Рішення

від 23.03.2023 по справі 910/106/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.03.2023Справа № 910/106/23

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конте Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вакус Рент»

про стягнення 230 911,45 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конте Україна» (надалі - ТОВ «Конте Україна») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вакус Рент» (надалі - ТОВ «Вакус Рент») про стягнення 230 911,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підстава для володіння відповідачем грошовими коштами позивача у розмірі 214 713,84 грн. відпала у зв`язку з розірванням договору суборенди нежитлових приміщень від 09.02.2022, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про повернення таких коштів та стягнення 3% річних у розмірі 2 594,21 грн. та інфляційних у розмірі 13 603,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

02.02.2023 через канцелярію суду від ТОВ «Вакус Рент» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на відсутність підстав для повернення сплаченої позивачем передоплати за суборенду.

03.02.2023 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Вакус Рент» надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

08.02.2023 через канцелярію суду від ТОВ «Конте Україна» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач надав додаткові пояснення по суті спору з урахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов.

15.02.2023 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Вакус Рент» надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач заперечив проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

09.02.2022 між ТОВ «Вакус Рент» (орендар) та ТОВ «Конте Україна» (суборендар) укладено договір суборенди нежитлових приміщень (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1, 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених договором суборенди, орендар зобов`язується передати суборендареві в строкове платне користування визначене в п. 1.1 цього договору суборенди нежитлові приміщення, а суборендар зобов`язується прийняти зазначені нежитлові приміщення, використовувати їх для здійснення господарської діяльності, сплачувати суборендну плату та виконувати прийняті на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору суборенди. За цим договором суборенди об`єктом суборенди є: нежитлові приміщення разом з обладнанням (конкретний перелік обладнання вказаний у Додатку В до цього договору суборенди), яке є невід`ємною його частиною, загальною площею 426,6 (чотириста двадцять шість цілих шість десятих) кв.м., які знаходяться на 4-му поверсі нежитлової будівлі - адміністративного будинку (літера А) загальною площею 7 100,20 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Дружби народів, будинок 19 (дев`ятнадцять). Відновна вартість об`єкту суборенди становить 1 526 826,99 грн. з урахуванням індексації. Характеристика об`єкту суборенди наведено в додатку А до цього договору.

Згідно із п. 3.1 Договору приймання-передача суборендованого майна здійснюється комісією, що складається із представників сторін.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що сторони повинні призначити своїх представників у комісію та передати суборендоване приміщення суборендарю не пізніше 01.04.2022.

При передачі суборендованого майна складається акт приймання-передачі приміщень в суборенду, який підписується обома сторонами у 2-х примірниках (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору суборендоване майно вважається переданим в суборенду з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень в суборенду.

Згідно із п. 3.5 Договору в акті приймання-передачі приміщень в суборенду зазначається стан суборендованого майна та показання лічильників (при їх наявності).

Пунктом 3.6 Договору визначено, що орендар має передати приміщення повністю оснащеними згідно із стандартними технічними вимогами суборендаря, визначеними у додатку В до цього договору, і таке оснащення повинно ґрунтуватись на чинних нормативних актах українського законодавства в сфері будівництва.

Строк суборенди починається в день передачі приміщень у користування суборендарю («дата початку суборенди»), а саме підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення в суборенду суборендарю, але не пізніше 01 квітня 2022 року, та закінчується у дату підписання сторонами акту приймання-передачі приміщень з суборенди орендареві згідно розділу 8 договору оренди, але не пізніше 31 березня 2024 року (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору суборендна плата за цим договором суборенди за все суборендне майно сплачується у наступному порядку:

5.1.1 з 01 квітня 2022 року по 30 червня 2022 року включно суборендар сплачує орендарю суборендну плату за повний календарний місяць суму в розмірі 171 771,07 грн., в тому числі ПДВ, що дорівнює (еквівалентно) 6 143,04 доларів США, в тому числі ПДВ. При цьому вартість суборенди одного квадратного метра приміщень становить 402,65 грн., в тому числі ПДВ, що дорівнює (еквівалентно) 14,40 доларів США, в тому числі ПДВ.

5.1.2 з 01 липня 2022 року по 31 березня 2023 року включно суборендар сплачує орендарю суборендну плату за повний календарний місяць суму у розмірі 193 242,45 грн., в тому числі ПДВ, що дорівнює (еквівалентно) 6 910,92 доларів США, в тому числі ПДВ. При цьому вартість суборенди одного квадратного метру приміщення становить 452,98 грн., в тому числі ПДВ, що дорівнює (еквівалентно) 16,20 доларів США, в тому числі ПДВ.

5.1.3 з 01 квітня 2023 року та до закінчення строку суборенди (строк дії договору) суборендар сплачує орендарю суборендну плату за повний календарний місяць суму у розмірі 214 713,84 грн., в тому числі ПДВ, що дорівнює (еквівалентно) 7 678,80 доларів США, в тому числі ПДВ. При цьому вартість суборенди одного квадратного метру приміщення становить 503,31 грн., в тому числі ПДВ, що дорівнює (еквівалентно) 18,00 доларів США, в тому числі ПДВ.

Згідно із п. 5.2 Договору суборендна плата за два (2) останніх місяці строку суборенди сплачується на умовах передоплати у сумі 429 427,68 грн., в тому числі ПДВ, що дорівнює (еквівалентно) 15 357,60 доларів США, в том числі ПДВ, за офіційним курсом НБУ, який встановлений на день виставлення рахунка двома (2) платежами. Перший платіж сплачується протягом п`яти (5) робочих днів після підписання сторонами договору суборенди, другий платіж сплачується у наступному місяці не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця без подальшої доплати курсової різниці.

Пунктом 14.7 Договору передбачено, що цей договір суборенди набуває чинності з дня його підписання сторонами, при цьому дата початку суборенди визначається згідно з умовами цього договору, та діє до закінчення строку суборенди. Закінчення строку дії договору суборенди або закінчення строку суборенди не звільняє сторони від виконання зобов`язань, що виникли під час його дії.

На виконання умов Договору, позивач сплатив відповідачу передоплату у розмірі 214 713,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4111 від 14.02.2022.

ТОВ «Конте Україна» звернулось до ТОВ «Вакус Рент» із повідомленням про припинення договору з вимогою повернути суборендну плату №14062022/1 від 14.06.2022, в якому позивач повідомив відповідача про припинення Договору в односторонньому порядку та просив повернути сплачену передоплату у розмірі 214 713,84 грн. протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання листа.

У відповідь на вказаний лист ТОВ «Вакус Рент» звернулось до ТОВ «Конте Україна» із листом №05/06 від 20.06.2022, в якому відповідач повідомив позивача про відмову в поверненні суборендної плати та пропонував з`явитись до приміщення для підписання акту приймання-передачі приміщення в суборенду.

Спір у справі виник у зв`язку із протиправною, на думку позивача, відмовою відповідачем в поверненні сплаченої передоплати, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 214 713,84 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 765 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

В даному випадку, із змісту Договору вбачається домовленість сторін щодо передачі суборендного приміщення в суборенду не пізніше 01 квітня 2022 року, при цьому сторони самостійно в п. 3.4 Договору дійшли згоди щодо моменту з якого майно вважається переданим в суборенду, а саме з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі приміщення, будь-яких доказів користування позивачем спірним приміщенням сторонами також не надано, тобто, фактично суборендне приміщення позивачу передано так і не було, що не заперечується сторонами.

Статтею 766 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:

1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;

2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

ТОВ «Конте Україна» звернулось до ТОВ «Вакус Рент» із повідомленням про припинення договору з вимогою повернути суборендну плату №14062022/1 від 14.06.2022, в якому позивач повідомив відповідача про припинення Договору в односторонньому порядку та просив повернути сплачену передоплату у розмірі 214 713,84 грн. протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання листа.

У вказаному повідомленні позивач посилається на п. 11.3 Договору, відповідно до якого у випадку якщо обставини форс-мажору продовжують свою дію більше ніж три календарні місяці, то сторони мають право припинення дії цього договору суборенди в односторонньому порядку шляхом повідомлення іншої сторони в письмовій формі про припинення цього договору суборенди з зазначенням дати його припинення у такому повідомленні, а також стверджує про те, що оскільки приміщення так і не було передано позивачу в суборенду, то сплачена передоплата підлягає поверненню.

Суд відзначає, що відповідно до норм діючого законодавства та умов Договору саме на відповідача покладений обов`язок з передачі майна позивачу в суборенду, при цьому, сторонами погоджено строк такої передачі, а саме: не пізніше 01.04.2022, проте в матеріалах справи не міститься будь-яких доказів в підтвердження звернення відповідача до позивача із повідомленням про готовність передачі майна та/або вимогою виконати взяте на себе зобов`язання і прийняти майно в суборенду, а лише після звернення ТОВ «Конте Україна» до ТОВ «Вакус Рент» із повідомленням про припинення Договору відповідач запропонував позивачу з`явитись для підписання акту приймання-передачі приміщення в суборенду.

Крім того, фактично, передача майна в суборенду на підставі Договору могла бути здійснена з моменту укладення договору, тобто з 09.02.2022, проте в матеріалах справи як не міститься доказів здійснення будь-який дій направлених на передачу приміщення в суборенду, так і не міститься доказів уникнення позивачем від свого зобов`язання прийняти майно в суборенду.

Враховуючи викладені обставини, виходячи з того, що приміщення так і не було передано в суборенду, ТОВ «Конте Україна» правомірно відмовилось від Договору, при цьому, посилання позивача на форс-мажорні обставини не спростовує його намірів припинити правовідносини та не позбавляє його такого права при умові не передачі відповідачем суборендного майна.

Матеріалами справи (платіжне доручення №4111 від 14.02.2022) підтверджується факт сплати позивачем відповідачу передоплати у розмірі 214 713,84 грн. на підставі п. 5.2 Договору.

Обгрунтовуючи підстави для повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 214 713,84 грн. позивач посилається на ст. 1212 Цивільного кодексу України, вказуючи, що вказані грошові кошти отримані без правової підстави, оскільки правова підстава (Договір) на якій було сплачено такі кошти відпала, внаслідок припинення Договору.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

За приписами частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, застосування статті 1212 Цивільного кодексу України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2018 у справі №904/5844/17.

Положення глави 83 застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

В даному випадку, судом встановлено, що позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в якості передоплати за суборенду на підставі Договору, проте майно в суборенду так передано і не було, а Договір припинив свою дію в наслідок односторонньої відмови позивача від договору.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд відзначає, що в матеріалах справи не міститься доказів існування будь-яких правових підстав для сплати позивачем відповідачу грошових коштів у розмірі 214 713,84 грн., у зв`язку з чим позов і цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов`язання із повернення позивачу 214 713,84 грн., а строк його виконання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 214 713,84 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Конте Україна» про стягнення з ТОВ «Вакус Рент» передоплати у розмірі 214 713,84 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 594,21 грн. та інфляційних у розмірі 13 603,40 грн., за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 21.07.2022 по 14.12.2022.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується із наданим позивачем розрахунком та вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 594,21 грн. та інфляційні у розмірі 13 603,40 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «Вакус Рент» на користь ТОВ «Конте Україна» заборгованості у розмірі 214 713,84 грн., 3% річних у розмірі 2 594,21 грн. та інфляційних у розмірі 13 603,40 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Конте Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вакус Рент» (01042, м. Київ, б. Дружби народів, будинок 19; ідентифікаційний код 44330485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конте Україна» (02095, м. Київ, вул. Марганецька, будинок 95; ідентифікаційний код 32771122) заборгованість у розмірі 214 713 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 84 коп., 3% річних у розмірі 2 594 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 21 коп., інфляційні у розмірі 13 603 (тринадцять тисяч шістсот три) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 3 463 (три тисячі чотириста шістдесят три) грн. 67 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий