Рішення

від 16.03.2023 по справі 192/44/23

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/44/23

Провадження № 2/192/177/23

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2023 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Петровської О.Д.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Догонової Т.В.,

представника відповідача адвоката Пітюренка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ» про визнання договору оренди землі припиненим,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди землі припиненим.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона є власником земельної ділянки, яка розташована на території Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, до територіального об`єднання на території Широчанської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 7,430 га, кадастровий номер 1225088400:02:001:5043.

08 червня 2012 року між позивачкою та СТОВ «ВІКТОРІЯ» було укладено договір оренди землі, за умовами якого позивачка передала відповідачу в строкове платне користування на десять років належну їй земельну ділянку, площею 7,430 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Широчанської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області.

Вказаний договір оренди землі був зареєстрований у відділу Держкомзему у Солонянському районі Дніпропетровської області 06 серпня 2012 року.

Відповідно до п.8 вказаного договору договір укладено на десять років. Орендодавець повинен не пізніше 90 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію. Письмове повідомлення здійснюється листом-повідомленням. За відсутності листа-повідомлення орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно п. 43 договору оренди землі, договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації, тому з урахуванням дати державної реєстрації договору оренди землі, десятирічний строк договору закінчився 06 серпня 2022 року.

Пунктами 21, 35 договору оренди землі передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані не гіршому порівняно з тим у якому він одержав її в оренду. Дія договору припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

До закінчення терміну оренди земельної ділянки, а також після закінчення, позивачка не маючи наміру в подальшому продовжувати договір оренди землі з СТОВ «ВІКТОРІЯ» неодноразово зверталася до відповідача з проханням повернути позивачці її земельну ділянку, без послідуючого поновлення договору на новий термін.

Відповідач на заяву від 24 січня 2022 року відповіді не надав, що дало підстави вважати позивачці це як мовчазну згоду орендаря на припинення орендних відносин.

Позивачка вирішила, що після закінчення строку договору оренди землі вона буде обробляти свою земельну ділянку самостійно, тому завчасно повідомила відповідача про відмову в поновленні договору оренди землі та укладенні його на новий строк. Відповідач жодним чином не повідомив позивачку про свій намір поновити договір оренди землі на той самий строк чи укласти його на новий термін. Тому позивачка чекала закінчення строку дії договору оренди землі та планувала здійснювати обробіток своєї земельної ділянки самостійно.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, який в подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався і діє на даний час.

Оскільки, на початку дії воєнного стану в Україні Державний земельний кадастр, Державний реєстр речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень не функціонували, адміністративні послуги не надавалися, укладення договорів оренди землі на новий строк за звичною процедурою стало неможливим.

Після прийняття та набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», відповідач направив позивачці лист від 18 липня 2022 року, щодо поновлення договору оренди землі під час дії воєнного стану, у зв`язку з чим строк дії договору оренди землі який спливає під час дії воєнного стану вважається поновленим на один рік, тобто до 06 серпня 2023 року, без волевиявлення сторін та без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

19 жовтня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України №2698-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», який набрав чинності 18 листопада 2022 року, яким було змінено правове регулювання земельних відносин під час дії воєнного стану.

Вказаним законом здійснено перехід від запровадженого в умовах воєнного стану тимчасового порядку передачу в користування (оренду) сільськогосподарських земель, коли не функціонували Державний земельний кадастр і Державний реєстр речових прав та не проводилися електронні земельні аукціони до воєнного прозорого порядку такої передачі.

До п. 27 розділу Х перехідних положень Земельного кодексу України внесено зміни, та припинено автоматичне (без згоди сторін договору) поновлення договорів на користування земельними ділянками, термін дії яких закінчився після введення воєнного стану, а також відновлено обов`язкову державну реєстрацію договорів оренди землі в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав.

Після чого, неодноразово позивачкою на адресу відповідача направлялися листи щодо небажання здійснювати продовження строку дії договору оренди землі на що відповідач надавав відповіді про автоматичне продовження строку дії договору оренди землі на один рік у зв`язку з воєнним станом.

Оскільки, строк дії договору оренди землі від 08 червня 2012 року закінчився у зв`язку з настанням певного факту, визначеного законом, а саме закінченням строку на який його було укладено, а відповідач відмовляється повернути земельну ділянку та утримувати її, тому просила суд визнати договір оренди землі припиненим.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримав відзив на позовну заяву згідно якого вважає, що позовні вимоги є безпідставними оскільки, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на даний час. 24 березня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану». Пункт 27 розділу Х перехідних положень Земельного кодексу України викладено в такій редакції: вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: приватної власності.

В подальшому до зазначеного пункту було внесені зміни і редакція вказаного пункту мала такий зміст : вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі, приватної власності.

Після набрання законної сили перших змін, відповідач повідомив позивачку про наявність змін законодавства та те, що укладений між сторонами договір оренди землі поновлюється на один рік без волевиявлення сторін та без внесення відомостей до відповідного Державного реєстру.

Доводи позивачки в позовній заяві, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», який набрав законної сили 19 листопада 2022 року, земельна ділянка підлягає поверненню з користування СТОВ «ВІКТОРІЯ», прийняти до уваги не можна, оскільки строк дії договору оренди землі, що укладений між позивачкою та відповідачем сплинув 06 серпня 2022 року, а відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року та до набрання чинності 19 листопада 2022 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», строки дії договорів оренди землі автоматично пролонговані на один рік, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 66-70).

06 березня 2023 року представником позивачки подано відповідь на відзив, згідно якого позов підтримала та просила його задовольнити, оскільки волевиявлення позивачки щодо поновлення договору оренди землі не є вільним та не відповідає її волі, тому договір оренди землі не може бути поновлений. Також, відповідач не скористався своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, лист-повідомлення та проект договору оренди землі позивачці не надсилав, тому згоди щодо продовження орендних відносин досягнуто не було. При укладені договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладання договору оренди землі припиняється. Крім того, для дійсності договору необхідно, щоб воля та волевиявлення співпадали, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Окрім цього, право оренди відповідача на земельну ділянку позивачки є непідтвердженим та незареєстрованим у визначеному законом порядку, тому договір оренди землі є припиненим (а.с. 84-91).

09 березня 2023 року представником позивача надано заперечення, згідно яких посилання представника позивача у відповіді на відзив стосовно того, що 09 червня 2022 року відновив свою роботу Державний земельний кадастр, а позивачка, відповідач та земельна ділянка не перебувають на території де ведуться активні бойові дії, а тому у сторін не було перешкод укласти договори оренди землі в письмовій формі в порядку передбаченому Законом України «Про оренду землі», не відповідає дійсності оскільки, в укладанні у письмовій формі договору оренди землі, щодо його пролонгації на один рік не було жодної необхідності, адже у відповідність до чинного на той момент законодавства такі договори є автоматично пролонговані на один рік без внесення відповідних відомостей до державного реєстру. Також, відповідач не порушує встановлені законом права та інтереси позивачки, оскільки діє виключно в рамках правового поля (а.с. 106-108).

Суд, заслухавши позивачку, її представника, представника відповідача, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

В судовомузасіданні встановлено,що ОСОБА_1 направі приватноївласності напідставі Державногоакту проправо приватноївласності наземлю серіїІV-ДП№029829від 29грудня 2001року,належить земельнаділянка,площею 7,430га,цільове призначення дляведення сільськогосподарськоговиробництва,яка розташованана територіїШирочанської сільськоїради Солонянськогорайону Дніпропетровської області (а.с. 17).

Відповідно до договору оренди землі від 08 червня 2012 року укладеного в с.Широке, Солонянського району, Дніпропетровської області ОСОБА_1 з одного боку та СТОВ «ВІКТОРІЯ» з іншого боку уклали договір про передання орендодавцем в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Широчанської сільської ради площею 7,430 га, строком на 10 років (а.с. 18, 19).

Вказаний договір має підписи, як орендодавця так і орендаря. Також в договорі стоїть відмітка про його реєстрацію у відділі Держкомзему у Солонянському районі, Дніпропетровської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06серпня 2012 року №122508844000080.

Між ОСОБА_1 та відповідачем було складено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, згідно якого ОСОБА_1 передала відповідачу належну їй земельну ділянку (а.с. 20).

Згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1200697502022, наявний запис про оренду земельної ділянки позивачки відповідачем СТОВ «ВІКТОРІЯ», дата державної реєстрації речового права 06 серпня 2012 року, строк дії речового права до 06 серпня 2022 року (а.с. 24, 25).

Дані обставини сторони визнали та не оспорювали, як і не оспорювали те, що договір оренди землі укладений між позивачкою та відповідачем повинен був діяти до 06серпня 2022 року.

Із заяви ОСОБА_1 від 24 січня 2022 року, повідомлення СТОВ «ВІКТОРІЯ» №34 від 18 липня 2022 року, листа-повідомлення ОСОБА_1 , повідомлення СТОВ «ВІКТОРІЯ» №40 від 08 серпня 2022 року, листа-повідомлення ОСОБА_1 від 25 серпня 2022 року, повідомлення СТОВ «ВІКТОРІЯ» №48 від 05 вересня 2022 року, повідомлення ОСОБА_1 від 25 листопада 2022 року, повідомлення СТОВ «ВІКТОРІЯ» №95 від 29 листопада 2022 року, сторони намагалися вирішити спір в позасудовому порядку (а.с. 27-35).

Як вбачається з наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №141 від 09 червня 2022 року, відновлено функціонування Державного земельного кадастру (а.с. 93).

Відповідно ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 4 ст. 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачаєтьсязі ст.31Закону України«Про орендуземлі»,договір орендиземлі припиняєтьсяв разі: закінчення строку, на який його було укладено.

24 лютого 2022 року указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до часткових змін ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно часткових змін ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

На часткову зміну ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, та від 18квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25травня 2022 року строком на 90 діб.

Пунктом 12 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145-IX від 24 березня 2022 року, який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесено зміни до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Відповідно до пп. 1 п. 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України в редакції зазначеного Закону, вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: приватної власності.

Таким чином суд вважає, що посилання позивачки на протиправні дії відповідача щодо утримання земельної ділянки у себе є безпідставними, враховуючи, що на законодавчому рівні дію договору оренди між сторонами було поновлено без їх волевиявлення.

При цьому суд зауважує, що дані положення Закону не суперечать положенням Конституції України.

Статтею 64 Конституцією України передбачено, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24,25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Згідно п. 9 ч. 3 Пояснювальної записки до проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», для попередження негативних наслідків змін у забезпеченні аграрного сектору економіки трудовими ресурсами, зокрема, внаслідок мобілізації, внутрішнього переміщення громадян України та їх виїзду за кордон тощо, 4 передбачається надати можливість користувачам земель сільськогосподарського призначення тимчасово строком до одного року передавати свої права землекористування іншим аграрним виробникам, які забезпечені необхідними матеріально-технічними, фінансовими та трудовими ресурсами. В умовах недоступності Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, пропонується визначити, що передача прав землекористування не потребує реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Районним військовим адміністраціям передбачається надати повноваження щодо здійснення реєстрації договорів про передачу прав землекористування шляхом ведення відповідних реєстраційних книг.

Таким чином, законодавець з метою продовольчої безпеки в умовах воєнного стану обмежив права сторін на волевиявлення щодо укладення договорів оренди.

Суд не приймає доводи позивачки, що оскільки в подальшому були внесені зміни до зазначених вище Перехідних положень Земельного Кодексу, тому було скасовано поновлення договору оренди між сторонами, з огляду на таке.

Відповідно до п. 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, яка набула чинності з 19 листопада 2022 року: під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування; приватної власності.

З рішення Конституційного суду України від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001 вбачається, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, оскільки закінчення строку користування земельною ділянкою, відбулося після введення в Україні воєнного стану та під час його дії і до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», тому договір поновив свою дію на один рік у відповідність до положень вказаних матеріальних норм.

Щодо доводів позивачки що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» скасував таке поновлення то суд зауважує, що дійсно після набуття чинності Законом таке поновлення скасовано, але щодо земельних ділянок строк користування якими сплив після набуття ним чинності.

Посилання позивачки та її представника, як в позовній заяві, так і в судовому засідання щодо відновлення функціонування Державного земельного кадастру відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №141 від 09 червня 2022 року, на час закінчення строку договору оренди землі суд не приймає, оскільки дане відновлення не впливало на норми діючого законодавства щодо поновлення строку дії договорів оренди.

Тому суд вважає, що в судовому засіданні вимоги позивачки не знайшли своє підтвердження і в задоволені позову позивачки слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати по справі, відповідно до ст. 141 КПК України, покладаються на позивачку.

Оскільки представник відповідача зробив заяву до судових дебатів, що ними буде надано суду у встановлений ЦПК України строк докази судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, тому є підстави, для визначення дати розгляду питання про стягнення з позивачки судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

На підставівикладеного,Закону України«Про орендуземлі»,ст.ст.526,626,792ЦК України,Земельного КодексуУкраїни,керуючись ст.ст.4,12,13, 77, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 , яка мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ», яке розташовано: с.Широке, Солонянського району, Дніпропетровської області, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30231948 про визнання договору оренди землі припиненим відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивачку.

Призначити судове засідання по вирішенню питання про стягнення з позивачки на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу на 09 год. 30 хв. 30березня 2023 року в приміщенні Солонянського районного суду Дніпропетровської області в судове засідання викликати сторони.

Встановити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ» строк на подання доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу до 21 березня 2023 року включно.

Рішення судуможе бутиоскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23 березня 2023 року.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.