Рішення

від 24.03.2023 по справі 910/665/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.03.2023Справа № 910/665/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВ-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК-Горизонт" про стягнення 565 791,23 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВВ-Груп" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно умов укладеного 1 грудня 2022 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТДК-Горизонт" (далі - Товариство) договору поставки № 01/12-1 позивач у грудні 2022 року передав останньому товар на суму 598 000,00 грн. Оскільки відповідач оплату отриманої продукції провів лише частково на суму 50 000,00 грн, заборгувавши таким чином 548 000,00 грн, позивач, посилаючись на статті 11, 509, 530, 610, 611, 612, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з Товариства вищезазначену суму боргу, а також 16 440,00 грн пені та 1 351,23 грн трьох процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 січня 2023 року вищенаведену позовну заяву Підприємства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/665/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 23 січня 2023 року про відкриття провадження у справі № 910/665/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 04111, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 3, офіс 308.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Товариству.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 23 січня 2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua).

Проте Товариство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги те, що Товариство належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у її матеріалах достатньої кількості документів для розгляду даного спору по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1 грудня 2022 року між Товариством та Підприємством було укладено договір поставки № 01/12-1, за умовами якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача продукцію разом зі усіма приналежностями та документами, а останній - прийняти її та оплатити. Асортимент, кількість та ціна товару остаточно погоджується сторонами в накладній, яка є невід`ємною частиною договору (пункти 1.1., 1.2. зазначеного правочину).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Згідно з умовами пунктів 2.1., 2.2. цієї угоди Підприємство зобов`язалося передати продукцію товариству в строк до 31 грудня 2022 року. Більш точна дата поставки додатково узгоджується сторонами усно. Позивач відвантажує товар на адресу відповідача за цінами, що зазначені в рахунку Підприємства й погоджені з Товариством.

Відповідно до пункту 2.3. договору умови поставки згідно з правилами Інкотермс 2020 року погоджуються на кожну поставку окремо. Пункт поставки продукції - місто Київ.

За пунктами 2.5., 2.6. договору перехід права власності на товар та ризик випадкового знищення переходить до Товариства в момент передачі йому продукції в пункт поставки. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем в пункті поставки.

Як передбачено пунктом 3.2. зазначеної угоди передплата за товар складає 20 % на момент відвантаження. Решта оплати здійснюється протягом семи календарних днів з моменту отримання товару.

Пунктами 3.3., 3.4. договору передбачено, що оплата проводиться в національній валюті України банківським переказом на поточний рахунок Підприємства або в касу. Підставою для проведення розрахунків є рахунок позивача.

Строк дії договору становить 1 рік з моменту підписання його сторонами, але у будь-якому разі він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за ним. Закінчення строку дії вказаної угоди не звільняє сторони від відповідальності за її порушення, яке відбулося під час її дії (пункт 10.2. вказаного договору).

Судом встановлено, що 13 грудня 2022 року Товариство перерахувало на рахунок Підприємства 50 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від вказаної дати № 119, копія якої міститься в матеріалах справи. Факт даної оплати за договором також визнається самим позивачем.

На виконання умов договору Підприємство поставило Товариству 23 т цибулі на загальну суму 598 000,00 грн (разом із ПДВ), що підтверджується належним чином оформленими: видатковою накладною від 3 грудня 2022 року № 198 та актом прийому товару від вказаної дати № 235.

У той же день позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 198 на суму 598 000,00 грн.

Судом також встановлено, що вищенаведені документи не містить жодних заперечень щодо кількості, асортименту та якості переданого товару. Будь-які докази, які б свідчили про наявність зауважень чи заперечень відповідача щодо поставленої позивачем продукції, матеріали справи також не містять.

28 грудня 2022 року позивач надіслав відповідачу претензію від 26 грудня 2022 року № 26/12-22, у якій просив останнього погасити заборгованість у розмірі 548 000,00 грн протягом 5 робочих днів з моменту отримання цієї претензії. Проте наведена претензія була залишена Товариством без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за вказаним договором у розмірі 548 000,00 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Товариство на момент прийняття рішення не надало документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Підприємства до відповідача про стягнення зазначеної суми. Відтак, позов у цій частині підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, позивач також просив суд стягнути з відповідача 1 351,23 трьох процентів річних, нарахованих у період з 13 грудня 2022 року по 11 січня 2023 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений Підприємством до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, тому позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми компенсаційної виплати також підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 16 440,00 грн пені, нарахованої у період з 13 грудня 2022 року по 11 січня 2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (далі - Закон) передбачено, що цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 5.2. договору в разі порушення відповідачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі 0,1 % від неперерахованої суми за кожен день прострочення.

Оскільки заявлений Підприємством до стягнення розмір пені відповідає вимогам чинного законодавства, положенням договору і не перевищує визначений Законом граничний розмір її нарахування, позов у цій частині також підлягає задоволенню.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Підприємства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК-Горизонт" (04111, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 3, офіс 308; ідентифікаційний код 43067524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВ-Груп" (49069, місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 101; ідентифікаційний код 44052519) 548 000 (п`ятсот сорок вісім тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 1 351 (одну тисячу триста п`ятдесят одну) грн 23 коп. трьох процентів річних, 16 440 (шістнадцять тисяч чотириста сорок) грн 00 коп. пені та 8 486 (вісім тисяч чотириста вісімдесят шість) грн 87 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 24 березня 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко