Ухвала

від 22.03.2023 по справі 320/6869/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про забезпечення позову

22 березня 2023 року № 320/6869/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерго Трейдінг» про забезпечення позову, поданої разом з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерго Трейдінг» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лерго Трейдінг» звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10.01.2023 №351185.

Також, до суду разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову. Дана заява обґрунтована тим, що у разі незастосування судом відповідних заходів забезпечення позову, Державна служба України з безпеки на транспорті може звернутись до органів виконавчої служби із заявою про примусове виконання оскаржуваної постанови в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». При цьому, відкриття виконавчого провадження із примусового виконання постанови матиме для підприємства негативні наслідки, що в свою чергу можуть істотно ускладнити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів товариства, за захистом яких він звернувся до суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та доданні до неї матеріали суд приходить до висновку, що дану заяву слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених положень процесуального закону є підставою для висновку про те, що ними визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.

За приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 №2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Значення інституту забезпечення позову в КАС України полягає в тому, що цим інститутом захищаються законні права/інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Зокрема, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Тобто, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо тимчасової охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення (в разі прийняття рішення на користь позивача). В тому числі метою забезпечення позову є запобігання потенційним труднощам у подальшому при виконанні такого рішення.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголосив на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Зокрема, в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини!).

Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Як слідує з матеріалів справи, Відділом державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10.01.2023 №351185.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Одночасно із цим, державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб`єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов`язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.

Банки у разі відкриття рахунку на ім`я особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою зобов`язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов`язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови до підприємства застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. за порушення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Постанова набрали законної сили - 10.01.2023. На сплату штрафу надано всього 15 днів. Тому, Державна служба України з безпеки на транспорті може звернутися із заявою про примусове виконання вказаної постанови, за наслідками чого відомості про підприємство будуть внесенні до Єдиного реєстру боржників, що у разі вчинення підприємством певних дій щодо розпорядження належним йому майном, зокрема, нерухомим та/або відкриття або закриття банківських рахунків, матиме наслідком накладення арешту на таке майно та/або рахунки.

Накладення арешту на кошти позивача як суб`єкта підприємницької діяльності та неможливість проведення поточних платежів на першочергові витрати призведе до завдання збитків та негативних наслідків, які можуть бути неспівмірно більшими у порівнянні з сумою накладеного на позивача штрафу.

Суд вважає, що примусове виконання оскаржуваної вимоги може призвести до стягнення з позивача коштів на її підставі та значно утруднити виконання рішення суду в разі задоволення адміністративного позову. За таких обставин оскарження вимоги втрачає сенс і нівелює права позивача на судовий захист.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову до винесення рішення по суті, оскільки невжиття зазначених засобів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення адміністративного позову в такий спосіб, який просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрано адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судовим рішенням.

Враховуючи викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерго Трейдінг» про забезпечення позову від 21.12.2021 підлягає задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248 КАС України, суд -

у х в а л и в:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерго Трейдінг» про забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити дію постанови Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10.01.2023 №351185, до набрання законної сили рішенням у даній справі.

3. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Щавінський В.Р.