Постанова

від 13.03.2023 по справі 922/579/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року м. Харків Справа № 922/579/22

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Шутенко І.А., суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,

за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення"</a>, Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення", Міністерства Оборони України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення"( вх. №1407 Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі № 922/579/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення"</a>,

до Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" , код ЄДРПОУ 08162096,

про визнання банкрутом ,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/579/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення", код ЄДРПОУ 08162096, визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення"</a> (місцезнаходження: 61064, м. Харків, вул. Цементна, буд. 3, код ЄДРПОУ 35547869) в загальному розмірі 533 174,37 грн., з яких: - 427 900,00 грн. Сума основного боргу, 3% річних у розмірі 8 201,25 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 541,52 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 721,60 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 3 500,00 грн., 24 810,00 судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58 500,00 грн витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо;

введено процедуру розпорядження майном боржника;

призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Максимова Андрія Анатолійовича, РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 394 від 26.02.2013 року Міністерства юстиції України), адреса: 01054, м. Київ, а/с 285, та встановити розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди розпоряднику майна є авансування кредитором, що внесено на депозитний рахунок господарського суду;

постановлено здійснити офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття справи про банкрутство боржника Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення", код ЄДРПОУ 08162096, із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника;

встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 10.01.2023 ;

встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 10.02.2023.

постановлено попереднє засідання господарського суду призначити на "07" лютого 2023 р. о(б) 12:20 год;

зобов`язано розпорядника майна боржника надати до суду не пізніше 06.02.2023 звіт про поведену роботу;

залучено до участі к справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" - Міністерство Оборони України як представника органу уповноваженого управляти державним майном та повідомити Міністерство Оборони України шляхом надіслання відповідної ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство;

відмовлено в задоволенні вимоги заявника про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна Міністерству оборони України та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчуження основних засобів;

постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство надіслати кредитору, боржнику, Міністерству оборони України, розпоряднику майна, державному реєстратору, органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника, місцевому загальному суду за місцезнаходженням боржника, органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника, установам, що здійснюють облік нерухомого та рухомого майна (органу державної реєстрації речових прав, органам державної автомобільної інспекції за місцезнаходженням боржника), установам банків, що обслуговують рахунки боржника, державному органу з питань банкрутства.

Відповідна ухвала мотивована тим, що між кредитором та боржником відсутній спір про право, як підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" згідно до ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Державне підприємство Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" з відповідною ухвалою суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить відповідну ухвалу скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення"</a> про визнання банкрутом Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення".

В обгрунтуванні апеляційної скарги апелянт вказує про неповне дослідження Господарським судом Харківської області змісту поданого ним відзиву, а саме неврахування наявності на законодавчому рівні фактичної заборони відкриття провадження про банкрутство державного підприємства. За твердженням Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення", Законом України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності", запроваджено заборону застосовувати протягом трьох років процедури санації та ліквідації до всіх державних підприємств та акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків. Тому провадження у справі підлягає в будь-якому випадку закриттю згідно з пунктом 9 частини першої статті 90 КУзПБ через законодавчу заборону застосування стосовно боржника процедури санації чи ліквідації та сплив строку процедури розпорядження майном боржника. Одночасно апелянт вказує про недослідження судом питання спроможності виконання Державним підприємством Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" зобовязань та погашення заборгованості, посилаючись обставину укладення між ним, як позичальником, та Державним підприємством Міністерства Оборони України "УКРВІЙСЬКБУД", як позикодавцем, договору б/н про надання поворотної безпроцентної цільової фінансової допомоги (позики) від 03.10.2022.

Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 задоволено клопотання Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 13.03.2023 о 10:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 131 .

У судове засідання, яке відбулось 13.03.2023, зявились представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення"</a>, Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення", Міністерства Оборони України.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила таке.

Заявник - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення"</a>, звернувся до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення", в який просить суд:

1. Прийняти дану заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" до розгляду та винести ухвалу про прийняття заяви про відкриття провадження у справі.

2. Призначити заяву до розгляду в підготовчому засіданні.

3. Вирішити питання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна Міністерству оборони України та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчуження основних засобів.

4. За результатами підготовчого засідання винести ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення".

5. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення"</a> у розмірі 449 864,37 грн.

6. Задовольнити пропозицію ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення"</a> та призначити розпорядником майна Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Максимова Андрія Анатолійовича, РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 394 від 26.02.2013 року Міністерства юстиції України.

7. Залучити Міністерство оборони України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні боржника (відповідача) .

8. Витрати зі сплати судового збору 24 810,00 грн. та витрати зі сплати авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень в сумі 58 500,00 грн. включити в першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 15.02.2022 було прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення"</a> про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" до розгляду.

Зобов`язано ініціюючого кредитора надати суду: додаткові документи в обґрунтування заборгованості (в разі наявності), письмові пояснення та відповідні докази в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, визначених в заяві, докази в підтвердження обґрунтування твердження заявника стосовно того, що підприємство боржника не підпадає під обмеження визначені пунктом 1-3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Зобов`язано боржника згідноі до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства до дати проведення підготовчого засідання надати суду відзив на заяву кредитора; статутні документи (належним чином завірені копії для долучення до матеріалів справи); письмові пояснення щодо своєї правової позиції стосовно вимоги заявника про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів; докази того, що підприємство боржника не підпадає під обмеження визначені пунктом 1-3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства.

Розглянувши та перевіривши у порядку ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства обґрунтованість вимог заявника суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення".

Колегія суддів погоджується з такою правовою позицією Господарського суду Харківської області та зазначає про таке.

Державним підприємством Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" (далі Боржник) 01.08.2019 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення" (далі Кредитор, ТОВ "Харківська філія забезпечення") укладено попередній договір оренди майна, що належить до державної власності №1.

Пунктом 3.1. Попереднього договору визначено, що даний Договір діє з моменту його підписання до укладення основного договору оренди, відповідно до чинного законодавства, але не довше ніж шість місяців: з "01" вересня 2019 р. по "01" березня 2020р.

Пунктом 1.1. розділу 1 Попереднього договору оренди №1 від 01.08.2019 встановлено, що балансоутримувач передає, а користувач приймає у тимчасове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: приміщення навісу №43, площею користування 105,00 кв.м., частину відкритого майданчика інв.. №077, площею 210,00 кв.м., частину сховища №4, площею для користування 110,00 кв.м., частину приміщення гаражу №29 площею 180,00 кв.м., частину відкритого майданчика площею 200,00 кв.м., приміщення тарної майстерні, площею 203,00кв.м., сховище №6, площею для користування 417,00 кв.м., відкритий майданчик, площею 250,00 кв.м., склад технічного майна, площею для користування 14,00 кв.м., приміщення сховища №3, площею 350,00 кв.м., відкритий майданчик , площею 60 кв.м., приміщення гаражу №29, площею 170,00 кв.м., приміщення навісу №46 площею для користування 160,00 кв.м. 07 серпня 2019 р., з метою здійснення погашення заборгованості за податковими зобов`язаннями в частині погашення податку на земельну ділянку, ДП МОУ "ХКМТЗ" звернулось до ТОВ "Харківська філія забезпечення" з листом за вих. №571, в якому просило надати фінансову допомогу у розмірі 500000,00 грн. з можливістю подальшого взаємного розрахунку за договірними зобов`язаннями між підприємствами.

Також, 07.08.2019 за вих. №571/1 боржником було надано гарантійний лист, в якому ДП МОУ "ХКМТ" гарантував взаємний розрахунок за договірними зобов`язаннями між ДП МОУ "ХКМТЗ" та ТОВ "Харківська філія забезпечення".

Зважаючи на звернення ДП МОУ "ХКМТЗ" з проханням про надання фінансової допомоги, укладення між сторонами попереднього договору оренди №1 від 01.08.2019, з метою подальшого укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а також враховуючи наданий гарантійний лист, Кредитор перерахував на розрахунковий рахунок ДП МОУ "ХКМТЗ" грошові кошти у розмірі 472900,00 грн. з призначенням платежу "відшкодування земельного податку згідно листа №571 від 07.08.2019 та договору".

Листом від 03.02.2020 Боржник повідомив про те, що майно, відповідно до якого укладено попередній договір оренди, не може бути передано в оренду та договір оренди з ТОВ "Харківська філія забезпечення" укладений не буде, оскільки 03.10.2019 підписано новий Закон України "Про оренду державного та комунального майна", який було введено в дію з 01.02.2020. Вищевказаним законом введено в дію нову процедуру передачі державного майна в оренду, виключно із застосуванням електронної торгової системи (ЕТС) і безпосередньою передачею майна шляхом проведення аукціону із застосуванням електронної системи "ProZorro".

Договір оренди майна між Боржником та Кредитором підписано не було, перераховані кошти не повернуто.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 у справі № 922/3352/20 позов Кредитора задоволено частково, судом вирішено стягнути з Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення"</a> безпідставно набуті кошти у розмірі 427900,00 грн., 3% річних у розмірі 8201,25 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 6541,52 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3721,60 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 р. у справі №922/3352/20 апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України Харківська контора матеріального технічного забезпечення залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 у справі №922/3352/20 залишено без змін. Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України Харківська контора матеріального технічного забезпечення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківська філія забезпечення витрати на правничу допомогу в сумі 3 500,00 грн.

19.03.2021 та 13.08.2021 Холодногірсько-Новобаварським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64878489 та ВП № 66472881 відповідно.

Станом на 20.12.2021 загальна заборгованість Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення"становить:449 864,37 грн., з яких: 427900,00 грн., 3% річних у розмірі 8201,25 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 6541,52 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3721,60 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 3 500,00 грн.

Наявність відкритих виконавчих проваджень з примусового стягнення грошових зобов`язань з Боржника на користь Кредитора на підставі судових рішень свідчить про відсутність спору про право, оскільки такий спір вже вирішено і судові рішення набули законної сила та у визначеному законодавством порядку та спосіб не оскаржені, не скасовані, не переглянуті.

За змістом пункту 1-3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства: " 1-3. Не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", крім тих, що ліквідуються за рішенням боржника, протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом."

Частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" визначено, що:

1) господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі: товариство; господарське товариство, повноваження з управління корпоративними правами держави щодо якого передані уповноваженому суб`єкту управління; господарське товариство, пакет акцій (частка у статутному капіталі) якого належить або перебуває в управлінні уповноваженого суб`єкта управління; господарське товариство, створене за участю уповноваженого суб`єкта управління;

2) підприємство - державне унітарне підприємство, у тому числі казенне підприємство, що є учасником Державного концерну "Укроборонпром", підприємство, утворене в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або виділу з таких підприємств;

3) створення товариства - комплекс юридичних, організаційних та інших заходів щодо перетворення підприємства в товариство;

4) суб`єкт управління - Кабінет Міністрів України;

5) товариство - юридична особа, створена в результаті перетворення підприємства в господарське товариство;

6) уповноважений суб`єкт управління: Державний концерн "Укроборонпром", що є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно- промисловому комплексі до його перетворення в акціонерне товариство; акціонерне товариство, створене суб`єктом управління шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", з дня його державної реєстрації (далі - акціонерне товариство).

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань єдиним засновником (учасником) Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" є Міністерство оборони України, Код ЄДРПОУ: 00034022, Країна резидентства: Україна, Місцезнаходження: Україна, 03168, місто Київ, просп. Повітрофлотський, будинок 6, Розмір частки засновника (учасника): 2374074,13 грн.

Таким чином, Боржник Державне підприємство Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" не підпадає під обмеження визначені пунктом 1-3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

З приводу аргументів апелянта про наявність на законодавчому рівні фактичної заборони відкриття провадження про банкрутство державного підприємства слід зазначити таке.

За твердженням апелянта, 20.10.2019 набрав чинності Закон України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, зазначеною нормою Закону від 02.10.2019 № 145-IX до державних підприємств, частка державної власності в статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, встановлені обмеження щодо застосування процедур санації чи ліквідації, з єдиним виключенням щодо процедури санації, яке полягає у належності боржника до державних підприємств, які задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, а також виключенням щодо процедури ліквідації - за умови здійснення ліквідації боржника за рішенням власника. Проте така заборона у застосуванні процедури санації/ліквідації до державних підприємств не є підставою для припинення вже застосованої до набрання чинності цим Законом та триваючої щодо боржника судової процедури санації/ліквідації.

Норми пункту 2 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону від 02.10.2019 № 145-IX не містять винятків, окрім тих, що прямо визначені в цій нормі, щодо кола суб`єктів - державних підприємств, на яких за наведеними нормами не поширюються відповідні заборони у застосуванні процедур санації та ліквідації у справі про банкрутство. Тож не допускається звуження кола державних підприємств, на яких поширюються визначені цими положеннями обмеження у застосуванні процедур санації та ліквідації, окрім тих винятків, які прямо визначені в пункті 2 розділу ІІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону від 02.10.2019 № 145-ІХ.

Тобто, положення пункту 2 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.10.2019 № 145-ІХ щодо заборони в застосуванні процедури санації не поширюється на державні підприємства, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки; а заборона у застосуванні процедури ліквідації не поширюється на державні підприємства, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом (висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817).

Вказуючи, що Державне підприємство Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" не належить до державних підприємств, щодо яких пункт 2 розділу ІІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону від 02.10.2019 № 145-ІХ встановлює винятки у застосуванні за суб`єктним складом, апелянт наголошує, що положення цього Закону підлягають застосуванню до нього.

З приводу даного твердження колегія суддів зазначає, що обставина приналежності Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" до державних підприємств, щодо яких розповсюджується дія пункту 2 розділу ІІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону від 02.10.2019 № 145-ІХ свідчить про обмеження можливості застосування до даного підприємства процедури санації чи ліквідації.

Втім як зміст даного Закону не містить вказівки про неможливість саме відкриття провадження у справі про банкрутство, так і норми процесуального законодавства в сфері банкрутства не містять такого застереження.

Таким чином, встановлені Законом України від 02.10.2019 № 145-ІХ обмеження щодо можливості застосування до підприємства процедури санації чи ліквідації, не передбачають заборону можливості відкриття провадження у справі про банкрутство такого підприємства.

У звязку з чим обставина обмеження можливості застосування до апелянта процедури санації чи ліквідації не свідчить про заборону відкриття щодо нього провадження у справі про банкрутство.

З приводу наведеної апелянтом судової практики, зокрема постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.02.2022 у справі № 904/5292/19 варто зазначити, що предметом судового перегляду виступала ухвала місцевого господарського суду про закриття провадження у справі на підставі положень Закону України від 02.10.2019 № 145-ІХ.

Судом касаційної інстанції досліджувалась законність застосування положень Закону України від 02.10.2019 № 145-ІХ щодо державного підприємства в розрізі питання закриття провадження у справі про банкрутство останнього, а не заборони відкриття такого провадження.

Отже, обставини даної справи та справи № 904/5292/19 не є аналогічними, що виключає необхідність врахування такого висновку Верховного Суду.

На підставі зазначеного суд першої інстанції дійшов законного висновку, що ініціюючим кредитором при поданні до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повністю дотримані вимоги ст.ст. 1, 34 Кодексу.

Відсутність спору про право в межах процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у вирішенні питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

За змістом з ч.ч. 5, 8 ст. 39 Кодексу за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство, визнання вимог кредитора та їх розмір, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна.

Оскільки між кредитором та боржником відсутній спір про право, суд на підставі ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства правомірно відкрив провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення", ввівши мораторій на задоволення вимог кредиторів, визнавши вимоги ініціюючого кредитора до боржника у загальному розмірі 533 174,37 грн, з яких: - 427 900,00 грн сума основного боргу, 3% річних у розмірі 8 201,25 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 541,52 грн, витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 721,60 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 3 500,00 грн, 24 810,00 грн судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58 500,00 грн витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства) та ввести процедуру розпорядження майном боржника до 170 календарних днів.

З приводу аргументів апелянта про недослідження судом питання спроможності виконання Державним підприємством Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" зобовязань та погашення заборгованості, посилаючись обставину укладення між ним, як позичальником, та Державним підприємством Міністерства Оборони України "УКРВІЙСЬКБУД", як позикодавцем, договору б/н про надання поворотної безпроцентної цільової фінансової допомоги (позики) від 03.10.2022, колегія суддів зазначає, що саме по собі укладення такого договору не свідчить про його фактичне виконання сторонами, а отже і можливість повного погашення заборгованості підприємством. Відтак, за умови встановлення судом відсутності спору про право відповідна обставина виключає можливість відкриття провадження про банкрутство підприємства та підлягає подальшому дослідженню в рамках самої процедури.

Згідно з ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати.

У ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.

Проте, Законом України від 05.06.2020 № 686-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства" доповнено Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства пунктом 2-1, відповідно до якого встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Ініціюючий кредитор при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" запропонував кандидатуру арбітражного керуючого Максимова Андрія Анатолійовича (свідоцтво № 394 від 26.02.2013) для призначення розпорядником майна. Арбітражний керуючий Максимов А.А. також надав суду заяву на призначення його розпорядником майна.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають конфлікт інтересів;

5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.

Судом першої інстанції встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Максимова А.А. не належить до жодної з категорії осіб, перелічених в ч. 3 ст. 28 Кодексу.

Так, арбітражний керуючий Максимов А.А. здійснює діяльність арбітражного керуючого з 2013 року, постійно мешкає у місті Харкові, має договір № ДЦВАК 216/22 добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого за шкоду, яку може бути задано у зв`язку з виконанням його обов`язків від 12.07.2022.

Дослідивши надану суду інформацію, суд встановив, що зазначена кандидатура відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Максимова Андрія Анатолійовича .

За приписами ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

За змістом ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

У зв`язку з викладеним вище, враховуючи відсутність у справі відомостей про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, суд правомірно встановив розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Максимова А.А. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, джерелом оплати встановити кошти, авансовані кредитором на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області.

Ураховуючи, що на час проведення підготовчого засідання боржник не може у повному обсязі задовольнити вимоги кредитора, з метою виявлення всіх кредиторів і осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника, суд здійснює оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

З матеріалів справи вбачається, що у своїй заяві заявник просить також суд залучити Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні боржника (відповідача) .

Відповідно до п. 7 ст. 96 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо боржник є державним підприємством або підприємством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, господарський суд залучає до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про відкриття провадження у справі про банкрутство такого підприємства.

Оскільки боржник є державним підприємством, єдиним засновником якого є Міністерство оборони України, суд законно залучив його як представника органу, уповноваженого управляти державним майном та повідомити Міністерство оборони України шляхом надіслання відповідної ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Крім того, в своїй заяві заявник просить суд вирішити питання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації (припинення), реорганізації боржника, а також відчуження (передачі) основних засобів в т.ч. як внеску до статутного капіталу інших юридичних осіб.

В обґрунтування такої вимоги заявник вказує, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 17.05.2021 № 120 "Про реорганізацію Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення"" (копія додається) відносно Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" органом управління розпочато процедуру припинення Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" шляхом приєднання до Державного підприємства Міністерства Оборони України "Київська контора матеріального технічного забезпечення".

Відповідно до п. 3 вищезазначеного наказу Міністерства оборони України від 17.05.2021 № 120 встановлено закріплення основних фондів та оборотних засобів, інших цінностей Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" та їх передачу Державному підприємству Міністерства Оборони України "Київська контора матеріального технічного забезпечення" на праві господарського відання згідно з затвердженим передавальним актом як внески до його статутного капіталу.

Заявник зазначає, що до внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи, в т.ч. шляхом приєднання відповідна юридична особа не втрачає цивільну правоздатність (правосуб`єктність). А відтак має відповідати за грошовими зобов`язаннями перед кредиторами до моменту припинення в порядку встановленому чинним законодавством. Тому на думку заявника наявність процедури припинення боржника, шляхом приєднання позбавляє кредиторів належного забезпечення їх ліквідаційною масою та погашення своїх грошових вимог боржником.

Згідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Тобто, положення вказаної статті пов`язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконання судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Частиною 1, 2 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

При цьому згідно з ч. 1, 5 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зауважує, що наразі стосовно боржника введено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів, які передбачають низку заборон щодо майна боржника, а само по собі знаходження боржника в стадії припинення жодним чином не свідчить про існування вірогідності подальшої неможливості забезпечення кредиторів ліквідаційною масою та неможливості погашення їх грошових вимог.

Відтак суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимоги заявника про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.

Одночасно колегія суддів визнає безпідставними аргументи апелянта про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права з підстав неповного дослідження змісту поданого ним відзиву, оскільки суд першої інстанції самостійно перевіряє наявність на законодавчому рівні фактичної заборони відкриття провадження про банкрутство державного підприємства.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі № 922/579/22 має бути залишене без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі № 922/579/22 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22.03.2023.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя І.А. Шутенко

Суддя В.С. Хачатрян