Ухвала

від 10.03.2023 по справі 915/1798/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

10 березня 2023 року Справа № 915/1798/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви (вх. № 2179/23 від 23.02.2023) Дочірнього підприємства електричних мереж приватного акціонерного товариства "Атомсервіс" про заміну боржника в наказі по справі

за позовом Дочірнього підприємства електричних мереж приватного акціонерного товариства "Атомсервіс", Комунальна зона, 12-А, м. Южноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 22432779)

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, вул. Дружби народів, 48, м. Южноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55002 (код ЄДРПОУ 33850880)

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

про стягнення грошових коштів в розмірі 26 569, 56 грн.

Представники учасників справи у судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

23.02.2023 до Господарського суду Миколаївської області від Дочірнього підприємства електричних мереж приватного акціонерного товариства "Атомсервіс" надійшла заява про заміну боржника в наказі (вх. № 2179/23 від 23.02.2023), у якій заявник просить суд замінити боржника Южноукраїнську міську раду Миколаївської області (код ЄДРПОУ 33850880) у наказі від 01.08.2022 у справі № 915/1798/21 на Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (код ЄДРПОУ 20910974).

Заяву мотивовано тим, що Дочірнє підприємство електричних мереж приватного акціонерного товариства «Атомсервіс» на підставі ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 звернулося до Управління Державної казначейської служби України у м. Южноукраїнську Миколаївської області з заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Миколаївської області згідно наказу від 01.08.2022 у справі № 915/1798/21.

Проте, Управління Державної казначейської служби України у м. Южноукраїнськ Миколаївської області відповідно пп. 3 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 03.08.2011 № 845 повернуло наказ по справі № 915/1798/21 від 01.08.2022 без виконання, зазначивши що боржник Южноукраїнська міська рада Миколаївської області (код ЄДРПОУ 33850880) в казначейській службі м. Южноукраїнськ не обслуговується.

Заява обґрунтована приписами ст. 22 БК України, ст. 334 ГПК України, ст. 10, 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2023 (з урахуванням ухвали від 01.03.2023 про виправлення описки) призначено розгляд заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні в судовому засіданні на 10.03.2023.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені у порядку, встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України шляхом направлення на адресу їх місцезнаходження належним чином завірених копій ухвал рекомендованими листами з повідомленнями про вручення.

В заяві про заміну боржника представник позивача просив суд розглянути заяву без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи, що неявка учасників справи та заінтересованих осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 10.03.2023 судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження, судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.01.2022 по даній справі № 915/1798/21 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (код ЄДРПОУ 33850880) на користь позивача Дочірнього підприємства електричних мереж приватного акціонерного товариства "Атомсервіс" (код ЄДРПОУ 22432779): 26 569, 56 грн. (двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять грн. 56 коп.) - заборгованості; 2 270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 22.02.2022.

На виконання вищевказаного судового рішення судом 01.08.2022 видано відповідний наказ. Строк пред`явлення наказу до виконання - протягом трьох років, тобто до 23.02.2025.

Дочірнім підприємством електричних мереж приватного акціонерного товариства «Атомсервіс» 17.01.2023 вказаний виконавчий документ пред`явлено до примусового виконання до Управління Державної казначейської служби у м. Южноукраїнськ Миколаївської області, що підтверджується заявою про примусове виконання рішення.

27.01.2023 Управлінням Державної казначейської служби у м. Южноукраїнськ Миколаївської області повернуто виконавчий документ без виконання на підставі пп. 3 п. 9 Порядку виконання рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, оскільки боржник Южноукраїнська міська рада Миколаївської області (код ЄДОПОУ 33850880) в казначейській службі м. Южноукраїнськ не обслуговується, що підтверджується відміткою на самому наказі та листом від 27.01.2023.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. Скордіно проти Італії (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. Естіма Джордж проти Португалії (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).

Виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника та не повинно створювати для стягувача зайвих перешкод і витрат (постанова ОП КГС ВС від 21.05.2021 у справі № 905/64/15).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. 5 ст. 334 ГПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що замінити сторону виконавчого провадження може лише суд за заявою сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця. Така заява розглядається тільки у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Положення статей могли бути застосовані у випадку необхідності заміни стягувача у наказі до відкриття виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 23.07.2019 № 905/1976/16).

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Результат аналізу цих норм, зокрема п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги (постанова КЦС ВС від 29.12.2020 № 0910/2-103/2011; постанова КЦС ВС від 01.04.2020 року у справі № 344/14408/15-ц).

Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством встановлено головну умову, за якої тягар боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження (п. 3.1 постанови КАС ВС від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а).

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю (п. 6.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 911/3411/14).

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво (п. 6.13, п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 911/3411/14).

Нормативні приписи ст. 52 ГПК України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених ст. 334 цього Кодексу.

Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження слід з урахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (п. 66, 67 постанови ВП ВС від 03.11.2020 № 916/616/17).

Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (ст. 334 ГПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (ст. 52 ГПК України). Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 року у справі № 916/16/17 (пункт 73), а також у постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/3411/14 (пункт 6.17).

У постанові від 03.11.2020 року у справі № 916/16/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, також зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (п. 74, 75 постанови ВП ВС від 03.11.2020 року у справі № 916/16/17; п. 6.18 постанови ВП ВС від 16.02.2021 року у справі № 911/3411/14).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Складення проекту місцевого бюджету, його попереднє схвалення належить до повноважень виконавчих органів місцевої ради та місцевих фінансових органів (ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ст. 75, 76 Бюджетного кодексу України). Розгляд та затвердження місцевого бюджету відноситься законодавством до виключної компетенції місцевих рад (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 76, 77 Бюджетного кодексу України). Виконання місцевих бюджетів покладено на виконавчі органи місцевих рад та місцеві фінансові органи (ст. 63, 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 43, 46-51, 78 Бюджетного кодексу України).

За таких обставин, фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування (розпорядники, головні розпорядники). Отже, у місцевих рад не має фінансових ресурсів. Таким чином, стягнення за наказом повинно здійснюватись з відповідного виконавчого органу - в спірному випадку виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Правовідносини у даній справі виникли між Дочірнім підприємством електричних мереж приватного акціонерного товариства "Атомсервіс" (позивач) та Южноукраїнською міською радою Миколаївської області (відповідач). Южноукраїнська міська рада (код ЄДРПОУ 33850880) є органом місцевого самоврядування та самостійною юридичною особою. Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради (код ЄДРПОУ 20910974) є органом, який створено міською радою для здійснення її виконавчих функцій, та є самостійною юридичною особою.

Виходячи з приписів ст. 52, 334 ГПК України, в спірних правовідносинах відсутні підстави для тверджень про процесуальне правонаступництво (припинення юридичної особи шляхом реорганізації, заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, інші випадки заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір тощо), як і відсутні підстави для тверджень про вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, оскільки міська рада та її виконавчий комітет є різними юридичними особами, спір у справі виник з міською радою, доказів заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір (у зобов`язанні), суду не подано. Отже, в суду відсутні правові підстави для заміни міської ради на її виконавчий комітет.

Водночас під час вирішення питання про заміну боржника у наказі суд виходить з обов`язковості судових рішень, що набрали законної сили, на всій території України (ст. 326 ГПК України), а також законодавчого врегулювання питання виконання місцевих бюджетів, яке (виконання) покладено на відповідні виконавчі органи місцевих рад. Враховуючи, що судове рішення у даній справі, яке набрало законної сили, можливо виконати лише через виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, то суд вважає за необхідне замінити у наказі Господарського суду Миколаївської області від 01.08.2022 по справі № 915/1798/21 відповідача (боржника) Южноукраїнську міську раду Миколаївської області (код ЄДРПОУ 33850880) на Южноукраїнську міську раду Миколаївської області (код ЄДРПОУ 33850880) через Виконавчий комітет Южноукраїнськой міської ради (код ЄДРПОУ 20910974).

Керуючись ст. 52, 233-235, 254-255, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Замінити у наказі Господарського суду Миколаївської області від 01.08.2022 по справі № 915/1798/21 відповідача (боржника) Южноукраїнську міську раду Миколаївської області, вул. Дружби народів, 48, м. Южноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55002 (код ЄДРПОУ 33850880) на Южноукраїнську міську раду Миколаївської області, вул. Дружби народів, 48, м. Южноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55002 (код ЄДРПОУ 33850880) через Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради, вул. Дружби народів, 48, м. Южноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55002 (код ЄДРПОУ 20910974).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.03.2023.

Суддя Е.М. Олейняш