Ухвала

від 22.03.2023 по справі 572/555/22

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 572/555/22 Провадження №11-кп/802/177/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 240 -1 КК України Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 42020180000000112 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 01 листопада 2022 року,

В С Т А Н О В И В

Вищезгаданою ухвалою суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні ЄРДР № 42020180000000112 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України повернуто прокурору Спеціалізованої екологічної прокуратури Рівненської обласної прокуратури.

Таке своє рішення суд мотивував тим, що відповідно до змісту обвинувального акту обвинувачення сформульовано за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України, а правову кваліфікацію дій останнього зазначено за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 та за ч. 1 ст. 240-1 КК України. Тобто чітко не визначено, що у зазначеному випадку має місце: повторність чи сукупність злочинів. Відтак, обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 конкретного формулювання обвинувачення не містить. Усупереч вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, у ньому також міститься інформація щодо іншої особи ОСОБА_9 , який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_8 та надавав останньому певні вказівки щодо вчинення інкримінованого останньому діяння.

Не погодившись із таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій вказує на його незаконність та необґрунтованість через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що питання неконкретності пред`явленого обвинувачення під час підготовчого судового засідання не розглядається, оскільки суд, на даній стадії судового розгляду, не вправі надавати оцінку доказам та вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Інкримінований обвинуваченому ОСОБА_8 злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України є продовжуваним, складається із тотожних дінь, об`єднаних єдиним умислом. Тоді як ОСОБА_9 є фігурантом іншого кримінального провадження по факту незаконного придбання та зберігання бурштину у значних розмірах, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, яке було виділено з основного кримінального провадження та скеровано з обвинувальним актом до суду. Окрім того, в порушення вимог ст. 376 КПК України, судове рішення не було проголошено після виходу з нарадчої кімнати, не роз`яснено його зміст, порядок і строк оскарження. У зв`язку із цим, просить ухвалу суду від 01 листопада 2022 року, якою обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні повернуто прокурору скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваної ухвали суду, основні доводи апеляційної скарги, прокурора та захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Положеннями ст. 291 КПК України визначено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акту та його додатків. Повернення обвинувального акту прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим зазначених вимог процесуального закону.

Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, поряд з іншими відомостями, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення передбачає посилання на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Тоді як формулювання обвинувачення повинно складатись з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, наслідки та інші дані, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

Змістом обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_8 убачається, що у ньому міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення за: ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України, а саме: перевезення та передача бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами за попередньою змовою групою осіб та за ч. 1 ст. 240-1 КК України, а саме: зберігання бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, а також формулювання обвинувачення лише за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України.

Тобто, у зазначеному випадку, має місце невідповідність правової кваліфікації формулюванню обвинувачення, і як вважає суд, така невідповідність є перешкодою у призначенні справи до судового розгляду та відповідно розгляду її по суті.

Однак, із таким висновком суду, не можна погодитись, з огляду на таке.

Формулювання обвинуваченнята правовакваліфікація кримінальногоправопорушення викладаютьсяв обвинувальномуакті втакому виді,як цевважає заправильне прокурор.Питання проузгодженість викладенняв обвинувальномуакті фактичнихобставин справиз формулюваннямобвинувачення таправовою кваліфікацієюкримінального правопорушення,як іконкретизація правовоїкваліфікації правопорушення,не можутьбути предметомрозгляду упідготовчому судовомузасіданні,оскільки націй стадіїсудового провадженнясуд невправі вдаватисядо оцінкивказаних обставин.

Окрім того, на переконання апеляційного суду, наведені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України фактичні дані, у своїй сукупності, дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, вчинення якого ставиться останньому у провину що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення із юридичною формулою обвинувачення, про що слушно вказує у поданій ним апеляційній скарзі прокурор.

На стадії підготовчого судового засідання суд лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи суті обвинувачення, а тому не вправі пропонувати прокурору зазначати в обвинувальному акті інші обставини чи події або викладати їх у інший спосіб.

Це, зокрема, стосується і вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим у співучасті із ОСОБА_9 (матеріали досудового розслідування щодо якого виділено в окреме провадження). У цій частині обвинувачення викладене органом досудового розслідування у такий спосіб, який він вважав доцільним та правильним.

Також судом першої інстанції не врахований і той факт, що у відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а згідно до вимог статей 338-340 КПК України в судовому засіданні прокурор може змінити обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, а суд, вийти за межі висунутого обвинувачення в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України).

Відтак, зазначені судом обставини є суто формальними підставами для повернення обвинувального акту, оскільки не позбавляють суд першої інстанції можливості призначити матеріали даного провадження до судового розгляду, а тому висновок суду про повернення обвинувального акту є передчасним та помилковим.

Викладені обставини свідчать про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З огляду на встановлені в ходіапеляційного розгляду обставини, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першоїінстанції для виконання вимог ст. ст. 314-317 КПК України.

Доводи прокурора щодо не проголошення судового рішення після виходу судді до нарадчої кімнати, при перевірці їх апеляційним судом, не підтвердились.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 01 листопада 2022 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 42020180000000112 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді: