Рішення

від 23.03.2023 по справі 927/133/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/133/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом: Приватного підприємства АВТОКОМ-СЕРВІС

вул. Інструментальна, 34, м. Чернігів, 14031; код ЄДРПОУ 35956320

до відповідача: Приватного підприємства СМОЛЯНКА-АГРО,

вул. Козлова, 25, с. Смолянка, Куликівський район, Чернігівської області, 16333,

код ЄДРПОУ 34739782

Предмет спору: про стягнення 182 938, 83 грн.

без повідомлення (виклику) сторін

Приватним підприємством АВТОКОМ-СЕРВІС подано позов до Приватного підприємства СМОЛЯНКА-АГРО про стягнення 182 938, 83 грн, з яких: 105 469,80 грн основного боргу, 45 463,90 грн пені, 3339,60 грн 3%річних, 28 665,53 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів № 68 від 01 липня 2015 року.

Ухвалою суду від 24.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1400055897745, №1400055897753.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою суду від 24.01.2023 відповідачу встановлено строк для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами на підтвердження своєї позиції, та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 02.02.2023, граничним строком на подання відзиву на позов у даній справі є 17.02.2023.

16.02.2023, у встановлений судом строк, відповідачем направлено до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач зазначає про те, що платіжними дорученнями №5292 від 09.12.2021 та №5351 від 20.12.2021 оплатив виставлений позивачем рахунок-фактуру №С-00001886 від 04.11.2021 на суму 87 208,80 грн, а також доплатив 42 933,84 грн по рахунку-фактурі №С-00001295 від 31.12.2021. На думку відповідача, позивач ввів в оману відповідача щодо суми коштів по ремонту транспортного засобу, фактично поставивши відповідача в залежність та необхідність оплатити позивачу суму робіт, яка не узгоджувалася сторонами.

Посилаючись на військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 і визнання Торгово-Промисловою палатою України даного факту форс мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), а також на те, що до середини літа 2022 року (відкриття зернового коридору) не проводилися операції по продажу зернових культур, а тому відповідач не мав можливості оплатити позивачу кошти за надані послуги. Згідно розрахунку позивача, основна сума боргу за надані послуги складає 105 469,80 грн, а сума штрафних санкцій 77 469,03 грн, що складає 73 відсотки від основної суми заборгованості, тобто штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Щодо витрат на правову допомогу понесених позивачем, то відповідач вважає, що позивачем не надано належного розрахунку наданих послуг адвокатським об`єднанням, сума є необґрунтованою та надмірною.

До відзиву на позовну заяву додано рахунок-фактуру №С-00001886 від 04.11.2021, платіжні інструкції № 5292 від 09.12.2021, №5351 від 20.12.2021, платіжне доручення №527 від 15.02.2023.

25.02.2023, у встановлений судом строк, позивачем направлено суду відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, зокрема, про відсутність посилань у позовній заяві на рахунок-фактуру №С-00001886 від 04.11.2021 на суму 87 208,80 грн. Додані відповідачем до відзиву на позовну заяву платіжні інструкції № 5202 від 09.12.2021 на суму 27 628,80 грн та № 5351 від 20.12.2021 на суму 60 000,00 грн не спростовують позовні вимоги позивача, оскільки в них вказано призначення платежу: «Послуги згідно рах. №с - 1902 рід 05.11.2021, №с - 1886 від 04.11.2021», у той час як позивачем у позовній заяви вказано рахунки-фактури № С-00001357 від 28.12.2021 та № С-00001295 від 31.12.2021. Додане до відзиву платіжне доручення №527 від 15.02.2023 про часткову оплату боргу за рахунком № С-00001295 від 31.12.2021 підтверджує визнання відповідачем суми заборгованості.

Щодо детального розрахунку виконаних адвокатським об`єднанням робіт, позивач зазначає, що в протоколі погодження договірної ціни детально розписані: - Найменування послуги; - Складові послуги; - Орієнтована кількість необхідного часу; - Вартість у грн.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством Приватним підприємством АВТОКОМ-СЕРВІС (Виконавець) та Приватним підприємством СМОЛЯНКА-АГРО (Замовник) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від 01.07.2015 № 68 (далі - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання протягом строку дії даного Договору надавати комплекс послуг з технічного обслуговування та ремонту (в подальшому послуги) транспортних засобів (в подальшому ТЗ) з встановленням запчастин і використанням супутніх товарів, необхідних при наданні вищевказаних послуг, на станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів (в подальшому СТО) за місцезнаходженням виконавця: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 34 (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору вартість наданих послуг та запчастин визначається на підставі тарифів та розцінок, встановлених Виконавцем за погодженням з Замовником.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що Замовник здійснює оплату наданих послуг Виконавцем шляхом перерахування грошових коштів у безготівковому порядку на поточний рахунок Виконавця, в строк 5 робочих днів на підставі виставленого Виконавцем рахунку. Замовником може бути здійснена оплата послуг Виконавця у готівковому порядку, шляхом внесення готівкових грошових коштів до каси Виконавця.

Відповідно до п.3.3. Договору Замовник зобов`язаний здійснити оплату:

- 100 % попередню оплату суми замовлених у Виконавця запасних частин для ремонту ТЗ (для надання Виконавцем послуг своєчасно та в повному об`ємі);

-залишку суми наданих послуг на підставі виставленого рахунку Виконавцем в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2016 (включно), а в частині взятих на себе зобов`язань, до повного їх виконання (п. 8.1 Договору).

У випадку якщо за 15 календарних днів до закінчення терміну дії Договору сторони не виявлять бажання припинити договірні взаємини, при відсутності у сторін взаємних претензій до виконання зобов`язань за Договором, дія Договору пролонгується на тих же умовах на один календарний рік (п.8.2. Договору).

На виконання умов договору, відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2021 № С-00003123 на суму 147 593,64 грн, від 28.12.2021 № С-00003036 на суму 810,00 грн, позивач надав відповідачу передбачені договором послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів на загальну суму 148 403,64 грн.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідачем підписані не були.

На підтвердження факту надання відповідачу послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів та відображення цієї операції в бухгалтерському обліку, позивачем надано податкові накладні №350 від 31.12.2021 та №279 від 28.12.2021, а також відповідь Головного управління ДПС у Чернігівській області №12/6/25-01-04-02-09 від 03.01.2023 на адвокатський запит №106/12 від 28.12.2022, згідно з якою ПП «Смолянка Агро» в розділі ІІ «податковий кредит» додатку 1 до податкової декларації з ПДВ, поданої за грудень 2021 року, відображено обсяг придбання на загальну суму 252 633,44 грн у ПП «АВТОКОМ-СЕРВІС», в тому числі за податковими накладними №350 від 31.12.2021 та №279 від 28.12.2021.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури № С-00001295 від 31.12.2021 року на суму 147 593,64 грн та № С-00001357 від 28.12.2021 на суму 810,00 грн.

Відповідачем була здійснена часткова оплата за послуги надані позивачем згідно рахунку-фактури № С-00001295 від 31.12.2021 на загальну суму 42 933,84 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 5579 від 23.02.2022 на суму 5 000,00 грн; № 5631 від 21.06.2022 на суму 10 000,00 грн; № 150 від 22.08.2022 на суму 10 000,00 грн; № 164 від 29.08.2022 на суму 5 000,00 грн; № 377 від 02.12.2022 на суму 12 933,84 грн.

Станом на дату подання позивачем позову до суду заборгованість відповідача за надані позивачем послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів становила 105 469,80 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо своєчасної та повної оплати послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Після відкриття провадження у даній справі відповідачем сплачено 80 000,00 грн заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням №527 від 15.02.2023.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від 01.07.2015 № 68 є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалами справи вбачається, що позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів на суму 148 403,64 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2021 № С-00003123 на суму 147 593,64 грн, від 28.12.2021 № С-00003036 на суму 810,00 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури № С-00001295 від 31.12.2021 року на суму 147 593,64 грн та № С-00001357 від 28.12.2021 на суму 810,00 грн.

Відповідачем була здійснена часткова оплата за послуги надані позивачем згідно рахунку № С-00001295 від 31.12.2021 на загальну суму 42 933,84 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 5579 від 23.02.2022 на суму 5 000,00 грн; № 5631 від 21.06.2022 на суму 10 000,00 грн; № 150 від 22.08.2022 на суму 10 000,00 грн; № 164 від 29.08.2022 на суму 5 000,00 грн; № 377 від 02.12.2022 на суму 12 933,84 грн.

Водночас, матеріалами справи, її фактичними обставинами встановлено, що після відкриття провадження у справі відповідачем на користь позивача в рахунок погашення основної заборгованості сплачено 80 000,00 грн, на підтвердження чого додано платіжне доручення №527 від 15.02.2023.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено на користь позивача основну заборгованість в розмірі 122 933,84 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів становить 25 469,80 грн.

З огляду на наведені обставини та представлені докази, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 25 469,80 грн основного боргу.

Щодо сплати відповідачем основного боргу в сумі 80 000,00 грн суд зазначає наступне.

Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Враховуючи, що предмет спору (стягнення в сумі 80 000,00 грн) припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 80 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3339,60 грн 3% річних за період з 24.02.2022 по 13.01.2023 та 28 665,53 грн інфляційних втрат за період з лютого 2022 року по грудень 2022 року.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків. Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши подані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати за надані позивачем послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 3339,60 грн 3% річних, 28 665,53 грн інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному розмірі.

За порушення умов Договору позивач також просить суд стягнути з відповідача 45 463,90 грн пені за період з 24.02.2022 по 13.01.2023.

Статтями 546, 549 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 5.1. Договору сторони визначили, що за за порушення строків оплати, передбачених розділом 3 даного Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню, що нараховується на несплачену суму, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки оплати, за кожен день прострочення оплати.

Сторонами у п. 3.2 Договору передбачено, що Замовник здійснює оплату наданих послуг Виконавцем шляхом перерахування грошових коштів у безготівковому порядку на поточний рахунок Виконавця, в строк 5 робочих днів на підставі виставленого Виконавцем рахунку.

Отже, виходячи із умов п.3.2. Договору, відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів у строк до 11.01.2022. Прострочка оплати виникла з 12.01.2022.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивачем при розрахунку пені не дотримано вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим невірно визначено період прострочки виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг.

За перерахунком суду, в межах заявлених позовних вимог, пеня, яка є обґрунтованою та підлягає задоволенню становить 15 335,52 грн за період з 24.02.2022 по 12.07.2022. В решті позовних вимог в частинні стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної оплати за надані позивачем послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, а тому дії відповідача щодо несвоєчасної та повної оплати отриманих послуг, є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються наведеними вище правовими нормами та матеріалами справи, відтак не приймаються судом до уваги.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за надані позивачем послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 25 469,80 грн основного боргу, 15 335,52 грн пені, 3339,60 грн 3% річних, 28 665,53 грн інфляційних втрат.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарський процесуальний кодекс України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу ретельно досліджені судом, проте є такими, що не спростовують наведених висновків суду.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (1); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (2).

За статтею 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За приписами частини 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частинами 3 - 6 статті 126 ГПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).

Виходячи з аналізу вказаних статей для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати критерії складності справи, обсяг наданих адвокатом послуг, кваліфікації і досвіду адвоката, ціну позову, керуватися принципами розумності та справедливості.

У позовній заяві позивач повідомив, що розмір витрат на правову допомогу становить 6000,00 грн.

На підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу позивач додав до матеріалів справи: договір про надання професійної правничої допомоги б/н від 19.12.2022, укладений між Приватним підприємством «АВТОКОМ-СЕРВІС» (Замовник) та Адвокатським об`єднанням «Міжнародний правовий захист» (Виконавець) в особі адвоката Вольфовського Сергія Олександровича; Протокол погодження договірної ціни від 19.12.2022 (Додаток №1 до Договору від 19.12.2022); акт б/н від 23.12.2022 приймання-передачі наданих послуг, платіжну інструкцію №4831 від 22.12.2022 на суму 6000,00 грн.

На підтвердження повноважень адвоката Вольфовського Сергія Олександровича позивач додав до матеріалів справи свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000413 від 20.07.2018 та ордер на надання правничої (правової) допомоги від 17.01.2023.

Згідно із п.1.1 договору від 19.12.2022 Виконавець надає Замовнику правничу допомогу, пов`язану з представництвом інтересів Замовника з питань вирішення спору, що виник між Приватним підприємством «СМОЛЯНКА-АГРО» та Приватним підприємством «АВТОКОМ- СЕРВІС».

Відповідно до п.2.1. Договору від 19.12.2022 Виконавець зобов`язується використати, відповідно до умов даного Договору, всі передбачені чинним законодавством можливості для вирішення судового спору на користь Замовника.

Юридичні послуга, що надаються у межах цього Договору:

-надання консультацій щодо подання Замовником позовної заяви про стягнення заборгованості;

- підготовка та підписання позовної заяви та необхідних процесуальних документів;

-представництво інтересів Замовника в суді першої інстанції.

У п. 3.1. Договору від 19.12.2022 сторони погодили, що за послуги, передбачені цим Договором, Замовником здійснюється оплата у розмірі 6000,00 грн у строк, що не перевищує 5 (п`яти) календарних днів з дати підписання даного Договору.

Сторонами складається та підписується протокол погодження договірної ціни (Додаток №1 до Договору), який є невід`ємною частиною цього Договору (п.3.2. Договору від 19.12.2022).

Про надання послуг за цим Договором сторонами підписується акт прийняття передачі наданих послуг (п.3.3. Договору від 19.12.2022).

Згідно з Протоколом погодження договірно ціни від 19.12.2022 сторонами досягнуто згоди щодо ціни Договору, яка становить 6 000,00 грн,

Сторони дійшли згоди, що розрахункова вартість однієї години надання послуг за Договором становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати, згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16.04.2021 № 99, а саме 2684,00 грн. (прож. мін. станом на 19.12.2022)*50%=1342,00 грн. (п.2 Протоколу погодження договірно ціни від 19.12.2022).

Відповідно до п.3 Протоколу погодження договірно ціни від 19.12.2022:

Найменування послуги Складові послуги Орієнтована к-ть Вартість, грн

необхідного часу

Надання консультацій щодо Опрацювання наданої 1 год. 1342,00

подання Замовником позовної Замовником документації

заяви про стягнення заборг-сті.Проведення консультування

Замовника в усному порядку 1 год. 1342,00

Підготовка та подача позовної Складання тексту позовної 2,5 год 3355,00

заяви заяви

Всього: 4,5 год. 6039,00

23.12.2022 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг, згідно з яким Виконавець з 19 грудня 2022 року по 23 грудня 2022 року надав Замовнику правничу допомогу відповідно до Договору про надання професійної правничої допомоги № б/н від 19 грудня 2022 року та Додатку №1 до Договору, а Замовник прийняв надану правничу допомогу.

Вартість послуг за період, вказаний в п.1 цього Акту, становить 6000,00 грн.

Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг Замовник до Виконавця немає.

Платіжною інструкцією № 4831 від 22.12.2022 позивач сплатив Адвокатському об`єднанню 6000,00 грн адвокатських послуг згідно договору про надання правової допомоги б/н від 19.12.2022.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належним чином надання Адвокатським об`єднанням «Міжнародний правовий захист» (Виконавець) в особі адвоката Вольфовського Сергія Олександровича правничої (правової) допомоги позивачу в розмірі 6000,00 грн при розгляді справи № 927/133/23.

Відповідно до ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява N 19336/04, п. 269) вказав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Господарський суд, беручи до уваги ступінь складності справи, характер та обсяг наданих адвокатом послуг, та керуючись частиною 4 статті 129 ГПК України, вирішив покласти на останнього відшкодування документально підтверджених витрат позивача на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 5 000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

З огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, на відповідача покладаються судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1092,16 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Закрити провадження у справі в частині стягнення 80 000,00 грн основного боргу.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Приватного підприємства СМОЛЯНКА-АГРО (вул. Козлова, 25, с. Смолянка, Куликівський район, Чернігівської області, 16333; код ЄДРПОУ 34739782) на користь Приватного підприємства АВТОКОМ-СЕРВІС (вул. Інструментальна, 34, м. Чернігів, 14031; код ЄДРПОУ 35956320) 25 469,80 грн основного боргу, 15 335,52 грн пені, 3339,60 грн 3% річних, 28 665,53 грн інфляційних втрат, 1092,16 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4.В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор