Постанова

від 23.03.2023 по справі 640/213/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

справа №640/213/19

адміністративне провадження № К/9901/30844/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Рибачука А.І., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року (головуючий суддя: Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Василенко Я.М., судді: Кузьменко В.В., Костюк Л.О.) у справі № 640/213/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БВ ГРУПП» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

04.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «БВ ГРУПП» (далі також ТОВ «БВ ГРУПП») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (далі також Департамент ДАБІ у місті Києві або Департамент), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також ДАБІ України, Держархбудінспекція), у якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту ДАБІ у місті Києві від 10.10.2016 № 162 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації», яким скасовано реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.01.2011 № КВ08212012978 «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва» та скасовано реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 16.02.2012 № КВ14212023938 «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва»;

зобов`язати ДАБІ України вчинити дії щодо включення (відновлення) запису про реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.01.2011 №КВ08212012978 «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва» та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 16.02.2012 № КВ 14212023938 «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва» до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 09.01.2019, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) позивачем не є пропущений, оскільки товариству стало відомо про наявність оскаржуваного рішення лише в грудні 2018 року, а даний позов поданий до суду 04.01.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019, позов задоволено:

визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 10.10.2016 № 162 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації»;

вийшовши за межі позовних вимог визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 10.10.2016 № 162 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації»;

зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України вчинити дії щодо включення (відновлення) запису про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.01.2011 № КВ08212012978 «Реконструкція груп нежитлових приміщень №83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва» та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 16.02.2012 №КВ 14212023938 «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва» до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

07.11.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано касаційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 і винести нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

03.02.2020 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації є виявлення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Однак, в даному випадку відсутні підстави вважати групу нежитлових приміщень № 83-84, 85 на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва об`єктом самочинного будівництва.

Позивач звернув увагу на порушення порядку скасування вказаних декларацій. Так, всупереч вимогам законодавства рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 10.10.2016 № 162 прийняте не за наслідками державного архітектурного-будівельного нагляду, що здійснюється у формі перевірок, а на підставі службової записки. Крім того, минув передбачений законодавством тримісячний строк перевірки достовірності вказаних декларацій.

Також позивач зазначив, що декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації за своєю природою є актами індивідуальної дії та вичерпали свої дію у зв`язку із їх виконанням, адже будівельні роботи завершені.

Тому, на думку позивача, прийняття оскаржуваного рішення від 10.10.2016 № 162 про скасування реєстрації вказаних декларацій відбулось за відсутності правових підстав для цього.

Представник ДАБІ України зазначив, що посадові особи органу архітектурно-будівельного контролю діяли у відповідності до чинного законодавства.

Вважає, що Департаментом правомірно прийняте рішення від 10.10.2016 № 162. Вказане рішення направлено замовнику будівництва ОСОБА_1 , який не скористався правом на оскарження цього рішення.

Також представник ДАБІ України зауважив, що рішення від 10.10.2016 № 162 безпосередньо не стосується ТОВ «БВ ГРУПП», жодного рішення щодо позивача не приймалось, тому оскаржуване рішення не порушує прав позивача, а отже не породжує права на захист його прав шляхом скасування такого рішення.

ІІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 04.11.2014 у справі № 22-ц-796/12105/2014, 18.10.2004 між ТОВ «ГДП Укрбудпромсервіс» та АКБ «Київ» укладено договір № 05-19/0119 про участь у фонді фінансування будівництва технічного приміщення загальною площею 204,4 кв.м. на 19 поверсі будинку на АДРЕСА_4, 5-19 в м. Києві.

06.10.2005 між ТОВ «ГДП Укрбудпромсервіс» та ОСОБА_2 укладено договір уступки права вимоги за договором № 05-19/0119 від 18.10.2004 про участь у фонді фінансування будівництва.

03.05.2006 між ТОВ «ГДП Укрбудпромсервіс» та ЗАТ «Канівбуд», в особі голови правління ОСОБА_1., укладено інвестиційно-підрядний договір на виконання будівельних робіт завершальної частини будинку з облаштуванням тераси на АДРЕСА_1 , за умовами якого ЗАТ «Канівбуд» забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельних, монтажних, проектних, пусконалагоджувальних, інших робіт, пов`язаних з будівництвом завершальної частини будинку та облаштуванням тераси, що знаходиться в АДРЕСА_1 (нова адреса - Чорновола 2).

29.12.2006 між ЗАТ «Канівбуд» та ОСОБА_1 укладено договір відступлення майнових прав за інвестиційно-підрядним договором на виконання будівельних робіт завершальної частини будинку з облаштуванням тераси на АДРЕСА_1 від 03.05.2006, за умовами якого ЗАТ «Канівбуд» передає, а ОСОБА_1 приймає належні ЗАТ «Канівбуд» майнові права (право вимоги) у ТОВ «ГДП Укрбудпромсервіс» на отримання у власність збудованих ТОВ «ГДП Укрбудпромсервіс» нежитлових приміщень, що розташовані на 20 (двадцятому), поверсі будинку на АДРЕСА_4, номер 5-19 (будівельна адреса), АДРЕСА_3 (поштова адреса) м. Києва, загальною площею 213,3 кв.м.

Розпорядженням голови Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 30.03.2007 № 407 будинок за адресою м. Київ, АДРЕСА_3 (АДРЕСА_3 в Шевченківському районі м. Києва) прийнятий за актом в експлуатацію.

23.04.2007 за № 156 управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва зареєстровано акт від 30.03.2007 № 407 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за будівельною адресою І-й пусковий комплекс, АДРЕСА_4, 5-19 (будівельна адреса) у Шевченківському районі м. Києва, нове будівництво «Житловий будинок з приміщенням громадського обслуговування» за адресою АДРЕСА_4, 5-19 у Шевченківському районі м. Києва. Замовник будівництва ТОВ «ГДП Укрбудпромсервіс».

Згідно акту від 30.03.2007 № 407 кількість поверхів за проектом 18-19 за архітектурно-технічним паспортом/за довідкою БТІ 18-19 поверхів.

21.12.2007 складено акт про передання нежитлових приміщень площею 359.6 кв.м. на АДРЕСА_3 (Кравченка, 5-19) в м. Києві від ТОВ «Концерн «Екоп» ОСОБА_1 згідно з інвестиційним контрактом №5-19/19/н-ж від 15.09.2015. Інвестиційний контракт №5-19/19/н-ж від 15.09.2015 укладено між АКБ «Київ» та ОСОБА_3 . З контракту вбачається, що АКБ «Київ» діє на підставі угоди № 02/5-19 від 27.07.2004 з ТОВ «Концерн «Екоп» та АКБ «Київ» виступає від імені ТОВ «Концерн «Екоп». Відповідно до цього контракту ОСОБА_3 виступає довірителем і передає кошти банку в довірче управління для подальшого набування об`єкту інвестування, яким є 359.6 кв.м. на АДРЕСА_2 .

28.12.2007 укладено додаткову угоду №1 до договору від 18.10.2004 № 05-19/0119 між ТОВ «ГДП Укрбудпромсервіс» та АКБ «Київ» про внесення змін щодо об`єкту будівництва: 19 поверх будинку АДРЕСА_3 , технічне приміщення № 83 загальною площею 225.3 кв.м.

18.04.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги за договором від 18.10.2004 № 05-19/0119 між ТОВ «ГДП Укрбудпромсервіс» та АКБ «Київ» та додаткової угоди до нього № 1 від 28.12.2007.

06.05.2008 АКБ «Київ» відповідно до договору від 18.10.2004 № 05-19/0119, додаткової угоди від 28.12.2007 та договору про відступлення права вимоги від 18.04.2008 передав за актом приймання-передання технічне приміщення № 83 площею 223,5 кв.м. на АДРЕСА_1 ОСОБА_1

27.01.2011 інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві за № КВ08212012978 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 ». Замовник будівництва ОСОБА_1

28.09.2011 складено акт № 6 про готовність вбудованого нежитлового приміщення житлового будинку з приміщенням громадського обслуговування населення та трансформаторної підстанції на АДРЕСА_1 .

16.02.2012 за № КВ14212023938 інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 ». Замовник будівництва ОСОБА_1 .

Також за змістом ухвали Апеляційного суду міста Києва від 04.11.2014 у межах справи №22-ц-796/12105/2014 судом встановлено, що 27.07.2012 Головним управлінням комунальної власності міста Києва видане свідоцтво на право власності НОМЕР_1 , яке зареєстроване КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, на нежитлові приміщення з № 1 по № 28, №ХІІІ, з № 29 по № 53 (групи приміщень № 83-84, 85) площею 968,50 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_3 за ТОВ «Помічниця».

Власником нежилого приміщення з №1 по №28, №ХІІІ, з № 29 по № 53 (групи приміщень № 83-84, 85) загальною площею 968,50 кв.м., в буд. АДРЕСА_3 згідно із свідоцтвом про право власності № 625-К від 27.07.2012, виданим Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), станом на час постановлення ухвали Апеляційного суду міста Києва від 04.11.2014 у справі №22-ц-796/12105/2014, є ТОВ «Помічниця».

У постанові Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 у справі №910/8507/14 зазначено, що: «… в технічному паспорті на нежитловий будинок (приміщення) в АДРЕСА_3 (приміщення № 83-84, 85) зазначений план за поверхами на будівлю літер «А», крім того у свідоцтві про право власності також біля номеру будинку в дужках зазначена літера «А».

Водночас, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 24.03.2001 № 127, нерухоме майно підлягає технічній інвентаризації комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Відповідно до пункту 3.1 Інструкції на підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи та технічні паспорти, встановлюється вартість об`єктів, зокрема, визначаються площі і об`єкти будинків, допоміжних будівель та споруд, визначається будівельна та інвентаризаційна вартість будинків, зокрема, прибудови, підвали (цокольні поверхи, погреби під будинками). На кожний об`єкт створюється окрема інвентаризаційна справа і запроваджується літерування та нумерація будинків, допоміжних будівель та споруд.

Тобто, вказана біля номеру будинку в дужках літера «А» була присвоєна об`єкту нерухомого майна Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна під час технічної інвентаризації (інвентаризаційна справа № 32415) та складання технічного паспорту, яке по суті є прибудовою до вже існуючого багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

Отже, літера «А» не є частиною поштової адреси приміщення, а являється його технічним ідентифікатором.

Це підтверджується тим, що на лицьовому аркуші технічного паспорта вказано, що приміщення розташовано за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, враховуючи, що у власності позивача (ТОВ «Помічниця») перебувають нежилі приміщення (групи приміщень № 83-84, 85) загальною площею 968,50 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_3 , а тому він не може бути позбавлений права доступу до допоміжних приміщень (яких знаходяться індивідуальний тепловий пункт та ввідно-розподільні пристрої електроенергії), у вказаному будинку…».

Згідно із інформаційною довідкою № 61731798 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 17.06.2016 зареєстровано право приватної власності ТОВ «БВ ГРУПП» на нежилі приміщення з №1 по № 28, № XII, з № 29 по № 53 (групи приміщень № 83-84, 85) (в літері А), загальною площею 968,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва.

Державна реєстрація права власності ТОВ «БВ ГРУПП» номер запису 15030590 на вказані нежитлові приміщення проведена нотаріусом Рубльовою К.О. 17.06.2016 у зв`язку з передачею ТОВ «Помічниця» приміщення у власність ТОВ «БВ ГРУПП» як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу) на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «БВ ГРУПП» від 16.06.2016 № 1, акта приймання-передачі до статутного капіталу ТОВ «БВ ГРУПП» від 17.06.2016, укладеного між ТОВ «Помічниця» та ТОВ «БВ ГРУПП» та свідоцтва про право власності від 27.07.2012 серії НОМЕР_2 , виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

На підставі інформації, зазначеної в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2018 у справі № 826/8225/18 встановлено, що Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2» оскаржувалась державна реєстрація права власності ТОВ «БВ ГРУПП» на вказані приміщення шляхом подання скарги до Міністерства юстиції України та відповідних позовів до суду. Проте, станом на 14.11.2018 державна реєстрація права власності ТОВ «БВ ГРУПП» на вказані приміщення не визнана протиправною, отже ТОВ «БВ ГРУПП» є власником нежилих приміщень з №1 по № 28, № XII, з № 29 по № 53 (групи приміщень № 83-84, 85) (в літері А), загальною площею 968,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва.

03.10.2016 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві надійшла скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2» вих. № 5 від 27.09.2016 в якій повідомлено, що наприкінці 2008 року невідомими особами почалось будівництво на 19 (технічному) поверсі будинку за адресою АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва. За наслідками таких робіт створено нежитлові приміщення на 19 та 20 поверсі будинку, які належать ТОВ «Помічниця» та використовуються без дотримання вимог щодо безпечної експлуатації приміщень, чим порушуються права мешканців житлового будинку за адресою АДРЕСА_3, на безпечне проживання в такому будинку. У зв`язку із цим, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2» просить скасувати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 16.02.2012 № КВ14212023938.

На підставі вказаної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2» вих. № 5 від 27.09.2016, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві видано головному інспектору будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцькому С.І. направлення для проведення перевірки від 05.10.2016 б/н для здійснення позапланової перевірки на АДРЕСА_3, нежитлових приміщенень з №1 по № 28, № XII, з № 29 по № 53 (групи приміщень № 83-84, 85) у Шевченківському районі м. Києва. Строк дії направлення з 05.10.2016 до 11.10.2016.

За змістом службової записки начальника відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Полуніної Т.П., адресованої директору Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Горобченко Л.А., відділом нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проводиться перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на АДРЕСА_3, нежитлові приміщення з № 1 по № 28, № XII, з № 29 по № 53 (групи приміщень № 83-84, 85) у Шевченківському районі м. Києва. Згідно акту від 30.03.2007 № 407 кількість поверхів за проектом 18-19 за архітектурно-технічним паспортом/за довідкою БТІ 18-19 поверхів. Під час перевірки встановлено, що на 19 та 20 поверхах житлового будинку на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва розташовані нежитлові приміщення, які експлуатуються в якості офісу.

У зв`язку з викладеним у вказаній службовій записці констатовано, що реконструкція груп приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням була проведена з порушенням вимог будівельних норм в частині відсутності 20-го поверху житлового будинку на час прийняття його в експлуатацію. Отже, замовником будівництва ОСОБА_1 наведено недостовірні дані у деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 27.01.2012 № КВ08212012978 «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва» та про готовність об`єкта до експлуатації від 16.02.2012 № КВ 14212023938 «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва», що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Тому, запропоновано відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розглянути питання щодо скасування вказаних декларацій.

10.10.2016 за результатом розгляду вказаної службової записки начальника відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Полуніної Т.П. та з огляду на пункти 22, 24 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі також Порядок № 466), та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі також Порядок № 461), головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончаровим В.В. прийнято рішення № 162 про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 27.01.2012 № КВ08212012978 «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва» та про готовність об`єкта до експлуатації від 16.02.2012 № КВ 14212023938 «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва».

Із посиланням на вимоги статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку № 466, Порядку № 461, на підставі вказаного рішення від 10.10.2016 № 162, директором департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Горобченко Л.А. прийнятий наказ від 10.10.2016 № 162, яким вирішено: вважати скасованою декларацію про початок виконання будівельних робіт від 27.01.2012 №КВ08212012978; скасувати реєстрацію деклараціюпро готовність об`єкта до експлуатації від 16.02.2012 № КВ 14212023938; відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування забезпечити невідкладне направлення копії наказу та рішення від 10.10.2016 № 162 для виключення запису щодо реєстрації декларацій від 27.01.2012 № КВ08212012978, від 16.02.2012 № КВ14212023938 з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Не погоджуючись з рішенням Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 10.10.2016 № 162 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації», ТОВ «БВ ГРУПП» звернулось до суду першої інстанції з цим позовом.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що факт реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва» та про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва» є беззаперечним.

Також матеріали справи містять докази наявності у ТОВ «БВ ГРУПП», станом на час проведення перевірки та прийняття спірного рішення, права приватної власності на нежилі приміщення з № 1 по № 28, № XII, з № 29 по № 53 (групи приміщень № 83-84, 85), загальною площею 968,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва.

За позицією судів попередніх інстанцій, в контексті норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553 (далі також Порядок № 553), будівництво об`єкта завершується реєстрацією права власності на об`єкт містобудування, а проведення архітектурно-будівельного контролю здійснюється у процедурі його створення.

Судами акцентовано увагу, що 10.10.2016 оспорюваним рішенням та наказом відповідача скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт та реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з підстави, передбаченої статтею 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв`язку із виявленням інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації.

Проте, за позицією судів попередніх інстанцій, поширення засобів архітектурно-будівельного контролю, передбачених доповненою статтею 39-1 вищезазначеного Закону (набрання чинності 05 січня 2013 року) на правовідносини зі створення об`єкту містобудування, що мали місце у 2011 та 2012 роках є необґрунтованими, оскільки у такий спосіб відповідачем їм надано зворотню дію у часі, тобто поширено на правовідносини, що мали місце до їх прийняття.

Водночас суди попередніх інстанцій звертають увагу, що відповідачем не надано доказів складання за результатом позапланової перевірки на АДРЕСА_3, нежитлові приміщення з № 1 по № 28, №XII, з № 29 по № 53 (групи приміщень №83-84, 85) у Шевченківському районі м. Києва, відповідного акту, який за змістом направлення від 05.10.2016 б/н та норм Порядку № 553, мав бути складений в період з 05.10.2016 до 11.10.2016.

Також, за позицією судів попередніх інстанцій, у визначений зазначеним Порядком № 553 строк відповідачем не було вжито заходів щодо виявлення порушень, які в подальшому стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а також наказу від 10.10.2016 № 162.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для належного захисту прав позивача суд першої інстанції вірно вийшов за межі позовних вимог, визнав протиправним та скасував наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 10.10.2016 № 162.

За позицією суду першої інстанції , рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Водночас суд апеляційної інстанції заначив, що наявність спірного рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві передбачає віднесення належних ТОВ «БВ ГРУПП» на праві приватної власності нежитлових приміщень до об`єктів самочинного будівництва, що безумовно порушує права позивача як власника такого майна.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

ДАБІ України в касаційній скарзі зазначає, що посадова особа Департаменту при прийнятті оскаржуваного рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Скаржник наполягає на тому, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати (породжують) права і обов`язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб`єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб`єкта, а відповідно інший суб`єкт зобов`язаний виконувати його вимоги та приписи.

Також скаржник вважає, що посилання позивача на порушення його прав є безпідставним, оскільки зазначені рішення не стосуються його безпосередньо.

Водночас стверджує, що посадова особа Департаменту при прийнятті оскаржуваного рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

У відзиві на касаційну скаргу позивач підтримав доводи, викладені в позовній заяві, щодо порушення суб`єктом владних повноважень порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Позивач акцентує увагу на зареєстрованому праві власності та з покликанням на статтю 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначає, що завершальним етапом будівництва об`єкту містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт. Наполягає на порушені відповідачем строків проведення перевірки, а саме трьох місяців з дня подання документів, оскільки з моменту реєстрацій декларацій минуло більше п`яти років.

Вважає, що проведення перевірок зареєстрованих декларацій можливе лише щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Наполягає на незаконному втручанні у право власності позивача на нежитлові приміщення.

За позицією позивача, наявність оскаржуваних рішень та наказу презюмує віднесення належних ТОВ «БВ ГРУПП» на праві приватної власності нежитлових приміщень до об`єктів самочинного будівництва, що безумовно порушує права позивача як власника такого майна, оскільки за приписами частини 2 статті 376 ЦК України особа не набуває права власності на об`єкт самочинного будівництва, а згідно з частиною 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX) Верховний Суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Вказаний пункт Порядку також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Зокрема, це:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.

Водночас, на переконання колегії суддів касаційного суду, цю норму права слід розуміти так, що пунктом 7 Порядку № 553 на час спірних правовідносин було виокремлено сім окремих самостійних підстав для проведення позапланової перевірки. Зокрема було визначено таку підставу як необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

У контексті цього спору суд касаційної інстанції зауважує, що зазначена підстава для проведення позапланової перевірки стосується права органу державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку з вказаних підстав самостійно виходячи із самого факту подачі відповідних повідомлення чи декларації.

Що ж стосується інших підстав, вони застосовуються органами державного архітектурно-будівельного контролю у залежності від наявності певних обставин, зокрема: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; наявності припису та перевірки його виконання; наявності вимоги головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції; наявності звернення фізичних чи юридичних осіб; наявності вимоги правоохоронних органів.

За змістом направлення для проведення перевірки від 05.10.2016 № б/н підставою позапланової перевірки на АДРЕСА_3, нежитлові приміщення з № 1 по № 28, № ХІІІ, з № 29 по № 53 (групи приміщень №83-№84,85) у Шевченківському районі міста Києва був наказ (розпорядження) Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 08 вересня 2015 року №976 та звернення ОСББ «Чорновола 2» від 27 вересня 2016 року № 5.

Наведені підстави для проведення позапланової перевірки не містять вимоги про можливість її проведення лише протягом трьох місяців з дня подання декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 серпня 2022 року у справі № 280/4864/18.

Отже, беручи до уваги, що позапланова перевірка була призначена на підставі звернення ОСББ «Чорновола 2» від 27 вересня 2016 року № 5, висновок судів попередніх інстанцій про те, що така перевірка здійснюється протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів, ґрунтується на неправильному застосуванні норм пункту 7 Порядку № 553.

За позицією судів попередніх інстанцій зміст статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 свідчить про те, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

З цього приводу колегія суддів касаційного суду зазначає, що за частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пункт 1 Порядку № 553 вказує, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На переконання колегії суддів касаційного суду зазначені норми права слід розуміти так, що їх положення щодо здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт стосуються не періоду, у якому можуть бути здійснені заходи архітектурно-будівельного контролю (виконання підготовчих і будівельних робіт), а дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил у цей період.

За таких обставин висновок судів попередніх інстанцій про те, що сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права - частини першої статті 41 Закону № 3038- VI та пункту 1 Порядку № 553.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 серпня 2022 року у справі № 280/4864/18.

Пунктами 16-17 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Зі змісту зазначених норм права слідує, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, результати яких оформлюються актом перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, також складається протокол разом із приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Верховним Судом у справах №814/1914/16, №826/20445/16, №826/8793/18, №826/15443/17, №826/1310/18, №826/1310/18, №826/14061/18, №806/2959/17, 640/4901/20 висловлена правова позиція, суть якої полягає у тому, що зазначений вище порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий і у випадку вжиття заходів, визначених частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI (скасування декларації про початок виконання будівельних робіт). Колегія суддів не вбачає правових підстав для відступу від запропонованої вище позиції.

Разом з цим, як встановлено судами, відповідачем не надано доказів складання за результатом позапланової перевірки на АДРЕСА_3, нежитлові приміщення з №1 по №28, №XII, з №29 по №53 (групи приміщень №83-84, 85) у Шевченківському районі м. Києва, відповідного акту, який за змістом направлення від 05.10.2016 б/н та вказаних норм Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, мав бути складений в період з 05.10.2016 до 11.10.2016.

Також, у службовій записці та рішенні від 10.10.2016 № 162, зазначено, що в ході перевірки виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проте, як вірно було встановлено судами попередніх інстанцій, у матеріалах справи відсутні відповідний акт перевірки та приписи, обов`язковість яких передбачена вказаними нормами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, фактично оскаржуваний наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 10.10.2016 № 162 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації», яким скасовано реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.01.2011 № КВ08212012978 «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва» та скасовано реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 16.02.2012 №КВ14212023938 «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва», виданий на підставі службової записки.

В контексті встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що інформація зафіксована у службовій записці, не може вважатись належно зафіксованим результатом державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно, без сукупності із іншими належними та допустимими доказами, не може слугувати єдиним джерелом на підставі якого може бути прийняте рішення про скасування реєстрації декларацій.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 у справі № 814/1914/16, від 26.06.2018 у справі № 826/20445/16, від 09.04.2021 у справі № 640/4901/20, від 17.02.2022 у справі № 826/570/18.

Щодо висновків судів попередніх інстанцій про неможливість скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації колегія суддів зазначає таке.

У частині другій статті 39-1 Закону № 3038-VI (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що в разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що законодавством встановлено таку підставу для скасування реєстрації замовнику декларації про початок виконання будівельних робіт як подання недостовірних даних, які є підставою вважати відповідний об`єкт самочинним будівництвом.

Водночас, такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити відповідний об`єкт самочинним будівництвом:

1) об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

3) об`єкт збудований або будується за відсутності належно затвердженого проекту чи будівельного паспорта.

У постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 815/5987/16 зроблено висновок про те, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасована лише за умови, якщо буде встановлено наявність у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому, недостовірність даних може проявитись у тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, а також у разі наявності розбіжностей між зазначеними в ній даними. Водночас, передумовою такого скасування є виявлення у об`єкта будівництва ознак того, що він будується самочинно.

Вказана позиція була конкретизована Верховним Судом у постановах від 19.08.2020 у справі № 826/6660/16, від 22.01.2021 у справі № 640/11869/20, від 20.05.2021 у справі №826/7115/17, зокрема, зроблено висновок про те, що факт подання наведених у надісланому повідомленні та у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, може бути виявлений органом ДАБІ не лише за результатом проведеної перевірки. При цьому достатньою та необхідної правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних щодо правових підстав виконання будівельних робіт без належних документів чи відхилення від проектної документації, що дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом; закон не зобов`язує органи ДАБІ проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною.

Колегія судді звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 813/4993/15 при розгляді позовних вимог про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації у пункті 49 зазначила, що за наведених обставин Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про протиправність оскаржуваних дій Інспекції з реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що не відповідають наведеним вище нормам законодавства, та, як наслідок, наявність правових підстав для задоволення позову.

Отже, за наявності визначених законом підстав Велика Палата Верховного Суду допускає можливість скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації навіть за наявного оформленого права власності на цей об`єкт.

Водночас у справі що розглядається, факт наведення позивачем недостовірних даних у поданих ним деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, не є очевидним, оскільки фактично основним джерелом інформації щодо спірних правовідносин є неналежним чином оформлені результати перевірки у службовій записці, яку не можна ототожнювати з актом перевірки.

Отже, в цій ситуації питання наявності або відсутності визначних законом підстав для прийняття рішень щодо скасування декларацій можливо лише з наслідками перевірки, результати якої мають бути оформлені належним чином.

Водночас Верховний Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень не позбавлений права на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за наявності підстав для його проведення з дотриманням процедури, встановленої чинним законодавством, та на прийняття відповідних рішень саме за результатами заходу контролю.

Отже, суди дійшли вірного висновку визнавши про необхідність скасування рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 10.10.2016 №162 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації» .

Щодо виходу за межі позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 10.10.2016 №162 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Колегія суддів зауважує, що фактично оскаржуване рішення від 10.10.2016 №162 введено в дію наказом директора департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Горобченко Л.А. від 10.10.2016 № 162, згідно з яким вирішено: вважати скасованою декларацію про початок виконання будівельних робіт від 27.01.2012 №КВ08212012978; скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 16.02.2012 №КВ 14212023938; відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування забезпечити невідкладне направлення копії наказу та рішення від 10.10.2016 №162 для виключення запису щодо реєстрації декларацій від 27.01.2012 №КВ08212012978, від 16.02.2012 №КВ14212023938 з Єдиного реєстрів документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що для належного захисту прав позивача суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправним і скасував наказ департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 10.10.2016 № 162.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України вчинити дії щодо включення (відновлення) запису про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.01.2011 № КВ08212012978 «Реконструкція груп нежитлових приміщень №83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва» та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 16.02.2012 №КВ 14212023938 «Реконструкція груп нежитлових приміщень №83-84, 85 з їх об`єднанням на АДРЕСА_3 у Шевченківському районі м. Києва» до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, колегія суддів зазначає наступне.

Механізм ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр), як єдиної комп`ютерної бази даних, визначений Порядком введення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 92 (Порядок №92).

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку ведення, адміністрування, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснює ДАБІ України.

Згідно пункту 8 Порядку № 92 підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв`язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів.

Пункт 15 Порядку № 92 передбачає, що у разі прийняття наказу органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій, анулювання дозволу, набрання рішенням суду законної сили про скасування документа декларативного або дозвільного характеру посадові особи вносять відомості до реєстру про їх скасування або анулювання.

З огляду на встановлену вище протиправність оскаржуваного рішення та наказу департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову і в цій частині.

За змістом статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, необхідно змінити мотивувальну частину рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині скасування рішення відповідача, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 640/213/19 змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 640/213/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

А.І. Рибачук

В.М. Шарапа