Рішення

від 21.03.2023 по справі 910/12599/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2023Справа № 910/12599/22За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Асоціації " Українсько - китайського ділового партнерства "

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне бюро розслідувань

про стягнення 1 421 519,34 грн. та примусове виселення

суддя Борисенко І.І.

секретар судового засідання Шилін Є.О.

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості 1 421 519,54 грн. та примусове виселення орендаря за Договором оренди № 7779 від 23.02.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору в частині внесення орендних платежів.

Ухвалою суду від 06.12.2022 позов залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали.

13.12.2022 позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

За таких обставин, господарський суд ухвалою від 20.12.2022 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішив здійснювати у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 07.02.2023. Вказаною ухвалою суд запропонував відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву чи заперечення, а також третій особі протягом п`яти днів письмові пояснення по суті позовних вимог.

30.12.2022 від третьої особи надійшли письмові пояснення, згідно змісту яких третя особа підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити повністю.

Підготовче засідання, призначене на 07.02.2023 відкладено до 21.02.2023.

21.02.2023 у підготовче засідання з`явився представник позивача та третьої особи - Державного бюро розслідувань, представник відповідача не з`явився, заяв та клопотань про відкладення підготовчого засідання або про розгляд справи без участі суду не надав.

Також, Відповідач не скористався своїм правом щодо надання відзиву чи заперечень на позовну заяву.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи.

Ухвала суду від 07.02.2023 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15 приміщення 310.

Проте, від відповідача 16.02.2023 повернувся конверт № 01054 93688380 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд своєю ухвалою від 21.02.2023 закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 21.03.2023.

23.02.2023 на сторінці Господарського суду міста Києва на офіційному вебпорталі "Судова влада в Україні" в мережі інтернет в розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розміщена інформація, що Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 у справі №910/12599/22, за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Асоціації "Українсько - китайського ділового партнерства", третя особа Державне бюро розслідувань про стягнення 1 421 519,34 грн. та примусове виселення призначено судове засідання розгляду справи по суті на 21.03.2023 о 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал №20.

У судове засідання 21.03.2023 прибув представник позивача та третьої особи. Відповідач явку повноваженого представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, про судове засідання повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Так, у засіданні 21.03.2023 представник позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити, з підстав, викладених у позові та поясненнях третьої особи.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 21 березня 2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Асоціацією "Українсько - китайського ділового партнерства" було укладено Договір оренди № 7779 нерухомого майна, що належить до державної власності.

За предметом Договору оренди, визначеного в п. 1.1. вказаного Договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву передало Асоціації "Українсько - китайського ділового партнерства" у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення на 3 поверсі, шестиповерхової будівлі, каб. № 310 загальною площею 66,2 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 15, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на "31" жовтня 2016 р. і становить 1 083 000,00 грн. без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 2.1. Договору оренди, Орендар вступає у строкове платне користування Майном не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акта приймання-передачі майна.

Судом встановлено, що 23.02.2017 сторонами було підписано акт приймання - передавання орендованого майна за адресою: 01032, м. Київ. Вул. Симона Петлюри, 15.

Згідно з п.1.2. Договору оренди, Майно передавалося в оренду з метою розміщення офісу.

За змістом п.3.1., п.3.3. Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2016 р. і складає 16 245,00 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2017 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень, лютий місяці 2017 р.

За п. 3.3. Договору оренди орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з пунктом 9.1. Договору оренди, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

За п.3.10. Договору оренди, зобов`язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди.

Відповідно до п. 10.1. Договору оренди цей договір укладено на 2 роки 11 місяців і діяв відповідно з 23.02.2017 р. по 23.01.2020 р.

Також, 27.12.2019 р. набрав чинності Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 p. № 157-ІХ, введення в дію якого відбулось 01.02.2020 p., а також, 17.06.2020 р. набрав чинності Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений Постановою КМУ від 3 червня 2020 р. № 483 (далі - Порядок).

Згідно абз. 2-3 п. 2 "Прикінцевих та перехідних положень" вказаного Закону, продовження договорів оренди, термін дії яких закінчується починаючи з 01.07.2020 p., відбувається в порядку, передбаченому Законом про оренду.

Суд зауважує, що Договір оренди з Відповідачем закінчився 23.01.2020 р.

При цьому, відповідно п. 10.9 Договору оренди, у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю/Балансоутримувачу.

Також, відповідно п. 10.10 Договору оренди, Майно вважається повернутим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання (повернення). Обов`язок щодо складення акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що Листом від 03.06.2019 № 01-8248 Державне бюро розслідувань повідомило позивача про передачу до управління адміністративної будівлі з прибудовою виробничого корпусу інформаційно-обчислювального центру по вулиці Симона Петлюри 15 у м. Києві відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 261-р "Про передачу нерухомого майна у м. Києві до сфери управління Державного бюро розслідувань" з метою розміщення центрального органу виконавчої влади.

У зв`язку з зазначеним, Регіональне відділення як Орендодавець за Договором оренди листом від 10.06.2019 р. за № 30-06/4866 надіслав пропозицію про дострокове розірвання договору оренди № 7779 від 23.02.2017 та вимагав у 20-денний термін повернути державне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15 актом - приймання передачі Орендодавцю (Балансоутримувачу) та провести повний розрахунок по заборгованості з орендної плати, пені та штрафних санкцій за весь період оренди по день фактичної передачі майна.

Також, Листом щодо погашення заборгованості з орендної плати по договору оренди № 7779 від 23.02.2017 від 05.10.2018 за №30-05/9712 Регіональне відділення звернулось до Асоціації "Українсько - китайського ділового партнерства" з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати та нарахованої пені.

Судом встановлено, що з метою досудового врегулювання спору, 27.01.2020 р. Регіональне відділення направило на адресу Асоціації "Українсько - китайського ділового партнерства" претензію № №30-10/771 з вимогою терміново сплатити наявну заборгованість з орендної плати, пені, інфляційних збитків та штрафу але відповіді на даний лист відповідач позивачу не надав, заборгованість не погасив, не повернув орендоване майно та не склав акта приймання-передачі (повернення).

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами про стягнення заборгованості та виселення відповідача з державного нерухомого майна - нежитлового приміщення.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно п. 10.9 Договору оренди, у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю / Балансоутримувачу.

Також, відповідно п. 10.10 Договору оренди, Майно вважається повернутим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання (повернення). Обов`язок щодо складення акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.

Суду доведено, станом на час звернення до суду відповідач акту приймання - передавання орендованого майна не склав, майно Орендодавцю не повернув.

Доказів складення акту приймання - передавання щодо повернення Орендарем Орендодавцю спірного приміщення станом на час прийняття рішення матеріали справи не містять.

Отже, судом встановлено, що після закінчення терміну дії договору 23.01.2020 р., Відповідач продовжував використовувати спірне приміщення.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Відповідно до положень 1, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3 "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносить плату своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до "Про оренду державного та комунального майна", істотними умовами договору оренди є, зокрема об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації.

Статтею 29 Закону, передбачена відповідальність сторін за невиконання зобов`язань за договором оренди, відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до положень п.3.6. договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за яких здійснюється платіж.

Згідно з п.5.3. Договору оренди Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, сторони домовились про обов`язок відповідача сплачувати на користь позивача орендну плату до закінчення терміну дії договору, тобто до січня 2020.

Відповідно до наданої позивачем довідки б/н від 07.09.2022, за підписами начальника регіонального відділення ФДМУ по місту Києву Крупника Л.В., начальника відділу обліку за надходженнями коштів від орендної плати Долударьової О.В., розмір заборгованості відповідача по орендній платі за період з лютого 2017 по січень 2020 складає 257 413,82 грн.

Суд зазначає, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності у розмірі 257 413,82 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до положень п.3.6. договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за яких здійснюється платіж.

За таких обставин, суду доведено, що строк оплати орендних платежів у розмірі 257 413,82 грн. є таким, що настав, доказів оплати відповідачем вказаної суми матеріали справи не містять. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 257 413,82 грн. за період з червня 2018р. по січень 2020р. визнається судом обґрунтованою та задовольняється судом повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 113 152,36 грн. за договором оренди, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, за договором оренди, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 113 152,36 грн., у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за вказаним договором.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7 722,41 грн. та пені у розмірі 46 198,06 грн., суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.7. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно о чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Також, згідно п. 3.8. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Отже, сторони дійшли письмової згоди про застосування такого виду відповідальності як стягнення штрафу і пені за несвоєчасні розрахунки по орендній платі.

Оскільки заявлений до стягнення розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пені, перевіривши наданий до позовної заяви розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку про його арифметичну правильність з урахуванням заявленого періоду, з огляду на що позов у цих частинах підлягає задоволенню та стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 7 722,41 грн. та пені у розмірі 46 198,06 грн .

Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки у розмірі 997 032,89 грн., суд відзначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 23.02.2017 відповідач прийняв від позивача об`єкт оренди у стані, що відповідають умовам договору оренди, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі від 23.02.2017.

Строк дії договору оренди № 7779 від 23.02.2017 закінчився 23.01.2020.

Матеріали справи свідчать, що позивач з огляду на закінчення терміну дії договору, неодноразово звертався до відповідача з листами про повернення орендованого майна за актом приймання - передачі, як то передбачено умовами договору оренди, проте відповідач свого зобов`язання по поверненню орендованого майна за актом - приймання передачі не виконав.

Доказів повернення відповідачем позивачу спірного приміщення у вказаний позивачем строк суду не надано.

Згідно вимог ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи, що договір закінчив дію 23.01.2020, а доказів повернення позивачу спірного приміщення не надано, то позивач правомірно нарахував відповідачу 997 032,89 грн. подвійної орендної плати за користування приміщенням за час прострочення період з січня 2020 року по липень 2022 року.

За таких обставин, вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 997 032,89 грн подвійної орендної плати за користування приміщенням за час прострочення підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про виселення Асоціації "Українсько - китайського ділового партнерства" з державного нерухомого майна по вул. С. Петлюри, 15 у м. Києві, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що договір оренди № 7779 від 23.022017, укладений між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар), закінчив дію 23.01.2020.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За приписами ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи зазначені норми права, відповідач втратив статус орендаря і, у нього виникло зобов`язання передати орендоване приміщення орендодавцеві.

Відповідно до п. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно п. 10.9 Договору оренди, у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю / Балансоутримувачу.

Також, відповідно п. 10.10 Договору оренди, Майно вважається повернутим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання (повернення). Обов`язок щодо складення акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.

Проте відповідачем не було надано суду доказів виконання своїх зобов`язань за договором з повернення орендованого майна орендодавцю.

З огляду на встановлений судом факт невиконання відповідачем обов`язку щодо звільнення орендованого майна, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині виселення вказаної юридичної особи із займаного нею приміщення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а Відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача та сплати наявної суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються відповідача повністю.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Шевченка, 50 - Г, код ЄДРПОУ: 19030825) задовольнити повністю.

Стягнути з Асоціації "Українсько - китайського ділового партнерства" (01032, м. Київ. вул. Симона Петлюри, 15 приміщення 310, код ЄДРПОУ: 40379925) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Шевченка, 50 - Г, код ЄДРПОУ: 19030825) заборгованість по орендній платі у розмірі 257 413 (двісті п`ятдесят сім тисяч чотириста тринадцять) грн. 82 коп., пеня 46 198 (сорок шість тисяч сто дев`яносто вісім) грн. 06 коп., штраф 7 722 (сім тисяч сімсот двадцять дві) грн. 41 коп., інфляційні нарахування 113 152 (сто тринадцять тисяч сто п`ятдесят дві) грн. 36 коп., неустойки 997 032 (дев`ятсот дев`яносто сім тисяч тридцять дві) грн. 89 коп., які перерахувати відповідно до Державного бюджету України за реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський район/22080300; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код отримувача: ЄДРПОУ: 37993783, номер рахунку IBAN UA 778999980313020094000026011, код класифікації доходів бюджету: 22080300, призначення платежу: плата за оренду іншого державного майна.

Стягнути з Асоціації "Українсько - китайського ділового партнерства" (01032, м. Київ. вул. Симона Петлюри, 15 приміщення 310, код ЄДРПОУ: 40379925) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Шевченка, 50 - Г, код ЄДРПОУ: 19030825) 23 803 (двадцять три тисячі вісімсот три) грн. 79 коп. витрат по сплаті судового збору, які перерахувати за реквізитами: отримувач: Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача: ЄДРПОУ 19030825, номер рахунку IBAN UA 598201720343150001000014093, призначення платежу: стягнення суми судового збору.

Виселити Асоціацію "Українсько - китайського ділового партнерства" (01032, м. Київ. вул. Симона Петлюри, 15 приміщення 310, код ЄДРПОУ: 40379925) з державного нерухомого майна - нежитлового приміщення на 3 поверсі, шестиповерхової будівлі, каб. № 310 загальною площею 66,2 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 15.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2023.

Суддя І.І.Борисенко