Рішення

від 23.03.2023 по справі 520/1648/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 березня 2023 року № 520/1648/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Гринько" до Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство "Гринько" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви просить суд:

- скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 7464781/39333615 від 13.10.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 09.09.2022 року на загальну суму - 522500,10 грн., в тому числі ПДВ - 84580,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року;

- скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 7464782/39333615 від 13.10.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 09.09.2022 року на загальну суму - 524700,11 грн., в тому числі ПДВ - 87450,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року;

- скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 7464783/39333615 від 13.10.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 12.09.2022 року на загальну суму - 507480,10 грн., в тому числі ПДВ - 84580,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року;

- скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 7464784/39333615 від 13.10.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 12.09.2022 року на загальну суму - 519960,11 грн., в тому числі ПДВ - 86660,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року.

В обґрунтування позову зазначено, що спірними у даній справі рішеннями було відмовлено у реєстрації податкових накладних. На думку позивача, контролюючим органом не було надано належної мотивації підстав та причин віднесення податкових накладних до ризикових. Так, позивачем зазначено, що спірні рішення є незаконними та такими, що порушують його права, оскільки позивачем було надано усі документи з приводу господарських операції, що стали підставою для складення та реєстрації податкових накладних. В той же час, у спірних рішеннях вказано на ненадання позивачем копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а у графі «Додаткова інформація» вказано: відсутні документи складського обліку, відомості щодо залишку товару на дату реалізації, с/г звітність за 2022 р.

Ухвалою суду від 26.01.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідачів Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України, через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Також, представником відповідача вказано, що зупинення реєстрації спірної у даній справі податкової накладної було здійснено контролюючим органом у відповідності до норм діючого законодавства, а саме відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1008 відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас, представником відповідачів вказано, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стало ненадання документів складського обліку, відомості щодо залишку товару на дату реалізації та с/г звітність за 2022 рік. Позивачем було надано договір №20/05 оренди об`єкта нерухомості від 20.05.2019 року та позивач зазначає, що об`єкт, вказаний у пп.1.1 договору, використовується у господарській діяльності, але у договорі не вказано площі даної нерухомості, через що неможливо встановити чи ця нерухомість реально використовується за призначенням позивачем з метою здійснення господарської діяльності. Вказане зумовили необхідність подачі й інших документів, які б підтверджували користування позивачем такого приміщення у господарській діяльності. Однак, позивачем не подано складських квитанцій, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, вагових звітів, рахунків-фактур, а на підтвердження здійснення оплати копій банківських виписок. Також, представником відповідачів вказано на ненадання позивачем документів щодо руху товару, квитанцій про зберігання товару, сертифікатів, товарно-транспортних накладних, документів про право власності/користування на виробничі складські приміщення, які в даному випадку є супровідними при здійснення даного виду діяльності, відомостей щодо залишку товару на дату реалізації та сільськогосподарської звітності на 2022 рік. В той же час, представником відповідачів наголошено на обставинах того, що задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації розрахунку коригування у порядку, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

Представником позивача через канцелярію суду було подано відповідь на відзив, в якій вказано, що до контролюючого органу було подано усі необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Натомість доводи представника відповідача є такими, що не відповідають обставинам справи.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Фермерське господарство "Гринько", код ЄДРПОУ 39333615, зареєстровано у встановленому законодавством порядку, як суб`єкт господарювання, за адресою: мікрорайон 1/2, буд. 11, кв. 21, м. Первомайський, Харківська обл., 64107.

За видами діяльності позивача за кодами КВЕД зареєстровано: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.16 вирощування прядивних культур; 01.19 вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.28 вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що на підприємстві працює п`ять працівників з посадами директор, фінансовий директор, водій, тракторист, водій. Заборгованості по заробітній платі і податкам підприємство не має та дотримується норм трудового законодавства.

Фермерське господарство «Гринько» у своїй виробничій діяльності використовує земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею - 485,00 га, в тому числі рілля - 485,00 га, що розташовані на території Первомайського району Харківської області.

Під урожай 2021 року підприємством було засіяно: культури зернові та зернобобові 485,00 га, з яких пшениця озима 150,00 га, ячмінь ярий 184,00 га, кукурудза на зерно 101,00 га, гречка 50,00 га, про що свідчить звіт № 29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід, і винограду на 1 грудня 2021 р. Також, відповідно до звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року (форми 4сг) підприємство позивача за адресою: Харківська обл., м. Первомайський засіяно відповідно: культури зернові та зернобобові всього 485 га, з яких пшениця озима 150,00 га, ячмінь ярий 184,00 га. кукурудза на зерно 101,00 га, гречка 50,00 га.

Представником позивача у позовній заяві вказано, що підприємство має матеріально-технічну базу, достатню для здійснення обраних видів господарської діяльності, а саме, на правах оренди згідно з договором оренди об`єкта нерухомості № 20/05 від 20.05.2019 року підприємство має: склад для зберігання зернових та олійних культур; гараж для стоянки автотранспорту; ємність для зберігання палива; заправочна колонка; ємність для зберігання палива. Збирання готової продукції, зберігання товарно-матеріальних цінностей здійснюється в орендованих виробничих нежитлових приміщеннях за адресою: Харківська обл., м. Первомайський, вул. Залізнична, буд. 76, згідно договору оренди об`єкта нерухомості № 20/05 від 20.05.2019 року. Підприємство згідно договору оренди техніки № 21-05/19 від 21.05.2019 р. має можливість збирати сільськогосподарські культури: зерносушарка PEDROTTI; комбайн зернозбиральний РСМ-152 "ACROS-595 PLUS"; КАМАЗ 55111 Самоскид-С; причіп Самоскид СЗАП 8527.

Також, представником позивача у позовній заяві вказано, що Фермерське господарство «Гринько» орендує склад за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. 28 Червня, 259 б, на підставі договору оренди № 01/2022 від 01.06.2022 року.

При цьому, з метою збільшення врожайності сільгосппродукції Фермерське господарство «Гринько» здійснювало закупівлю і внесення добрив, мікродобрив, засобів захисту рослин, а також насіння сільськогосподарських культур у ТОВ «СПЕКТР-АГРО» (код ЄДРПОУ 36348550) згідно договору поставки № 61/22-ЛЗ від 25.03.2022 року та у ТОВ «Агрікультура Консалтінг» (код ЄДРПОУ 33783207) згідно договору купівлі-продажу товарів № 50 від 16.03.2020 року.

Також підприємством здійснювалась закупівля паливно-мастильних матеріалів у ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) згідно договору поставки № 05/15-1 від 15.05.2020 р. Крім того, Фермерське господарство «Гринько» отримано ліцензію на зберігання пального, яку внесено до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

В той же час, представником позивача вказано, що основними постачальниками Фермерського господарства «Гринько» є: ТОВ «СПЕКТР-АГРО» (код ЄДРПОУ 36348550), ТОВ «Агрікультура Консалтінг» (код ЄДРПОУ 33783207), ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що в рамках здійснення власної господарської діяльності між Фермерським господарством «Гринько», в якості продавця, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОР ТЗ», в якості покупця, 09.09.2022 року було укладено договір №152, згідно умов якого продавець відпускає покупцю товар: зерно гречки у заліковій вазі в кількості і на суму згідно накладних. У пункті 1.2 договору сторонами визначено, що кількість товару, ціни і додаткові послуги обговорюються в будь-якій зрозумілій сторонами формі. Відповідно до п.1.3 договору по узгодженню сторін покупець зобов`язується провести оплату на розрахунковий рахунок продавця.

Реальність придбання, отримання та оплати товару за вказаним договором підтверджується копіями наступних перинних документів, які було долучено до матеріалів справи: видаткових накладних: № 6 від 09.09.2022 року, № 7 від 09.09.2022 року, № 8 від 12.09.2022 року, № 9 від 12.09.2022 року; платіжних доручень № 6988 від 13.09.2022 p. про сплату вартості товару в повному обсязі; карткою по рахунку № 361 за 01.09.2022 - 10.10.2022 p.p.

Як було повідомлено представником позивача у позовній заяві, перевезення та навантаження товару здійснювалось Фермерським господарством «Гринько».

На підтвердження обставин перевезення підтверджується в тому числі, товарно-транспортними накладними: № 154 від 09.09.2022 p., № 155 від 09.09.2022 p., № 156 від 12.09.2022 p., № 157 від 12.09.2022 p., згідно яких замовником є Фермерське господарство «Гринько», вантажовідправником є Фермерське господарство «Гринько», вантажоодержувачем є ТОВ «ЕКОР ТЗ», пункт навантаження: 64107, Харківська обл., м. Первомайський, вул. Залізнична, буд. 76, пункт розвантаження: м. Тернопіль, вул. Лук`яновича, 3а.

Задля виконання умов вказаного договору сторонами було складено та підписано видаткові накладні: № 4 від 09.09.2022 року на загальну суму - 522500,10 грн., в тому числі ПДВ - 84580,02 грн.; № 5 від 09.09.2022 року на загальну суму - 524700,11 грн., в тому числі ПДВ - 87450,02 грн.; № 6 від 12.09.2022 року на загальну суму - 507480,10 грн., в тому числі ПДВ - 84580,02 грн.; № 7 від 12.09.2022 року на загальну суму - 519960,11 грн., в тому числі ПДВ - 86660,02 грн.

Відповідно до приписів п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством позивача було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні.

Через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" позивачем було отримано квитанції, в яких містилась інформація про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. В квитанції зазначено: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1008, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після отримання зазначеної квитанції позивачем було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, та разом з повідомленнями направлено документи, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Однак, 13.10.2022 року за результатом розгляду поданих підприємством позивача документів контролюючим органом було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 7464781/39333615 від 13.10.2022 року щодо податкової накладної № 4 від 09.09.2022 року складеної на загальну суму - 522500,10 грн., в тому числі ПДВ - 84580,02 грн.; № 7464782/39333615 від 13.10.2022 року щодо податкової накладної № 5 від 09.09.2022 року складеної на загальну суму - 524700,11 грн., в тому числі ПДВ - 87450,02 грн.; № 7464783/39333615 від 13.10.2022 року щодо податкової накладної № 6 від 12.09.2022 року складеної на загальну суму - 507480,10 грн., в тому числі ПДВ - 84580,02 грн.; № 7464784/39333615 від 13.10.2022 року щодо податкової накладної № 7 від 12.09.2022 року складеної на загальну суму - 519960,11 грн., в тому числі ПДВ - 86660,02 грн.

Зі змісту вказаних рішень відповідача вбачається, що останні прийняті у зв`язку з неподанням платником податку копій документів, а саме: первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування. навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів прийому-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а в графі «Додаткова інформація» вказано відсутні документи складського обліку, відомості щодо залишку товару на дату реалізації, с/г звітність за 2022 р.

Вважаючи свої права порушеними, підприємство позивача звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

При цьому, суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Фермерське господарство «Гринько» зареєстроване за адресою: мікрорайон 1/2, буд. 11, кв. 21, м. Первомайський, Харківська область, 64107.

Матеріали справи свідчать, що в якості підстав для зупинення реєстрації спірних у даній справі податкових накладних визначено п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в квитанціях контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної відсутні таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Водночас, зазначені квитанції не містять інформації або ж зазначення про те, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

З аналізу наведених судом правових норм слід дійти висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, як вбачається з доданих до позову матеріалів, оскаржуваними спірними рішеннями комісії Головного управління ДПС у Рівненській області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а в якості підстав визначено неподання платником первинних документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а у графі «Додаткова інформація» вказано: відсутні документи складського обліку, відомості щодо залишку товару на дату реалізації, с/г звітність за 2022 р.

Вказані обставини свідчать про те, що контролюючим органом не було надано оцінки поданим позивачем разом із поясненнями документам.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірної податкової накладної на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 1 Критеріїв є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вищевикладені обставини свідчать про протиправність зупинення реєстрації спірних податкових накладних.

При цьому, як вбачається зі змісту наданих представником позивача пояснень, позивачем після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних на виконання норм діючого законодавства було направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, що стали підставою для складання та реєстрації спірної податкової накладної.

Однак, комісією було прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу документів, а саме копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а у графі «Додаткова інформація» вказано: відсутні документи складського обліку, відомості щодо залишку товару на дату реалізації, с/г звітність за 2022 р.

Як передбачено приписами п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Натомість, як встановлено судовим розглядом справи, зупинення реєстрації спірних податкових накладних як передумови прийняття відповідного рішення Комісії про відмову у їх реєстрації, було здійснено відповідачем безпідставно, оскільки у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено посилання на критерії ризиковості.

В той же час, у спірних у даній справі рішеннях комісії вказано на ненадання підприємством позивача копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а у графі «Додаткова інформація» вказано: відсутні документи складського обліку, відомості щодо залишку товару на дату реалізації, с/г звітність за 2022 р.

З приводу вказаного суд зазначає, що контролюючий орган фактично не врахував надані йому підприємством позивача пояснення та копії документів, відповідно до яких підприємством позивача було подано на реєстрацію податкову накладну.

Таким чином, позивачем до контролюючого органу надано достатні та належним чином оформлені документи, які давали змогу здійснити реєстрацію податкової накладної.

При цьому, суд зазначає, що прийняття протиправних рішень про зупинення реєстрації податкових накладних є передумовою прийняття відповідних рішень Комісії.

Водночас, суд зазначає, що доводи представника відповідачів, викладені у поданому до суду відзиві на позов стосовно того, що у наданому договорі №20/05 оренди об`єкта нерухомості від 20.05.2019 року у пп.1.1 зазначено про об`єкт, який використовується у господарській діяльності, але у договорі не вказано площі даної нерухомості, через що неможливо встановити чи ця нерухомість реально використовується за призначенням позивачем з метою здійснення господарської діяльності, не можуть вважатися належними, оскільки не були покладені в основу спірних рішень.

Вказані обставини свідчать про наявність підстав для скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 7464781/39333615 від 13.10.2022 року, № 7464782/39333615 від 13.10.2022 року, № 7464783/39333615 від 13.10.2022 року, № 7464784/39333615 від 13.10.2022 року.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 09.09.2022 року на загальну суму - 522500,10 грн., в тому числі ПДВ - 84580,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року, податкову накладну № 5 від 09.09.2022 року на загальну суму - 524700,11 грн., в тому числі ПДВ - 87450,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року, податкову накладну № 6 від 12.09.2022 року на загальну суму - 507480,10 грн., в тому числі ПДВ - 84580,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року, податкову накладну № 7 від 12.09.2022 року на загальну суму - 519960,11 грн., в тому числі ПДВ - 86660,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Посилання представника відповідача на дискреційність повноважень відповідача стосовно реєстрації податкових накладних є помилковими з огляду на наступне.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може.

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень він не обрав, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, відповідач у спірних правовідносинах вже реалізував надані йому законодавством дискреційні владні повноваження, прийнявши спірні у даній справі рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Виходячи із фактичних обставин справи та враховуючи нормативно-правове обґрунтування, суд приходить до висновку, що у даному випадку повноваження відповідача не є дискреційними та у Державної податкової служби України є лише один варіант поведінки, а саме зареєструвати подані підприємством позивача податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів позивача, є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 09.09.2022 року на загальну суму - 522500,10 грн., в тому числі ПДВ - 84580,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року, податкову накладну № 5 від 09.09.2022 року на загальну суму - 524700,11 грн., в тому числі ПДВ - 87450,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року, податкову накладну № 6 від 12.09.2022 року на загальну суму - 507480,10 грн., в тому числі ПДВ - 84580,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року, податкову накладну № 7 від 12.09.2022 року на загальну суму - 519960,11 грн., в тому числі ПДВ - 86660,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Фермерського господарства "Гринько".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства "Гринько" (мікр. 1/2, буд. 11, кв. 21, м. Первомайський, Харківська обл., 64107) до Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023), Державної податкової служби України (Львівська площа буд. 8, м. Київ, 04053) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 7464781/39333615 від 13.10.2022 року; № 7464782/39333615 від 13.10.2022 року; № 7464783/39333615 від 13.10.2022 року; № 7464784/39333615 від 13.10.2022 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 09.09.2022 року на загальну суму - 522500,10 грн., в тому числі ПДВ - 84580,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року; податкову накладну № 5 від 09.09.2022 року на загальну суму - 524700,11 грн., в тому числі ПДВ - 87450,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року; податкову накладну № 6 від 12.09.2022 року на загальну суму - 507480,10 грн., в тому числі ПДВ - 84580,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року; податкову накладну № 7 від 12.09.2022 року на загальну суму - 519960,11 грн., в тому числі ПДВ - 86660,02 грн., датою її надсилання 20.09.2022 року.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Гринько" (мікр. 1/2, буд. 11, кв. 21, м. Первомайський, Харківська обл., 64107, код ЄДРПОУ - 39333615) сплачену суму судового збору у розмірі 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ ВП - 44070166).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.