Постанова

від 15.01.2015 по справі 903/781/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2015 р. Справа № 903/781/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Гулова А.Г. ,

судді Олексюк Г.Є.

при секретарі Лукащик Г.В.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача 1 - не з'явився.

відповідача 2 - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача 1 Приватного підприємства "Продінвестфонд"

на рішення господарського суду Волинської області від 10.11.14 р.

у справі № 903/781/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ

до Приватного підприємства "Продінвестфонд", с. Зміїнець Луцького р-ну Волинської обл.

до Приватного підприємства "Волвест-М", с. Зміїнець Луцького р-ну Волинської обл.

про стягнення 19 698 275,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.11.2014 р. позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Приватного підприємства "Продінвестфонд", до Приватного підприємства "Волвест-М" про стягнення 19 698 275,12 грн. задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Продінвестфонд" та Приватного підприємства "Волвест-М" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 19 698 275,12 грн., в т.ч. 15 084 473,89 грн.- заборгованості по кредиту, 4 066 626,15 грн.- заборгованості по відсоткам, 359 681,41 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті кредиту та 187 493,67 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті відсотків за користування кредитом.

Стягнуто з Приватного підприємства "Продінвестфонд" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 36 540,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Стягнуто з Приватного підприємства "Волвест-М" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 36 540,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Рішення господарського суду Волинської області мотивоване тим, що згідно ч.2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Кредитний договір №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. вчинено без порушень чинного законодавства України, оскільки представники банку та відповідача 1 мали повноваження на підписання вищевказаної кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що заборгованість ПП "Продінвестфонд" перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" згідно Генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р. та Кредитного договору №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. становить загальну суму 19 698 275,12грн.

Окрім, місцевим господарським судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ПП "Продінвестфонд", які виникають з умов Генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р. та Кредитного договору №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р., між Кредитором - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Приватним підприємством "Волвест-М" (Поручитель) в особі директора Гаврилова Д.Ю. було укладено договір поруки №12/42-0-1/153 від 16.09.2011р., який підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПП "Продінвестфонд" та ПП "Волвест-М" про солідарне стягнення 19 698 275,12 грн., в т.ч. 15 084 473,89 грн. боргу по кредиту, 4 066 626,15 грн. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 359 681,41 грн. пені за прострочення погашення кредиту та 187 493,67грн. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з укладеними Генеральною кредитною угодою №010/08-11/1806 від 17.04.2007р., Кредитним договором №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. та договором поруки №12/42-0-1/153 від 16.09.2011р., є правомірними, вимоги позивача ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та на умовах укладених між сторонами договорів, а відтак є такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач 1 - Приватне підприємство "Продінвестфонд" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить відновити пропущений строк подання апеляційної скарги та прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення господарського суду Волинської області від 10.11.2014 р. по справі № 903/781/14 в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті кредиту у сумі 30 050,47 грн.

На думку скаржника, рішення суду першої інстанції в цій частині є незаконним та необґрунтованим.

Зокрема, скаржник зазначає, що відповідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором

За умовами п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Скаржник прийшов до висновку, що відповідно до розрахунку, наданого позивачем, нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті кредиту відбулось за період, що перевищує шість місяців.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, а ухвалою від 17.12.2014 р. розгляд скарги відкладено на 15.01.2015 р.

16.12.2014 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив від позивача, в якому останній просить апеляційну скаргу відповідача 1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області у справі № 903/781/14 від 10.11.2014 р. - без змін.

14.01.2015 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від позивача, в якому останній просить провести розгляд даної справи без участі представника АТ "Райффайзен Банк Аваль".

14.01.2015 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив від позивача, в якому останній просить апеляційну скаргу відповідача 1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області у справі № 903/781/14 від 10.11.2014 р. - без змін, до відзиву додається розрахунок АТ "Райффайзен Банк Аваль" за № 770 від 12.01.2015 р. пені за кредитним договором № 010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011 р.

Відповідач 2 не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.

Представники сторін в судове засідання 15.01.2015 року не з'явились, про час, день та місце слухання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", який погоджено Національним банком України 25.05.2012 р. (далі - Статут), основною метою діяльності банку є одержання прибутку в інтересах банку та його акціонерів (Т.1, а.с. 78-79).

Частиною 5 п. 1.3 Статуту встановлено, що протоколом Загальних зборів АППБ "Аваль" № 3б-36 від 21.04.2006 р. прийнято рішення про зміну найменування Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" на Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль". Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" є правонаступником за всіма правами та обов'язками акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль".

Згідно ч. 6 п. 1.3 Статуту встановлено, що протоколом Загальних зборів акціонерів №3б-45 від 14.10.2009 р. прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль". Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (кредитор), в особі директора Волинської обласної дирекції Попова Валерія Васильовича та відповідачем 1 - Приватним підприємством "Продінвестфонд" (перший позичальник), в особі директора Стасюка Олександра Леонтійовича, відповідачем 2- Приватним підприємством "Волвест-М" (другий позичальник), в особі директора Корсака Івана Феодосійовича, було укладено генеральну кредитну угоду №010/08-11/1806 (Т.1, а.с. 14-18) (далі - Угода).

Згідно пункту 1.1 Угоди кредитор, на підставі цієї угоди, зобов'язується надавати позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених кредитними договорами, що укладатимуться в рамках даної угоди і які після їх підписання стають її невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 1.2 Угоди загальна сума наданих кредитором кредитних коштів в будь-який момент під час дії даної Угоди не може перевищувати суми еквівалентної 15 600 000,00грн. на дату надання кредитних коштів.

Частиною 2 п. 1.2 Угоди в рамках зазначеного ліміту кредитування кредитором встановлюються наступні субліміти:

- субліміт 1 - 2 495 000,00 доларів США. Зазначений субліміт може використовуватись лише першим позичальником - Приватним підприємством "Продінвестфонд".

- Субліміт 2 - 3 000 000,00 грн. Зазначений субліміт може використовуватись лише другим позичальником- Приватним підприємством "Волвест-М".

Пунктом 1.3 Угоди встановлено термін дії Генеральної кредитної угоди: дана угода чинна до 16.04.2014р.

Термін дії Субліміту 1 - 84 місяці.

Термін дії Субліміту 2 - 12 місяців.

Відповідно до п. 2.1 Угоди об'єкти кредитування по угоді визначаються у кредитних договорах, укладених у рамках цієї угоди.

Пунктом 3.1. Угоди визначено, що кредитні кошти надаються позичальникам на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Згідно п. 6.1. Угоди позичальники зобов'язуються використати отримані кредитні кошти і забезпечити їх повернення, сплату нарахованих відсотків та комісійної винагороди відповідно до умов Генеральної кредитної угоди та кредитних договорів, укладених в її рамках.

За приписами п. 6.6 Угоди передбачено, що у разі відмови від зміни умов даної угоди, або кредитних договорів, укладених в її рамках, в порядку, передбаченому п. 7.5, 13.2 договору - повернути кредитні кошти не пізніше 10 банківських днів з дня отримання повідомлення про такі зміни та сплатити кредитору відсотки відповідно до ставки, яка була раніше обумовлена договором, за час фактичного користування кредитними коштами.

Пунктом 11.1 Угоди передбачено, що у разі несвоєчасного повернення кредитів, позичальниками у визначені кредитними договорами терміни, останні відшкодовують кредитору завдані цим збитки в повній сумі понад неустойку (штраф, пеню), які передбачені даною угодою.

Відповідно до п. 11.2 Угоди за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладеними в рамках даної Генеральної кредитної угоди, позичальники сплачують Банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Згідно п. 11.5 Угоди у кожному окремому кредитному договорі, укладеному в рамках Генеральної кредитної угоди, за згодою сторін може бути визначений інший порядок та розмір відповідальності за порушення зобов'язань по цим кредитним договорам.

Дана генеральна кредитна угода з додатками підписана сторонами та скріплена їх печатками.

20.03.2008 р. між ВАТ "Райффайзен банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен банк Аваль" (кредитор), в особі директора Волинської обласної дирекції Попова Валерія Васильовича, в особі заступника директора Панащук Наталії Петрівни та Приватного підприємства «Продінвестфонд» (перший позичальник) в особі директора підприємства Стасюка Олександра Леонтійовича та Приватним підприємством «Волвест-М» (другий позичальник) в особі директора підприємства Корсака Івана Феодосійовича укладено додаткову угоду № 1 до Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1806 від 17.04.2007 р. (Т.1, а.с. 19-21).

Відповідно до п. 1.2 Додаткової угоди № 1 від 20.03.2008 р. загальна сума наданих кредитором кредитних коштів в будь-який момент під час дії даної Угоди не може перевищувати суми еквівалентної 15 600 000,00грн. на дату надання кредитних коштів.

Частиною 2 п. 1.2 Додаткової угоди № 1 від 20.03.2008 р. в рамках зазначеного ліміту кредитування кредитором встановлюються наступні субліміти:

- субліміт 1 - 2 395 890,00 доларів США. Зазначений субліміт може використовуватись лише першим позичальником - Приватним підприємством "Продінвестфонд".

- Субліміт 2 - 3 500 000,00 грн. Зазначений субліміт може використовуватись лише другим позичальником- Приватним підприємством "Волвест-М".

Пунктом 1.3 Угоди встановлено термін дії Генеральної кредитної угоди: дана угода чинна до 16.04.2014 р.

Термін дії Субліміту 1 - до 16.04.2014 р.

Термін дії Субліміту 2 - 360 днів.

Пунктом 6.6 Додаткової угоди № 1 від 20.03.2008 р. передбачено, що з 01.01.2008 р. переведення 50 % всіх грошових оборотів групи підприємств по рахунках в ВАТ "Райффайзен банк Аваль".

У разі відмови від зміни умов даної угоди, або кредитних договорів, укладених в її рамках, в порядку, передбаченому п. 7.5, 13.2 договору - повернути кредитні кошти не пізніше 10 банківських днів з дня отримання повідомлення про такі зміни та сплатити кредитору відсотки відповідно до ставки, яка була рініше обумовлена договором, за час фактичного користування кредитними коштами.

Дана Додаткова угода № 1 від 20.03.2008 р. підписана сторонами та скріплена їх печатками.

01.04.2009 р. між ВАТ "Райффайзен банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен банк Аваль" (кредитор), в особі заступника директора з питань корпоративного, малого та середнього бізнесу Волинської обласної дирекції Панащук Наталії Петрівни, в особі заступника директора з питань безпеки та правого захисту Волинської обласної дирекції Чирка Василя Васильовича та Приватним підприємством «Продінвестфонд» (позичальник) в особі Супрунка Сергія Михайловича та Приватним підприємством «Волвест-М» (другий позичальник) в особі директора Корсака Івана Феодосійовича, уклали Додаткову угоду № 01/08-03/1806/2 до Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1806 від 17.04.2007 р. (Т.1, а.с. 22).

Пунктом 1 Додаткової угоди № 01/08-03/1806/2 від 01.04.2009 р. передбачено, що сторони погодились викласти п. 1.2, 3.4, 6.6 Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1806 від 17.04.2007 р. наступним чином:

«Пункт 1.2. Загальна сума наданих кредитором кредитних коштів, у відповідності із протоколом Кредитного комітету ВАТ "Райффайзен банк Аваль" № 307/1 від 11.03.2009 р., в будь-який момент під час дії даної угоди не може перевищувати:

- 2 086 247,00 доларів США;

- 3 666 000, 00 грн.,

що на дату підписання Додаткової угоди становить суму еквівалентну 19 430 000,00 грн.

В рамках зазначеного ліміту кредитування кредитором встановлюються наступні субліміти:

Субліміт 1 - 2 086 247,00 доларів США. Зазначений субліміт може використовуватись лише першим позичальником - Приватним підприємством "Продінвестфонд".

Субліміт 2 - 3 366 000,00 грн. Зазначений субліміт може використовуватись лише другим позичальником- Приватним підприємством "Волвест-М".

«Пункт 3.4. Виконання зобов'язань позичальників за цим договором забезпечується заставою/іпотекою надалі за текстом - «Предмет застави»:

- комплекс виробничої нерухомості, загальною площею 21 689,6 кв. м та виробниче обладнання (а саме паровий котел ТНS 40/14), що знаходиться за адресою Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, 1 та належить ПП «Продінвестфонд» на праві власності;

- виробниче обладнання - лінія по виробництву шкір картону «Sicober», що знаходиться за адресою Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева,1 та належить ПП «Волвест-М» на праві власності;

- майнові права на договори оренди.

Виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується порукою відповідно до договору поруки між кредитором і поручителем. Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов'язань позичальника по сплаті суми заборгованості та процентів за кредитом, комісій, пені та штрафів, передбачених цим Договором, а також збитків, заподіяних кредитору, у тому ж обсязі й у ті ж строки, що й позичальник».

«Пункт 6.6. З 01.04.2009 р. і до повного виконання власних зобов'язань по Генеральній кредитній угоді № 010/08-11/1806 від 17.04.2007 р. обсяг середньомісячних безготівкових надходжень групи підприємств «VolWest Group» на поточні рахунки позичальників, відкриті в банку, повинен бути пропорційним частці кредитних операцій в банку у загальній сумі всіх кредитних операцій підприємств «VolWest Group».

Також сторони погодились доповнити статтю 11 Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1806 від 17.04.2007 р. п. 11.6 та викласти його в наступні редакції:

«Пункт 11.6. Сторони Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1806 від 17.04.2007 р. визначають, що у випадку невиконання одним із позичальників взятих на себе зобов'язань по погашенню суми основного боргу та відсотків за будь-яким кредитним договором , укладеним в рамках цієї Угоди та Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1806 від 17.04.2007 р. інші позичальники зобов'язуються протягом 10 банківських днів достроково виконати всі свої зобов'язання перед кредитором, включаючи сплату основного боргу, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойок, передбачених цим кредитним договором. При цьому комісія за дострокове погашення позичальником не сплачується».

Дана Додаткова угода Додаткова угода № 01/08-03/1806/2 від 01.04.2009 р. підписана кредитором та першим позичальником.

30.03.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (кредитор), що є правонаступником ВАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі заступника директора з питань корпоративного та малого бізнесу Волинської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" Павліхи Юрія Олексійовича, в особі заступника директора з питань безпеки та правого захисту Волинської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" Чирка Василя Васильовича та Приватним підприємством «Продінвестфонд» (позичальник 1) в особі директора Стасюка Олександра Леонтійовича та Приватним підприємством «Волвест-М» (позичальник 2) в особі директора Корсака Івана Феодосійовича уклали Додаткову угоду № 01/09-01/1806/3 до Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1806 від 17.04.2007 р. (Т.1, а.с. 23).

Сторони погодились викласти п. 1.2, 1.4 в наступній редакції:

«Пункт 1.2. Загальний розмір заборгованості позичальників за укладеними в рамках цієї угоди договорами не повинен перевищувати ліміт кредитування в розмірі 19 191 041,05 грн. станом на дату проведення активної операції.

В тому числі, в рамках цього ліміту сторони встановлюють наступні субліміти:

Субліміт 1 - мультивалютний субліміт в доларах США та гривні на інвестиційні цілі в розмірі 2 052 845,86 доларів США станом на дату проведення активної операції за офіційним курсом Національного Банку України.

Субліміт 2 - в гривні 2 765 809,95 грн.

«Пункт 1.3. Останній день строку дії: ліміту - 16.04.2014 р., субліміту 1 - 16.04.2014 р., субліміту 2 - 14.03.2011 р.»

Дана Додаткова угода № 01/09-01/1806/3 від 30.03.2010 р. підписана сторонами та скріплена їх печатками.

17.02.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (кредитор), що є правонаступником ВАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі заступника директора з питань корпоративного та малого бізнесу Волинської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" Павліхи Юрія Олексійовича, в особі заступника директора з питань безпеки та правого захисту Волинської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" Куця Василя Івановича та Приватним підприємством «Продінвестфонд» (позичальник 1) в особі директора Гаврилова Дмитра Юрійовича та Приватним підприємством «Волвест-М» (позичальник 2) в особі директора Гаврилова Дмитра Юрійовича уклали Додаткову угоду № 010/08-11/1806/4 до Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1806 від 17.04.2007 р. (Т.1, а.с. 24).

Сторони погодились викласти п. 1.2, 1.4 в наступній редакції:

«Пункт 1.2. Загальний розмір заборгованості позичальників за укладеними в рамках цієї угоди договорами не повинен перевищувати ліміт кредитування в розмірі 18 672 021,53 грн. станом на дату проведення активної операції.

В тому числі, в рамках цього ліміту сторони встановлюють наступні субліміти:

Субліміт 1 - мультивалютний субліміт в доларах США та гривні на інвестиційні цілі в розмірі 2 031 933,96 доларів США станом на дату проведення активної операції за офіційним курсом Національного Банку України.

Субліміт 2 - в гривні 2 585 809,95 грн.

«Пункт 1.3. Останній день строку дії: ліміту - 16.04.2014 р., субліміту 1 - 16.04.2014 р., субліміту 2 - 14.03.2012 р.»

Дана Додаткова угода № 010/08-11/1806/4 від 17.02.2011 р. підписана сторонами.

16.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (кредитор), що є правонаступником ВАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі заступника директора з питань безпеки та правого захисту Волинської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" Куця Василя Івановича, в особі заступника директора з питань операційної діяльності Волинської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" Овчара Петра Васильовича, та Приватним підприємством «Продінвестфонд» (позичальник 1) в особі директора Гаврилова Дмитра Юрійовича та Приватним підприємством «Волвест-М» (позичальник 2) в особі директора Гаврилова Дмитра Юрійовича уклали Додаткову угоду № 01/42-0-1/1806/5 до Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1806 від 17.04.2007 р. (Т.1, а.с. 25).

Сторони погодились викласти п. 1.2, 1.4 в наступній редакції:

«Пункт 1.2. Загальний розмір заборгованості позичальників за укладеними в рамках цієї угоди договорами не повинен перевищувати ліміт кредитування в розмірі 18 303 641,84 грн. станом на дату проведення активної операції.

В тому числі, в рамках цього ліміту сторони встановлюють наступні субліміти:

Субліміт 1 - мультивалютний субліміт в доларах США та гривні на інвестиційні цілі в розмірі 1 995 337,96 доларів США станом на дату проведення активної операції за офіційним курсом Національного Банку України.

Субліміт 2 - в гривні 2 395 809,95 грн.

«Пункт 1.3. Останній день строку дії: ліміту - 16.04.2014 р., субліміту 1 - 16.04.2014 р., субліміту 2 - 14.03.2012 р.»

Дана Додаткова угода № 01/42-0-1/1806/5 від 16.09.2011 р. підписана сторонами.

16.09.2011р. в рамках генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р. між ПАТ "Райффайзен банк Аваль", що є правонаступником ВАТ "Райффайзен банк Аваль" (кредитор), в особі заступника директора з питань безпеки безпеки та правового захисту Волинської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" Куця Василя Івановича та в особі заступника директора з питань операційної діяльності Волинської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" Овчара Петра Васильовича та Приватним підприємством "Продінвестфонд" (позичальник), в особі директора Гаврилова Дмитра Юрійовича було укладено кредитний договір № 010/42-0-1/1806-067 "Корпоративний Інвестиційний кредит Невідновлювальна кредитна лінія" до генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007 р. із змінами і доповненнями, укладеними у вигляді додаткової угоди № 010/42-2/1806-067/1 від 24.04.2012 р. та графіку погашення заборгованості (Т.1, а.с. 26-35).

Згідно п. 1.1. кредитного договору №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 15 894 128,98 грн. строком до 16.04.2014 р. із сплатою 11,8% річних.

Додатковою угодою № 010/42-2/1806-067/1 від 24.04.2012 р. до кредитного договору №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. (Т.1, а.с. 36), сторони договору за взаємним погодженням змінювали умови кредитування, зокрема, з 01.04.2012р. по 31.12.2012р. плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 10,8% річних, з 01.01.2013р. по 16.04.2014р. плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 12,6% річних.

Відповідно до п. 10.1. кредитного договору №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р., позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів, на умовах, передбачених договором. Позичальник також має право вимагати від кредитора проведення звірки розрахунків за цим договором та надання інформації про поточний стан таких рахунків.

В п. 6.1. кредитного договору №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. сторони встановили графік погашення заборгованості на загальну суму 15 894 128,98грн. до 16 квітня 2014 р.

Даний кредитний договір з графіком погашення та додатковою угодою до нього підписаний сторонами.

16.09.2011 р. між ПАТ "Райффайзен банк Аваль", що є правонаступником ВАТ "Райффайзен банк Аваль" (кредитор), в особі заступника директора з питань безпеки безпеки та правового захисту Волинської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" Куця Василя Івановича та в особі заступника директора з питань операційної діяльності Волинської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" Овчара Петра Васильовича та Приватним підприємством "Волвест-М" (поручитель), в особі директора Гаврилова Дмитра Юрійовича було укладено Договір поруки № 12/42-0-1/153 (Т.1, а.с. 37-40).

За умовами зазначеного договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником (Приватним підприємством "Продінвестфонд") зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №010/08-11/1806 від 17.04.2007р. та Кредитного договору №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. в частині своєчасного повернення наданого кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, сплати сум пені, штрафів, передбачених Кредитними договорами, а також відшкодування витрат та збитків Кредитора, пов'язаних із неналежним виконанням ПП "Продінвестфонд" умов Кредитних договорів. Поручитель відповідає за виконання Кредитних зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку та строки, визначені Кредитними договорами, несе при цьому солідарну відповідальність за виконання Кредитних зобов'язань Приватним підприємством "Продінвестфонд".

15.05.2014 р. позивач направив на адресу відповідача 1 претензію № 140-00-00/8/808 про погашення заборгованості за кредитним договором № 010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011 р., укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007 р. (Т.1, а.с. 58-60), яку відповідач 1 отримав 20.05.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

15.05.2014 р. позивач направив на адресу відповідача 2 вимогу № 140-0-0-00/8/816 про погашення суми заборгованості (виконання зобов'язання) ПП "Продінвестфонд" за кредитним договором № 010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011 р., укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007 р. (т.1, а.с. 61-64), яку відповідач 2 отримав 20.05.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач, взяті на себе зобов'язання по вищезазначеному кредитному договорі, укладеному в рамках генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1806 від 17.04.2007р. виконав в повному обсязі, що стверджується: заявою від 16.09.2011р. №141-11 про отримання кредиту, оригіналами меморіальних ордерів №17 від 19.09.2011р., №7 від 19.09.2011р., платіжними дорученнями №117 від 27.10.2011р., №161 від 28.11.2011р., №192 від 28.12.2011р., №195 від 30.12.2011р., №79 від 28.02.2012р., №120 від 28.03.2012р., №166 від 28.04.2012р., №206 від 29.05.2012р., №209 від 31.05.2012р., №248 від 27.06.2012р., №252 від 09.07.2012р., №255 від 16.07.2012р., №279 від 30.07.2012р., №307 від 28.08.2012р., №308 від 29.08.2012р., копіями платіжних доручень №62 від 19.09.2011р., зведеним кредитним меморіальним ордером №17 від 19.09.2011р., розпорядженням банку №7 від 19.09.2011р. про видачу кредитних коштів, розпорядженням банку №7 від 19.09.2011р. про договірне списання коштів, зведеним кредитним меморіальноим ордером №1 від 19.09.2011 р., зведеним кредитним меморіальним ордером № 3817608 від 19.09.2011р. (Т.1, а.с. 163-184).

Одержання ПП "Продінвестфонд" кредиту у визначеному за кредитним договором розмірі, використання коштів підприємством стверджуються долученими позивачем до матеріалів справи документами, зокрема, виписками про рух коштів на рахунках ПП "Продінвестфонд" за період з 19.09.2011 р. по 27.04.2014 р.

Однак, відповідач 1 свого зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконав в повному обсязі. Приватне підприємство "Продінвестфонд" вионав свої зобов'язання в сумі 806 655,09 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з 27.10.2011 р. до 29.08.2012 р. (Т.1, а.с. 166-184).

Позивач заявою вх. № 01-123/167/14 від 22.09.2014р. збільшив розмір позовних вимог з відповідачів солідарно до 19 698 275,12 грн., в т.ч. 15 084 473,89 грн. - заборгованості по кредиту за період з 16.09.2011р. по 27.04.2014 р. згідно кредитного договору № 010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р., 4 066 626,15 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 19.09.2011 р. по 11.09.2014 р. згідно п. 6.1. кредитної угоди, 359 681,41 грн.- пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті кредиту згідно п. 11.2. даної угоди за період з 28.10.2013 р. по 27.04.2014 р. та 187 493,67 грн.- пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті відсотків за користування кредитом згідно п. 11.2. даної угоди за період з 28.10.2013 р. по 27.04.2014 р. (Т.1, а.с. 112-113).

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори.

Пунктом 1 статті 628 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання.

Положення статей 525, 526 ЦК України визначають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1, 7 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 2 ст.345 ГК України визначає, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Частиною 1, 7 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

17.04.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (кредитор), в особі директора Волинської обласної дирекції Попова Валерія Васильовича та відповідачем 1 - Приватним підприємством "Продінвестфонд" (перший позичальник), в особі директора Стасюка Олександра Леонтійовича, відповідачем 2- Приватним підприємством "Волвест-М" (другий позичальник), в особі директора Корсака Івана Феодосійовича, було укладено генеральну кредитну угоду №010/08-11/1806 (із змінами та доповненнями, укладеними у вигляді додаткових угод, а саме: додаткові угоди №1 від 20.03.2008р., №01/08-03/1806/2, №01/09-01/1806/3 від 30.03.2010р., №01/09-01/1806/4 від 17.02.2011р., №01/42-0-1/1806/5 від 16.09.2011р. (а.с. 14-25).

16.09.2011р. в рамках генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р. між ПАТ "Райффайзен банк Аваль", що є правонаступником ВАТ "Райффайзен банк Аваль" (кредитор), в особі заступника директора з питань безпеки безпеки та правового захисту Волинської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" Куця Василя Івановича та в особі заступника директора з питань операційної діяльності Волинської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" Овчара Петра Васильовича та відповідачем 1-Приватним підприємством "Продінвестфонд" (позичальник), в особі директора Гаврилова Дмитра Юрійовича було укладено кредитний договір №010/42-0-1/1806-067 "Корпоративний Інвестиційний кредит Невідновлювальна кредитна лінія" до генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007 р. із змінами і доповненнями, укладеними у вигляді додаткової угоди №010/42-2/1806-067/1 від 24.04.2012 р. та графіку погашення заборгованості (Т.1, а.с. 26-36).

В п. 6.1. кредитного договору №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011 р. сторони встановили графік погашення заборгованості на загальну суму 15 894 128,98грн. до 16 квітня 2014р.

Однак, зобов'язання, передбачені кредитним договором по погашенню кредитної заборгованості, у встановлені строки, відповідачем 1 належним чином не виконані. Заборгованість ПП "Продінвестфонд" перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" згідно Генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р. та Кредитного договору №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. становить загальну суму 19 698 275,12грн. (15 084 473,89 грн. боргу по кредиту, 4 066 626,15 грн. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 359 681,41 грн. пені, нарахованої за прострочення погашення кредиту, та 187 493,67 грн. пені, нарахованої за прострочення сплати відсотків за користування кредитом).

Доказів про погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі відповідач 1 до суду не надав.

За приписами ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Частиною 1, 7 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах (ч. 3 ст. 346 ГК України).

Як передбачено ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Згідно п. 1.1. кредитного договору №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011 р., який укладений в рамках генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007 р., кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 15 894 128,98 грн. строком до 16.04.2014р. із сплатою 11,8% річних.

Додатковою угодою №010/42-2/1806-067/1 від 24.04.2012р. до кредитного договору №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. сторони договору за взаємним погодженням змінювали умови кредитування, зокрема, з 01.04.2012р. по 31.12.2012р. плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 10,8% річних, з 01.01.2013р. по 16.04.2014р. плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 12,6% річних.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про правомірність та обґрунтованість нарахованих відсотків в сумі 4 066 626,15грн., які підлягають стягненню із відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 доказів щодо сплати заборгованості по кредиту та по відсотках у встановлені строки суду в повному обсязі не надав, а, отже, мало місце прострочення виконання зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

В порядку ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст.549 ЦК України, ч. 1 ст. 230 ГК України та п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року N 14 (далі - Постанова) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За приписами ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Іншими словами, за період прострочення виконання грошового зобов'язання особа повинна сплатити пеню за кожен день прострочки у розмірі, що дорівнює розміру облікової ставки Національного банку України. Крім того, пеня нараховується за весь час прострочення, тобто з моменту, коли зобов'язання мало бути виконаним, і до моменту його фактичного виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 11.2 генеральної кредитної угоди №010/08-11/1806 від 17.04.2007р. та п. 14.4 кредитного договору №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011 р., за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладеними в рамках даної Генеральної кредитної угоди, позичальник сплачують Банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства, договору та обставини справи, судова колегія апеляційної інстанції, перевіривши розмір заявленої позивачем пені в сумі 359 681,41 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті кредиту та 187 493,67 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті відсотків за користування кредитом (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог № 01-123/167/14 від 22.09.2014 р. (Т.1, а.с.112-113), вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підлягає до стягнення. Окрім того, не погоджується із твердженням скаржника, що нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті кредиту відбулося за період, що перевищує шість місяців.

Належних обґрунтувань, які б спростовували висновки попередньої судової інстанції, скаржником не наведено.

16.09.2011 р. між ПАТ "Райффайзен банк Аваль", що є правонаступником ВАТ "Райффайзен банк Аваль" (кредитор), в особі заступника директора з питань безпеки безпеки та правового захисту Волинської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" Куця Василя Івановича та в особі заступника директора з питань операційної діяльності Волинської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" Овчара Петра Васильовича та Приватним підприємством "Волвест-М" (поручитель), в особі директора Гаврилова Дмитра Юрійовича було укладено Договір поруки № 12/42-0-1/153 (Т.1, а.с. 37-40).

За приписами статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником

Згідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 Постанови пленуму "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" № 1 від 24.11.2014 р. (далі - постанова) передбачено, що відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов'язання, яке може виникнути в майбутньому. З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем. За загальним правилом, волевиявлення боржника щодо укладення договору поруки не є обов'язковим, а відтак у силу статей 203, 215, 553 ЦК України відсутність згоди боржника не є підставою для визнання недійсним договору поруки, укладеного поручителем та кредитором боржника. Водночас господарським судам слід виходити з того, що з урахуванням

частини другої статті 556 та пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України наслідком виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, є заміна кредитора у зобов'язанні. Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.п. 4.1.2 п. 4.1 Постанови обсяг зобов'язань поручителя повинен бути визначений умовами договору поруки та узгоджений з умовами кредитного договору. Якщо у договорі поруки не визначено умови забезпечення зобов'язання (розмір і строк виконання зобов'язання, розмір процентів тощо), проте з умов договору можливо встановити, яке саме зобов'язання було або буде забезпечене порукою, чи в договорі поруки є посилання на договір, що регулює забезпечене зобов'язання з відповідними умовами, то у такому випадку відсутні підстави для визнання цього договору поруки недійсним.

Поряд з цим п.п. 4.1.3 п. 4.1 Постанови передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України). Якщо в договорі поруки передбачено субсидіарну відповідальність поручителя, то господарським судам необхідно виходити з того, що кредитор зобов'язаний спочатку пред'явити вимогу до боржника, а у разі незадоволення цієї вимоги боржником вправі вимагати виконання зобов'язання від поручителя. У розгляді справ за позовом кредитора до боржника та поручителя як солідарних боржників господарським судам слід враховувати, що відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Разом з тим, якщо кредитор подав позов до поручителя, то останній відповідно до абзацу першого частини першої статті 555 ЦК України зобов'язаний подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. У разі відсутності клопотання поручителя суд у порядку статті 27 ГПК за власною ініціативою вирішує питання про залучення до участі у справі боржника як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача.

Згідно п.п. 4.1.4 п. 4.1 Постанови особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частина третя статті 554 ЦК України). Ця норма не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною. Таким чином, порука кількох осіб може бути визначена як спільна у разі укладення договору поруки декількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише у такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Відповідно до ст. 554 ЦК у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За умовами зазначеного договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником (Приватним підприємством "Продінвестфонд") зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №010/08-11/1806 від 17.04.2007р. та Кредитного договору №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. в частині своєчасного повернення наданого кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, сплати сум пені, штрафів, передбачених Кредитними договорами, а також відшкодування витрат та збитків Кредитора, пов'язаних із неналежним виконанням ПП "Продінвестфонд" умов Кредитних договорів.

Поручитель відповідає за виконання Кредитних зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку та строки, визначені Кредитними договорами, несе при цьому солідарну відповідальність за виконання Кредитних зобов'язань Приватним підприємством "Продінвестфонд" (пункт 1.2 Договору поруки).

З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення солідарно з ПП «Продінвестфонд» та ПП «Волвест-М» заборгованості по кредиту, заборгованості по відсоткам, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті кредиту, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті відсотків за користування кредитом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення солідарно з Приватного підприємства "Продінвестфонд" та Приватного підприємства "Волвест-М" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 19 698 275,12 грн.: 15 084 473,89 грн. - заборгованості по кредиту, 4 066 626,15 грн.- заборгованості по відсоткам, 359 681,41 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті кредиту та 187 493,67 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 237, ст. 239, ч.1 ст. 244 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Як вірно встановив суд першої інстанції, довіреності осіб, які підписали кредитний договір №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011 р., містять визначений обсяг повноважень, в тому числі зазначеним особам надано право від імені банку укладати та підписувати договори про здійснення кредитних операцій.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що кредитний договір №010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011р. вчинено без порушень ч.2 ст. 203 ЦК України, оскільки цивільна дієздатність Банку визначається на підставі ст. 92 ЦК України, частиною 1 якою встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За наказом №1/10/К від 29.04.2010р., Гаврилов Д.Ю. приступив до виконання обов'язків директора ПП "Продінвестфонд". Статутом ПП "Продінвестфонд" в редакції від 19.05.2009 р. передбачено, що Вищим органом підприємства є його засновник, або призначений ним представник. Представником засновника може бути особа, повноваження якої підтверджені нотаріально засвідченим дорученням.

Пунктом 4.4. Статуту ПП "Продінвестфонд" передбачено, що Директор без доручення діє від імені Підприємства, представляє його інтереси в інших підприємствах, організаціях і державних органах, підписує від його імені угоди.

Відповідно до ст. 241 ЦК України перевищення представником повноважень тягне недійсність угоди виключно у випадку несхвалення правочину особою, яку він представляє, така угода може бути визнана недійсною за ч.І ст. 203 ЦК України у зв'язку з невідповідністю положенню ч.З ст. 92 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Так, крім прийняття засновником ПП "Продінвестфонд" рішень про отримання кредитних коштів в Банку, ним було вчинено й інші дії по схваленню даного правочину, зокрема, передано в іпотеку Банку нерухоме майно та здійснювалось погашення тіла кредиту і процентів.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що Гаврилов Д.Ю. мав повноваження на укладення кредитного договору № 010/42-0-1/1806-067 від 16.09.2011 р.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам діючого законодавства, що регулює дані правовідносини.

З урахуванням викладеного, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Волинської області від 10.11.2014 року по справі № 903/781/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача1 - Приватного підприємства "Продінвестфонд" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

3. Справу № 903/781/14 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.