Постанова

від 22.08.2023 по справі 922/1775/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/1775/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

прокуратури - Янківського С. В. (прокурор за посвідченням),

позивача-1 - не з`явилися,

позивача-2 - не з`явилися,

позивача-3 - не з`явилися,

відповідача - Василевської О. В. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 (судді: Терещенко О. І. - головуюча, Тихий П. В., Гребенюк Н. В.) у справі

за позовом керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі 1) Північно-Східного офісу Держаудитслужби, 2) Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, 3) Комунального некомерційного підприємства "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут"

про стягнення 216 849,72 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі: 1) Північно-Східного офісу Держаудитслужби, 2) Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області та 3) Комунального некомерційного підприємства "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" (далі - Лікарня), в якій заявив вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" надмірно сплачених 216849,72 грн.

2. Підставою для звернення з позовом до суду прокурором зазначено безпідставне укладення Комунальним некомерційним підприємством "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" додаткових угод до договору про закупівлю з Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", які не відповідають вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", та внаслідок чого останнє незаконно отримало кошти за поставлений газ, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2022 (суддя Байбак О. І.) позовні вимоги керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" на користь Комунального некомерційного підприємства "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" надмірно сплачених 216 849,72 грн залишено без розгляду.

Місцевий господарський суд, залишаючи позовну заяву прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), виходив, зокрема з того, що Комунальне некомерційне підприємство "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області" є юридичною особою публічного права, права та обов`язки набуває з моменту державної реєстрації; самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції, передбаченої чинним законодавством України; має право від свого імені укладати договори, бути позивачем та відповідачем у судах, а також не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, і не є суб`єктом владних повноважень, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність звернення прокурора з позовом в інтересах цього суб`єкта господарювання, оскільки таке звернення суперечить положенням чинного законодавства, зокрема частині 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.12.2021 у справі № 922/1775/22 скасовано, справу № 922/1775/22 передано на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанову мотивовано тим, що ще одним позивачем у позові прокурором визначено Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської області, яка є засновником Комунального некомерційного підприємства "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області", розпорядником коштів та наділена повноваженнями щодо звернення до суду з вимогою про стягнення надмірно сплачених самою селищною радою бюджетних коштів, а тому, зважаючи на наявність відповідних звернень прокурора до компетентного органу з метою усунення ним порушень вимог Закону України "Про державні закупівлі" та бездіяльність останнього, звернення прокурора до суду з позовом є правомірним та обґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 скасувати, залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.12.2022 у справі № 922/1775/22.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції винесено без врахування правових позицій суду касаційної інстанції щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у порушення положень статті 53, пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України та без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:

- викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 914/2656/21 та у постановах Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21, від 15.12.2021 у справі № 916/2786/20, від 13.12.2022 у справі № 927/682/20, за змістом яких: 1) суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави (за наявності підстав), має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи; 2) виходячи з положень статуту лікарні, така не є органом державної влади чи місцевого самоврядування або суб`єктом владних повноважень і не наділена повноваженнями таких, а тому у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави в особі лікарні;

- викладеного у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 912/898/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 820/8558/15 та від 03.10.2018 у справі № 804/8443/16, за змістом яких звернення до суду в інтересах держави в особі органів Держаудитслужби можливе лише у випадку незабезпечення підконтрольними їй установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю, а за відсутності таких обставин, органи Держаудитслужби не набувають статусу позивача;

- викладеного у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 903/865/20, від 14.12.2021 у справі № 917/562/21, від 01.02.2022 у справі № 917/565/21, за змістом яких "наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин";

- викладеного у постановах Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21, від 15.12.2021 у справі № 916/2786/20 (пункти 4.36, 4.37), від 13.12.2022 у справі № 925/846/21, за змістом яких оскільки рада (орган місцевого самоврядування) не є стороною договору, при цьому прокурор просить стягнути кошти за договором на користь покупця (комунального підприємства), засновником якого є рада, а не на користь органу місцевого самоврядування, безпідставним є визначення прокурором позивачем ради саме як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, тощо.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Суду не надійшло.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.04.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/1775/22 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 06.06.2023.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2023 зупинено касаційне провадження у справі № 922/1775/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/21.

Великою Палатою Верховного Суду 21.06.2023 прийнято постанову у справі № 905/1907/21, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 26.06.2023.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2023 поновлено провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/1775/22 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 22.08.2023.

Позиція Верховного Суду

9. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

10. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

11. Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та Господарського процесуального кодексу України.

12. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

13. Згідно з частинами 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

14. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

15. За змістом частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

16. Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

17. Згідно з абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

18. Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

19. Отже, держава у цивільних (господарських) правовідносинах діє через органи державної влади, а не через державні чи комунальні підприємства/заклади.

20. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).

21. У пунктах 8.10, 8.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, сформульовано такі правові висновки: "Заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини 3 статті 23 Закону (Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру"), має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на положення частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23 Закону (Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру") межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави".

22. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 підтвердила свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, про те, що "заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі № 1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави".

23. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/2656/21, на неврахування висновків якої судом апеляційної інстанції посилався скаржник, відступила від висновків КГС ВС про можливість звернення прокурора з позовом в інтересах комунального некомерційного підприємства, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21. Здійснюючи цей відступ, об`єднана палата КГС ВС виходила з такого: а) комунальне некомерційне підприємство (театр), в особі якого (поряд з іншими особами) прокурор подав позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень; б) театр як юридична особа спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення; в) відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в особі театру.

24. Суди встановили, що за статутом Лікарня є юридичною особою публічного права, права та обов`язки якої набуває з моменту державної реєстрації та самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції, передбаченої чинним законодавством України та має право від свого імені укладати договори, бути позивачем та відповідачем у судах, а також не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, і не є суб`єктом владних повноважень.

25. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 55, частини 1 статті 63 Господарського кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" комунальне підприємство, створене органом місцевого самоврядування, є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Тобто Лікарня не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень.

26. У пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, зазначено, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

27. На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників. Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 83)).

28. Оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним (пункт 91 постанови Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 917/269/21).

Подібні висновки щодо недопустимості представництва прокурором інтересів держави в особі державного чи комунального підприємства/закладу, яке не є суб`єктом владних повноважень, але є самостійним суб`єктом права, та безпідставності звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі таких підприємств викладені у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 917/562/21, від 07.12.2021 у справі № 903/865/20 та інших.

29. За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, підпункті 8.19 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та пункті 40 постанови від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

30. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Лікарні та вважає правильними висновок суду першої інстанції про необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Лікарні, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, у зв`язку із чим частково погоджується з доводами скаржника, викладеними в підпункті 6 цієї постанови.

31. Разом з тим у справі № 922/1775/22 позивачами також визначено Північно-Східний офіс Держаудитслужби, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та невиконання підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави, а також Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської області, яка є засновником Лікарні, розпорядником коштів та наділена повноваженнями щодо звернення до суду з вимогою про стягнення надмірно сплачених самою селищною радою бюджетних коштів.

32. Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

33. Оскільки засновником Лікарні та власником її майна є Сахновщинська територіальна громада в особі Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання Лікарнею коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, колегія суддів дійшла висновку про те, що Сахновщинська селищна рада Красноградського району Харківської області є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 (пункт 8.47) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

34. Верховний Суд зазначає, що провадження у цій справі зупинялося до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/21, а тому колегія суддів відповідно до частини 4 статті 300 ГПК України враховує висновки, які викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 відступила від протилежних висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21 (підпункт 1.2. пункту 5.27) та від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, у яких Верховний Суд відхилив доводи прокурора щодо наявності в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти, з посиланням на те, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинне реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин, а також з посиланням на те, що відповідні органи місцевого самоврядування не були сторонами договорів про закупівлю.

35. У контексті заявлених прокурором позовних вимог про стягнення грошових коштів на користь Лікарні слід звернути увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пункті 56 постанови від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, де зазначено, зокрема, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

36. Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що зважаючи на звернення прокурора до компетентних органів (Північно-Східного офісу Держаудитслужби, Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області) з метою усунення ними порушень вимог Закону України "Про державні закупівлі" та бездіяльність останніх, звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби, Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області є правомірним та обґрунтованим.

Висновки Верховного Суду

37. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

38. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

39. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені скаржником, отримали часткове підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновки суду апеляційної інстанцій в частині скасування ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Лікарні, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови у відповідній частині та залишення у цій частині ухвали суду першої інстанції в силі.

40. Водночас у решті немає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

Розподіл судових витрат

41. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі для продовження розгляду по суті до Господарського суду Харківської області, то з урахуванням статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" задовольнити частково.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/1775/22 скасувати в частині скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 26.12.2022 про залишення без розгляду позову керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області, поданого в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області".

У решті постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/1775/22 залишити без змін.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.12.2022 про залишення без розгляду позову керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області, поданого в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області", залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай