ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про забезпечення позову
м. Київ
20.03.2023Справа № 910/4080/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КС Техно» про забезпечення позову у справі № 910/4080/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КС Техно» (пров. Іванівський, буд. 5, каб. 9, м. Харків, 61058; ідентифікаційний код 42793048)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоуренс-ЛТД» (Оболонська набережна, буд. 15, м. Київ, 04210; ідентифікаційний код 44783948)
про стягнення 240 000 грн,
без виклику представників учасників процесу,
ВСТАНОВИВ:
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КС Техно» (далі за текстом «КС Техно», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоуренс-ЛТД» (далі за текстом - ТОВ «Лоуренс-ЛТД», Відповідач) про стягнення 240 000 грн як безпідставно отриманих Відповідачем коштів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що 27.01.2023 о 06:29 год з його рахунку невідомими особами протиправно без наявності будь якої правової підстави здійснено грошовий переказ в сумі 240 000 грн на рахунок Відповідача.
З огляду на неможливість встановлення осіб, які здійснили вказаний вище переказ, Позивач звернувся до органів Національної поліції України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, за результатами розгляду якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено запис № 42023222010000043 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого, частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ ТА ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Із поданої Позивачем заяви про забезпечення позову вбачається, що заявлена до стягнення сума згідно доводів Позивача списана з його рахунку невідомими третіми особами.
Згідно банківської виписки від 28.02.2023 по рахунку Позивача кошти в розмірі 240 000 грн списані на рахунок АТ «А-Банк» на користь ТОВ «Лоуренс-ЛТД» із зазначенням призначення платежу: «оплата юридичних послуг з тендерного супроводу згідно рах № 17 від 26.01.2023 без ПДВ».
Аналогічне вбачається із платіжної інструкції № 1642 від 27.01.2023.
Позивач у своїй заяві наголошує, що не здійснював вказаного грошового переказу та вважає його таким, що не залежав від його волі, вчинений внаслідок шахрайських дій третіми особами через отримання несанкціонованого доступу за допомогою програми AnyDesk до системи онлайн банкінгу підприємства Позивача (бухгалтера).
Згідно наданої до справи довідки директор Позивача підтверджує відсутність правових підстав для переведення коштів в розмірі 240 000 грн на користь Відповідача.
При цьому Позивач звертає увагу суду, що між ним та Відповідачем не існує жодних господарських зобов`язань, на виконання яких могло б відбутися списання спірних коштів.
Відтак, предметом позову є вимога про виконання кондикційного зобов`язання, що полягає у повернення Позивачу безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 240 000 грн, яка у випадку задоволення позову буде виконуватися саме за рахунок коштів Відповідача або майна, якщо воно буде виявлено в процесі примусового виконання.
Позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок Відповідача в межах суми 240 000 грн.
Вказаний захід забезпечення позову Позивач вважає розумним та адекватним, із дотримання балансу інтересів сторін, оскільки інші грошові кошти Відповідача на вказаному рахунку будуть вільними від арешту та в повному розпорядженні Відповідача.
Ймовірність ускладнення виконання або взагалі невиконання рішення господарського суду у разі невжиття заходів забезпечення позову полягає в існуванні припущення, що грошові суми, які є у Відповідача можуть зникнути чи зменшитись за кількістю, в тому числі шляхом перерахування на користь третіх осіб, внаслідок аналогічних шахрайських дій, які вчинено з грошовими коштами Позивача.
Також до матеріалів справи Позивачем додано заяву директора ТОВ «КС Техно» про вчинення кримінального правопорушення, докази реєстрації такої заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та лист прокурора окружної прокуратури міста Харкова про початок досудового розслідування за фактом неправомірних дій невстановлений осіб, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 190 КК України.
В обґрунтування неправомірного списання коштів невстановленими особами Позивачем надано результати розслідування, проведеного на замовлення у ТОВ «Укрфаст» та копію заяви свідка ОСОБА_1 (бухгартер Позивача).
З огляду на викладене, Позивач просить суд задовольнити подану заяву про забезпечення позову та накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «А-Банк» та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лоуренс - ЛТД» в межах ціни позову в розмірі 240 000 грн.
МОТИВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі та підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Суд зазначає, що зі змісту норми, закріпленої пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з Відповідача коштів в розмірі 240 000 грн, які згідно доводів заявника перераховані з його рахунку поза його волею, невстановленими особами та без належних на те правових підстав.
Враховуючи аргументи Позивача та обґрунтування заявлених позовних вимог із врахування проаналізованих доказів, суд дійшов висновку, що дійсно враховуючи обставини списання з рахунку Позивача коштів за послуги, які згідно його доводів, ним не отримувалися та не замовлялися, наразі існує висока ймовірність (в силу специфіки спірних правовідносин) того, що вказані кошти можуть бути перераховані третім особам, в тому числі після отримання даної позовної заяви, з метою уникнення їх повернення (в силу обставин їх списання), що фактично призведе до утруднення або ж неможливості виконання рішення у даній справі (у випадку задоволення позову) в цілому, а також виключатиме відновлення порушеного права Позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
При цьому, суд погоджується з доводами Позивача, що накладення арешту на кошти Відповідача в межах предмету позову буде справедливим, співмірним з предметом спору, не порушить права Відповідача та не обмежить останнього правом користуватися арештованим рахунком задля здійснення ним господарської діяльності, що не порушить баланс інтересів сторін.
Відтак, враховуючи предмет заявленого позову та обраний Позивачем спосіб захисту свого порушеного права та інтересу, суд зазначає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню.
За приписами статей 73-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини 1 та 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ
Підсумовуючи викладене, дотримуючись принципу змагальності, рівності та верховенства права, із врахуванням того, що Позивачем доведено в силу характеру спірних правовідносин та обставин справи існування фактичної ймовірності, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, подана Позивачем заява підлягає задоволенню, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок Відповідача в межах суми 240 000 грн.
Керуючись статтями 136-139, 140, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва,
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КС Техно» про забезпечення позову у справі № 910/14080/23 - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «А-Банк» м. Дніпро та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лоуренс-ЛТД» (ідентифікаційний код 44783948) в межах ціни позову в розмірі 240 000 грн.
3. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоуренс-ЛТД» (Оболонська набережна, буд. 15, м. Київ, 04210; ідентифікаційний код 44783948).
4. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «КС Техно» (пров. Іванівський, буд. 5, каб. 9, м. Харків, 61058; ідентифікаційний код 42793048).
5. Ухвала є виконавчим документом, виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень та дійсна для пред`явлення до виконання до 20.03.2026.
Ухвала набрала законної сили 20.03.2023 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Дата підписання повного тексту ухвали: 20.03.2023
Суддя Антон ПУКАС
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2023 |
Оприлюднено | 27.03.2023 |
Номер документу | 109742381 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пукас А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні