Ухвала

від 24.03.2023 по справі 731/118/23

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №731/118/23

Провадження №2-з/731/2/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2023 року смт Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Савенка А.І.,

за участю секретаря БілявськоїЮ.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення учасників справи заяву позивача ОСОБА_1 від 22березня 2023 року, подану в його інтересах представником ОСОБА_2 , у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, 3 (трьох) відсотків річних та інфляційних втрат, -

В С Т А Н О В И В:

22 березня 2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла вказана заява.

Заява обґрунтована тим, що у провадженні суду перебуває вказана справа за позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, 3 (трьох) відсотків річних та інфляційних втрат.

Провадження у справі відкрито 24лютого 2023 року, підготовче судове засіданні призначено на 24березня 2023 року.

Предметом позову є позовна вимога про стягнення із ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у сумі 3110823 (три мільйони сто десять тисяч вісімсот двадцять три) гривні.

Відповідач не виконав зобов`язання за договором, а саме не повернув позивачеві навіть частини суми позики у термін до 17лютого 2020 року. Після цієї дати грошові кошти передавалися нерегулярно, не в повному обсязі, незначними сумами та через значні проміжки часу, що формувало у позивача хибне уявлення про повернення боргу. На думку позивача, такі дії могли бути спрямовані на затягування часу з метою пропуску ним строку позовної давності. Зараз відповідач ОСОБА_3 на звернення позивача ОСОБА_1 не відповідає або ж направляє незначні суми, що також вказує на її небажання виконувати зобов`язання з повернення коштів. Така поведінка відповідача дає підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Ефективним та співмірним заходом забезпечення позову заявник вважає накладення арешту на наявне у відповідача нерухоме майно, вартість якого не перевищує суми заборгованості за договором позики, а порівняно з накладенням арешту, наприклад, на грошові кошти, арешт нерухомості мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи її господарської діяльності.

На підставі наведеного сторона позивача просить постановити ухвалупро забезпеченняпозову,якою накласти арештна нерухомемайно відповідача ОСОБА_3 ,а самена:1)земельнуділянку зкадастровим номером3221986400:07:003:0007,площею 3,6699га,дата державноїреєстрації прававласності:17липня2020року;2)земельнуділянку зкадастровим номером3221986400:07:002:0003,площею 0,25га,дата державноїреєстрації прававласності:20травня2013року;3)житловийбудинок загальноюплощею 306,5м2,розташований заадресою: АДРЕСА_1 ,дата державноїреєстрації прававласності:20травня2013року. Зустрічне забезпечення пропонують не застосовувати у зв`язку з недоцільністю.

Розгляд заяви про забезпечення позову суд проводить відповідно дост. 153 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріли справи, суд дійшов наступних висновків.

21 лютого 2023 року до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в його інтересах представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, 3 (трьох) відсотків річних та інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 24лютого 2023 року відкрито провадження у справі, підготовче судове засіданні призначено на 24березня 2023 року.

З матеріалів справи вбачається, що 18листопада 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 укладено нотаріально посвідчений договір позики грошових коштів у сумі 3190944,00 гривні, що за курсом НБУ на день укладення договору складає 132956,00 доларів США. За умовами договору відповідач повинна повернути позивачу грошові кошти у такі самій сумі до 17лютого 2020 року. На день звернення з позовом до суду відповідач повернула частину позики у сумі 78618,00 доларів США, що еквівалентно 2161293,00 гривень. Сума неповернутих коштів складає 54338,00 доларів США, що складає 1987141,00 гривню. Сума позовних вимог, яка складається із залишку основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат, становить 3110823,00 (три мільйони сто десять тисяч вісімсот двадцять три) гривні.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Види забезпечення позову визначені у ч.1 ст. 150 ЦПК України, серед яких зокрема, накладення арешту на майно, що належить відповідачу.

Пунктом 4Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни від22грудня 2006року №9«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (відповідачів), щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

По суті забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у випадку задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову спрямовано, перше за все, проти несумлінних дій відповідача (відповідачів), які можуть сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту,або майнових наслідків заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Вказане відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 25 вересня 2019 року у справі N 320/3560/18, застосованому також у постанові від 08лютого 2023 року у справі №916/2262/22.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22лютого 2023 року за відповідачем ОСОБА_3 на праві власності зареєстровано таке нерухоме майно:

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221986400:07:003:0007, площею 3,6699 га, дата державної реєстрації права власності: 17липня 2020 року;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221986400:07:002:0003, площею 0,25 га, дата державної реєстрації права власності: 20травня 2013 року;

- житловий будинок загальною площею 306,5м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності: 20травня 2013 року.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначено у п. 4 Рішення Конституційного Суду від 31травня 2011 року № 4-рп/2011, інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову. Аналіз зазначених положень Кодексу дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, яка ініціює питання про застосування заходів забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16листопада 2021 року у справі №904/8699/21).

У правовому висновку, сформованому у постанові Верховного Суду від 17червня 2022 року у справі №908/2382/21, роз`яснено, що накладення арешту на грошові кошти відповідача здатне суттєво погіршити його майновий стан, у той час як накладення арешту на об`єкт нерухомого майна мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність, що свідчить про співмірність такого виду забезпечення позову.

Враховуючи характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами, предмет заявленого позову, обсяг заявлених позивачем позовних вимог, тобто суму заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, що складає 3110823,00 (три мільйони сто десять тисяч вісімсот двадцять три) гривні, пересвідчившись, що на момент постановлення ухвали спір по суті не вирішений, зважаючи на обґрунтованість вимог, визначених у заяві щодо забезпечення позову, беручи до уваги наведені позивачем докази, які наявні в матеріалах заяви та матеріалах цивільної справи, зокрема про велику тривалість періоду, протягом якого відповідач не виконує у повному обсязі боргове зобов`язання, які дають підстави вважати, що невжиття заходів із забезпечення позовних вимог може істотно утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а також те, що заходи забезпечення позову мають бути розумними та співмірними із заявленими позовними вимогами, наявність вартісного співвідношення між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, враховуючи, що накладення арешту на нерухомість відповідача не позбавляє її права надалі користуватися цим майном, а тому вплив такого заходу забезпечення позову є мінімальним та не надто обтяжливим,суд вважаєза можливе,з метоюзапобігання порушеннюправ таохоронюваних закономінтересів позивача,задовольнити заявупро забезпеченняпозову,а самевжити заходівзабезпечення позовушляхом накладенняарешту наземельні ділянкита житловий будинок, які належать на праві власності відповідачу.

Разом із тим, враховуючи предмет позову та захід забезпечення позову, а також відсутність підстав вважати, що забезпечення позову спричинить відповідачеві збитки, суд приходить до висновку, що зустрічне забезпечення є недоцільним.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 149-153, 157, 197, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 від 22березня2023року про забезпечення позову, подану в його інтересах представником ОСОБА_2 , у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), поданою в його інтересах представником ОСОБА_2 (юридична адреса: АДРЕСА_3 ), до ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості за договором позики, 3 (трьох) відсотків річних та інфляційних втрат задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження на нерухоме майно ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ), а саме на:

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221986400:07:003:0007, площею 3,6699 га, дата державної реєстрації права власності: 17липня 2020 року;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221986400:07:002:0003, площею 0,25 га, дата державної реєстрації права власності: 20травня 2013 року;

- житловий будинок загальною площею 306,5м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності: 20травня 2013 року.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали негайно направити для виконання до Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (17600, Чернігівська область, Прилуцький район, смтВарва, вул.Пилипенка, 3а), а також заявникові ОСОБА_1 та представникові заявника ОСОБА_2 .

Зобов`язати Варвинськийвідділ державноївиконавчої службиу Прилуцькомурайоні Чернігівськоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції у найкоротший строк повідомити Варвинському районному суду Чернігівської області про виконання ухвали.

Після фактичного виконання ухвали надіслати її копію відповідачу.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Савенко А.І.