Постанова

від 23.03.2023 по справі 480/3570/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 р.Справа № 480/3570/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2022, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 10.08.22 року по справі № 480/3570/22

за позовом Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради

до Державної екологічної інспекції у Сумській області

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Шляхрембуд" Сумської міської ради, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Сумській області № 295/03 від 22.11.2021.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що відповідачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища за результатами якого 22.11.2021 винесено припис №295/03 щодо усунення виявлених під час проведення перевірки порушень вимог законодавства. Позивач вважає припис незаконним, необґрунтованим, винесеним з перевищенням повноважень.

Відповідно до висновків відповідача позивачем допущено засмічення земельних ділянок у зв`язку з несанкціонованим розміщенням на них залишків дорожнього покриття, вуличного змету, твердих побутових відходів. Обстежено три умовних ділянки. Дві з них знаходять на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136300:06:036:0174, яка за відомостями з Державного земельного кадастру перебуває у постійному користуванні ПМП Коланд з 11.03.2020. Зазначене підприємство листом від 25.05.2020 звернулось до позивача та просило здійснювати вивезення на земельну ділянку вуличного змету для запобігання її підтоплення. Позивачем та підприємством укладено договір відповідно до умов якого КП Шляхрембуд на замовлення користувача земельної ділянки здійснювалось вивезення вуличного змету з подальшим плануванням. Вважає, що позивач не може нести відповідальність навіть у випадку встановлення факту засмічення ділянки. Крім того, земельна ділянка не має огорожі чи охорони. Працівниками позивача неодноразово було встановлено наявність на ділянці сміття до якого позивач не має ніякого відношення.

Також позивач вважає безпідставними висновки відповідача про засмічення. Визначення відходів надано у ст. 1 закону України Про відходи. Визначення поняття засмічення земель наведено у Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забруднення і засміченням земельних ресурсів. Сам факт наявності на земельній ділянці сторонніх предметів не є достатнім для того, щоб вважати її засміченою. Обов`язковою ознакою є забруднення або загроза забруднення навколишнього природного середовища. Відповідно до вимог ДСТУ 4462.3.01:2006 вуличний змет відноситься до IV класу небезпеки, без негативних екологічних наслідків. Може використовуватися у разі планування території, що і було зроблено позивачем. До іншого сміття у вигляді опалого листя, твердих побутових відходів, залишків дорожнього покриття позивач відношення не має. Вимога, яка міститься у приписі не направлена на усунення конкретних порушень.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 року адміністративний позов Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради до Державної екологічна інспекція у Сумській області про визнання протиправним та скасування припису задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Сумській області № 295/03 від 22.11.2021.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, позивачем протиправно були розміщені відходи вуличного змету на 3 (трьох) земельних ділянках, які знаходяться за автомагазином по адресі : АДРЕСА_1 , які не були та не е спеціальним місцями для зберігання відходів та на які відсутні спеціальні паспорти для зберігання та видалення відходів, що також не було враховано судом першої інстанції.

Представник відповідача зазначає, що акт позапланової перевірки за № 560/03 від 22.11.2021 року був підписаний директором КП «Шляхрембуд» СМР Вегерою О.О. без будь-яких зауважень чи заперечень стосовно виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства, що є доказом на підтвердження факту несакціонованого розміщення відходів, та відповідно безпідставно не було враховано судом першої інстанції.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначає, що земельна ділянка у м. Суми по вул. Черепіна (Героїв Круг) з кадастровим номером 5910136300:06:036:0174, на якій позивачем були розміщені відходи належить до комунальної власності та використовується на праві постійного користування ПМП «Коланд», яке з позивачем уклало договір підряду № 1 від 25.05.2020 року та відповідно до якого позивач має право здійснювати висипання вуличного змету та проводити планування ділянки і ці обставини надають позивачу право розміщувати відходи змету на вказаній земельній ділянці.

Представник відповідача вважає, що Договір № 1 від 25.05.2020 року укладений між ПМП «Коланд» та КП «Шляхрембуд» СМР по розміщенню відходів змету на відкритому ґрунті на землях комунальної власності, які не є спеціальним (паспортизованим) місцем для видалення вказаних відходів суперечить вимогам ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», ст. 46 Закону України «Про охорону земель», ч. 6 ст. 41 Конституції України і відповідно до чого вказаний договір є нікчемним правочином, який не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, що безпідставно не було враховано судом першої.

На переконання представника відповідача, припис № 295/03 від 22.11.2021 року є правомірними та таким, що винесений на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник позивача скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому зазначає, що на його є безпідставними доводи відповідача стосовно того, що КП «Шляхрембуд» СМР не скористалось своїм нравом надання зауважень чи заперечень до акта перевірки, оскільки зазначене жодним чином не свідчить про визнання позивачем факту порушення та не позбавляє його права на звернення до суду щодо оскарження незаконного рішення Держекоінспекції у Сумській області, а саме виданого на основі акта позапланової перевірки оскаржуваного припису №295/03 від 22.11.2021 року. Свою незгоду з виданим відповідачем приписом позивач виразив, звернувшись до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Аргументи апелянта про погіршення екологічної ситуації і природних якостей землі та висновок про те, що вказаний договір між позивачем та ПМП «Коланд» суперечить інтересам держави та відповідно є нікчемним, є необгрунтованими.

На переконання представника позивача, суд першої інстанції зробив правильний висновок, зазначивши в оскаржуваному апелянтом рішенні про те, що відповідачем взагалі не було встановлено правовий статус обстежуваної ділянки, що свідчить про неповноту з`ясування обставин та порушення принципу добросовісності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства. За наслідками перевірки 22.11.2021 винесено припис № 295/03 про усунення виявлених у ході перевірки порушень. Відповідач вимагає від позивача не допускати розміщення відходів, що утворилися в процесі господарської діяльності підприємства, залишків дорожнього покриття, опалого листя та твердих побутових відходів. ( а.с. 20).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності висновків про вчинення порушень КП Шляхрембуд та правомірності припису від 21.11.2021 № 295/03.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, положення про яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 ( далі - Положення № 275).

Відповідно до п. 7 Положення № 275, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

В силу положень п. 4 його підпункту 2 підпункту «в» Положення № 275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням, зокрема, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: виконання державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів; наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; права державної власності на води; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; дотримання встановленого режиму господарської діяльності у зонах санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, смугах відведення та берегових смугах водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; здійснення заходів з економного використання водних ресурсів; використання води (водних об`єктів) відповідно до цілей та умов їх надання водокористувачам; здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар`єрні, дренажні води); проведення робіт, пов`язаних із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води; дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів; здійснення заходів, пов`язаних із запобіганням шкідливій дії води і ліквідацією її наслідків; дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші); використання, відтворення і охорони морського середовища і природних ресурсів внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України та континентального шельфу України.

Частиною четвертою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V передбачено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-XII завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом пункту "а" частини першої статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про екологічну та радіаційну безпеку; про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Контроль за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів покладено на Державну екологічну інспекцію України та її територіальні органи. З цією метою вони в межах своїх повноважень та у визначеному законодавством порядку проводять перевірки, з-поміж іншого, суб`єктів господарювання на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

У частині 1 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V закріплено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по-батькові і засвідчується печаткою.

Згідно частини 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Порядок (спосіб) надання припису контролюючим органом визначений в частинах 7, 8 статті 7 Закону України № 877-V

Крім того, ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V передбачено, що саме на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис надається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Отже, суть припису - виключно обов`язкова письмова вимога щодо усунення конкретних порушень вимог законодавства. Як правильно зауважено судом апеляційної інстанції зазначені вимоги припису спрямовані на надання інформації з цих питань.

Таким чином, включення до змісту припису вимог, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а носять загальний характер суперечить суті та меті припису як розпорядчого документу, що складається за результатами заходу державного нагляду.

Колегія суддів зазначає, що Верховним Судом неодноразово аналізувались норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", й сформовано основні ознаки припису, який складається контролюючими органами, вимоги щодо його оформлення та змісту.

Так, розглядаючи у касаційному порядку справу № 480/1752/19, Верховний Суд у постанові від 28.04.2021 зазначив, що припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень.

До припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення конкретних порушень, виявлених у ході перевірки. Жодні інші вимоги до припису включатися не можуть. Порушення, які виявлені перевіркою, повинні бути доведені, підтверджуватись документально і належним чином зафіксовані у акті перевірки, фактично існувати станом на момент складання акту, як джерела доказової інформації, а матеріали перевірки повинні підтверджувати, що порушення вимог законодавства вчинені саме тим суб`єктом господарювання, який перевірявся.

Заходи в приписі керівнику суб`єкта господарювання повинні бути спрямовані на забезпечення ним належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, сформульовані конкретно з посиланням на відповідну норму права, порушення якої допущено за висновками контролюючого органу, і в стислій формі.

Спосіб усунення порушень, визначений у приписі, повинен узгоджуватись з нормами законодавства, а терміни його виконання має визначатись у кожному конкретному випадку виходячи з реальних можливостей суб`єкта господарювання, умов його діяльності, кількості, виду і характеру виявлених за наслідками перевірки порушень, надавати достатній строк, упродовж якого можливе його реальне виконання.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.12.2020 у справі №815/132/17, пункти припису не можуть носити загальний характер та дублювати норми законодавства.

Отже, колегія суддів звертає увагу, що до припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення виявлених у ході перевірки порушень.

З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що КП Шляхрембуд здійснювалось розміщення відходів на трьох земельних ділянках. Такі дї призвели до засмічення ділянок.

При цьому припис не містить вимог про усунення порушень, а лише вимогу не допускати розміщення відходів у несанкціонованих місцях. Термін виконання 23.11.2021 та постійно.

Така вимога спрямована на майбутнє і не сприяє усуненню порушень, що за висновком відповідача ним були виявлені.

Так, відповідно до акту контрольного заходу в хорді його проведення обстежено земельну ділянку за автомагазином у АДРЕСА_1 .

Проте припис не містить ніяких вимог, що стосуються обстеженої земельної ділянки.

Крім того, відповідач вимагає подання інформації про виконання припису не пізніше 3-х днів після закінчення встановленого терміну виконання.

Таким чином, колегія суддів аналізуючи наведене вважає, що вимога припису не може бути виконанна у встановлений термін, відповідно не може бути подана у триденний строк інформація про виконання, оскільки термін виконання припису фактично відповідачем не обмежений.

Відповідно до ст. 33 ч. ч. 1, 2 закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку ділянка у АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5910136300:06:036:0174 належить до комунальної власності та використовується на праві постійного користування ПМП Коланд, право зареєстровано 11.03.2020 (а.с. 26-27).

Відповідачем правовий статус ділянки встановлений не був, що на переконання колегії суддів свідчить про неповноту з`ясування обставин та порушення принципу добросовісності.

Позивачем надано копії листа ПМП Коланд та договору між позивачем та зазначеним підприємством від 25.05.2020 № 3. Відповідно до умов договору користувач земельної ділянки доручає підряднику КП Шляхрембуд підняти рівень земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:06:036:0174 по вул. Героїв Крут у м. Суми (а.с. 28-29). Інформація, наявна у зазначених документах відповідачем ніякими доказами не спростована. За твердженням КП Шляхрембуд, що також відповідачем не спростоване, у відповідності до вимог ДСТУ 4462.3.01:2006 та ДСанПіН 2.2.7.029-99 вуличний змет віднесено до відходів IV класу небезпеки, тобто такого, що не має негативних екологічних наслідків, а тому він може використовуватися для підсипання ділянок.

З матеріалів справи встановлено, що КП "Шляхрембуд" не є власником чи користувачем обстежених у ході контрольного заходу земельних ділянок. Відповідачем не надано ніяких доказів того, що інші, зазначені у акті та приписі відходи у вигляді опалого листя, твердих побутових відходів були розміщені на обстежених земельних ділянках саме позивачем.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено правомірності висновків про вчинення порушень КП Шляхрембуд та правомірності припису від 21.11.2021 № 295/03.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 року по справі № 480/3570/22 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 по справі № 480/3570/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 23.03.2023 року