Ухвала

від 22.03.2023 по справі 922/4359/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 березня 2023 року

м. Київ

Справа № 922/4359/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2022

у складі колегії суддів: Здоровко Л. М. (головуючої), Мартюхіної Н. О., Плахова О. В.

у справі за заявою Іноземного підприємства "Малахіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідалія"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2020 відкрито провадження у справі № 922/4359/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 03.06.2020, кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Скандій" - звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство та постановити нову ухвалу, якою відмовити Іноземному підприємству "Малахіт" у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія".

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 (повний текст складено 19.12.2022) задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандій", скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.06.2020 у справі № 922/4359/19 та прийнято нове рішення, яким відмовлено Іноземному підприємству "Малахіт" у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія".

17.02.2023 Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 у справі № 922/4359/19.

Одночасно, до касаційної скарги долучено уточнення відомостей відображених у касаційній скарзі, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та відстрочення сплати судового збору.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/4359/19 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), Білоус В. В., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.02.2023.

02.03.2023 на електронну адресу Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2023 задоволено заяву Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на касаційне оскарження, поновлено скаржнику пропущений строк на подання касаційної скарги, відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку на усунення її недоліків шляхом надання доказів доплати судового збору.

У зв`язку з перебуванням судді Білоуса В. В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/4359/19 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. - головуючий, Картере В. І., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023.

21.03.2023 до Верховного Суду (в системі "Електронний суд") від скаржника надійшла заява на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06.03.2023, в якій скаржником порушено питання відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає таке.

Вказане клопотання обґрунтоване неможливістю усунути недоліки щодо сплати судового збору у строк, встановлений судом з огляду на внутрішню процедуру погодження оплати судового збору. Крім того, скаржник посилається на відсутність коштів для сплати судового збору станом на дату подання касаційної скарги та на дату усунення її недоліків.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, Головне управління ДПС у Харківській області не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", а зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Саме по собі посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір по причині ускладненої внутрішньої процедури виділення/погодження коштів для сплати судового збору, а також відсутність зазначених коштів станом на дату подання касаційної скарги не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".

З вищевикладених міркувань колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною четвертою статті 174 ГПК України визначено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на вищевказане, Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, а відтак, у зв`язку із неусуненням недоліків у строк, встановлений судом, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 у справі № 922/4359/19 вважається неподаною та підлягає поверненню скаржнику без розгляду, що не позбавляє права скаржника на повторне подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304, 326, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 у справі № 922/4359/19 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Я. Погребняк