Рішення
від 25.09.2023 по справі 320/6869/23
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року № 320/6869/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛергоТрейдінг» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛергоТрейдінг» звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10.01.2023 №351185.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛергоТрейдінг» про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію постанови Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10.01.2023 №351185, до набрання законної сили рішенням у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваною постановою його притягнуто до відповідальності відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі також - Закон 2344-ІІІ). Проте, зазначає, що позивач не є автомобільним перевізником та не є власником транспортного засобу марки MAN номерний знак НОМЕР_1 . Окрім того, зазначає, що не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи щодо застосування адміністративно-господарського штрафу. Відтак, накладення штрафу вважає протиправним.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що згідно із відомостями поданої до перевірки товарно-транспортної накладної позивач є автомобільним перевізником у цій справі. Також вказав, що під час проведення перевірки дотримання режиму праці та відпочинку водія транспортного засобу марки MAN номерний знак НОМЕР_1 , було виявлено, що на момент перевірки документи визначені статтею 48 Закону 2344-ІІІ відсутні, а саме: роздруківка даних роботи цифрового тахографу за 16.11.2022. Відповідач наголосив на тому, що на адресу позивача було направлено рекомендованим повідомленням та отримано ним повідомлення про розгляд справи від 13.12.22022 №46754/29/324-22.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з викликом сторін. Судове засідання призначено на 04.05.2023.

У призначене на 04.05.2023 судове засідання прибув представник відповідача, позивач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи не прибув, явку повноважного представника не забезпечив.

Судове засідання відкладено на 14.06.2023 у зв`язку із неявкою позивача.

У призначене на 14.06.2023 судове засідання прибув представник відповідача, позивач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи не прибув, явку повноважного представника не забезпечив.

Частиною 3 ст. 194 КАС України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи клопотання представника відповідача про розгляд справи у письмовому провадженні суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд встановив наступне.

Згідно акта перевірки №344552 від 16.11.2022 о 13 год. 47 хв. посадовою особою Укртрансбезпеки на місці перевірки Хмельницький А/Д М-30 252 км проведено перевірку транспортного засобу транспортного засобу марки MANномерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

За результатами перевірки встановлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів визначених статтею 48 Закону 2344-ІІІ відсутні, а саме: роздруківка даних роботи цифрового тахографу за 16.11.2022.

Листом Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті від 13.12.22022 №46754/29/324-22 позивача було повідомлено про розгляд матеріалів перевірки на 10.02.2023. Вказане поштове повідомлення було отримано позивачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням №0308305508637.

10.01.2023 відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №351185, відповідно до якої враховуючи те, що ТОВ «ЛергоТрейдінг», допущено відсутність на момент перевірки документів визначених статтею 48 Закону 2344-ІІІ відсутні, а саме: роздруківка даних роботи цифрового тахографу за 16.11.2022, відповідальність за яке передбачено абзацом 3 частини першої 15 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаної постанови, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III, за приписами статті 3 якого сфера дії Закону поширюється на відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно зі статтею 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За вимогами статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно приписів статті 39 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення регулярних пасажирських перевезень для водія є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно приписів абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Викладене, з урахуванням положень наведених вище нормативних актів та приписів ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є підставою для застосування штрафних санкцій до перевізника.

В той же час, згідно ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»: «автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами».

Відповідно до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 (далі - Перелік документів), для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах одним із обов`язкових документів є товарно-транспортна накладна.

Суд встановив, що в матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна від 15.11.2022, з якої вбачається, що автомобільним перевізником є саме ТОВ «ЛергоТрейдінг», а тому такий доказ підтверджує факт перевезення вантажу саме позивачем та його статус автомобільного перевізника.

Таким чином, відповідач враховуючи інформацію вказану у цій товарно-транспортній накладній, яку надану під час перевірки, указав ТОВ «ЛергоТрейдінг», як автомобільного перевізника.

Вказане відповідає правовому висновку Верховного Суду, висловленому в постанові від 10.11.2022 у справі № 420/2451/20.

За висновками суду, у цьому випадку ТОВ «ЛергоТрейдінг» вважається суб`єктом відповідальності, до якого можуть застосовуватися положення абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України №2344-III.

Отже, позивач, в розумінні вимог Закону № 2344-III, в межах спірних правовідносин є автомобільним перевізником, відповідно є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а тому наявні правові підстави для застосування до нього адміністративно господарського штрафу.

Водночас суд вважає безпідставними доводи позивача про неналежне повідомлення про розгляд справи, оскільки матеріалами справи підтверджено направлення повідомлення про розгляд справи позивачу та отримання його 26.12.2022, згідно із рекомендованим повідомленням №0308305508637.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, тому правомірно розглянув справу за його відсутності.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті правомірно була винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10.01.2023 №351185 стосовно позивача та відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи письмові пояснення по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати у зв`язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.09.2023
Оприлюднено28.09.2023
Номер документу113729896
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Судовий реєстр по справі —320/6869/23

Рішення від 25.09.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

Ухвала від 27.03.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

Ухвала від 22.03.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні