Постанова

від 22.03.2023 по справі 922/1775/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Харків Справа № 922/1775/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Гребенюк Н.В.

при секретарі Стойка В.В.

за участю:

прокурора - Хряк О.О., посвідчення від 08.02.2021 року №059740;

1-го позивача -не з`явився;

2-го позивача - не з`явився;

3-го позивача - не з`явився;

відповідача - адвокат Романенко О.М., свідоцтво від 26.02.2020 року №ДН №5753;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області (вх. №126Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2022 року у справі №922/1775/22, постановлену в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Байбак О.І.), повний текст якої складено 26.12.2022 року

за позовом Керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області, Харківська обл., м. Красноград в інтересах держави, в особі : 1) Північно-Східного офісу Держаудитслужби, м. Харків 2) Сахновщинської селищної ради Красноградського районуХарківської області, Харківська обл., Красноградський р.-н, смт. Сахновщина 3) Комунального некомерційного підприємства "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області",Харківська обл., Красноградський р.-н, смт. Сахновщина до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків про стягнення 216849,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2022 року у справі №922/1775/22 позовні вимоги Керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" на користь Комунального некомерційного підприємства "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" надмірно сплачених 216849,72 грн. залишено без розгляду.

Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2022 року та направити справу до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі".

Красноградською окружною прокуратурою Харківської області повідомлено Комунальне некомерційне підприємство "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" листом від 21.07.2022 року №53/3-368вих22 про наявність порушень законодавства у сфері публічних закупівель при укладенні додаткових угод. У відповідь Комунальне некомерційне підприємство "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" повідомило, що заходи по усуненню недоліків не вживались та не будуть вживатись.

Комунальному некомерційному підприємству "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" делеговані владні повноваження з Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, що кореспондується з п.б п.п.2 ст. 32 та п. б п.п.2 ст. 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та воно має статус таких повноважень при здійсненні ним публічно - владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Північно - східний офіс Держаудитслужби є компетентним органом, з повним обсягом цивільної дієздатності та має повноваження звертатися до суду для захисту порушених інтересів держави у сфері публічних закупівель, а тому прокурор, за наявності підстав представництва інтересів держави може здійснювати таке представництво в особі цього компетентного органу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2023 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану" встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 року апеляційну скаргу керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2022 року у справі залишено без руху; останнього зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

03.02.2023 року на адресу суду від апелянта надійшов примірник апеляційної скарги, з додатками: доказами сплати судового збору та доказами надіслання копії апеляційної скарги: Північно-Східному офісу Держаудитслужби, Сахновщинській селищній раді Красноградського району Харківської області, Комунальному некомерційному підприємству "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області", ТОВ "Харківгаз Збут"(вх.№1364), який разом з додатками, долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2022 року у справі; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі "Електронний суд"; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1775/22.

10.02.2023 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/1775/22 (вх.№1730).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2023 року призначено справу до розгляду на "22" березня 2023 року о 16:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; попереджено, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.

27.02.2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх..№2294), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що Комунальне некомерційне підприємство "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" є юридичною особою публічного права, права та обов`язки якої набуває з моменту державної реєстрації та самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції, передбаченої чинним законодавством та має від свого імені укладати договори, бути позивачем і відповідачем у судах, а також не є органом державної влади чи місцевого самоврядування та не є суб`єктом владних повноважень.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023 року, у зв`язку з тимчасової непрацездатністю судді Гези Т.Д., на підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В.

У судовому засіданні 22.03.2023 року прокурор підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити; представник відповідача в судовому засіданні 22.03.2023 року проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін; інші учасники справи у судове засідання, призначене в приміщенні Східного апеляційного господарського суду 22.03.2023 року о 16:00 год. не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

У зв`язку з введенням 24.02.2022 року на території України воєнного стану, з метою дотримання розумного балансу між реалізацією права на апеляційне оскарження і принципу юридичної визначеності, копії ухвали суду апеляційної інстанції від 17.02.2023 року було надіслано на вказані учасниками справи офіційні електронні адреси: Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України - kharkiv@dkrs.gov.ua; Сахновщинська селищна рада Харківської області - sahn_possovet@ukr.net; Комунальне некомерційне підприємство "Сахновщинська центральна районна лікарня" Сахновщинської районної ради Харківської області - sahn-crl@ukr.net; ТОВ "ХарківЗбут" - office@khgaszbut.104.ua; Красноградська окружна прокуратура Харківської області - krasnohradska-okruzhna@prok.kh.ua; Харківська обласна прокуратура - press@khar.gp.gov.ua та отримані за цими електронними адресами: Північно-східним офісом Державної аудиторської служби України - kharkiv@dkrs.gov.ua; Сахновщинською селищною радою Харківської області - sahn_possovet@ukr.net; Комунальним некомерційним підприємством "Сахновщинська центральна районна лікарня" Сахновщинської районної ради Харківської області - sahn-crl@ukr.net; ТОВ "ХарківЗбут" - office@khgaszbut.104.ua; Красноградською окружною прокуратурою Харківської області - krasnohradska-okruzhna@prok.kh.ua; Харківською обласною прокуратурою - press@khar.gp.gov.ua, що підтверджується роздруківками електронного листування, які містяться у матеріалах справи.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 року у cправі №911/1808/21, де, зокрема, вказано, що порядок використання для обміну документами електронної пошти встановлено Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", в якому зазначено, що порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Телефонограмою від 14.03.2023 року було повідомлено Комунальне некомерційне підприємство "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" про дату, час та місце розгляду справи.

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвалу суду апеляційної інстанції від 17.02.2023 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі: 1) Північно-Східного офісу Держаудитслужби, 2) Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області та 3) Комунального некомерційного підприємства "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" надмірно сплачених 216849,72 грн.

Підставою для звернення з позовом до суду прокурором вказано безпідставне укладення КНП "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" додаткових угод до договору про закупівлю з Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", які не відповідають вимогам Закону, та внаслідок чого останнє незаконно отримало кошти за поставлений газ.

06.12.2022 року відповідач подав до господарського суду першої інстанції відзив на позовну заяву (вх. № 15612), в якому просив позовні вимоги залишити без розгляду з посиланням на те, що Комунальне некомерційне підприємство "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, і не є суб`єктом владних повноважень, тому звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі останнього є неправомірним.

26.12.2022 року господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану ухвалу з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Місцевий господарський суд, залишаючи позовну заяву прокурора без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, виходив, зокрема з того, що Комунальне некомерційне підприємство "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" є юридичною особою публічного права, права та обов`язки якої набуває з моменту державної реєстрації; самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції, передбаченої чинним законодавством України; має право від свого імені укладати договори, бути позивачем та відповідачем у судах, а також не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, і не є суб`єктом владних повноважень, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність звернення прокурора з позовом в інтересах цього суб`єкта господарювання, оскільки таке звернення суперечить положенням чинного законодавства, зокрема ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Колегія суддів вважає вказані висновки місцевого господарського суду необґрунтованими, з огляду на таке.

Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з частиною третьою ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Частиною четвертою ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, правовий аналіз частини третьої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18.

Так, в обґрунтування підстав для звернення з позовом, прокурор посилається на безпідставне укладення КНП "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" додаткових угод до договору про закупівлю з Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", які не відповідають вимогам Закону, та внаслідок чого останнє незаконно отримало кошти за поставлений газ.

Велика Палата Верховного Суду у п. 36 постанови від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, провадження № 12-194гс19 уточнила висновки, викладені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі № 927/246/18; від 16.04.2019 року у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17.04.2019 року та 18.04.2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13.05.2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 0440/6738/18 та зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, провадження № 12-194гс19).

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, провадження № 12-194гс19).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу, (п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, провадження № 12-194гс19).

Так, Красноградською окружною прокуратурою Харківської області повідомлено Комунальне некомерційне підприємство "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" листом від 21.07.2022 року №53/3-368вих22 про наявність порушень законодавства у сфері публічних закупівель при укладенні додаткових угод.

У відповідь, Комунальне некомерційне підприємство "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" повідомило, що заходи по усуненню недоліків не вживались та не будуть вживатись.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 року у справі №924/674/21, де, зокрема, вказано на те, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Таким чином, Північно-Східний офіс Держаудитслужби та КНП "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області", як уповноваженими органами, не було вжито заходів на захист порушених інтересів держави; саме неналежне та нераціональне використання бюджетних коштів, що є порушенням Закону та інтересів держави і стало підставою для звернення прокурора до суду з відповідним позовом.

Так, відповідно до Статуту Комунального некомерційного підприємства "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області", засновником підприємства є Сахновщинська селищна рада Красноградського району Харківської області. Підприємство є підпорядкованим, підконтрольним та підзвітним засновнику. Предметом діяльності підприємства є створення разом з власником умов, необхідних для забезпечення доступної та якісної медичної допомоги населенню, організації належного управління внутрішнім лікувально - діагностичним процесом та ефективного використання майна та інших ресурсів підприємства; надання пацієнтам відповідно до законодавства на безоплатній та платній основі послуг вторинної/спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги, у тому числі екстреної (невідкладної), необхідної для забезпечення належних профілактики, діагностики і лікування хвороб, травм, отруєнь чи інших розладів здоров`я, медичного контролю за перебігом вагітності; надання пацієнтам відповідно до законодавства на безоплатній та платній основі спеціалізованої медичної допомоги; здійснення іншої не забороненої законодавством діяльності, необхідної для належного забезпечення та підвищення якості лікувально- діагностичного процесу, управління ресурсами розвитку та підвищення якості кадрового потенціалу підприємства, тощо.

А отже, Комунальному некомерційному підприємству "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" делеговані владні повноваження з Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, що кореспондується з п.б п.п.2 ст. 32 та п. б п.п.2 ст. 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", і останнє має статус владних повноважень при здійсненні ним публічно - владних управлінських функцій у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України як іншого суб`єкта при здійсненні ним публічно - владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у поставної Верховного Суду від 18.06.2021 року у справі №927/491/19, де зокрема, вказано на те, що Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18.

Разом з тим, позовна заява подана прокурором також і в інтересах Північно-Східного офісу Держаудитслужби, який так само є належним позивачем у справі, з огляду на таке.

Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п. 3,4 вказаного Положення, основними завданнями Держаудитслужби є: реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг. Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питання збереження і використання активів.

Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та невиконання підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Таким чином, Північно-Східний офіс Держаудитслужби є компетентним органом, з повним обсягом цивільної дієздатності та має повноваження звертатися до суду для захисту порушених інтересів держави у сфері публічних закупівель, а тому прокурор, за наявності підстав для представництва інтересів держави може здійснювати таке представництво в особі цього компетентного органу.

Разом з тим, ще одним позивачем прокурором у позові визначено Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської області, що є засновником КНП "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області", розпорядником коштів та наділена повноваженнями щодо звернення до суду з вимогою про стягнення надмірно сплачених самою селищною радою бюджетних коштів.

А тому, виходячи з викладеного, беручи до уваги наявність відповідних звернень прокурора до компетентного органу з метою усунення ним порушень вимог Закону України "Про державні закупівлі" та бездіяльність останнього, звернення прокурора до суду з позовом є правомірним та обґрунтованим.

Щодо посилання місцевого господарського суду на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 року у справі № 914/2656/21, слід зазначити таке.

Так, у справі №914/2656/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відступив від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.06.2022 року у справі № 924/674/21, зокрема, з таких підстав: "У згаданій справі №924/674/21 розглядався позов першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, - Хмельницької обласної ради, комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Крейн Енерджі" про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення 268 336,20 грн.; Верховний Суд погодився із судом першої інстанції, який: позов задовольнив; визнав недійсною оспорювану додаткову угоду від 29.03.2021 № 2 до договору від 23.03.2021 № 1; стягнув з ТОВ "Крейн Енерджі" на користь підприємства зазначену суму, отриману за договором від 23.03.2021 №1; щодо підстав звернення прокурора з цим позовом Верховним Судом зазначалося таке: згідно із статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого у цій статті, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Водночас обставин здійснення належного реагування компетентними суб`єктами на вказані прокурором порушення протягом розумного строку судами не встановлено; колегія суддів враховує, що при поданні даного позову прокурор не замінює позивача та не є його альтернативою, а виконує субсидіарну роль, щоб інтереси держави, які в цьому випадку збігаються із публічним інтересом, не були незахищені. Участь прокурора в цій справі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є виправданою, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом не тільки державного, а й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великої кількості громадян.Відповідно до приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" - представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань (абзаци перший - третій частини третьої); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (абзац перший частини четвертої). Згідно з положеннями частин третьої, четвертої статті 53 ГПК України: у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, і невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. Водночас пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано. З огляду на відповідні законодавчі положення, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у підпункті 9.3 пункту 9 даної постанови, попередні судові інстанції, з`ясувавши, що Театр, в особі якого (поряд з іншими особами) прокурором подано позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень; водночас Театр як юридична особа спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення; за таких обставин відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в особі Театру; дійшли обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відповідних правовідносинах наведеного припису пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України."

Разом з тим, позивачами у справі №914/2656/21 було визначено: Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА; Волинський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка (далі - Театр); Західний офіс Держаудитслужби.

Натомість, у даній справі №922/1775/22 позивачами визначено Північно-Східний офіс Держаудитслужби, Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської області та КНП "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" та як вже було зазначено вище, прокурором обґрунтовано підстави звернення до суду з даним позовом, у зв`язку з бездіяльністю вказаних осіб.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2021 року у справі №913/567/19 (913/403/20), де, між іншим, вказано на таке. "Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 27.03.2020 року у справі № 910/4450/19 зазначив, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 року №910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 року № 925/3/7, п. 40 постанов від 25.04.2018 року № 910/24257/16). Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16. При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Суд звертається до правової позиції, щодо послідовно та неодноразово викладалась Великою Палатою Верховного Суду в питанні визначення подібності правовідносин у судових рішеннях: п. 60 постанови від 23.06.2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19), п. 6.30 постанови від 19.05.2020 року у справі № 910/719/19, постанова від 16.01.2019 року у справі № 757/31606/15-ц, постанова від 12.12.2018 року у справі № 2-3007/11, пункт 5.5 від 19.06.2018 року у справі №922/2383/16; п. 8.2 постанови від 16.05.2018 року у справі № 910/5394/15-г."

Таким чином, правовідносини у справі, правові висновки якої врахував місцевий господарський суд при постановленні оскаржуваної ухвали та обставини вказаної справи №914/2656/21, не є подібними до правовідносин у справі №922/1775/22, оскільки відсутня тотожність суб`єктного складу учасників відносин; підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.

Отже, висновок місцевого господарського суду про залишення позовних вимог без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Отже, місцевий господарський суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2022 року у справі слід скасувати та справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Керуючись ст. ст. 255, 269, ст. 270, ст. 271, ч.6 ст. 275, ст. ст. 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2021 року у справі №922/1775/22 скасувати.

Справу №922/1775/22 передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22.03.2023 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя Н.В. Гребенюк