Ухвала

від 22.03.2023 по справі 160/5252/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 березня 2023 року Справа № 160/5252/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045550006611 від 22.07.2022 про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 та виплатити різницю між нарахованою та отриманою пенсією за віком згідно з наданим у додатках до позовної заяви розрахунком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2023, починаючи з дати подачі заяви про призначення пенсії за віком - з 16.03.2020 і до фактичного виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на такі обставини.

Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з положеннями пункту 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.

Зміст позовних вимог ОСОБА_1 не конкретизовано. Позивач у позовній заяві просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати йому пенсію та виплатити різницю між нарахованою та отриманою пенсією за віком згідно з наданим у додатках до позовної заяви розрахунком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому позивач не зазначає у позовній заяві на підставі яких саме положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» він просить зобов`язати відповідача провести перерахунок його пенсії, тобто не конкретизує підставу проведення такого перерахунку.

Щодо вимоги про проведення перерахунку пенсії згідно з наданим у додатках до позовної заяви розрахунком суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини першої статті 160 КАС України свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування позивач викладає саме у позовній заяві.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про незгоду з рішенням про відмову у перерахунку пенсії, викладену у листі від 25.11.2022.

До позовної заяви додано копію листа департаменту пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України № 30196-31623/А-03/8-2800/22 від 25.11.2022, яким надано відповідь на звернення позивача від 21.10.2022, та з якого не вбачається відмови у перерахунку пенсії позивача.

Суд зазначає, що позовна заява не містить позовних вимог до Пенсійного фонду України.

За таких обставин зміст позовних вимог не узгоджується з обставинами, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, та доданими до позовної заяви доказами.

Крім того, відповідно до положень ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Відповідно до вимог пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку, тому кожний аркуш поданої в копії документу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст. 94 КАС України та Вимогам до оформлення документів ДСТУ 4163:2020.

Проте позивачем не дотримано вищевказаних вимог усі додані до позовної заяви в копіях документи не містять відміток про їх засвідчення, оформлених відповідно до вищенаведених вимог.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач вказує, що із заявою про перерахунок пенсії він звернувся 21.10.2022 до Пенсійного фонду України. Про рішення про відмову у перерахунку пенсії, викладену у листі № 2964/03.05-17 від 25.11.2022, дізнався після отримання зазначеного листа.

Проте предметом оскарження у даній справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045550006611 від 22.07.2022 про перерахунок пенсії позивача.

Копію листа № 2964/03.05-17 від 25.11.2022 до позовної заяви позивачем не додано.

ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначив, коли він дізнався про порушення своїх прав відповідачем внаслідок прийняття оскаржуваного рішення і не додав до позовної заяви доказів на підтвердження цієї обставини. У зв`язку з цим немає можливості встановити дотримання позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання до суду:

- виправленої позовної заяви, в якій викласти свої вимоги щодо предмета спору згідно із ст. 5, п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України та їх обґрунтування у відповідності до положень закону та із урахуванням висновків суду, із зазначенням і поданням доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- копії виправленої позовної заяви для відповідача;

- належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви, або засвідчення позивачем у приміщенні суду доданих до позовної заяви копій документів.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Рянська