Ухвала

від 22.03.2023 по справі 240/3945/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 березня 2023 року м. Житомир справа №240/3945/23

категорія 112030500

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати дії Держави протиправними;

- зобов`язати Державу в особі Головного управління Державної казначейської служби у Житомирській області відшкодувати моральну і матеріальну шкоду, інфляційні втрати, виплативши йому 52528,28 гривень;

- стягнути з Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби у Житомирській області шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на його користь матеріальну шкоду у вигляді невиплаченої своєчасно щорічної разової грошової допомоги у розмірі 29546,00 грн, заподіяної прийняттям неконституційного правового акту, інфляційних витрат за період з 01.01.2014 по 01.01.2023 на суму 7982,28 грн, моральної шкоди на суму 15000, 00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 5 статті 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що підставою його звернення до суду є стягнення з держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області матеріальної та моральної шкоди, яка на переконання позивача була завдана йому у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України неконституційних нормативно-правових актів, внаслідок чого починаючи з 2014 року він щорічно отримував разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Таким чином, предметом спірних правовідносин фактично є відшкодування ОСОБА_1 матеріальної шкоди, заподіяної йому прийняттям Кабінетом Міністрів України неконституційних нормативно-правових актів.

Відтак, із зазначеного в позовній заяві вбачається, що шкоду позивачу було завдано діями Кабінету Міністрів України - прийняттям ним неконституційних нормативно-правових актів. Водночас відповідачем у поданій позовній заяві ОСОБА_1 зазначив державу Україну в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, не обґрунтовуючи при цьому, які протиправні рішення/дії/ чи бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області призвели до заподіяння йому матеріальної та моральної шкоди.

Крім того, за визначенням, наведеним у пункті 8 частини першої статті 4 КАС України, відповідачем є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За визначенням наведеним у пункті 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, норми КАС України передбачають, що відповідачем за позовною заявою, поданою в порядку адміністративного судочинства має бути конкретний суб`єкт владних повноважень.

Можливості подачі позову до держави України норми КАС України не передбачають, адже функції держави виконують конкретні державні органи (суб`єкти владних повноважень), до який і заявляються позовні вимоги щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, що спричинили порушень прав позивача.

Відтак, зазначення ОСОБА_1 в якості відповідача за поданим позовом - "держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області" не узгоджується з положенням КАС України.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що питання про відшкодування шкоди, в тому числі стягнення матеріальної шкоди, завданої рішенням суб`єкта владних повноважень, розглядає адміністративний суд, якщо вимога про це заявлена одночасно з вимогою про протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які заподіяли таку шкоду.

За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви ОСОБА_1 суд встановив, що в прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії держави України. Однак, не конкретизує при цьому, які саме дії протиправні дії порушують його права та оскаржуються ним в поданій до суду позовній заяві.

Вказане свідчить про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не відповідають вимогам частини 1 статті 5 КАС України.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити, який суб`єкт владних повноважень є відповідачем за поданим позовом, а також привести заявлені позовні вимоги у відповідність до норм частини 1 статті 5 КАС України, а саме зазначити в прохальній частині позовної заяви, які, протиправні на його переконання, рішення/дій/чи бездіяльність відповідача ним оскаржуються.

В позовній заяві ОСОБА_1 також зазначив, що у справі за його позовом третьою особою є Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації.

Частиною другою статті 49 КАС України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Таким чином, передумовою залучення до участі у справі третіх осіб є встановлення факту, що рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Частиною 5 статті 161 КАС України визначено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Відповідно до частини п`ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Зміст вищезазначених норм свідчить, що саме суд, шляхом постановлення відповідної ухвали, уповноважений вирішувати питання про залучення до участі в справі третіх осіб. Треті особи можуть бути залучені до участі у справі з ініціативи суду, у випадку коли при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду буде встановлено, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, або ж за наслідками розгляду відповідного клопотання учасників справи.

Самостійне залучення позивачем до участі в справі третьої особи шляхом зазначення її в позовній заяві суперечить вимогам ст.ст. 49, 161 КАС України, оскільки вступ третіх осіб до участі у справі відбувається виключно на підставі ухвали суду.

Відтак, у випадку коли учасник справи вважає за необхідне залучити до участі в справі третю особу, він повинен подати до суду окреме клопотання, оформлене відповідно до вимог ст. 49, 166-167 КАС України, а не самостійно надати певній особі статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, зазначаючи про це в позовній заяві.

Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановити йому строк для усунення недоліків шляхом надання до суду:

1) позовної заяви в новій редакції (в 2-екземплярах) із:

- уточненням в ній який суб`єкт владних повноважень є відповідачем за поданим позовом про відшкодування шкоди;

- приведенням заявлених позовних вимог у відповідність до норм частини 1 статті 5 КАС України, шляхом зазначення в прохальній частині позовної заяви, які протиправні, на переконання позивача, рішення/дій/чи бездіяльність відповідача ним оскаржуються;

2) оформленого відповідно до вимог ст. 49, 166-167 КАС України клопотання про залучення Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (у разі необхідності такого залучення), із обґрунтуванням в цьому клопотанні, яким чином рішення суду по даній справі може вплинути на права, інтереси чи обов`язки Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович