Ухвала

від 22.03.2023 по справі 903/781/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

22 березня 2023 року Справа № 903/781/14 за заявою Приватного підприємства Продінвестфонд

про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню

по справі №903/781/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ

до Приватного підприємства "Продінвестфонд", с. Зміїнець Луцького р-ну Волинської обл.,

Приватного підприємства "Волвест-М", с. Зміїнець Луцького р-ну Волинської обл.

про стягнення 19 698 275,12грн.

Cуддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Мачульська Л.В.

Представники:

від стягувача: н/з

від боржника: н/з

встановив: 14.03.2023 на адресу суду надійшла заява ПП Продінвестфонд про визнання наказів №903/781/14-1, №903/781/14-2 від 28.01.2015 такими, що не підлягають виконанню.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 заява розподілена судді Кравчук А.М.

Ухвалою суду від 15.03.2023 заяву Приватного підприємства Продінвестфонд про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні 22.03.2023 об 11 год. 00 хв.

ПП «Продінвестфонд» у клопотанні від 16.03.2023 розгляд заяви просить здійснювати без участі його представника. Заявлені вимоги підтримує.

ТОВ «Велнес Груп» у поясненнях від 16.03.2023 зазначає, що у товариства, як у нового стягувача, відсутні будь які майнові претензії до ПП «Продінвестфонд» та ПП «Волвест-М» за наказами від 28.01.2015 №903/781/14-1, №903/781/14-2. Зобов`язання припинилося за домовленістю сторін на підставі ч. 1 ст. 604 ЦК України та згідно договору про припинення зобов`язань від 04.03.2020. Розгляд заяви просить здійснювати без участі його представника.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищевикладене, строки розгляду заяви, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 статті 327 ГПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.11.2014, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2015, стягнуто, зокрема:

- солідарно з Приватного підприємства "Продінвестфонд" та Приватного підприємства "Волвест-М" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 19 698 275,12грн., в т.ч. 15 084 473,89грн. заборгованості по кредиту, 4 066 626,15грн. заборгованості по відсоткам, 359 681,41грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язання по оплаті кредиту та 187 493,67грн.-пені за несвоєчасне виконання зобов`язання по оплаті відсотків за користування кредитом.

- з Приватного підприємства "Продінвестфонд" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 36 540,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

На виконання рішення суду видано накази від 28.01.2015 №903/781/14-1, №903/781/14-2.

Ухвалою суду від 29.03.2018 замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/781/14-1 від 29.01.2015, виданого на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 10.11.2014 у справі №903/781/14: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Велнес Груп".

Наявними у суду матеріалами підтверджується відступлення права вимоги за кредитними договорами, а не рішенням суду.

Згідно ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

04.03.2020 між ТОВ «Велнес Груп» (кредитор) та ПП «Продінвестфонд» (боржник) договір про припинення зобов`язань, згідно умов якого кредитор звільняє боржника від обов`язку перерахувати на користь кредитора грошову суму в розмірі 19 734 815 грн. 12 коп., яку боржник мав сплатити кредитору за генеральною угодою №010/08-11/1806 від 17.04.2007 та кредитним договором №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011, рішенням Господарського суду Волинської області від 10.11.2014 №903/781 та за наказами суду №903/781/14-1, №903/781/14-2 від 28.01.2015 без фактичного виконання зобов`язання (п. 1). Згідно п. 2 договору у кредитора відсутні будь які майнові претензії до боржника за вказаними вище документами. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін (п. 5).

Постановою ВПВР УЗПВР у Волинській області ЗМУ МЮ (м. Львів) від 11.03.2020 (ВП №46889188) наказ Господарського суду Волинської області від 28.01.2015 №903/781/14-1 повернуто стягувачу.

Саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Верховний Суд у постанові від 11.07.2019 по справі № 910/8665/17 висловився про те, що підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 по справі 195/465/15-ц висловився про те, що при розгляді заяви щодо визнання наказу таким що не підлягає виконанню, судом не вирішується питання про помилкову чи непомилкову видачу наказу на виконання рішення, а лише можливість виконання рішення, яке не набрало законної сили у відповідності до положень ГПК України.

Відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові суду №910/9026/13 від 12.10.2018, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, припинення зобов`язань за наказом Господарського суду Волинської області №903/781/14-1 від 28.01.2015 за домовленістю сторін наказу, яка відображена у договорі від 04.03.2020 про припинення зобов`язань, заява ПП «Продінвестфонд» від 14.03.2023 в частині визнання наказу суду №903/781/14-1 від 28.01.2015 таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню.

Вимога ПП «Продінвестфонд» про визнання наказу №903/781/14-2 від 28.01.2015 таким, що не підлягає виконанню не підлягає задоволенню, оскільки докази процесуального правонаступництва стягувача за спірним наказом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ТОВ "Велнес Груп" в межах даної справи в матеріалах справи відсутні, що не позбавляє можливості повторного звернення з аналогічною заявою до суду після усунення обставин, які стали підставою для відмови.

Керуючись ст.ст. 234-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Продінвестфонд» від 14.03.2023 №2/23 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню задовольнити частково.

2. Визнати наказ Господарського суду Волинської області №903/781/14-1 від 28.01.2015 таким, що не підлягає виконанню.

3. У решті вимог відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 23.03.2023.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук