ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" березня 2023 р. Справа № 924/916/22
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Шевчук І.А., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Тавр" с. Яснозір`я, Хмельницького району, Хмельницької області
до фермерського господарства "Велф" с. Шмирки, Хмельницького району, Хмельницької області
про стягнення 217633,90 грн.
Представники сторін:
від позивача: Мельник В.С. - згідно виписки
від відповідача: Малькут О.О. - адвокат згідно ордеру
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Тавр" с. Яснозір`я, Хмельницького району, Хмельницької області звернулося з позовною заявою до фермерського господарства "Велф" с. Шмирки, Хмельницького району, Хмельницької області про стягнення 217633,90 грн., з яких 202824,00 грн. заборгованості та 148098,90 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що між сторонами було укладено договори підряду №01/200722 ОБ від 20.07.2022р. та №01/010822 Д від 01.08.2022р., згідно яких Підрядник зобов`язується з використанням наявної у нього сільськогосподарської та/або іншої техніки виконати для Замовника (відповідач) роботи, визначені п. 1.2 даних договорів, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи Підрядника (позивача). Згідно з актами приймання - передачі виконаних робіт, роботи позивачем виконані в повному обсязі, однак всупереч умовам договорів відповідач в позивачем не розрахувався. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 14809,90 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.12.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.01.2023р.
Ухвалою суду від 12.01.2023р. відкладено підготовче засідання на 26.01.2023 р.
Ухвалою суду від 27.01.2023р. підготовче засідання призначено на 06.02.2023р.
Ухвалою суду від 02.02.2023р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/916/22 на тридцять днів та підготовче засідання у справі №924/916/22 перепризначено з 06.02.2023р. на 22.02.2023р.
За результатами підготовчого засідання 22.02.2023р. постановлено ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 03.03.2023р.
03.03.2023р. протокольною ухвалою суду в підготовчому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу №924/916/22 до судового розгляду по суті на 15.03.2023р.
Відповідач на адресу суду подав відзив на позов в якому проти позову заперечує. В обґрунтування посилається на те, що ФГ «Велф» планувало виконати свої зобов`язання щодо оплати послуг по договорам підряду. Крім того, зазначає, про настання форс-мажорних обставин, пов`язаних з військовою агресією рф проти України та введення військового стану, призвело до скрутного фінансового становища відповідача. Також відповідач вважає, що позивач передчасно звернувся з позовом до суду, в зв`язку з тим, що повідомлення про витребування коштів не відповідає нормам чинного законодавства України, а також відсутні докази про існування та отримання даних повідомлень відповідачем, що позбавило останнього можливості добровільно врегулювати спір. На підставі наведеного просить в позові відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує та просить в позові відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
20.07.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Тавр» (Підрядник) та фермерським господарством «Велф» (Замовник) укладено договір №01/200722ОБ, за умовами якого Підрядник зобов`язується з використанням наявної у нього сільськогосподарської та/або іншої техніки виконати для Замовника роботи, визначені у п. 1.2 даного договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи Підрядника. (п. 1.1. договору).
Відповідно до п.1.2 договору, Підрядник виконує Замовнику наступні роботи: збирання зернових та олійних культур на паливно-мастильних матеріалах Замовника.
Роботи надаються на землях, що перебувають у власність або користуванні Замовника, площею (орієнтовно) 76 га на території Хмельницького (колишнього Волочиського) району Хмельницької області. (п. 1.3 договору).
Згідно п. 1.4 договору, строки виконання робіт - з 21.07.2022р. по 30.09.2022р. Режим роботи Підрядник погоджує з Замовником, при цьому дотримуючись строків виконання робіт, встановлених цим договором.
Відповідно до п. 2.1. договору, оплата робіт Підрядника здійснюється Замовником згідно узгодженої ціни 1800,00 грн. за 1 гектар з ПДВ, для збирання пшениці озимої; 1800,00 грн. 1 гектар з ПДВ для збирання ріпаку озимого; 1800,00 грн. за 1 гектар з ПДВ для збирання пшениці ярої, 1800,00 грн. за 1 гектар з ПДВ для збирання ячменю, 1500,00 грн. за 1 гектар з ПДВ для збирання гречки, 1800,00 грн. за 1 гектар з ПДВ для збирання сої. Загальна вартість робіт за даним договором становить 136800,00 грн., в тому числі ПДВ 22800,00 грн. та остаточно визначається на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт з урахуванням фактично наданих Підрядником робіт на дату складання Акту. Вартість робіт включає всі можливі витрати, необхідні для надання Підрядником робіт за цим Договором.
Згідно п. 2.2 договору, Підрядник після закінчення виконання робіт складає Акт, який Замовник зобов`язується підписати протягом п`яти робочих днів після дати його отримання від Підрядника.
Відповідно до п. 2.3 договору, акт обов`язково мас містити відомості про перелік робіт, виконаних Підрядником, та їх кількість (обсяги).
Пунктом 2.4. договору передбачено, що оплата робіт Підрядника здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, протягом 10 (десяти) календарних днів після дати підписання Акту.
Згідно п. 4.2 договору, за порушення строків оплати робіт Підрядника Замовник сплачує Підряднику пеню за кожен календарний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування пені, від вартості неоплачених робіт Підрядника.
Відповідно до п. 8.1 договору даний договір набуває чинності з дати його укладення та діє до 31 грудня 2022 року (включно), а у разі його неповного виконання хоча б однією із Сторін - до моменту повного виконання.
Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
01.08.2022р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Тавр» (Підрядник) та фермерським господарством «Велф» (Замовник) укладено договір №01/010822Д, за умовами якого Підрядник зобов`язується з використанням наявної у нього сільськогосподарської та/або іншої техніки виконати для Замовника роботи, визначені у п. 1.2 даного договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи Підрядника. (п. 1.1. договору).
Відповідно до п.1.2 договору, Підрядник виконує Замовнику наступні роботи по обробітку сільськогосподарських земель: дискування в 1 слід на площі 58,500 га; дискування в 2 сліди на площі 17,100 га.
Роботи надаються на землях, що перебувають у власність або користуванні Замовника, площею (орієнтовно) 76 га на території Хмельницького (колишнього Волочиського) району Хмельницької області. (п. 1.3 договору).
Згідно п. 1.4 договору, строки виконання робіт - з 02.08.2022р. по 30.09.2022р. Режим роботи Підрядник погоджує з Замовником, при цьому дотримуючись строків виконання робіт, встановлених цим договором.
Відповідно до п. 2.1. договору, оплата робіт Підрядника здійснюється Замовником згідно узгодженої ціни 720,00 грн. за 1 гектар з ПДВ. Загальна вартість робіт за даним договором становить 66744,00 грн., в тому числі ПДВ 11124,00 грн. та остаточно визначається на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт з урахуванням фактично наданих Підрядником робіт на дату складання Акту. Вартість робіт включає всі можливі витрати, необхідні для надання Підрядником робіт за цим Договором.
Згідно п. 2.2 договору, Підрядник після закінчення виконання робіт складає Акт, який Замовник зобов`язується підписати протягом п`яти робочих днів після дати його отримання від Підрядника.
Відповідно до п. 2.3 договору, акт обов`язково мас містити відомості про перелік робіт, виконаних Підрядником, та їх кількість (обсяги).
Пунктом 2.4. договору передбачено, що оплата робіт Підрядника здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, протягом 10 (десяти) календарних днів після дати підписання Акту.
Згідно п. 4.2 договору за порушення строків оплати робіт Підрядника Замовник сплачує Підряднику пеню за кожен календарний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування пені, від вартості неоплачених робіт Підрядника.
Відповідно до п. 8.1 договору даний договір набуває чинності з дати його укладення та діє до 31 грудня 2022 року (включно), а у разі його неповного виконання хоча б однією із Сторін - до моменту повного виконання.
Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
На виконання умов договорів позивачем здійснено, а відповідачем прийнято виконанні роботи на загальну суму 202824,00 грн., про що сторонами складено та підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 16.09.2022р. на суму 105300,00 грн., №3 від 20.09.2022р. на суму 30780,00 грн., №4 від 21.09.2022р. на суму 42120,00 грн., №5 від 23.09.2022р. на суму 24624,00 грн.
Відповідач з позивачем за виконанні роботи не розрахувався. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору підряду №01/200722ОБ від 20.07.2022р. становить 136080,00 грн. та згідно договору підряду №01/010822Д від 01.08.2022р. становить 66744,00 грн.
Позивачем 02.11.2022р. відповідачу було надіслано повідомлення про витребування коштів №54 та №55, в яких останній просив відповідача перерахувати заборгованість згідно договорів підряду, які відповідачем залишені без відповіді та задоволення.
Оскільки, відповідач у добровільному порядку суму заборгованості за виконанні роботи не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього 136080 грн. заборгованості, 12134,46 грн. пені згідно договору підряду №№01/200722ОБ від 20.07.2022р. та 66744,00 грн. заборгованості та 2675,44 грн. пені згідно договору підряду №01/010822Д від 01.08.2022р.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вбачається із матеріалів справи, 20.07.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Тавр» (Підрядник) та фермерським господарством «Велф» (Замовник) укладено договір №01/200722ОБ, за умовами якого Підрядник зобов`язується з використанням наявної у нього сільськогосподарської та/або іншої техніки виконати для Замовника роботи, визначені у п. 1.2 даного договору, а саме: збирання зернових та олійних культур на паливно-мастильних матеріалах Замовника, Замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи Підрядника. (п. 1.1. договору).
01.08.2022р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Тавр» (Підрядник) та фермерським господарством «Велф» (Замовник) укладено договір №01/010822Д, за умовами якого Підрядник зобов`язується з використанням наявної у нього сільськогосподарської та/або іншої техніки виконати для Замовника роботи, визначені у п. 1.2 даного договору, а саме: дискування в 1 слід на площі 58,500 га; дискування в 2 сліди на площі 17,100 га, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи Підрядника. (п. 1.1. договору).
Відповідно до ст. 853 ЦК України, відповідач повинен прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ч. 1 ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Відповідно до вимог ст.ст. 837, 843, 846, 875, 877 Цивільного кодексу України, ст. 318 Господарського кодексу України, до істотних умов договору підряду відносяться умови щодо предмета договору (найменування об`єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом), строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов`язки сторін; вартість робіт (ціна договору); порядок прийняття об`єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи; умови про гарантійні строки; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
Відповідно до п. 2.1. договору підряду №01/200722 ОБ, оплата робіт Підрядника здійснюється Замовником згідно узгодженої ціни 1800,00 грн. за 1 гектар з ПДВ, для збирання пшениці озимої; 1800,00 грн. 1 гектар з ПДВ для збирання ріпаку озимого; 1800,00 грн. за 1 гектар з ПДВ для збирання пшениці ярої, 1800,00 грн. за 1 гектар з ПДВ для збирання ячменю, 1500,00 грн. за 1 гектар з ПДВ для збирання гречки, 1800,00 грн. за 1 гектар з ПДВ для збирання сої. Загальна вартість робіт за даним договором становить 136800,00 грн., в тому числі ПДВ 22800,00 грн. та остаточно визначається на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт з урахуванням фактично наданих Підрядником робіт на дату складання Акту. Вартість робіт включає всі можливі витрати, необхідні для надання Підрядником робіт за цим Договором.
Згідно п. 2.2 договору, Підрядник після закінчення виконання робіт складає Акт, який Замовник зобов`язується підписати протягом п`яти робочих днів після дати його отримання від Підрядника.
Відповідно до п. 2.3 договору, акт обов`язково мас містити відомості про перелік робіт, виконаних Підрядником, та їх кількість (обсяги).
Пунктом 2.4. договору передбачено, що оплата робіт Підрядника здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, протягом 10 (десяти) календарних днів після дати підписання Акту.
Відповідно до п. 2.1. договору №01/010822Д, оплата робіт Підрядника здійснюється Замовником згідно узгодженої ціни 720,00 грн. за 1 гектар з ПДВ. Загальна вартість робіт за даним договором становить 66744,00 грн., в тому числі ПДВ 11124,00 грн. та остаточно визначається на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт з урахуванням фактично наданих Підрядником робіт на дату складання Акту. Вартість робіт включає всі можливі витрати, необхідні для надання Підрядником робіт за цим Договором.
Згідно п. 2.2 договору, Підрядник після закінчення виконання робіт складає Акт, який Замовник зобов`язується підписати протягом п`яти робочих днів після дати його отримання від Підрядника.
Відповідно до п. 2.3 договору, акт обов`язково мас містити відомості про перелік робіт, виконаних Підрядником, та їх кількість (обсяги).
Пунктом 2.4. договору передбачено, що оплата робіт Підрядника здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, протягом 10 (десяти) календарних днів після дати підписання Акту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання за договорами в повному обсязі та в строк.
На виконання умов договорів позивачем здійснено, а відповідачем прийнято виконанні роботи на загальну суму 202824,00 грн., про що сторонами складено та підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 16.09.2022р. на суму 105300,00 грн., №3 від 20.09.2022р. на суму 30780,00 грн., №4 від 21.09.2022р. на суму 42120,00 грн., №5 від 23.09.2022р. на суму 24624,00 грн.
У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.
Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.
Судом встановлено, що відповідач не виконав свої договірні зобов`язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, допустивши порушення умов договорів підряду №01/200722ОБ від 20.07.2022р. та №01/010822Д від 01.08.2022р. Відповідач за вказані роботи не розрахувався, заборгованість за даними договорами становить 202824,00 грн. Доказів протилежного відповідачем в матеріали справи не подано, матеріали справи таких доказів не містять.
За таких обставин, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 202824,00 грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом враховується, що ст. 230 ГК України, передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
При цьому, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 4.2 договорів за порушення строків оплати робіт Підрядника Замовник сплачує Підряднику пеню за кожен календарний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування пені, від вартості неоплачених робіт Підрядника.
З урахуванням п. 4.2 договорів, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 14809,90 грн. пені за період з 27.09.2022р. по 01.12.2022р. на суму 105300,00 грн., за період з 01.10.2022р. по 01.12.2022р. на суму 30780,00 грн., за період з 02.11.2022р. по 01.12.2022р. на суму 42120,00 грн. та за період з 04.11.2022р. по 01.12.2022р. на суму 24624,00 грн.
Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми 14809,90 грн. пені, суд встановив, що остання нарахована в межах можливих нарахувань та дійшов висновку про правомірність її нарахування.
Щодо доводів відповідача про неможливість виконання зобов`язань та необхідність звільнення його від відповідальності, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем та дією форс - мажорних обставин, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
В ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Отже, ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21.
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).
Відповідач як на форс-мажорні обставини посилається, зокрема на введення воєнного стану на території України, що засвідчено як форс-мажорна обставина відповідно до листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, внаслідок чого він не має можливості виконати свої договірні зобов`язання.
Суд звертає увагу, що загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 (адресований всім, кого це стосується) щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання відповідача (оплату виконаних робіт), тоді як доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим.
Суд зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження наявності такого причинно-наслідкового зв`язку.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та позивачем укладено договори підряду від 20.07.2022р. та від 01.08.2022р., тобто під час дії воєнного стану на території України.
Відповідач не підтвердив неможливості виконувати свої зобов`язання за договорами у передбачений ними строк внаслідок дії воєнного стану, неможливості здійснювати господарську, підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, відсутності такого прибутку тощо.
При цьому також зважається на те, що обставини, засвідчені Торгово-промисловою палатою України у листі від 28.02.2022, стосуються не лише відповідача, а також позивача, та ставлять їх в однакові умови здійснення діяльності.
З огляду на вказане не може вважатись також форс-мажорною обставиною і посилання відповідача на скрутне фінансове становище.
Крім того, відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували скрутне фінансове становище саме відповідача.
Таким чином, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, що останній не мав можливості виконати свої зобов`язання з оплати виконаних робіт за договорами внаслідок форс-мажорних обставин, в тому числі і зазначених у листі Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
Щодо доводів відповідача що позивач звернувся передчасно з позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Господарського процесуального кодексу України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх,не чекаючи пред`явлення претензії або позову.
Згідно зі ст. 124 Конституції України делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Частина 8 Конституції України гарантує звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина безопосередньо на підставі Конституції, яка має найвищу юридичну силу та норми якої мають пряму дію.
У рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) вказано, що обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.
Право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб`єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.
Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
З урахуванням викладеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Відповідно до ст. 1512 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Враховуючи викладене, посилання відповідача на недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору, судом не приймаються, крім того, обов`язок здійснення розрахунків за виконанні роботи прямо передбачений самими договорами, а саме п. 2.4 договорів, згідно яких оплата проводиться протягом 10 календарних днів після дати підписання Акту.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Тавр" с. Яснозір`я, Хмельницького району, Хмельницької області до фермерського господарства "Велф" с. Шмирки, Хмельницького району, Хмельницької області про стягнення 217633,90 грн. задовольнити.
Стягнути з фермерського господарства "Велф" (31231, с. Шмирки, Хмельницького району, Хмельницької області, вул. Шкільна,30, код 44299435) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Тавр" (32520, с. Яснозір`я, Хмельницького району, Хмельницької області вул. Подільська,2, код 37614402) - 202824,00 грн. (двісті дві тисячі вісімсот двадцять чотири гривні 00 коп.) заборгованості, 14809,90 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот дев`ять гривень 90 коп.) пені, 3264,51 грн. (три тисячі двісті шістдесят чотири гривні 51 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 22.03.2023р.
Суддя С.В. Гладій
Відрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ІНФОРМАЦІЯ_1
3 - відповідачу (31231, с. Шмирки, Хмельницького р-ну, Хмельницької обл., вул. Шкільна,30)(прост.)
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2023 |
Оприлюднено | 28.03.2023 |
Номер документу | 109743304 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Гладій С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні