Рішення

від 07.03.2023 по справі 925/811/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року Черкаси справа №925/811/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Міняйло А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Ватутінської міської ради Черкаської області

до Приватного підприємства фірми «Каменяр»

про стягнення 248 092,82 грн

за участю прокурора Олійник І.А.,

Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради Черкаської області до Приватного підприємства фірми «Каменяр», у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 25.04.2013 у розмірі 248 092,82 грн, з яких: 210 378,90 грн заборгованість з орендної плати, 25308,84 грн пені, 2417,92 грн інфляційне збільшення боргу та 9987,16 грн 3% річних від простроченої суми та відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3721,39 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після винесення Господарським судом Київської області рішення у справі №911/850/22, яким з відповідача стягнуто заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 25.04.2013 за період серпня-вересня 2018 року та період з листопада 2019 року до січня 2020 року, відповідач продовжує систематично не сплачувати орендну плату за земельну ділянку, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованості зі сплати орендної плати за період з 31.07.2020 до 28.02.2022 у розмірі 210 378,90 грн, яку прокурор просить суд стягнути у примусовому порядку з відповідача разом із пенею, інфляційними витратами та 3% річними.

25.01.2023 перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури надав суду заяву №50-196вих-23 від 25.01.2023, яка за своєю суттю є заявою про збільшення позовних вимог, у якій просив суд стягнути з відповідача 265 930,77 грн заборгованості зі сплати орендної плати, яка складається з 210 378,90 грн основної заборгованості, 36268,84 грн інфляційних витрат, 9987,16 грн 3% річних та 9295,87 грн пені.

Частиною 3 статті 163 Господарського процесуального кодексу передбачено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

Водночас, судом встановлено, що до заяви про збільшення розміру позовних вимог, першим заступником керівника Звенигородської окружної прокуратури не долучено документів на підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі. Тому, суд враховуючи відсутність сплати суми судового збору за збільшення позовних вимог, не приймає до розгляду заяву першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури №50-196вих-23 від 25.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.08.2022 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення, встановлено позивачу строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 16.09.2022, а також - відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 23.09.2022. Розгляд справи призначено 28.09.2022.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 22.08.2022 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу 26.08.2022 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, яка вказана прокурором у позовній заяві та є адресою місцезнаходження відповідача (судом був замовлений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), проте вручена відповідачу (його представнику) не була, та повернулась до суду із відміткою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».

Протокольною ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.09.2022 суд ухвалив відкласти розгляд справи у зв`язку з відсутністю належного повідомлення відповідача до 09.11.2022.

Протокольною ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.11.2022 суд ухвалив відкласти розгляд справи у зв`язку з відсутністю належного повідомлення відповідача до 23.11.2022.

Протокольною ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.11.2022 суд ухвалив відкласти розгляд справи до 10.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.01.2023 вирішено розгляд справи продовжити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 12 год 15 хв 25.01.2023.

Протокольною ухвалою від 25.01.2023 суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 16 год 00 хв 01.02.2023.

Протокольною ухвалою від 01.02.2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 14 год 30 хв 21.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.02.2023 судове засідання у справі призначено на 14 год 30 хв 07.03.2023 у зв`язку із проходженням навчання суддею Кучеренко О.І. у Національній школі суддів України.

У судове засідання представники позивача та відповідача не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

27.09.2022 від представника позивача до суд надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Ватутінської міської ради.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд зазначає, що всі ухвали Господарського суду Черкаської області направлялись судом на адресу відповідача, яка вказана прокурором у позовній заяві та є адресою місцезнаходження відповідача (судом був замовлений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), проте вручені відповідачу (його представнику) не були та повернулись до суду із відміткою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи судом 11.11.2022 та 25.11.2022 на офіційному сайті Господарського суду Черкаської області було розмішено оголошення про повідомлення Приватного підприємства фірми «Каменяр», як учасника справи у порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Застосовуючи положення статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на наведені правові норми, суд вважає, що ним виконано обов`язок щодо належного повідомлення відповідача Приватного підприємства фірми «Каменяр» у справі. Отже, справа підлягає розгляду, з метою забезпечення на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, з огляду на те, що судом виконано усі дії для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи та неподання ними відзиву, суд розглядає справу за наданими позивачем доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2020 у справі №911/850/20, яке набрало законної сили 07.08.2020, частково задоволено позов заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради Черкаської області та стягнуто з Приватного підприємства фірми «Каменяр» на користь місцевого бюджету Ватутінської міської ради Черкаської області 31007,40 грн основного боргу, за договором оренди земельної ділянки від 25.04.2013, 2863,75 грн пені, 620,87 грн процентів річних та 842,60 грн. Також стягнуто з Приватного підприємства фірми «Каменяр» на користь Прокуратури Черкаської області 2102,00 грн судового збору.

Цим рішенням були встановлені такі факти:

25.04.2013 між Ватутінською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством фірми «Каменяр» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі договір). За умовами цього договору орендодавець на підставі рішення Ватутінської міської ради від 29.11.2012 №28-20/VI надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (категорія землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), що знаходиться за адресою: вул. Транспортна, 1, м. Ватутіне Черкаської області (7110200000:02:002:0028) (пункт 1 договору).

В оренду передається земельна ділянка площею 3,8210 га для обслуговування існуючих виробничих приміщень по вул.. Транспортна, 1. За видом використання земельної ділянки: землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості код КВЦПЗ 11.02 (пункт 2 договору).

Договір укладено на 49 років (пункт 8 договору).

За оренду земельної ділянки орендарі сплачують орендну плату у грошовій формі. Розрахунок орендної плати: грошова оцінка земельної ділянки згідно розрахунку розміру орендної плати від 11.04.2013 №10 за використання земельної ділянки складеної відповідно до рішення міської ради від 03.12.2004 №23/8 «Про затвердження матеріалів по розрахунку нормативної грошової оцінки земель по м. Ватутіне», рішення сесії міської ради від 29.11.2012 №28-20/VI та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 27.02.2013 складає 2 480 593,20 грн; річна орендна плата за користування земельною ділянкою виділеною для обслуговування існуючих виробничих будівель по вул. Транспортна, 1, м. Ватутіне встановлюється у розмірі 3,0%, від її нормативної грошової оцінки і становить 74417,80 грн, в тому числі за місяць 6201,48 грн (пункт 9 договору).

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженим Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункт 10 договору).

Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30-го числа місяця наступного за звітним (пункт 11 договору).

Умови цього договору про розмір орендної плати можуть переглядатися також у наступних випадках із моменту: зміни цільового призначення; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки; зміни коефіцієнтів індексації; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (пункт 13 договору).

За несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, з який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку (пункт 14 договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 34 договору).

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 25.08.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 3,82510 га для обслуговування існуючих виробничих будівель по вул. Транспортна, 1, м. Ватутіне.

Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.10.2017 у справі 925/969/17, яке набрало законної сили 24.11.2017, задоволено повністю позов Ватутінської міської ради та визнано внесеними зміни до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7110200000:02:002:0028, який укладений між Ватутінською міською радою та Приватним підприємством фірма «Каменяр» 25.04.2013.

Цим рішенням були внесені зміни у пункт 5 договору та визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 5 610 103, 13 грн.

За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Розрахунок орендної плати: грошова оцінка земельної ділянки згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, складеного відповідно до рішення міської ради №36-30/VI від 10.04.2013 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Ватутіне та с. Скаливатка» та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 25.05.2017 складає 5 610 103,13 грн. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і становить 168 303,09 грн, в тому числі за місяць 14025,26 грн (пункт 9 договору).

Обчислення розміру орендної плані за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Розмір орендної плати не є сталим і змінюється у зв`язку з: зміною нормативної грошової оцінки земель; проведенням щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель; зміною вимог діючого законодавства.

У таких випадках розмір щорічної орендної плати змінюється без внесення змін та доповнень до цього договору з моменту набрання чинності правового акту, яким вносяться зміни до порядку визначення розміру орендної плані (пункт 10 договору).

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Після стягнення заборгованості за рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2020 у справі №911/850/20, відповідач не сплачує орендну плату за користування спірною земельною ділянкою, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість перед Ватутінською міською радою.

Судом також встановлено, що згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №195 від 12.02.2021 (а.с. 74) нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,8210 га із кадастровим номером 7110200000:02:002:0028, що знаходиться за адресою вул. Транспортна, 1, м. Ватутіне, станом на 2021 рік становить 4 322 650,54 грн.

За розрахунком фінансового управління Ватутінської міської ради Черкаської області №218/01-11 від 14.06.2022, заборгованість Приватного підприємства фірми «Каменяр» за орендну плату за користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою вул. Транспортна, 1, м. Ватутіне за період з 31.07.2020 до 28.02.2022 становить 210 378,90 грн.

Несплата відповідачем орендної плати стала причиною звернення першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Ватутінської міської ради Черкаської області до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати разом із пенею, інфляційними витратами та 3% річними.

Предметом спору у даній справі є вимога прокурора про стягнення з відповідача орендної плати за користування земельною ділянкою, на підставі укладеного договору оренди. Відносини, які виникли між сторонами за договором оренди є відносинами з оренди земельної ділянки, які врегульовано положеннями Земельного кодексу України, Податкового кодексу України в частині внесення орендної плати за землю, Законом України «Про оренду землі».

Згідно з частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (статті 14, 15 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Водночас, у разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, за положенням частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі (частина 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Крім цього, за змістом статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з пунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років (частини 1 та 2 статті 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до наведених вище положень чинного законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України (вказана правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 17.05.2018 та від 08.08.2018 у справах №916/2344/17 та № 916/2956/17 відповідно).

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України «Про оцінку земель» та Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Судом встановлено, що відповідач у порядку та на підставах визначених наведеним правовими нормами отримав у строкове платне користування земельну ділянку, яка належить до комунальної власності. Правовідносини з користування цієї земельною ділянкою орендар та орендодавець урегулювали шляхом укладення договору оренди, у якому між ними досягнуто згоди з усіх істотних умов для такого виду договору, зокрема, визначено права та обов`язки сторін, строки, розмір та порядок внесення орендної плати, а також підстави та наслідки припинення договору оренди.

Порядок та умови сплати орендної плати за користування земельною ділянкою визначені у договорі оренди (з урахуванням рішення Господарського суду Черкаської області від 03.10.2017 у справі №925/969/17) відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 5 610 103,13 грн, а річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і становить 168 303,09 грн, в тому числі за місяць 14025,26 грн.

Суд також зауважує, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.10.2017 у справі №925/969/17 змінено пункт 10 договору, відповідно до якого розмір орендної плати не є сталим і змінюється у зв`язку, зокрема, зі зміною нормативної грошової оцінки земель. При цьому розмір щорічної орендної плати змінюється без внесення змін та доповнень до цього договору з моменту набрання чинності правового акту, яким вносяться зміни до порядку визначення розміру орендної плані.

Прокурором визначено, що предметом цього позову є стягнення заборгованості за оренду земельної ділянки за період з 31.07.2020 до 28.02.2022.

З урахування наведених положень договору та доказів, які містяться у справі, суд дійшов висновку, що у 2020 році нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки становила 5 610 103, 13 грн, у 2021 році - 4 322 650,54 грн, що підтверджується витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №195 від 12.02.2021.

Отже, місячний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, у 2020 році становив 14025,26 грн, за 2021, 2022 роки 10806,63 грн.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. У частині 2 статті 25 Закону України «Про оренду землі» передбачено обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку. Такі ж зобов`язання орендаря визначені і умовами договору, за якими відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату щомісяця до 30-го числа місяця наступного за звітним.

З огляду на встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд дійшов висновку, що у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати орендної плати за оренду земельної ділянки на умовах договору. За період користування земельною ділянкою з 01.08.2020 до 28.02.202 відповідач у визначені у договорі строки плату не вносив, його заборгованість за цей період становить 221 419,12 грн. Факт наявності заборгованості відповідача підтверджується поданими прокурором доказами, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора у цій частині, проте оскільки суд розглядає позовні вимоги в межах заявлених прокурором вимог, то суд задовольняє вимогу у цій частині у межах розміру позовних вимог у сумі 210 378,90 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (стаття 216 Господарського Кодексу України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, з який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку (пункт 14 договору).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Інше договором між сторонами не встановлено.

За розрахунками прокурора розмір пені за невчасну оплату відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою становить 25308,84 грн за період з 31.07.2020 до 28.02.2022.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що право на нарахування за період за кожним з прострочених щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу починаючи з 01 числа кожного місяця і протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом було перевірено розрахунок пені прокурора та встановлено, що розрахунок пені прокурором здійснено невірно, без врахування вищевказаних правових норм.

Оскільки прокурором самостійно визначено строк протягом якого ним проведені нарахування штрафних санкцій, судом було здійснено власний розрахунок пені з врахуванням наведених положень законодавства. Розмір пені за період з 31.07.2020 до 28.02.2022 становить 5175,61 грн, тому задовольняє вимогу про стягнення пені саме у такому розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 Цивільного Кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

На підставі статті 625 Цивільного Кодексу України прокурор нарахував відповідачу 9987,16 грн 3% річних та 2417,92 грн інфляційних витрат за період з 01.08.2020 до 28.02.2022, виходячи із загальної суми заборгованості відповідача у розмірі 210 378,90 грн.

Суд перевірив розрахунок прокурора з врахуванням наведених вище положень законодавства, вихідних даних, строку їх нарахування, а також за період за кожним з прострочених щомісячних платежів та встановив, що прокурором невірно використані вихідні дані для проведення цього розрахунку, оскільки на початок періоду, з якого прокурор здійснив розрахунок інфляційних та річних у відповідача була відсутня заборгованість у розмірі 210 378,90 грн. Як і для нарахування пені судом було враховано те, що право на нарахування цих сум вираховується за період за кожним з прострочених щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу.

За розрахунками суду розмір 3% річних за період прострочення оплати за орендну плату за період з 01.08.2020 до 28.02.2022 становить 5240,89 грн річних, а розмір інфляційних витрат за цей період становить 19862,70 грн. Отже, вимога про їх стягнення підлягає до задоволення у межах заявлених прокурором вимог, тому суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 5240,89 грн та інфляційних витрат у сумі 2417,92 грн.

Прокурором при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Ватутінської міської ради Черкаської області підлягають до часткового задоволення, у такому розмірі: 210 378,90 грн основної заборгованості, 5175,61 грн пені, 2417,92 грн інфляційних витрат та 5240,89 грн 3% річних.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги прокурора задоволені частково, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню Черкаській обласній прокуратурі за рахунок відповідача у сумі 3348,20 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства фірми «Каменяр» (08170, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Карла Маркса, будинок 40, код ЄДРПОУ: 13735594) на користь Ватутінської міської ради Черкаської області (20251, пр. Дружби, 8, м. Ватутіне, Звенигородський район, Черкаська область код ЄДРПОУ: 33088050) 210 378,90 грн основної заборгованості, 5175,61 грн пені, 2417,92 грн інфляційних витрат та 5240,89 грн 3% річних.

3. Стягнути з Приватного підприємства фірми «Каменяр» (08170, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Карла Маркса, будинок 40, код ЄДРПОУ: 13735594) на користь Черкаської обласної прокуратури (18015, бульвар Шевченка, 286, м. Черкаси, код ЄДРПОУ: 02911119) 3348,20 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.03.2023.

Суддя О.І.Кучеренко