Ухвала

від 23.03.2023 по справі 484/735/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 березня 2023 року

м. Київ

справа № 484/735/20

провадження № 61-3382ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Голубенко Роман Сергійович, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «МТД» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з виплати орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до фермерського господарства «МТД» (далі - ФГ «МТД») про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з виплати орендної плати.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області

від 13 жовтня 2022 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 24 жовтня 2022 року, позов задоволено частково, розірвано договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_2 та ФГ «МТД», зареєстрований державним реєстратором Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області Потеряйком О. О. 25 грудня 2014 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18413961 від 27 грудня 2014 року; стягнуто з ФГ «МТД» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 4825485700:01:000:0029 згідно договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 грудня 2014 року (номер запису інше речове право 8282765) за

2015-2019 роки в сумі 30 120,20 грн; стягнуто з ФГ «МТД» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1 681,60 грн, витрати за проведення посмертної судово-почеркознавчої експертизи

№СЕ-19/115-21/8975-ПЧ від 29 липня 2021 року в розмірі 2 250,24 грн.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу ФГ «МТД» задоволено частково, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2022 року в частині задоволених вимог про розірвання договору оренди землі скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовлено, рішення суду в частині задоволених вимог про стягнення заборгованості з виплати орендної плати та розподілу судового збору змінено, стягнуто з ФГ «МТД» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди у розмірі 3 554,10 грн та 99,20 грн витрат по сплаті судового збору, рішення суду в частині стягнення витрат за проведення судової експертизи залишити без змін.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ «МТД» 1 582,38 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

06 березня 2023 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Голубенко Р. С. подав касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року (повний текст складено 03 лютого 2023 року) у цивільній справі № 484/735/20, в якій просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії»).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За змістом пунктів 1, 8 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, а у позовах про розірвання договору найму (оренди) ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Ціна позову у справі № 484/735/20, обчислена за правилами пунктів 1, 8 частини першої статті 176 ЦПК України, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на

01 січня 2023 року (2 684 грн х 100 = 268 400 грн).

Отже розглядувана справа є малозначною в силу закону.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Сама по собі незгода із встановленими судом обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, належність справи до категорії малозначних була передбачуваною, а наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судом не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Голубенко Роман Сергійович, на постанову Миколаївського апеляційного суду

від 02 лютого 2023 року в цивільній справі № 484/735/20.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження та додані до скарги матеріали направити особам, які подали касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта