Рішення

від 29.05.2023 по справі 910/4080/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2023Справа № 910/4080/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КС Техно» (пров. Іванівський, буд. 5, каб. 9, м. Харків, 61058; ідентифікаційний код 42793048)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоуренс ЛТД» (Оболонська набережна, буд. 15, м. Київ, 04210; ідентифікаційний код 44783948)

про стягнення 240 000 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КС Техно» (далі за текстом «КС Техно», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоуренс ЛТД» (далі за текстом - ТОВ «Лоуренс ЛТД», Відповідач) про стягнення 240 000 грн як безпідставно отриманих Відповідачем коштів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що 27.01.2023 о 06:29 год. з його рахунку невідомими особами протиправно без наявності будь якої правової підстави здійснено грошовий переказ в сумі 240 000 грн на рахунок Відповідача.

Станом на дату звернення до суду з даним позовом з приводу незаконних дій третіх осіб щодо грошових коштів Позивача триває досудове розслідування в межах кримінального провадження.

Також в обґрунтування власних доводів Позивач посилається на висновок розслідування проведеного професіоналами у сфері комп`ютерних технологій, згідно якого встановлено, що списання грошових коштів здійснено через незаконні дії третіх осіб шляхом накладання електронно-цифрового підпису особи яка згідно цивільно-правового договору здійснювала бухгалтерське обслуговування підприємства.

Так, Позивач зазначає, що у нього відсутні правовідносини з Відповідачем, а списання коштів відбулося поза його волею та без згоди, що відповідно є підставою для повернення заявленої до стягнення суми на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва суду від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва суду від 20.03.2023 задоволено заяву Позивача про забезпечення позову у справі № 910/14080/23 та відповідно вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «А-Банк» м. Дніпро та належить ТОВ «Лоуренс-ЛТД» (ідентифікаційний код 44783948) в межах ціни позову в розмірі 240 000 грн.

Суд зазначає, що ухвали від 20.03.2023 направлялася на офіційну адресу місцезнаходження Відповідача поштовим повідомленням № 0105494002252, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: «неправильно зазначена адреса».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі № 910/4080/23 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно доводів Позивача 27.01.2023 о 06:29 год. з його рахунку, відкритому у АТ КБ «Приватбанк», невідомими особами протиправно без наявності будь-якої правової підстави здійснено грошовий переказ в сумі 240 000,00 грн. на рахунок Відповідача, відкритий у АТ «А-БАНК».

На підтвердження зазначеного вище Позивачем до матеріалів справи надано банківську виписку з рахунку за 27.01.2023 та платіжну інструкцію № 1642 від 27.01.2023, а яких визначено наступне призначення вказаного грошового переказу: «оплата юридичних послуг з тендерного супроводу згідно рах № 17 від 26.01.2023 без ПДВ».

Згідно довідки Позивача директор ТОВ «КС Техно» Копица М.М. повідомив, що переведення 27.01.2023 коштів в розмірі 240 000 грн здійснено без правової підстави внаслідок злочинних дій невідомих осіб шляхом незаконного використання електронного цифрового підпису ТОВ «КС Техно».

Також з матеріалів справи вбачається, що директор Позивача звернувся із заявою до ГУ НП в Харківській області з приводу незаконних дій третіх осіб щодо грошових коштів Позивача.

Згідно витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222010000043 триває досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного 31.01.2023 року до за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Також з метою встановлення обставин заволодіння грошовими коштами Позивача, на замовлення останнього за договором № Д-2021-08-1 від 01.08.2021, ТОВ «УКРФАСТ» надано висновок розслідування проведеного професіоналами у сфері комп`ютерних технологій, згідно якого встановлено, що списання грошових коштів здійснено через незаконні дії третіх осіб шляхом накладання електронно-цифрового підпису особи яка згідно цивільно-правового договору здійснювала бухгалтерське обслуговування підприємства.

Згідно наданої до матеріалів справи заяви свідка - ОСОБА_1 від 06.03.2023, підпис якої посвідчено нотаріально, остання з 01.08.2021 на умовах цивільно-правового договору здійснює бухгалтерське обслуговування Позивача без зарахування в штат компанії.

Так, ОСОБА_1 зазначає, що Позивач має відкритий поточний рахунок в АК КБ «Приватбанк» і в неї як в бухгалтера наявний доступ до системи «Приват24 для бізнесу», в який 27.01.2023 близько 08:16 год встановлено факт списання 27.01.2023 о 06:29 год. з рахунків Позивача на користь Відповідача коштів в розмірі 240 000 грн невстановленими особами начебто за надані юридичні послуги.

ОСОБА_1 у своїй заяві стверджує, що даний платіж нею не здійснювався та не проводився, кваліфікований електронний підпис на електронний документ не накладався, згоду на виконання вказаної платіжної операції директор Позивача не надавав, між сторонами відсутні будь-які договірні правовідносини, а логін та пароль до системи «Приват 24 для бізнесу» та кваліфікований електронний підпис третім особам не передавався.

Також суд вказує, що матеріали справи не містять доказів існування між сторонами договірних правовідносин, складання первинних документів бухгалтерського обліку, доказів прийняття Позивачем участі в тендерних закупівлях, а також доказів задля спростування заявлених позовних вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома іншими способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні способи захисту не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 16 ЦК України відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частинами 2, 3 статті 1212 ЦК передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 ЦК безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Аналогічні висновки наведені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, на які посилається скаржник.

При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20).

З огляду на викладене та враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що Відповідачем набуто спірні кошти за відсутності правової підстави, тобто за рахунок Позивача та поза підставою, передбаченою законом, а відтак вимоги Позивача є правомірними та обґрунтованими.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище та з огляду встановлені судом обставини за сукупністю наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідач є таким, що набув та зберігає грошові кошти Позивача в розмірі 240 000 грн без належних на те правових підстав, які отримані Відповідачем без належної правової підстав, а відтак позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КС Техно» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоуренс ЛТД» (Оболонська набережна, буд. 15, м. Київ, 04210; ідентифікаційний код 44783948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КС Техно» (пров. Іванівський, буд. 5, каб. 9, м. Харків, 61058; ідентифікаційний код 42793048) кошти в розмірі 240 000 (двісті сорок тисяч) грн та судовий збір в розмірі 3 600 (три тисячі шістсот) грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 29.05.2023

Суддя Антон ПУКАС