юридичному критерієм згідно рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18.10.2011р. по справі 2-231/2011. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.04.2020р. рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 06.06.2018р. скасовано та заява про встановлення факту була залишена без розгляду. Своєї рішення апеляційний суд обґрунтував тим, що у даному випадку виник спір про право власності на вказану квартиру в зв`язку з чим вона і звернулась до суд з вказаним позовом.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач ОСОБА_2 надав відзив (т.1 а.с.193-195) в якому вказав, що заперечує проти позову ОСОБА_1 з тих підстав, що підставою розірвання договору довічного утримання з умовою відчуження квартири, який був укладений 20.11.2022 р. між його матір`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , слугувало те, що позивачка не виконувала належним чином його умови.

Рішенням Іллічівського міського суду від 18.10.2011р., за заявою ОСОБА_1 , був встановлений факт того, що ОСОБА_3 в період з 07.07.2003р. по день смерті , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждала недоумством з галлюцинаторно-маревнимим включеннями, внаслідок чого вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24.05.2012р. ОСОБА_1 було відмовлено у перегляді рішення суду від 21.06.2006р., на підставі рішення Іллічівського міського суду від 18.10.2011р.

Після смерті матері він успадкував квартиру АДРЕСА_1 , яку в подальшому, 30.11.2016р., продав. Позивачка не оспорювала його право на вступ у спадщину. У ОСОБА_1 відсутні будь-які правові підстави на визнання за нею права власності на спірну квартиру. Просив у задоволенні позову відмовити.

Процесуальні дії у справі.

21.09.2020р. Іллічівським міським судом Одеської області постановлена ухвала про залишення позову без руху (т.1а.с.28)

30.09.2020 р. Іллічівським міським судом Одеської області постановлена ухвала про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. (т.1 а.с.38).

22.06.2021р. Іллічівським міським судом Одеської області постановлена ухвала (т.2 а.с.99) про залишення без розгляду позовну заяву зі зміною предмета та підстав позову у справі № 501/3155/20 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи: Чорноморська міська державна нотаріальна контора Одеської області, КУ Одеська обласна клінічна лікарня № 1, Приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Тисячна Ірина Костянтинівна.

07.09.2021 р. Іллічівським міським судом Одеської області постановлена ухвала (т.2 а.с.204-205) про :

- Відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ;

- Відмовити у поновленні строку для подання доказів;

- Не приймати до розгляду та не брати до уваги докази, подані позивачкою ОСОБА_1 02.09.2021 р.

Треті особи Чорноморська міська державна нотаріальна контора Одеської області та КУ «Одеська обласна клінічна психіатрична лікарня №1», КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» в судове засідання не прибули та не надали свої письмових пояснень.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що позивачка ОСОБА_1 є її подругою. ОСОБА_1 бачила, що ОСОБА_3 в холодну погоду була вдягнута не тепло і щось шукала в смітнику, та жалілася на сина і на те, що невістка її ображає і ОСОБА_1 почала її доглядати. Позивачка сплачувала за жінку борги, наймала людей вивозити сміття, допомагала. В 2003 році жінка потрапила в лікарню і позивачка оплачувала лікування. Позивачка зберігала свої гроші в квартирі.

Після перенесеного інсульту ОСОБА_3 стала дивною: не впізнавала знайомих, боялася, плутала, забувала, була нервова. На її думку, та не могла адекватно мислити, могла змінити власне рішення. Зі слів ОСОБА_1 ОСОБА_3 намовили оскаржити договір довічного утримання.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що є двоюрідною сестрою позивачки, з якою вони перебувають в дружніх стосунках.

Позивачка привозила до них ОСОБА_3 .. Потім приблизно в 2003 році у останньої відбувся інсульт чи інфаркт і та почала дивно себе поводити. Якось та зі словами: «йому стане легше» зірвала хрестик з тяжко хворого чоловіка. Позивачка робила порядок в квартирі, вивозила сміття, яке залишилося на балконі після курей та голубів. ОСОБА_3 іноді не знала куди йде, забувала знайомих, боялася всіх, щоб її не вбили, ходила гола по лікарні. ОСОБА_3 перебувала в такому стані до кінця життя.

Позивачка доглядала за ОСОБА_3 , припускає, що це син останньої вмовив її звернутися до суду. Думає ОСОБА_3 не могла знати значення своїх дій і керувати ними.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що перебуває з позивачкою в дружніх стосунках. Позивачка розповідала їй, що доглядала бабусю. Обставини подій їй відомі зі слів ОСОБА_1 . Та просила допомогти знайти ліки, коли та була в лікарні. Бабуся була їй практично як член сім`ї, позивачка сплачувала за ту комунальні послуги, зберігала там свої гроші та золоті прикраси. Позивачка казала, що в квартирі потрібно прибирати, робити ремонт.

Один раз 2001 чи 2002 року вона була з ОСОБА_1 в квартирі ОСОБА_3 . ОСОБА_1 просила її поради через безлад в квартирі і скарги сусідів

Вона особисто спілкувалася з ОСОБА_3 приблизно 5 разів приблизно в 2002 чи 2003 році, ОСОБА_3 була ще адекватною. В кінці 2003 року після реанімації та почала замовлятися, не розуміла де знаходиться, не впізнавала знайомих. 12 листопада 2003 року вона була у ОСОБА_1 , також там була ОСОБА_3 яка не впізнавала її. Потім з 2004 2005 року вони не бачилися.

ОСОБА_1 приводила ОСОБА_3 до хвороби останньої до неї на роботу у виконком міської ради, їй казали ким вона працює. А після хвороби влітку 2004 чи 2005 року ОСОБА_3 загубилася в приміщенні виконкому, вона запросила її до себе в кабінет, а та не впізнавала її, не могла пояснити чому прийшла, яку жінку шукає на навіщо, іншу нестандартну поведінку не демонструвала. Це був єдиний раз коли вона бачила ОСОБА_3 з 12.11.2003 року по день смерті останньої. ОСОБА_1 по телефону розповідала їй, що та не розуміє, розгублена, не усвідомлю свої дії, не впізнає людей, оточуюче середовище.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вони дружили з ОСОБА_1 зі школи (були однокласниками), інколи зустрічалися. ОСОБА_3 вона бачила декілька разів, однак вони не знайомі з нею.

ОСОБА_3 вона бачила декілька разів: 12.11.2001 р. на дні народження ОСОБА_1 вона побачила ОСОБА_3 ; 08.03.2002 р. ОСОБА_1 працювала в неї продавцем, тоді вона знову побачила ОСОБА_3 , яка приходила до ОСОБА_1 ; також вона бачила ОСОБА_3 на весіллі своєї доньки.

ОСОБА_1 казала, що ходила до сина ОСОБА_3 , однак той казав, що не буде доглядати ОСОБА_3 , яку доглядала ОСОБА_1 не через розрахунок, а з людяності. Зі слів ОСОБА_1 . ОСОБА_3 сварилася з невісткою через онуків.

ОСОБА_3 влаштувала на балконі голуб`ятню. Сусіди ОСОБА_3 скаржилися до санепідемстанції, приходили представники влади і вимагали, щоб ОСОБА_1 прибрала сміття, інакше ОСОБА_3 заберуть в інтернат. В 2003 році вона була в квартирі ОСОБА_3 і бачила обстановку, сміття було так багато, що ОСОБА_1 наймала трактор та людей щоб прибрати сміття з квартири. ОСОБА_1 зробила ремонт, оплачувала борги.

Зі слів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 позичила гроші сину на бізнес, а ОСОБА_1 довелося повертати їх. Також зі слів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 приходив за грошима через вагітність його дружини, вимагав 600 доларів США.

ОСОБА_3 в 2003 році перенесла інсульт і почала хворіти, вона допомагала шукати її, коли та вийшла за хлібом і не повернулася, та була психічно неадекватна: не впізнавала знайомих, виходила на вулицю оголена (без сорочки), не сприймала реальність, тікала з лікарні, вважала себе здоров`ю, такою, що не потребує лікування. Іноді вона була агресивною, а іноді спокійною.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що є чоловіком позивачки ОСОБА_1 , а з відповідачем ОСОБА_2 у них напружені стосунки, судові спори.

В 2001 році він побачив ОСОБА_3 у них вдома, та була убого вдягнена, казала, що син їй не допомагає, часто приходила до них, скаржилася, що невістка спустила з лісниці, просила взяти її за договором довічного утримання.

ОСОБА_1 ходила до сина ОСОБА_2 , однак той казав, що не має коштів і часу, не візьме на себе утримання, і їм не радить.

ОСОБА_3 крізь була з ними, брали її з собою до родичів в Великодолинське на море. Вони почали догляд за нею ще до укладення договору.

В 2003 році у ОСОБА_3 стався інсульт, який повторився восени. Вона не слідкувала за чистотою, собаки смітили в квартирі, сусіди скаржилися дільничному. Він бачив на балконі пташиний послід. Вони зробили ремонт, на який витратили 9 тисяч, провели дезінфекцію за 5,5 тисяч, прибрали курятник на балконі, за що сплатили 300 доларів США. Однак ОСОБА_3 агресивно реагувала, після прибирання все поверталося як було. Коли він був в рейсі ОСОБА_1 казала, що ОСОБА_3 вмовила взяти її на утримання та укласти договір довічного утримання. Вони погасили 12 тис. боргів, що записували у блокнот. Після другого інсульту ОСОБА_3 все по іншому усвідомлювала: не впізнавала його коли він приходив, зникала, коли вони були разом на пляжі. З березня 2003 року у неї змінилася поведінка: не впізнавала, проявляла бредові ідеї стати лікарем, тікала з лікарні, вважаючи, що її не так лікують, не те призначають, відмовлялася від лікування, стягувала речі зі смітників, виходила гола, якось не пустила його в квартиру. На його думку ОСОБА_3 не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними.

Вони зберігали свої коштовності у ОСОБА_3 . ОСОБА_2 почав жити з жінкою і тому знадобилися гроші, які позичав у них, брав гроші у ОСОБА_3 і повертав їм. У них почалася ворожнеча, щоб розірвати договір довічного утримання. ОСОБА_2 компрометував їх через мати, казав, що вони мало платять.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що є співмешканкою відповідача ОСОБА_2 з кінця 2002 року. На початку 2003 року вона познайомилася з ОСОБА_3 , приїздила до неї, була поряд, в квартирі було брудно, не була приготовлена їжа, вона купала ОСОБА_3 . Вона бачила ОСОБА_1 лише 3 рази, ОСОБА_3 казала, що та приходить. ОСОБА_3 не була безпомічна, дивилася за собою, а після того, як потрапила в лікарню їй стало гірше. ОСОБА_12 продовжував приходити та він не був проти, що б за його матір`ю хтось наглядав. ОСОБА_3 скаржилась, що ОСОБА_13 погано до неї ставиться, приносить якісь речі, ховала коштовності та пістолет.

ОСОБА_3 надала довіреність своєму представнику без їхньої допомоги. З зими 2005 р. вона проживала у них до самої смерті та була під їхнім наглядом. Вона не була неадекватною, так стара людина але повністю в свідомості та вона (свідок) залишала з нею свою маленьку дитину. На момент звернення ОСОБА_3 до суду з позовом про розірвання договору , вона народжувала дитину. Вона, як невістка, приїздила навідувати ОСОБА_14 практично раз на тиждень, коли вона не могла то навідував її ОСОБА_15 або її донька. Вона пилососила та прибирала в квартирі. Їй відомо, що ОСОБА_3 позичала грошові кошти ОСОБА_1 .. В період часу з 2005 по 2006р. ОСОБА_3 самостійно приїздила до них в с.Мала Долина на маршрутці. На дні народження, 8 березня вона була з ними. Їй відомо, що після 2003р. ОСОБА_16 потребувала додаткового догляду, однак вона сама собі готувала суп, могла сходити до магазину. За часів свого життя ОСОБА_17 не робила в квартирі ремонт.

20 листопада 2002 р. укладено договір відчуження квартири з умовою довічного утримання (далі Договір), за умовами якого, ОСОБА_3 передає у власність ОСОБА_1 належну їй квартиру АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 зобов`язується надавати ОСОБА_3 довічне матеріальне забезпечення (т. 1 а.с. 9).

На підставі вказаного Договору ОСОБА_1 зареєструвала за собою право важності на вказану квартиру (т. а.с.12).

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21.06.2006 р. Договір розірвано, а спірну квартиру повернуто у власність ОСОБА_3 , у зв`язку з неналежним виконанням набувачем ( ОСОБА_1 ) обов`язків за Договором (т. 1 а.с. 1516). Зазначеним судовим рішенням захищені права ОСОБА_3 , відносно якої ОСОБА_1 неналежно виконувала умови договору довічного утримання.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18.10.2011 р. встановлено факт того, що ОСОБА_3 в період з 07.07.2003 р. по день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 страждала недоумством з галлюцинаторно-маревніми включеннями, внаслідок чого вона повністю не могла усвідомлювати своїх дій та (або) керувати ними (т. 1 а.с. 17).

Текст рішення суду першої інстанції свідчить про те, що інтереси позивачки ОСОБА_3 в зазначеному спорі (тобто в період встановленого захворювання, представляв представник ОСОБА_18 , який в судовому засіданні підтримав вимоги ОСОБА_3 (а.с. 1314).

Актом комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи від 12.08.2011 р. встановлено, що (т. 1 а.с. 174 185) на момент видачі довіреності ОСОБА_18 . ОСОБА_3 страждала на слабоумство, внаслідок чого вона повністю не могла усвідомлювати своїх дій та (чи) керувати ними.

Однак, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24.05.2012р. (т.1 а.с.123-124), ОСОБА_1 було відмовлено у перегляді у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Одеської області від 12.06.2006р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору відчуження квартири з умовою довічного утримання.

Відповідно до ст. 11 ЦК України юридичні факти є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 315 ЦПК передбачений перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частина 2 ст. 315 ЦПК передбачає, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Тобто, в порядку окремого, а за наявності спору позовного провадження суд може встановити факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення цивільно-правових прав фізичних осіб.

Однак, від встановлення факту відсутності цивільної процесуальної дієздатності ОСОБА_3 не залежить виникнення, зміна або припинення її особистих чи майнових цивільно-правових прав, або цивільно-правових прав ОСОБА_1 .

Цивільно-процесуальна дієздатність передбачена Цивільним процесуальним кодексом України, як здатність фізичної особи особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (ч. 1 ст. 47 ЦПК).

Від наявності або відсутності цивільної процесуальної дієздатності ОСОБА_3 на час розгляду судом справи за її участі залежала лише її здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої процесуальні обов`язки в суді.

Тому, факт відсутності цивільно-правової дієздатності не може бути встановлений судом, як юридичний факт, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Відповідно доч.1ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Докази, надані позивачем в обґрунтування належного виконання умов договору довічного утримання (т.1 а.с.43-106, 173-191, т.2 а.с.131-201, 218-231) не мають значення для вирішення даного цивільного спору, оскільки Договір розірвано судовим рішенням, яке набрало законної сили тобто судом вже вирішений спір про виконання зазначеного Договору та застосовані правові наслідки, передбачені ч. 1 ст. 756 ЦК України.

Відсутні фактичні та правові підстави для визнання права власності позивачки на спірну квартиру на підставі розірваного Договору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов не може бути задоволений.

Керуючись ст.ст. 264- 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю в задоволенні позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (надалі позивач), проживає: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 (надалі відповідач), проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Треті особи:

Чорноморська міська державна нотаріальна контора Одеської області, місцезнаходженнгя: Одеська область, м.Чорноморськ, вул.В.Шума, буд.21;

КУ «Одеська обласна клінічна психіатрична лікарня №1», КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я». місцезнаходження: 5006, м.Одеса, вул.АК.Воробйова, 9.

Повний текст рішення складений 23.03.2023 р.

Суддя Ю.О.Тюмін