Рішення

від 21.03.2023 по справі 904/3888/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2023м. ДніпроСправа № 904/3888/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850)

до Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-9" (50081, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, мкрн. 5-ий Зарічний, буд. 24; ідентифікаційний код 23076767)

про стягнення 1 335 696 грн. 50 коп.

Представники:

від позивача: Цуканова Н.В. - представник (адвокат) (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon");

від відповідача: представник не з`явився; про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.3780/22 від 02.11.2022) до відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-9" про стягнення 1 335 696 грн. 50 коп., що складає 692 410 грн. 39 коп. - заборгованості за послуги, надані за Договором від 30.10.2013 №621 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, 31 911 грн. 69 коп. - 3% річних, 224 820 грн. 19 коп. - компенсації за інфляційні втрати, 299 730 грн. 38 коп. - пені та 86 823 грн. 85 коп. - 7% штрафу.

Також просить стягнути з відповідача судовий збір.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2022 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано уточнену позовну заяву (вх.№39134/22 від 15.11.2022), відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою господарського суду від 07.11.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.12.2022 о 16:00 год.

Позивач у клопотанні (вх.№40622/22 від 23.11.2022) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції просить суд долучити представника Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" адвоката Цуканову Наталію Володимирівну до розгляду справи 904/3888/22 в судовому засіданні 20.12.2022 о 16:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2022 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"(вх.№40622/22 від 23.11.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позивач у клопотанні (вх.№44618/22 від 19.12.2022) про відкладення розгляду справи з можливістю проведення судового засідання в режимі відеоконференції просить суд задовольнити клопотання Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", відкласти підготовче судове засідання на іншу зручну для суду дату, проводити наступне судове засідання в режимі відеоконференції та долучити представника Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" адвоката Цуканову Наталію Володимирівну до розгляду справи 904/3888/22 в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку "EasyCon".

У судове засідання 20.12.2022 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2022 продовжено підготовче провадження в межах розумного строку, відкладено судове засідання (загальне позовне провадження) на 24.01.2023 о 15:30 год., постановлено, що судове засідання, призначене на 24.01.2023 о 15:30 год., відбудеться поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції з Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

У судове засідання 24.01.2023 з`явились представник позивача (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon") та представник відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 відкладено підготовче засідання у загальному позовному провадженні на 21.02.2023 о 15:30 год.

Позивач у клопотанні (вх.№5776/23 від 06.02.2023) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції просить суд долучити представника Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" адвоката Цуканову Наталію Володимирівну до розгляду справи 904/3888/22 в судовому засіданні 21.02.2023 о 15:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Відповідно до акту від 06.02.2023 №167/23 Господарського суду Дніпропетровської області про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкоджень конверта (паковання) під час надходження електронного листа на електронну пошту суду по справі №904/3888/22 суддя Загинайко Т.В., який надійшов від Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", не виявилося електронного цифрового підпису.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2023 повернуто Акціонерному товариству "Криворізька теплоцентраль" без розгляду клопотання (вх.№5776/23 від 06.02.2023) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Позивач у клопотанні (вх.№6555/23 від 08.02.2023) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції просить суд долучити, представника Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" адвоката Цуканову Наталію Володимирівну до розгляду справи 904/3888/22 в судовому засіданні 21.02.2023 о 15:30год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2023 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (вх.№6555/23 від 08.02.2023) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У судове засідання 21.02.2023 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon"), представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 21.03.2023 о 16:00 год.

Позивач у клопотанні (вх.№9935/23 від 28.02.2023) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції просить суд долучити, представника Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" адвоката Цуканову Наталію Володимирівну до розгляду справи 904/3888/22 в судовому засіданні 21.03.2023 о 16:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (вх.№9935/23 від 28.02.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 21.03.2023 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon"), представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", правонаступником якого є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", як теплопостачальною організацією - продавцем, та відповідачем - Житлово-будівельним кооперативом "Жовтень-9", як споживачем - покупцем, було укладено Договір від 30.10.2013 №621 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір) (а.с.13-18).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що теплопостачальна організація - продавець бере на себе зобов`язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору теплова енергія постачається споживачу - покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до цього Договору в гарячій воді на такі потреби: - опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду; - гаряче водопостачання - протягом року.

Згідно з підпунктами 3.2.4., 3.2.5., 3.2.17. Договору споживач-покупець теплової енергії зобов`язується: - додержуватися затверджених договірних значень споживання теплової енергії за кожним параметром, в обсягах, які визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення; - виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором; - безперебійно забезпечувати тепловою енергією власні системи теплоспоживання, а також, згідно з Договором, системи теплоспоживання субспоживачів, приєднаних до теплового обладнання споживача-покупця.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно встановлених тарифів.

Відповідно до пункту 6.2. Договору розрахунковим періодом с календарний місяць.

Згідно з пунктом 6.3. Договору оплата за теплову енергію здійснюється споживачем - покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 (п`ять) днів до початку здійснення споживання; решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем - покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-ого числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії.

Цей Договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 29.10.2014 року, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України; договір припиняє свою дію у випадках: - закінчення строку, на який він був укладений; - взаємної згоди сторін про його припинення; - прийняття відповідного рішення Господарським судом; - ліквідації однієї із сторін (пункт 10.1. Договору).

Пунктом 10.3. Договору визначено, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

В матеріалах справи містяться копії додатків до Договору, підписаних сторонами, а саме:

- Обсяги та порядок постачання теплової енергії споживачу (Додаток №1) (а.с.16);

- Умови припинення постачання теплової енергії (Додаток №2) (а.с.17);

Дислокацією об`єктів до Договору визначено найменування об`єкта: ЖБК "Жовтень-9" за адресою: мкрн. 5-ий Зарічний, 24 (а.с.18).

Також в матеріалах справи міститься копія розрахунку споживання до Договору (а.с.18), копія заявки Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-9" від 30.10.2013 щодо укладання договору на постачання теплової енергії (а.с.19) та копії рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону (а.с.26-32).

На виконання умов Договору позивачем у період з грудня 2019 по квітень 2021 включно було поставлено теплову енергію споживачу на загальну суму 872 464 грн. 84 коп., що підтверджується копіями актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг), а саме:

- від 31.12.2019 №7892 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 73 054 грн. 45 коп. (а.с.74);

- від 31.01.2020 №33 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 77 901 грн. 72 коп. (а.с.74);

- від 29.02.2010 №1110 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 72 164 грн. 66 коп. (а.с.75);

- від 31.03.2020 №2183 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 32 030 грн. 27 коп. (а.с.75);

- від 30.04.2020 №3334 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 25 148 грн. 72 коп. (а.с.76);

- від 30.11.2020 №4530 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 62 940 грн. 46 коп. (а.с.76);

- від 31.12.2020 №6318 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 115 511 грн. 34 коп. (а.с.77);

- від 31.01.2021 №140 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 132 690 грн. 76 коп. (а.с.77);

- від 28.02.2021 №1283 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 125 206 грн. 85 коп. (а.с.78);

- від 31.03.2021 №2457 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 114 060 грн. 19 коп. (а.с.78);

- від 30.04.2021 №3714 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 41 755 грн. 42 коп. (а.с.79);

Позивач стверджує, що відповідачем лише частково на суму 180 054 грн. 45 коп. проведено сплату за отриману теплову енергію, а саме:

- за актом передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) від 31.12.2019 на суму 66 054 грн. 45 коп.;

- за актом передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) від 31.01.2020 на суму 38 000 грн. 00 коп.;

- за актом передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) від 31.01.2021 на суму 76 000 грн. 00 коп. внаслідок чого у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 692 410 грн. 39 коп., що і стало причиною виникнення спору та звернення до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов Договору, строк оплати за поставлену теплову енергію є таким, що настав, а саме:

- за актом передачі - прийняття теплової енергії (наданих послуг) від 31.12.2019 №7892 - 20.01.2020;

- за актом передачі - прийняття теплової енергії (наданих послуг) від 31.01.2020 №33 - 20.02.2020;

- за актом передачі - прийняття теплової енергії (наданих послуг) від 29.02.2010 №1110 - 20.03.2020;

- за актом передачі - прийняття теплової енергії (наданих послуг) від 31.03.2020 №2183 -20.04.2020;

- за актом передачі - прийняття теплової енергії (наданих послуг) від 30.04.2020 №3334 - 20.05.2020;

- за актом передачі - прийняття теплової енергії (наданих послуг) від 30.11.2020 №4530 - 20.12.2020;

- за актом передачі - прийняття теплової енергії (наданих послуг) від 31.12.2020 №6318 - 20.01.2021;

- за актом передачі - прийняття теплової енергії (наданих послуг) від 31.01.2021 №140 - 20.02.2021;

- за актом передачі - прийняття теплової енергії (наданих послуг) від 28.02.2021 №1283 - 20.03.2021;

- за актом передачі - прийняття теплової енергії (наданих послуг) від 31.03.2021 №2457 - 20.04.2021;

- за актом передачі - прийняття теплової енергії (наданих послуг) від 30.04.2021 №3714 - 20.05.2021.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що сплата відповідачем проведена частково на суму 180 054 грн. 45 коп., сума заборгованості за поставлену теплову енергію складає 692 410 грн. 39 коп. (872 464 грн. 84 коп. - 180 054 грн. 45 коп.)

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення 692 410 грн. 39 коп. - заборгованості є обґрунтованими.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 224 820 грн. 19 коп. за загальний період з 01.01.2020 по 01.10.2022.

Також позивачем нараховано 3% річних за прострочення оплати за отриману теплову енергію у розмірі 31 911 грн. 69 коп. за загальний період з 21.01.2020 по 17.10.2022.

Суд погоджується з розрахунком річних, вважає його арифметично вірним.

Після перерахунку розмір інфляційних нарахувань за період з 01.02.2020 по 01.10.2022 складає 224 818 грн. 65 коп.

З урахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню 224 818 грн. 65 коп. - інфляційних нарахувань та 31 911 грн. 69 коп. - 3% річних.

Щодо нарахування пені та штрафу

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

За нормами частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором; при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 7.2.7 Договору за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено у три роки.

Позивачем здійснено нарахування пені у розмірі 299 730 грн. 38 коп. за загальний період з 21.01.2020 по 18.10.2022, а також нараховано штраф у розмірі 86 823 грн. 85 коп. за прострочення понад 30 днів.

Після перерахунку суду розмір пені складає 299 768 грн. 37 коп., з урахуванням того, що заявлена позивачем до стягнення сума пені складає 299 730 грн. 38 коп., що є менше, від розрахунку суду, суд погоджується з заявленим до стягнення розміром пені.

Після перерахунку розмір штрафу складає 48 468 грн. 73 коп.

В той же час, враховуючи, що позивачем тривалий час, а саме: у період з 21.01.2020 по 18.10.2022 не вживалися заходи щодо врегулювання питання зі сплати заборгованості відповідачем, а також те, що умовами Договору збільшено строк нарахування штрафних санкцій та строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, а також встановлені обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для зменшення розміру пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Суд об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги всі обставини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:

- відповідно до статуту Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-9" кооператив створений власниками квартир, жилих або нежилих приміщень у жилому будинку, тобто тягар стягнення ляже, у тому числі і на фізичних осіб - власників квартир;

- враховуючи умови Договору, загальний розмір пені, штрафу, 3% річних, інфляційних нарахувань за прострочення виконання зобов`язання складає 87,3657384026% від основного зобов`язання (692 410 грн. 39 коп.), що є явно неспівмірним з допущеним порушенням;

- судом також враховано, що пеня та штраф є лише санкціями за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, тому при зменшенні розміру пені та штрафу позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

Отже, беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, суд вважає за можливе зменшити визнаний судом обґрунтованим розмір пені та розмір штрафу після перерахунку суду на 90%, тобто пеня становить 29 973 грн. 04 коп., штраф становить 4 846 грн. 87 коп.

Таке зменшення розміру пені та штрафу суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 19 460 грн. 10 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) до Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-9" (50081, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, мкрн. 5-ий Зарічний, буд. 24; ідентифікаційний код 23076767) про стягнення 1 335 696 грн. 50 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-9" (50081, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, мкрн. 5-ий Зарічний, буд. 24; ідентифікаційний код 23076767) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) 692 410 (шістсот дев`яносто дві тисячі чотириста десять) грн. 39 коп. - заборгованості, 224 818 (двісті двадцять чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 65 коп. - інфляційних нарахувань, 31 911 (тридцять одна тисяча дев`ятсот одинадцять) грн. 69 коп. - 3% річних, 29 973 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. 04 коп. - пені, 4 846 (чотири тисячі вісімсот сорок шість) грн. 87 коп. - штрафу та 19 460 (дев`ятнадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 10 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

22.03.2023