Рішення

від 24.03.2023 по справі 473/2815/22

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2815/22

РІШЕННЯ

іменем України

(ДОДАТКОВЕ)

"24" березня 2023 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Вуїва О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ціліциної О.В., представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Вознесенської міської ради Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Кучерова Наталя Миколаївна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування та внесення відомостей до реєстру,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Кучерової Н.М., Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії протиправною, визнання права власності на майно в порядку спадкування та внесення відомостей до реєстру.

Ухвалою суддіВознесенського міськрайонногосуду Миколаївськоїобласті від24жовтня 2022року вищевказанапозовна заявабула залишенабез руху,як така,що невідповідала вимогамст.175ЦПК України, а позивачу було надано строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

01 листопада 2022 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків разом з уточненим позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Вознесенської міської ради Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Кучерова Н.М., про визнання права власності на майно в порядку спадкування та внесення відомостей до реєстру, в якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_5 .

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли:

- частка житлового будинку по АДРЕСА_1 ;

- частка земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- частка земельної ділянки площею 0,1225 га, розташованої по АДРЕСА_1 , призначеної для ведення особистого селянського господарства.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері шляхом подання відповідної заяви до приватного нотаріуса Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Кучерової Н.М.

Окрім нього із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Кучерової Н.М. в якості спадкоємиці за правом представлення (онуки) після смерті ОСОБА_5 звернулася ОСОБА_3 , яка не надала нотаріусу жодних документів, що б підтвердили наявність між нею та спадкодавицею родинних зв`язків. Не здобуто таких доказів й нотаріусом Кучеровою Н.М. під час проведення відповідної перевірки в межах спадкової справи.

Належним чином прийнявши спадщину, ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса з приводу її оформлення.

Проте нотаріус Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Кучерова Н.М. відмовила позивачу у вчиненні відповідних нотаріальних дій (видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно в цілому) у зв`язку з невизначеністю часток спадкодавиці у праві спільної сумісної власності на частину спадщини (земельні ділянки), а в подальшому у зв`язку з тим, що один з двох спадкоємців, що прийняли спадщину, не надала, а нотаріус - не здобула доказів наявність між нею та спадкодавицею родинних відносин, а також розбіжністю в документації щодо форми спільної власності відносно спадкових земельних ділянок (сумісна чи часткова).

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_2 просив внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо визнання ОСОБА_5 власницею часток спірних земельних ділянок та визнати за ним право власності на частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також частку земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за цією ж адресою, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та частку земельної ділянки площею 0,1225 га, розташованої за цією ж адресою, призначеної для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 28 лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , частку земельної ділянки площею 0,1000 га., розташованої по АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та частку земельної ділянки площею 0,1225 га., розташованої по АДРЕСА_1 , призначеної для ведення особистого селянського господарства в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Повний текст рішення складено 06 березня 2023 року.

06 березня 2023 року позивач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення понесених ним судових витрат, а саме судового збору у розмірі 4562 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27 500 грн.

07 березня 2023 року відповідачка ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_6 подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення понесених нею судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.

В судовому засіданні, яке проводилося без особистої участі позивача ОСОБА_2 , його представник ОСОБА_1 заяву про стягнення понесених позивачем судових витрат підтримала у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, проте остання надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача Вознесенської міської ради та третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Кучерова Н.М. в судове засідання не з`явилися.

Суд відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України вважав можливим проводити розгляд справи без участі сторін, а також представників відповідачки ОСОБА_3 та Вознесенської міської ради, а також приватного нотаріуса Кучерової Н.М.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зробила висновок про те, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що факт понесення стороною судових повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, які повинні бути подані не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У своїх постановах (зокрема від 08 грудня 2021 року у справі №454/3919/18 та від 09 лютого 2022 року у справі № 523/3904/19) Верховний Суд неодноразово висловлювався, що суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу лише у разі наявності клопотання відповідної сторони про зменшення таких витрат. Відсутність такого клопотання відповідно до приписів ч. 5ст.137ЦПК України унеможливлює вирішення судом з власної ініціативи питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу.

Сторонами вчасно заявлено про стягнення понесених ними судових витрат та надано докази таких витрат.

З урахуванням наведеного, між сторонами підлягають розподілу судові витрати наступним чином:

1)В частині судового збору:

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду було п`ять окремих позовних вимог: дві вимоги немайнового характеру про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності спадкодавиці ОСОБА_5 на спірні частки земельних ділянок, що підлягали оплаті судовим збором станом на дату подачі позову до суду по 992,40 грн. кожна; три вимоги майнового характеру, що підлягали оплаті судовим збором (виходячи з вартості спірного майна) в загальному розмірі у 3569,93 грн.

Тобто, до сплати позивачем при подачі позову до суду підлягав судовий збір у загальному розмірі 5554,73 грн., проте фактично сплачено 4563 грн. (в тому числі 3569,93 грн. за вимогу майнового характеру та 993,07 грн. за одну вимогу немайнового характеру з незначною переплатою).

Судовим рішенням від 28 лютого 2023 року позовні вимоги (майнового характеру) ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування задоволено частково, у розмірі, що становить половину від заявлених вимог.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме пред`явлених до Вознесенської міської ради Миколаївської області та вимог про внесення відомостей до реєстру - відмовлено.

Таким чином, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (згідно розмір задоволених позовних вимог) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1784,97 грн. (3569,93 грн. / 2).

Водночас, з ОСОБА_2 на користь державного бюджету підлягає стягненню недоплачений ним судовий збір (в частині однієї з вимог немайнового характеру) у розмірі 991,73 грн.

2)В частині витрат на професійну правничу допомогу:

З матеріалів справи вбачається, що 14 серпня 2020 року між адвокатом Тута І.В. та Погибо В.Ю. було укладено угоду про надання адвокатської допомоги б/н (т. 1, а.с. 97-99).

Відповідно до умов угоди адвокат Тута І.В. зобов`язалася надати ОСОБА_2 професійну правничу допомогу, пов`язану з підготовкою до розгляду та розглядом цивільної справи про усунення від права на спадкування, де замовник буде мати процесуальний статус позивача. Гонорар за виконану адвокатом роботу визначається додатковими угодами та сплачується готівкою.

Додатковою угодою від 18 липня 2022 року (т. 2, а.с. 5) внесено зміни до основної угоди в частині узгодження її сторонами надання адвокатом замовнику правничої допомоги у будь-якій цивільній справі, спрямованій на захист прав та інтересів замовника. Цією ж угодою визначено орієнтовну вартість послуг з надання правничої допомоги 20000 грн., що підлягає визначенню залежно від об`єму та складності наданих послуг, кількості судових засідань у справі на підставі окремого акту приймання-передачі послуг. Вказані послуги сплачуються замовником в розумні строки після підписання акту приймання-передачі.

Згідно копії акту прийому-передачі послуг від 01 березня 2023 року (т. 2, а.с. 6) вартість послуг з надання правничої допомоги склала 16000 грн. При цьому адвокатом надано наступні послуги: збір, підготовка, перевірка доказів для підтвердження важливих у справі обставин (2 години) 2 000 грн.; підготовка та направлення до суду цивільного позову (10 годин) 11000 грн.; підготовка та направлення до суду заяви про усунення недоліків позову (2 години) 1000 грн.; участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що відбулося 06 лютого 2023 року (незалежно від витраченого часу) 2000 грн.

Крім цього, 12 листопада 2022 року між адвокатом Мкртичевою М.І. та Погибо В.Ю. було укладено договір про надання правової допомоги №12-11/1/2022 (т. 2, а.с. 7-11).

Відповідно до умов договору адвокат Мкртичева М.І. зобов`язалася надати ОСОБА_2 професійну правничу допомогу з метою захисту прав та інтересів клієнта. Гонорар за виконану адвокатом роботу визначається додатковими угодами та сплачується в готівковій або безготівковій формі.

Додатковою угодою №1 від 12 листопада 2022 року (т. 2, а.с. 12) замовник доручив адвокату здійснювати захист його прав під час розгляду цивільної справи №473/2815/22. Цією ж угодою визначено вартість послуг з надання правничої допомоги: участь адвоката в судовому засіданні 4000 грн., в режимі відеоконференції 2000 грн. (сплачується у готівковій формі протягом 3 календарних днів з дати проведення засідання або протягом 1 місяця після підписання акту приймання-передачі послуг); підготовка та подання документів 1000 грн. за годину роботи.

Згідно копії акту приймання-передачі послуг від 03 березня 2023 року (т. 2, а.с. 13) вартість послуг з надання правничої допомоги склала 11500 грн. При цьому адвокатом надано наступні послуги: підготовка, направлення учасникам справи та суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеконференції, призначених на 16 листопада 2022 року, 01 грудня 2022 року, 14 грудня 2022 року, 05 січня 2023 року, 20 січня 2023 року, 28 лютого 2023 року (всього 6 годин) 6000 грн.; участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, що відбулися 05 січня 2023 року та 28 лютого 2023 року (незалежно від витраченого часу) 4000 грн.; збір документів та підготовка заяви про приєднання доказів та ухвалення додаткового рішення (1,5 години) 1500 грн.

Разом з тим, 09 листопада 2022 року між адвокатом Берікул Л.В. та Обуховою О.О. було укладено договір про надання правничої допомоги б/н (т. 1, а.с. 232).

Відповідно до умов договору адвокат Берікул Л.В. зобов`язалася надати ОСОБА_3 професійну правничу допомогу з метою захисту прав та інтересів клієнта під час розгляду цивільної справи у Вознесенському міськрайонному суді. Гонорар за виконану адвокатом роботу визначається окремим розрахунком.

Згідно розрахунку вартості правничої допомоги від 28 лютого 2023 року (т. 1, а.с. 230) вартість послуг з надання правничої допомоги склала 4500 грн. При цьому адвокатом надано наступні послуги: ознайомлення з документами клієнта 500 грн.; підготовка відзиву на позовну заяву 1500 грн.; складання клопотання про доручення документів (2 х 500 грн.) 1000 грн.; участь у судовому засіданні (2,5 год. х 600 грн.) 1500 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 28 лютого 2023 року (т. 1, а.с. 231) ОСОБА_3 сплачено адвокату 4500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Жодною зі сторін не заявлено про неспівмірність витрат та не подано клопотання про зменшення судових витрат, що унеможливлює вирішення судом з власної ініціативи вказаного питання, зокрема в частині розподілу судових витрат на професійну правову допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що судовим рішенням від 28 лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування (три окремі вимоги майнового характеру) задоволено частково в обсязі, що становить половину від заявлених вимог.

В задоволенні іншої частини позовних вимог (дві окремі вимоги немайнового характеру), а саме про внесення відомостей до реєстру - відмовлено.

За встановленого, судом фактично задоволено лише третину від усього обсягу вимог.

Таким чином, розподіл витрат на професійну правничу допомогу слід провести наступним чином:

- з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 9166,67 грн. (27500 грн. х 1 / 3);

- з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 3 000 грн. (4500 грн. х 2 / 3).

З урахуванням остаточного взаємозаліку, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 6166,67 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідент.номер НОМЕР_2 ) 1 784 (одну тисячу сімсот вісімдесят чотири) гривні 97 копійок судового збору, 6 166 (шість тисяч сто шістдесят шість) гривень 67 копійок витрат на професійну правничу допомогу, а всього в загальному розмірі 7951(сімтисяч дев`ятсотп`ятдесят одну) гривню 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідент.номер НОМЕР_2 ) судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106), код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 991(дев`ятсотдев`яносто одна)гривня 73копійки.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В. Вуїв