Постанова

від 14.03.2023 по справі 909/221/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 909/221/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Краюшкіна О. С. (адвокат),

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - не з`явилися,

відповідача-3 - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 (суддя Орищин Г. В. - головуюча, Галушко Н. А., Желік М. Б.) у справі

за позовом Фермерського господарства "Агростаніслав"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат", 2) Богородчанської селищної ради, 3) Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У квітні 2022 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Фермерське господарство "Агростаніслав" (далі - ФГ "Агростаніслав") з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат" (далі - ТОВ "Зірка Карпат"), Богородчанської селищної ради та Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про:

- визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру від 20.02.2019 № 40 "Про проведення електронних земельних торгів";

- визнання недійсним протоколу земельних торгів від 01.04.2019 № 1566;

- визнання недійсним протоколу земельних торгів від 01.04.2019 № 1567;

- визнання недійсним договору оренди землі від 01.04.2019 (кадастровий номер 26200488400:03:002:0005, площа 20,9566 га), укладеного між ГУ Держгеокадастру та ТОВ "Зірка Карпат";

- визнання недійсним договору оренди землі від 01.04.2019 (кадастровий номер 2620488400:03:002:0001, площа 9,9919 га), укладеного між ГУ Держгеокадастру та ТОВ "Зірка Карпат";

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за ТОВ "Зірка Карпат" права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 26200488400:03:002:0005, площа 20,9566 га (дата державної реєстрації права 13.04.2019, номер запису 31199893);

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за ТОВ "Зірка Карпат" права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2620488400:03:002:0001, площа 9,9919 га (дата державної реєстрації права 13.04.2019, номер запису 31199590).

2. Позов обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка загальною площею 32,0 га була передана у 1999 році для ведення фермерського господарства одному із засновників позивача у постійне користування, що підтверджується актом на право постійного користування земельною ділянкою, однак ГУ Держгеокадастру без достатніх правових підстав у 2019 році прийняло рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки ТОВ "Зірка Карпат", яке в подальшому зареєструвало за собою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди. Позивач зазначає про відсутність доказів щодо припинення права користування позивача спірною земельною ділянкою, водночас наголошує на тому, що оспорювані рішення ГУ Держгеокадастру прийняті всупереч вимогам земельного законодавства, а тому останній втрутився у право позивача на мирне володіння своїм майном, порушивши статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є підставою для визнання недійсними договорів оренди та скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.07.2022 (суддя Михайлишин В. В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на те, що:

1) обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання недійсними оспорюваних правочинів та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження зазначеним майном, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту;

2) враховуючи відмову суду у задоволенні позовних вимог у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту своїх прав, позовна давність не застосовується.

4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 рішення суду першої інстанції скасоване та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Постанову мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов висновку, що з моменту державної реєстрації створення позивача як юридичної особи - 23.12.2015, право постійного користування земельною ділянкою площею 32, 00 га (урочище "Хиб") набуло саме ФГ "Агростаніслав". Разом з тим реєстрація оспорюваних договорів оренди землі від 01.04.2019 порушує права та законні інтереси позивача як постійного землекористувача земельною ділянкою площею 32,00 га (урочище "Хиб"). Отже, реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прав оренди землі, які виникли на підставі договорів оренди землі від 01.04.2019, не відповідає вимогам закону. Обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права. Строк позовної давності визнано не пропущеним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі ТОВ "Зірка Карпат" просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.07.2022 у справі № 909/221/22 залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не врахував висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, а саме не застосував закон, який підлягав застосуванню - статтю 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), також наголошує, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, а належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав.

Скаржник також зазначив підставу для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України - відсутність висновку Верховного Суду щодо:

1) можливості передачі до складу земель фермерського господарства земель, що належать засновникам-членам фермерського господарства на праві постійного користування земельними ділянками, всупереч нормам чинного законодавства, а також самого статуту фермерського господарства;

2) можливості визнання недійсними договорів оренди землі на земельні ділянки без дослідження судами доказів, які підтверджують, що земельні ділянки, передані в оренду, є саме земельними ділянками, які були надані в постійне користування;

3) можливості визнання недійсними договорів оренди землі на земельні ділянки, які були набуті добросовісним набувачем.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшло.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2023 (колегія суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, Багай Н. О., Суховий В. Г.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Зірка Карпат" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у справі № 909/221/22 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 14.03.2023.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.03.2023 № 29.2-02/630 у зв`язку з перебуванням судді Сухового В. Г. на лікарняному призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 909/221/22.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2023 справу № 909/221/22 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, Дроботова Т. Б., Багай Н. О.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. Відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 19.01.2001 серії № ІФ-01-28-4/000050, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 50, ОСОБА_1 було надано у постійне користування землю площею 32, 00 га (урочище "Хиб"), яка надана для ведення селянського (фермерського) господарства.

10. Згідно з протоколом від 22.12.2015 № 1 установчих зборів засновників ФГ "Агростаніслав" було прийнято рішення, зокрема, про заснування ФГ "Агростаніслав", обрано головою фермерського господарства ОСОБА_2 та затверджено статут ФГ "Агростаніслав" (далі - статут), за змістом якого:

- ФГ "Агростаніслав" (Господарство) створене та діє відповідно до Законів України "Про фермерське господарство", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві", "Про власність", Цивільного і Господарського кодексів України, законодавства про землю та інших законодавчих актів України (пункт 1.1);

- засновниками Господарства є: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 . Головою Господарства є ОСОБА_2 (пункт 1.2);

- Господарство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації (пункт 3.2);

- для забезпечення мети своєї діяльності Господарство має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов`язки, бути позивачем, відповідачем в суді, арбітражному суді (пункт 3.3);

- на ім`я голови Господарства відповідно до законодавства України видаються документи, що засвідчують право власності або користування землею (пункт 3.4);

- майно, активи Господарства, частки в майні створених ним підприємств, організацій, а також майно, що передане йому у користування і знаходиться на території України, не підлягає націоналізації, конфіскації чи іншому вилученню, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України (пункт 3.9);

- у разі продажу майна Господарства і передачі земельної ділянки, що перебуває в користуванні, в тому числі на умовах оренди, іншому громадянину, підприємству, організації, рішенням місцевої Ради, Господарство має право на отримання від них повної компенсації всіх витрат на вирощування врожаю, а також витрат на поліпшення якості землі за час користування земельною ділянкою відповідно до підвищення кадастрової оцінки (пункт 3.11);

- до складу майна Господарства можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами Господарства до його статутного капіталу (пункт 4.1);

- землі Господарства складаються із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності Господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам Господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується Господарством на умовах оренди (пункт 5.1);

- діяльність Господарства припиняється у разі: а) реорганізації Господарства; б) ліквідації Господарства; в) визнання Господарства неплатоспроможним (банкрутом); г) якщо не залишається жодного члена Господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства (пункт 12.1).

11. 23.12.2015 ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи".

12. Для проведення державної реєстрації новоутвореної юридичної особи ФГ "Агростаніслав" надало державному реєстратору документи згідно з описом, серед яких, зокрема, копія Державного акта на право постійного користування землею від 19.01.2001 № ІФ-01-28-4/000050 ОСОБА_1 площею 32, 00 га (урочище "Хиб").

13. Згідно із записом в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи від 23.12.2015, номер запису: 11041020000000880, зареєстровано юридичну особу - ФГ "Агростаніслав"; ідентифікаційний код юридичної особи: 40193553.

14. 12.03.2018 ОСОБА_1 померла, про що свідчить видане виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області свідоцтво про смерть від 13.03.2018, серія НОМЕР_1 .

15. 13.08.2021 ФГ "Агростаніслав" звернулося до приватного нотаріуса Максьом Г. І. як державного реєстратора речових прав у зв`язку з наміром здійснити заходи щодо державної реєстрації своїх прав постійного користування на спірну земельну ділянку. Однак внаслідок звернення позивачу стало відомо, що 13.04.2019 на земельні ділянки, кадастрові номери 2620488400:03:002:0001 площею 9, 9919 га, 2620488400:03:002:0005 площею 20, 9566 га, було зареєстровано право оренди земельної ділянки за ТОВ "Зірка Карпат", що підтверджується отриманою інформацією із Державного земельного кадастру від 13.08.2021.

16. 01.04.2019 ГУ Держгеокадастру та ТОВ "Зірка Карпат" було укладено договір оренди землі, відповідно до пунктів 1.1, 3.1 якого орендодавець (ГУ Держгеокадастру) на підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 20.02.2019 № 40 "Про проведення електронних земельних торгів", протоколу земельних торгів від 01.04.2019 № 1567 передає, а орендар (ТОВ "Зірка Карпат") приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 20, 9566 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01.), кадастровий номер 2620488400:03:002:0005, розташовану за межами населеного пункту с. Саджави Саджавської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області. Договір укладено на 7 (сім) років, тобто до 01.04.2026.

17. 01.04.2019 ГУ Держгеокадастру та ТОВ "Зірка Карпат" було укладено договір оренди землі, відповідно до пунктів 1.1, 3.1 якого орендодавець (ГУ Держгеокадастру) на підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 20.02.2019 № 40 "Про проведення електронних земельних торгів", протоколу земельних торгів від 01.04.2019 № 1566 передає, а орендар (ТОВ "Зірка Карпат") приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 9, 9919 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01.), кадастровий номер 2620488400:03:002:0001, розташовану за межами населеного пункту с. Саджави Саджавської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області. Договір укладено на 7 (сім) років, тобто до 01.04.2026.

18. 12.11.2021 Відділ Держгеокадастру у селищі Богородчани листом № 0-9-0.21-313/101-21 повідомив позивача про таке:

- відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка, кадастровий номер 2620488400:03:002:0001, площею 9, 9919 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Саджавської сільської ради, урочище "На хибу", контур 295 а, зареєстрована на підставі Технічної документації із землеустрою після проведення робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту с. Саджави, Саджавської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області 25.11.2013;

- відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка, кадастровий номер 2620488400:03:002:0005, площею 20, 9566 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Саджавської сільської ради, урочище "На хибу", контур 295 а(2), зареєстрована на підставі технічної документації із землеустрою після проведення робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту с. Саджави, Саджавської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області 01.12.2013;

- наказом ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківської області від 08.12.2020 № 38-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" зазначені земельні ділянки було передано Богородчанській селищній раді у комунальну власність.

19. Зі змісту акта обстеження земельних ділянок Богородчанської селищної ради від 06.07.2022 убачається, що земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту с. Саджави Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2620488400:03:002:0001, площею 9,9919 га і кадастровий номер 2620488400:03:002:0005, площею 20,9566 га, є земельними ділянками, які було передано в постійне користування гр. ОСОБА_1 .

Позиція Верховного Суду

20. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

22. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не врахував висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

23. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

24. При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

25. Предметом спору у даній справі є визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок (урочище "Хиб"): 2620488400:03:002:0001 (площа 9,9919 га) та 2620488400:03:002:0005 (площа 20,9566 га).

26. Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не застосував статтю 387 ЦК України, яка підлягала застосуванню, вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, а належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав.

27. У справі № 925/642/19 предметом спору було визнання незаконним та скасування рішення міської ради про затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у власність та у користування, оскільки, на думку позивача, спірна земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах Родниківської сільської ради та належить до комунальної власності територіальної громади села Родниківки, тому відповідач не мав права передавати її в оренду третій особі. Позовні вимоги заявлено позивачем, у тому числі, з підстав порушення відповідачем меж адміністративно-територіальної одиниці - села Родниківки та виділення ним спірної земельної ділянки серед інших земельних ділянок одного земельного масиву як земельної ділянки, що знаходиться у межах міста Умані. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.02.2021 у цій справі зазначила, що задоволення позовних вимог Родниківської сільської ради про визнання незаконним та скасування спірного рішення Уманської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки третій особі, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження ним зазначеним майном, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

У справі № 183/1617/16 за позовом в. о. керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, фізичної особи, про визнання неправомірним і скасування рішення, визнання недійсним державного акта та витребування земельної ділянки, на відміну від справи, яка розглядається, спір виник у зв`язку з наявністю/відсутністю підстав для витребування на користь обласної державної адміністрації земельної ділянки.

Викладене свідчить, що наведені скаржником постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 щодо способу захисту порушеного права та його ефективності, ні за змістовим, ні за суб`єктним і об`єктним критеріями не відповідають критеріям "подібності правовідносин", наведених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

28. Суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що задоволення позовних вимог у справі, яка розглядається (№ 904/1868/19), призведе до поновлення прав позивача та є ефективним способом захисту права позивача і не потребуватиме додаткових засобів захисту, оскільки у ТОВ "Зірка Карпат" припиняться правові підстави користування земельними ділянками (у разі задоволення позовних вимог про визнання недійсними правочинів, на підставі яких ним отримано такі права) та буде вилучено із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію прав користування земельними ділянками.

Отже, такий спосіб захисту порушеного права є ефективним, оскільки призведе до потрібного результату, тобто матиме найбільший ефект щодо відновлення відповідних прав, свобод та інтересів настільки, наскільки це можливо, а також відповідатиме принципу процесуальної економії, тобто позбавить необхідності звертатися до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з моменту державної реєстрації створення позивача як юридичної особи - 23.12.2015, право постійного користування земельною ділянкою площею 32, 00 га (урочище "Хиб") набуло саме ФГ "Агростаніслав".

У разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством, до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення селянського (фермерського) господарства і подальшої державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 (провадження № 12-205гс19).

Разом з тим реєстрація оспорюваних договорів оренди землі від 01.04.2019 порушує права та законні інтереси позивача як постійного землекористувача земельною ділянкою площею 32,00 га (урочище "Хиб").

30. Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка на момент звернення позивача до суду з даним позовом перебувала у фактичному користуванні ФГ "Агростаніслав", що підтверджується, зокрема, фактом звернення 27.05.2022 ТОВ "Зірка Карпат" до Богородчанського відділу поліції із заявою про вчинення уповноваженими особами ФГ "Агростаніслав" кримінального правопорушення, передбаченого статтею 197-1 Кримінального кодексу України (самовільне захоплення земельної ділянки).

31. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що, враховуючи відсутність будь-яких доказів про існування рішень за наслідками добровільної відмови позивача (заяв, згоди) від права користування земельною ділянкою та/або про вилучення земельної ділянки, прийнятих уповноваженими органами у встановленому законом порядку, наказ ГУ Держгеокадастру від 20.02.2019 № 40 "Про проведення електронних земельних торгів" та в подальшому оформлені протоколи земельних торгів від 01.04.2019 № 1566, № 1567, а також договори оренди землі від 01.04.2019 суперечать актам цивільного законодавства, порушують права та інтереси позивача як землекористувача спірної земельної ділянки, а тому є незаконними і підлягають скасуванню, а також реєстрація (у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) прав оренди землі, які виникли на підставі договорів оренди землі від 01.04.2019, не відповідає вимогам закону.

32. Таким чином, доводи скаржника про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій відповідних висновків, наведених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, не отримали підтвердження під час касаційного провадження.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

33. Так, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

34. Проте Верховний Суд вважає необґрунтованою наведену позивачем підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки: 1) ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору; 2) у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/800/19).

35. Водночас, посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України щодо необхідності формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (можливості передачі до складу земель фермерського господарства земель, що належать засновникам-членам фермерського господарства на праві постійного користування земельними ділянками, всупереч нормам чинного законодавства, а також самого статуту фермерського господарства; можливості визнання недійсними договорів оренди землі на земельні ділянки без дослідження судами доказів, які підтверджують, що земельні ділянки, передані в оренду, є саме земельними ділянками, які були надані в постійне користування; можливості визнання недійсними договорів оренди землі на земельні ділянки, які були набуті добросовісним набувачем), скаржник не наводить аргументованого обґрунтування необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права в контексті спірних правовідносин з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, здійсненої ними оцінки наявних у справі доказів.

36. При цьому у цій частині касаційної скарги скаржник взагалі не зазначив жодних конкретних норм права, щодо яких необхідним є формування висновку Верховного Суду, не конкретизував (з посиланням на особливості фактичних обставин справи) змісту правовідносин, в яких висновок щодо застосування цих норм відсутній, яким чином ці норми мають бути застосовані до спірних правовідносин, не обґрунтував необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування цих норм для правильного вирішення спору у подібних правовідносинах. Касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи, доводи скаржника зводяться до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

37. Наведене свідчить про непідтвердження ТОВ "Зірка Карпат" підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, та, як наслідок, виключає скасування оскаржуваної постанови з цієї підстави.

Висновки Верховного Суду

38. Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 300 цього Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

39. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

40. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування останнім норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Зірка Карпат" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат

41. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат" залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у справі № 909/221/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай