Рішення
від 02.02.2023 по справі 911/1565/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/1565/22

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Філоненко Л.С., дослідивши матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Відділу соціального захисту населення Баришівської селищної ради

За участі третьої, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Баришівської селищної ради

про стягнення 985 652,20 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Сімчук І.А.;

від відповідача: Маценко Л.В.;

від третьої особи: Братко І.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Господарського Київської області з позовною заявою до Відділу соціального захисту населення Баришівської селищної ради про стягнення 985 652,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, всупереч положенням норм чинного законодавства, не виконав свої зобов`язання щодо компенсації пільгового проїзду та не провів розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян за період з 01.01.2021 по 31.12.2021. У зв`язку із цим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 985 652,20 грн збитків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі № 911/1565/22. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Баришівської селищної ради та надано останній строк для подачі письмових пояснення по справі; призначено підготовче судове засідання на 12.10.2022.

07.10.2022 до канцелярії суду від позивача надійшли докази направлення позовної заяви на адресу третьої особи на виконання вимог ухвали суду від 26.09.2022.

12.10.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.10.2022 в судове засідання представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 12.10.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 09.11.2022.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 13.10.2022 та направлено останню на електронні адреси сторін.

24.10.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про забезпечення участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2022 по справі № 911/1565/22 задоволено заяву позивача про забезпечення участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та вирішено судове засідання щодо розгляду спору у справі, яке призначене на 09.11.2022, провести в режимі відеоконференції.

26.10.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд поновити строк для подачі відзиву на позов.

04.11.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

08.11.2022 до канцелярії суду від третьої особи надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору, в якому відповідач просив залучити до участі у справі Управління фінансів та економічного розвитку Баришівської селищної ради.

09.11.2022 в судове засідання з`явилися усі представники та надали усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 09.11.2022 представник відповідача надав усні пояснення щодо раніше поданого клопотання про залучення третьої особи та просив суд його задовольнити; представник третьої особи надав усні пояснення щодо клопотання відповідача про залучення третьої особи та не заперечував щодо його задоволення; представник позивача надав усні пояснення щодо клопотання відповідача про залучення третьої особи та заперечував щодо його задоволення.

В судовому засіданні 09.11.2022 суд повідомив сторін, що клопотання про залучення третьої особи буде розглянуто судом в наступному судовому засіданні. Ухвалою суду від 09.11.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 08.12.2022.

15.11.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про забезпечення участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.11.2022 по справі № 911/1565/22 відмовлено у задоволення клопотання позивача про забезпечення участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

08.12.2022 в судове засідання з`явилися усі представники та надали усні пояснення по справі.

В судовому засідання 08.12.2022 представник відповідача надав усні пояснення щодо клопотання про залучення третьої особи та просив суд його задовольнити; представник позивача заперечував щодо залучення третьої особи; представник третьої особи підтримав клопотання відповідача про залучення третьої особи.

В судовому засідання 08.12.2022 суд протокольно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи.

В судовому засіданні 08.12.2022 представник позивача повідомив суд про зміну найменування відповідача з Відділу соціального захисту населення Баришівської селищної ради на Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради.

Ухвалою суду від 08.12.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження по справі № 911/1565/22 та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.01.2023.

09.12.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення по справі.

19.01.2023 в судове засідання з`явилися усі представники та надали усні пояснення по суті спору. Ухвалою суду від 19.01.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 02.02.2023.

01.02.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшли письмові пояснення та докази по справі.

02.02.2023 в судове засідання з`явилися усі представники та надали усні пояснення по суті спору.

В судовому засідання 02.02.2023 представник відповідача надав усні пояснення щодо раніше поданих письмових пояснень та доказів та просив суд долучити їх до матеріалів справи; представник позивача заперечував щодо долучення письмових пояснень до матеріалів справи з посиланням на порушення норм ГПК України щодо подачі доказів під час розгляду справи по суті. Суд роз`яснив сторонам норми ГПК України щодо строків та умов подання пояснень та доказів та зазначив, що подані відповідачем письмові пояснення з доказами до матеріалів справи долучаються, але до розгляду в якості доказів не будуть прийматись під час складення повного тексту рішення, враховуючи порушення строків ГПК України при їх подачі.

02.02.2023 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримував та просив суд позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», на виконання умов договору та на виконання імперативних законодавчих приписів, протягом 2021 надавалися послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні по залізничній станції Баришівка, яка розташована на території Баришівської селищної ради. Однак, відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, всупереч положенням норм чинного законодавства та укладеному між сторонами договору, не виконав свої зобов`язання, щодо компенсації пільгового проїзду та не провів розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян за період з 01.01.2021 по 31.12.2021. У зв`язку із цим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 985 652,20 грн збитків у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за 2021 рік.

У свою чергу відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, вважав їх необґрунтованими, безпідставними та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. За твердженнями відповідача, відповідно до ст. 7 Закону України «Про залізничний транспорт», відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій та договірній основах, а відповідно до ст. 9 Закону України про залізничний транспорт» збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевого бюджету залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг. Крім того, як зазначає відповідач, відповідно до пункту 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України, видатки на пільги з послуг перевезення пільгових категорій громадян, що надаються окремим категоріям громадян, віднесені до видатків, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, у зв`язку із чим, з урахуванням ч. 1 та 2 ст. 23 БК України, на переконання відповідача, бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можуть здійснюватись лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Таким чином, відповідач переконаний, що вищевказані норми не несуть в собі зобов`язання Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради щодо здійснення компенсаційних виплат.

Проте, як зазначає відповідач, Баришівською селищною радою було прийнято рішення щодо відшкодування втрат позивача внаслідок перевезення пільгових категорій громадян, визначених законодавством, встановлено відповідні бюджетні призначення в сумі 120 тис. грн на рік та визначено головного розпорядника коштів в особі Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради, як виконавчого органу селищної ради. 3 метою забезпечення виконання програмних заходів відповідачем було укладено з позивачем відповідний договір на компенсацію зазначених втрат.

На думку відповідача, надані для оплати рахунки включали в себе втрати, понесені позивачем внаслідок пільгового перевезення такої категорії громадян, як пенсіонери за віком, у зв`язку із чим відповідач неодноразово направляв до АТ «Українська залізниця» листи від 26.04.2021 № 84/11-15, від 11.10.2021, № 163/11-15, від 29.11.2021 № 200/11-15, від 01.02.2021 № 33/01-20 щодо внесення корективів при формуванні актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги. Загальна сума коштів за надані послуги за 2021 рік, на переконання відповідача. становить 23798,50 грн. Однак Акціонерним Товариством «Українська залізниця» не внесені зміни в акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги станом на 01.01.2022.

Відповідач, з посиланням на п. 1.1 договору та ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», зазначає, що виключно законами визначаються пільги щодо, зокрема транспортних послуг та критерії їх надання. Оскільки до розрахунку витрат входили витрати на надання пільг пенсіонерам за віком, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 р. № 354, то такі витрати, на думку відповідача, можуть бути компенсовані виключно за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідач наголошує, що відповідно до прийнятого Рішення Баришівської селищної ради № 121-04-08 від 22.01.2021 «Про затвердження місцевої цільової Програми «Здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів місцевого бюджету Баришівської селищної ради на 2021 рік», така категорія як «пенсіонери за віком» не включена до місцевої цільової програми.

Таким чином відповідач переконаний, що він, як головний розпорядник бюджетних коштів діяв в межах, визначених Бюджетним кодексом України, не порушував умов договору та вживав заходів щодо виконання всіх своїх зобов`язань. Проте, бездіяльність позивача в частині приведення актів розрахунку сум компенсації до норм діючого законодавства та договору унеможливлює здійснення відповідних виплат.

Представником третьої особи також надані усні пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечував проти задоволення позовних вимог, вважав їх необґрунтованими, безпідставними та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Заперечення третьої особи аналогічні запереченням відповідача.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

В судовому засіданні 02.02.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» є національним перевізником вантажів та пасажирів. Метою діяльності товариства є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо.

Статтею 7 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Частиною шостою статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Поряд з тим приписами ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» унормовано, що надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку.

Враховуючи вимоги законодавства України та попередні відносини між сторонами у сфері перевезень залізничним транспортом пільгових категорій громадян, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу Київська дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі позивач) зверталось до відповідача з листом № ДН-1-16/2119 від 16.12.2020 з інформацією щодо плану перевезень на 2021 рік та з проханням врахувати дані, передбачити міським бюджетом на 2021 рік кошти по відшкодуванню збитків за перевезення пільгових категорій громадян у приміському сполученні в розмірі 820,0 тис. грн (копія листа наявна в матеріалах справи).

У відповідь на лист позивача, Виконавчий комітет Баришівської селищної ради (далі третя особа) направив позивачу лист № 45/03-16 від 13.01.2022, в якому повідомив, що рішенням Виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 28.12.2020 р. № 18.3 затверджена Програма «Здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів місцевого бюджету Баришівської селищної ради на 2021 рік», якою передбачено відшкодування витрат на перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом за рахунок коштів місцевого бюджету, а обсяг фінансування Програми на 2021 рік складає 120,0 тис. грн (копія листа наявна в матеріалах справи).

Відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту Баришівської селищної ради (https://baryshivska-gromada.gov.ua/documents), 24.12.2020 Баришівською селищною радою Броварського району Київської області ІІІ скликання четвертої сесії прийнято Рішення № 47-03-08 від 24.12.2020 «Про бюджет Баришівської селищної територіальної громади на 2021 рік». В пункті 2 вказаного рішення вирішено затвердити бюджетні призначення головними розпорядниками коштів місцевого бюджету на 2021 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами згідно з додатками 3, 4 до цього рішення (копія рішення наявна в матеріалах справи).

Відповідно до Додатку 3 до Рішення № 47-03-08 від 24.12.2020, що має назву «Розподіл видатків місцевого бюджету на 2021 рік», найменування головного розпорядника коштів місцевого бюджету/відповідального виконавця Відділ соціального захисту населення; найменування бюджетної програми згідно з Типовою програмною класифікацією видатків та кредитування місцевого бюджету Компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті; видатки усього 120 000,00 грн.

Судом встановлено, що 22.01.2021 Баришівською селищною радою Броварського району Київської області VІII скликання прийнято Рішення № 121-04-08 від 22.01.2021 «Про затвердження місцевої цільової Програми «Здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів місцевого бюджету Баришівської селищної ради на 2021 рік» (копія рішення наявна в матеріалах справи).

Відповідно до змісту паспорту Програми, відповідальний виконавець програми Відділ соціального захисту населення селищної ради (зараз Управління соціального захисту населення селищної ради, відповідач); термін реалізації програми 2021 рік; загальний обсяг фінансування, необхідного для реалізації програми 120 000,00 грн.

В подальшому, позивач звернувся до голови Баришівської об`єднаної територіальної громади з листом № ДН-1-16/191 від 21.01.2021 з пропозицією укласти договір на пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги на 2021 рік (копія листа наявна в матеріалах справи).

Судом встановлено, що 17.03.2021 позивач повторно звернувся до голови Баришівської об`єднаної територіальної громади з листом № ДН-1-16/986 від 17.03.2021, в якому зазначив, що залишається невирішеним питання виділення коштів залізниці на компенсацію за перевезення пасажирів пільгових категорій громадян в поточному році. В листі позивач зазначив, що за 2 місяці в приміському сполученні перевезено 5,9 тис пасажирів пільгових категорій Баришівської ОТГ на суму 104,1 тис. грн. У зв`язку із цим позивач повторно просив вирішити питання виділення коштів та укладення договору на відшкодування збитків за перевезення пільгових категорій громадян на 2021 рік (копія листа наявна в матеріалах справи).

25.03.2021 між Відділом соціального захисту населення Баришівської сільської ради (зараз Управління соціального захисту населення Баришівської сільської ради) (далі замовник, відповідач) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі виконавець, позивач) укладено договір № ПЗ/ДН-1-215201/НЮ (договір договір) за умовами п. 1.1 якого перевізник зобов`язується надавати послуги з перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні (надалі пільгові категорії громадян), а платник здійснює компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що при здійсненні компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян сторони керуються чинним законодавством України та постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян».

Умовами п. 1.3 договору сторони узгодили, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.01.2021 р.

Відповідно до п. 2.1 договору перевізник зобов`язується:

Забезпечити перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян у приміському сполученні з застосуванням пільгових тарифів за умови належним чином оформлених пільгових проїзних документів (підпункт 2.1.1 договору).

Забезпечити видачу квитків пільговій категорії громадян для проїзду в залізничному транспорті у приміському сполученні на підставі документів, що підтверджують право на пільговий проїзд залізничним транспортом (підпункт 2.1.2 договору).

Інформувати населення про порядок і умови надання послуг з перевезення пільгових категорій громадян, дотримуватися встановленого розкладу руху поїздів та видавати громадянам, які пред`явили документи, що підтверджують їх право на пільговий проїзд залізничним транспортом відповідні проїзні документи (підпункт 2.1.3 договору).

Подавати щомісячно, не пізніше 15 числа місяця наступного звітного періоду замовнику рахунок на суму, що підлягає компенсації за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян, облікові форми, відповідно до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 та акти звіряння розрахунків, розрахунки сум фактично перевезених пільговиків на відшкодування витрат, пов`язаних з перевезенням пільгових категорій громадян в межах помісячного розпису кошторисних призначень передбачених Програмою, де вказані прізвище, ім`я, по-батькові пільговика, номер посвідчення, станція призначення, сума. У разі потреби надавати платнику інші документи пов`язані з перевезенням пільгових категорій громадян (підпункт 2.1.4 договору).

Відповідно до п. 2.2.1 договору, перевізник має право на отримання компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян в обсязі, визначеному п. 3.1.

Згідно з п. 2.3.1 договору, замовник зобов`язується передбачити у своєму бюджеті кошти, які будуть спрямовані на компенсаційних пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування в межах, визначених у п. 3.1 договору.

Виплатити перевізнику компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом згідно наданих перевізником рахунків компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом в межах, визначених у п. 3.1 договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна договору складає 120 тис. 00 коп. (сто двадцять тисяч 00 копійок).

Платник, відповідно до ст. 91 Бюджетного кодексу України, здійснити компенсаційну виплату за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом в межах, визначених у п. 3.1 договору, шляхом перерахування визначеної щомісячної суми коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.2 договору).

За умовами п. 3.3 договору, на підставі наданих перевізником розрахунків та актів звіряння, платник перераховує перевізнику суму відшкодування компенсаційних виплат за пільгових проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом по мірі надходження коштів місцевого бюджету та в межах затвердженого плану асигнувань.

Згідно з пп. 7.1-7.2 договору, термін дії договору встановлюється з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року та вважається пролонгованим до проведення остаточних розрахунків. Умови цього договору можуть бути змінені та доповнені за взаємною згодою сторін шляхом писання додаткових письмових угод, які є його невід`ємною частиною. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Як зазначає позивач, Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», на виконання умов договору та на виконання імперативних законодавчих приписів, протягом 2021 надавалися послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні по залізничній станції Баришівка, яка знаходиться на території Баришівської селищної ради.

Так позивач стверджує, що протягом 2021 позивачем за власний рахунок здійснено перевезення пільгових категорій громадян на загальну суму 985652,20 грн.

На підтвердження вказаних відомостей позивачем долучено до матеріалів справи облікові форми за січень-грудень 2021 року та рахунки-фактури № 3348 від 12.02.2021 на суму 49112,66 грн, № 3441 від 16.03.2021 на суму 55007,45 грн, № 3510 від 07.04.2021 на суму 64471,82 грн, № 3597 від 12.05.2021 на суму 64510,54 грн, № 3695 від 07.06.2021 на суму 84123,32 грн, № 3783 від 08.07.2021 на суму 88227,39 грн, № 3870 на суму 05.08.2021 на суму 94634,89 грн, № 3954 від 08.09.2021 на суму 104446,64 грн, № 4034 від 08.09.2021 на суму 104542,73 грн, № 4121/353 від 08.11.2021 на суму 102695,87 грн, № 4197 від 08.12.2021 на суму 84730,07 грн та № 4265 від 06.01.2022 на суму 88148,83 грн та акти звіряння взаємних розрахунків на відповідні суми.

Відповідно до облікових форм загальна сума за фактичну кількість перевезених пільговиків за період січень-грудень 2021 року склала 985 652,20 грн, а саме: за січень 2021 року 49112,66 грн, за лютий 2021 року 55007,45 грн, за березень 2021 року 65453,84 грн, за березень 2021 року 17,98, за квітень 2021 року 64510,54 грн, за травень 2021 року 84123,32 грн, за червень 2021 року 88227,39 грн, за липень 2021 року 94634,89 грн, за серпень 2021 року 104 416,66 грн, за серпень 2021 року 29,98 грн, за вересень 2021 року 104542,73 грн, за жовтень 2021 року 102695,87 грн, за листопад 2021 84730,07 грн та за грудень 2021 року 88148,83 грн.

Позивач зазначає, що Залізницею щомісячно протягом 2021 надсилались на адресу відповідача листи разом з обліковими формами, актами звіряння розрахунків та рахунками-фактурами, а саме: лист № ДН-1-16/545 від 16.02.2021, № ДН-1-16/928 від 12.03.2021, № ДН-1-16/1254 від 08.04.2021, № ДН-1-14/120 від 12.05.2021, № ДН-1-14/42 від 09.06.2021, № ДН-1-16/814 від 07.07.2021, № ДН-1-14/956 від 10.08.2021, № ДН-1-14/111 від 09.09.2021, № ДН-1-14/1291 від 08.10.2021, № ДН-1-14/1531 від 09.11.2021, № ДН-1-14/1903 від 09.12.2021 та № ДН-1-14/68 від 13.01.2022 (копії наявні в матеріалах справи).

26.04.2021 відповідач направив позивачу лист № 84/11-15 від 26.04.2021 щодо звірки розрахунків, в якому зазначив, що для уникнення недостовірних даних по кількості пільговиків або розміру пільги в розрахунку витрат на відшкодування збитків, пов`язаних з наданням пільг, відділ соціального захисту населення Баришівської селищної ради Київської області надсилає списки виявлених розбіжностей пільговиків у розрахунках за січень-березень 2021 року з даними Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП). За результатами перевірки виявлено, що із 2117 чоловік зареєстровані у базі ЄДАРП 215 чоловік (список додається). Додатково листом відповідач повідомив позивача, що рішенням Баришівської селищної ради від 22.01.2021 № 121-04-08 затверджений перелік категорій пільговиків, відповідно до Законів України, за проїзд яких на залізничному транспорті приміського сполучення проводяться компенсаційні виплати за рахунок коштів місцевого бюджету. У зв`язку із чим відповідач просив позивача внести корективи при формуванні Актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між АТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» та відділом соціального захисту населення Баришівської селищної ради станом на 01.04.2021 р. (форма № 3-пільга), а саме: січень 2021 року 76 громадян на суму 2732,96 грн; лютий 2021 року 81 громадян на суму 2912,76 грн; березень 2021 року 58 громадян на суму 2085,68 грн. Загальна сума коштів за надані послуги, відповідно до змісту листа, становить 7731,40 грн (копія листа наявна в матеріалах справи).

У відповідь на вищезазначений лист відповідача, позивач направив відповідачу лист № ДН-1-14/223 від 19.05.2021 в якому зазначив, що відповідно п. 1.1. укладеного договору № П3/ДН-1-215201/НЮ від 25.03.2021: перевізник зобов`язується надавати послуги з перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні, а замовник здійснює компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі. В листі позивач зазначив, що згідно з чинним законодавством України залізниця безвідмовно надає пільговий та безкоштовний проїзд у приміському сполученні 16 категоріям населення (пенсіонерам за віком, інвалідам, учасникам бойових дій, ЛЧАЕС, дітям з багатодітних сімей та іншим). Враховуючи вищезазначене, позивач листом повідомив відповідача, що здійснити корегування Актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за 1 кв. 2021 року не є можливим, оскільки дана вимога суперечить договору № ПЗ/ДН-1-215201/НЮ від 25.03.2021. Листом також позивач відзначив, що залізниця в 2020 році сплатила до бюджету Баришівської селищної ради ПІДФО в розмірі 402,0 тис. грн (копія листа наявна в матеріалах справи).

11.10.2021, у відповідь на лист позивача № 04-1-14/888 від 04.08.2021, відповідач направив позивачу лист № 163/11-15 від 11.10.2021 в якому повідомив, що рішенням Баришівської селищної ради від 22.01.2021 № 121-04-08 затверджений перелік категорій пільговиків, відповідно до Законів України, за проїзд яких на залізничному транспорті приміського сполучення проводяться компенсаційні виплати за рахунок коштів місцевого бюджету. У зв`язку із чим відповідач просив позивача внести корективи при формуванні Актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між АТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» та відділом соціального захисту населення Баришівської селищної ради станом на 01.08.2021 р. (форма № 3-пільга), а саме: січень 2021 року 55 громадян на суму 1977,80 грн, лютий 2021 року 23 громадян на суму 827,08 грн, березень 2021 року 13 громадян на суму 467,48 грн, квітень 2021 року 14 громадян на суму 531,44 грн, травень 2021 року 17 громадян на суму 849,32 грн, червень 2021 року 29 громадян на суму 849,22 грн та липень 2021 року 37 громадян на суму 649,28 грн. Загальна сума коштів за надані послуги, відповідно до змісту листа, становить 6151,62 грн (копія листа наявна в матеріалах справи).

29.11.2021, у відповідь на лист позивача № ДН-1-14/1531 від 09.11.2021, відповідач направив позивачу лист № 120/11-15 від 29.11.2021 в якому повідомив, що рішенням Баришівської селищної ради від 22.01.2021 № 121-04-08 затверджений перелік категорій пільговиків, відповідно до Законів України, за проїзд яких на залізничному транспорті приміського сполучення проводяться компенсаційні виплати за рахунок коштів місцевого бюджету. У зв`язку із чим відповідач просив позивача внести корективи при формуванні Актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між АТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» та відділом соціального захисту населення Баришівської селищної ради станом на 01.08.2021 р. (форма № 3-пільга), а саме: січень 2021 року 55 чол. на суму 1977,80 грн, лютий 2021 року 23 чол. на суму 827,08 грн, березень 2021 року 13 чол. на суму 467,48 грн, квітень 2021 року 14 чол. на суму 531,44 грн, травень 2021 року 17 чол. на суму 849,32 грн, червень 2021 року 29 чол. на суму 849,22 грн, липень 2021 року 37 чол. на суму 649,28 грн, серпень 2021 року 54 чол. на суму 5096,32 грн, вересень 2021 року 39 чол. на суму 4946,54 грн та жовтень 2021 року 19 чол. на суму 949,24 грн. Загальна сума коштів за надані послуги, відповідно до змісту листа, становить 17143,72 грн (копія листа наявна в матеріалах справи).

01.02.2022, у відповідь на лист позивача № ДН-1-14/68 від 13.01.2022, відповідач направив позивачу лист № 33а/01-20 від 01.02.2022 в якому повідомив, що рішенням Баришівської селищної ради від 22.01.2021 № 121-04-08 затверджений перелік категорій пільговиків, відповідно до Законів України, за проїзд яких на залізничному транспорті приміського сполучення проводяться компенсаційні виплати за рахунок коштів місцевого бюджету. У зв`язку із чим відповідач просив позивача внести корективи при формуванні Актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між АТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» та відділом соціального захисту населення Баришівської селищної ради станом на 01.01.2022 р. (форма № 3-пільга), а саме: січень 2021 року 55 чол. на суму 1977,80 грн, лютий 2021 року 23 чол. на суму 827,08 грн, березень 2021 року 13 чол. на суму 467,48 грн, квітень 2021 року 14 чол. на суму 531,44 грн, травень 2021 року 17 чол. на суму 849,32 грн, червень 2021 року 29 чол. на суму 849,22 грн, липень 2021 року 37 чол. на суму 649,28 грн, серпень 2021 року 54 чол. на суму 5096,32 грн, вересень 2021 року 39 чол. на суму 4946,54 грн, жовтень 2021 року 19 чол. на суму 949,24 грн, листопад 2021 року 33 чол. на суму 2328,14 грн та за грудень 2021 року 28 чол. на суму 4326,64 грн. Загальна сума коштів за надані послуги, відповідно до змісту листа, становить 23798,50 грн (копія листа наявна в матеріалах справи).

Судом встановлено, що протягом 2021 року позивачем направлялися відповідачу листи щодо вирішення питання сплати заборгованості за надані послуги з пільгового перевезення громадян.

Так, 09.09.2021 позивач направив відповідачу лист № ДН-1-14/1181 від 09.09.2021 з інформацією, що відповідачу щомісяця направлялися звітні документи з метою отримання компенсаційних виплат за перевезення пільговиків, однак станом на дату надсилання листа кошти на відшкодування витрат за перевезення пасажирів пільгових категорій громадян в приміському сполученні на рахунок залізниці не надходили. В листі позивач зазначив, що в 2020 році під час проведення зустрічі досягнуто домовленості щодо сплати ПДФО до бюджету Баришівської СР. Так за 1 півріччя 2021 року залізницею сплачено ПДФО в розмірі 144,0 тис. грн. Листом позивач просив відповідача вирішити питання виконання умов договору в частині оплати залізниці компенсаційних виплат.

29.11.2021 залізниця звернулася до відповідача з листом № ДН-1-14/1730 в якому позивач зазначив, що питання виділення коштів залізниці на компенсацію за перевезення пасажирів пільгових категорій в поточному році залишається не вирішеним. Так позивач зазначив, що за 10 місяців 2021 року в приміському сполученні перевезено 36,8 тис. пасажирів пільгових категорій Баришівської ОТГ на суму 812,8 тис. грн. Листом позивач просив відповідача призначити зустріч для вирішення питання виконання умов договору в частині сплати залізниці компенсаційних виплат в повному обсязі (копія листа наявна в матеріалах справи).

Як зазначає позивач, відповідач, всупереч приписам чинного законодавства України та положенням укладеного між сторонами договору, протягом 2021 року не здійснив компенсаційні виплати позивачу за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян. У зв`язку із цим, на думку позивача, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в загальній сумі 985 652,20 грн.

31.01.2022 залізниця звернулася до відповідача з вимогою № ДН-1-16/119 від 20.01.2022 про сплату заборгованості на суму 985652,20 грн, в якій позивач зазначив, що за 2021 рік залізницею було перевезено 23900 пасажирів пільгової категорій Баришівської селищної ради на загальну суму 985652,20 грн, про що відповідачу щомісячно направлялися необхідні документи. Однак компенсаційні виплати на рахунок залізниці так і не надходили, а сума заборгованості складає 985652,20 грн. У вимозі позивач, з метою уникнення соціальної напруги, зазначив про необхідність погашення вказаної суми заборгованості до 20.02.2022 (копія вимоги наявна в матеріалах справи). На підтвердження надсилання вказаної вимоги. позивач долучив до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальний чек за № 0813203306114. Відповідно до відомостей рекомендованого повідомлення, вказане відправлення було вручено адресату особисто 02.02.2022.

Однак, відповіді на претензію відповідач не направив, заборгованість не сплатив.

У зв`язку із тим, що Управлінням соціального захисту населення Баришівської селищної ради не відшкодовано понесені залізницею збитки в сумі витрат за пільгове перевезення окремих категорій громадян за 2021 рік в приміському сполученні в загальній сумі 985 652,20 грн, позивач звернувся до суду із даним позовом.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № ПЗ/ДН-1-215201/НЮ від 25.03.2021 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до приписів статей 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Згідно з статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно пункту 5.1. розділу 5 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 № 1196, до пільгових перевезень належить безплатний проїзд та проїзд зі знижкою вартості проїзду, що надаються відповідно до міжнародних угод, законів України, постанов Кабінету Міністрів України тощо.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України. Так, соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12 березня 1993 року, законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про охорону дитинства», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» введено безплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2021 року Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», на виконання умов договору та на виконання імперативних законодавчих приписів, надавалися послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні по залізничній станції Баришівка, яка розташована на території Баришівської селищної ради.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Бюджетного кодексу України (в редакції, яка була чинною протягом періоду виникнення спірних правовідносин), місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України (в редакції, яка була чинною протягом періоду виникнення спірних правовідносин) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.

Як було встановлено судом вище, рішенням Баришівської селищної ради Броварського району Київської області № 121-04-08 від 22.01.2021 визначено відповідача як відповідального виконавця зі здійснення бюджетної програми щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті.

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 3 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків, що можуть здійснюватися з усіх бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до пункту 6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 № 252, суб`єкти господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.

З системного аналізу вказаних вище законодавчих приписів слідує, що визначеному законодавчо імперативному обов`язку залізничного перевізника надавати послуги з пільгового перевезення тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, кореспондує обов`язок відповідного розпорядника коштів місцевого бюджету компенсувати вартість пільгових перевезень залізниці.

Як було встановлено судом вище, з метою виконання вимог зазначених вище законодавчих актів, між позивачем та відповідачем був укладений договір про компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян № ПЗ/ДН-1-215201/НЮ від 25.03.2021 за змістом п. 1.1 якого зобов`язується надавати послуги з перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні (надалі пільгові категорії громадян), а платник здійснює компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі.

В пункті 1.2 договору сторонами передбачено, що при здійсненні компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян сторони керуються чинним законодавством України та постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян».

В пункті 1.3 договору сторони дійшли згоди, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли з 01.01.2021 р.

Так механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі, визначено Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 (далі Порядок № 1359).

В п. 2 Порядку № 1359 передбачено, що до пільгових перевезень залізничним транспортом (далі пільгові перевезення) належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян зі знижкою, встановленою законодавством.

Відповідно до п. 3-4 Порядку № 1359 облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки). Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.

Пунктом 5 Порядку № 1359 визначено, що інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.

Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира (п. 7 Порядку № 1359).

Згідно з п. 9-10 Порядку № 1359 на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.

Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки, у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці (п. 11 Порядку № 1359).

Як було встановлено судом раніше, позивачем, на підтвердження надання послуг з пільгового перевезення окремих категорій громадян протягом 2021 року, долучено до матеріалів справи копії облікових форм, за змістом яких сума за фактичну кількість перевезених пільговиків за період січень-грудень 2021 року склала 985652,20 грн, а саме: за січень 2021 року 49112,66 грн, за лютий 2021 року 55007,45 грн, за березень 2021 року 65453,84 грн, за березень 2021 року 17,98, за квітень 2021 року 64510,54 грн, за травень 2021 року 84123,32 грн, за червень 2021 року 88227,39 грн, за липень 2021 року 94634,89 грн, за серпень 2021 року 104416,66 грн, за серпень 2021 року 29,98 грн, за вересень 2021 року 104542,73 грн, за жовтень 2021 року 102695,87 грн, за листопад 2021 84730,07 грн та за грудень 2021 року 88148,83 грн.

Судом досліджені надані копії облікових форм та встановлено, що облікові форми складені позивачем за спірний період, повністю відповідають положенням п. 9, 10 та Додатку до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян № 1359, а тому такі облікові форми є належними доказами сум недоотриманих позивачем коштів за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій осіб та відповідно повинні бути оплачені розпорядником бюджетних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач щомісячно протягом 2021 надсилав на адресу відповідача листи разом з обліковими формами, актами звіряння розрахунків та рахунками-фактурами, а саме: № ДН-1-16/545 від 16.02.2021, № ДН-1-16/928 від 12.03.2021, № ДН-1-16/1254 від 08.04.2021, № ДН-1-14/120 від 12.05.2021, № ДН-1-14/42 від 09.06.2021, № ДН-1-16/814 від 07.07.2021, № ДН-1-14/956 від 10.08.2021, № ДН-1-14/111 від 09.09.2021, № ДН-1-14/1291 від 08.10.2021, № ДН-1-14/1531 від 09.11.2021, № ДН-1-14/1903 від 09.12.2021 та № ДН-1-14/68 від 13.01.2022. Заперечення відповідача щодо отримання вказаних супровідних листів з документами матеріали справи не містять.

Так в матеріалах справи наявні відповіді відповідача на деякі з вищенаведених листів позивача, що долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву.

У відповідь на вищезазначений лист відповідача, позивач направив відповідачу лист № ДН-1-14/223 від 19.05.2021 в якому зазначив, що відповідно п. 1.1. укладеного договору № П3/ДН-1-215201/НЮ від 25.03.2021: перевізник зобов`язується надавати послуги з перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні, а Замовник здійснює компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі. В листі позивач зазначив, що згідно з чинним законодавством України залізниця безвідмовно надає пільговий та безкоштовний проїзд у приміському сполученні 16 категоріям населення (пенсіонерам за віком, інвалідам, учасникам бойових дій, ЛЧАЕС, дітям з багатодітних сімей та іншим). Враховуючи вищезазначене, позивач листом повідомив відповідача, що здійснити корегування Актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за 1 кв. 2021 року не є можливим, оскільки дана вимога суперечить договору № ПЗ/ДН-1-215201/НЮ від 25.03.2021. Листом також позивач відзначив, що залізниця в 2020 році сплатила до бюджету Баришівської селищної ради ПІДФО в розмірі 402,0 тис. грн (копія листа наявна в матеріалах справи).

11.10.2021, у відповідь на лист позивача № 04-1-14/888 від 04.08.2021, відповідач направив позивачу лист № 163/11-15 від 11.10.2021, в якому просив позивача внести корективи при формуванні Актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між АТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» та відділом соціального захисту населення Баришівської селищної ради станом на 01.08.2021 р. (форма № 3-пільга), а саме: січень 2021 року 55 громадян на суму 1977,80 грн, лютий 2021 року 23 громадян на суму 827,08 грн, березень 2021 року 13 громадян на суму 467,48 грн, квітень 2021 року 14 громадян на суму 531,44 грн, травень 2021 року 17 громадян на суму 849,32 грн, червень 2021 року 29 громадян на суму 849,22 грн та липень 2021 року 37 громадян на суму 649,28 грн. Загальна сума коштів за надані послуги, відповідно до змісту листа, становить 6 151,62 грн (копія листа наявна в матеріалах справи).

29.11.2021, у відповідь на лист позивача № ДН-1-14/1531 від 09.11.2021, відповідач направив позивачу лист № 120/11-15 від 29.11.2021, в якому просив позивача внести корективи при формуванні Актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між АТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» та відділом соціального захисту населення Баришівської селищної ради станом на 01.11.2021 р. (форма № 3-пільга), а саме: січень 2021 року 55 чол. на суму 1977,80 грн, лютий 2021 року 23 чол. на суму 827,08 грн, березень 2021 року 13 чол. на суму 467,48 грн, квітень 2021 року 14 чол. на суму 531,44 грн, травень 2021 року 17 чол. на суму 849,32 грн, червень 2021 року 29 чол. на суму 849,22 грн, липень 2021 року 37 чол. на суму 649,28 грн, серпень 2021 року 54 чол. на суму 5096,32 грн, вересень 2021 року 39 чол. на суму 4946,54 грн та жовтень 2021 року 19 чол. на суму 949,24 грн. Загальна сума коштів за надані послуги, відповідно до змісту листа, становить 17 143,72 грн (копія листа наявна в матеріалах справи).

01.02.2022, у відповідь на лист позивача № ДН-1-14/68 від 13.01.2022, відповідач направив позивачу лист № 33а/01-20 від 01.02.2022, в якому просив позивача внести корективи при формуванні Актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між АТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» та відділом соціального захисту населення Баришівської селищної ради станом на 01.01.2022 р. (форма № 3-пільга), а саме: січень 2021 року 55 чол. на суму 1977,80 грн, лютий 2021 року 23 чол. на суму 827,08 грн, березень 2021 року 13 чол. на суму 467,48 грн, квітень 2021 року 14 чол. на суму 531,44 грн, травень 2021 року 17 чол. на суму 849,32 грн, червень 2021 року 29 чол. на суму 849,22 грн, липень 2021 року 37 чол. на суму 649,28 грн, серпень 2021 року 54 чол. на суму 5096,32 грн, вересень 2021 року 39 чол. на суму 4946,54 грн, жовтень 2021 року 19 чол. на суму 949,24 грн, листопад 2021 року 33 чол. на суму 2328,14 грн та за грудень 2021 року 28 чол. на суму 4326,64 грн. Загальна сума коштів за надані послуги, відповідно до змісту листа, становить 23 798,50 грн (копія листа наявна в матеріалах справи).

Наразі суд зазначає про непослідовність даних, викладених у вищезазначених листах відповідача, щодо кількості пільгових категорій громадян, яким були надані послуги з пільгового перевезення залізничним транспортом та загальної вартості суми коштів за надані послуги.

Так відповідно до листа відповідача № 84/11-15 від 26.04.2021 загальна сума коштів за надані послуги станом на 01.04.2021 складає 7731,40 грн, а саме: січень 2021 76 громадян на суму 2732,96 грн; лютий 2021 81 громадян на суму 2912,76 грн; березень 2021 58 громадян на суму 2085,68 грн.

Водночас, відповідно до листа відповідача № 163/11-15 від 11.10.2021 станом на 01.08.2021 загальна сума за надані послуги становить 6 151,62 грн, а саме: січень 2021 55 громадян на суму 1977,80 грн, лютий 2021 23 громадян на суму 827,08 грн, березень 2021 13 громадян на суму 467,48 грн, квітень 2021 14 громадян на суму 531,44 грн, травень 2021 17 громадян на суму 849,32 грн, червень 2021 29 громадян на суму 849,22 грн та липень 2021 37 громадян на суму 649,28 грн.

Відповідно до останнього листа відповідача № 33а/01-20 від 01.02.2022 загальна сума коштів за надані послуги станом на 01.01.2022 складає 23 798,50 грн, а саме: січень 2021 55 чол. на суму 1977,80 грн, лютий 2021 23 чол. на суму 827,08 грн, березень 2021 13 чол. на суму 467,48 грн, квітень 2021 14 чол. на суму 531,44 грн, травень 2021 17 чол. на суму 849,32 грн, червень 2021 29 чол. на суму 849,22 грн, липень 2021 37 чол. на суму 649,28 грн, серпень 2021 54 чол. на суму 5096,32 грн, вересень 2021 39 чол. на суму 4946,54 грн, жовтень 2021 19 чол. на суму 949,24 грн, листопад 2021 33 чол. на суму 2328,14 грн та за грудень 2021 28 чол. на суму 4326,64 грн.

При цьому жодних пояснень щодо відмінності як загальної суми за надані послуги з перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, так і відмінність кількості громадян, яким були надані такі послуги, а ні вищенаведені листи відповідача, а ні матеріали справи не містять.

Доказів на підтвердження відомостей, викладених у зазначених листах, щодо відповідних сум та кількості громадян, яким були надані послуги з пільгового перевезення залізничним транспортом, до листів відповідач не надав. Матеріали справи доказів на підтвердження вказаних відомостей також не містять.

Водночас, доказів мотивувальної відмови від прийняття надісланих відповідачу документів до суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач як відповідний структурний підрозділ органу місцевого самоврядування та головний розпорядник коштів місцевого бюджету зі здійснення бюджетної програми щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті, зобов`язаний відповідно до вимог чинного законодавства виконати обов`язок з виплати позивачу суму компенсації вартості пільгових перевезень у січні-грудні 2021 року згідно складених та наданих позивачем облікових форм на загальну суму 985 652,20 грн.

Як було встановлено судом та не заперечується відповідачем, станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, відповідачем не компенсовано позивачу витрати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян за 2021 рік на загальну суму 985 652,20 грн. У зв`язку із цим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в загальній сумі 985 652,20 грн.

При цьому судом досліджені заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач стверджує, що, відповідно до ст. 7 Закону України «Про залізничний транспорт», відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій та договірній основах, а відповідно до ст. 9 Закону України про залізничний транспорт» збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевого бюджету залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг. Крім того, як зазначає відповідач,відповідно до пункту 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України, видати на пільги з послуг перевезення пільгових категорій громадян, що надаються окремим категоріям громадян, віднесені до видатків, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, з урахуванням ч. 1 та 2 ст. 23 БК України, бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можуть здійснюватись лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Таким чином, на переконання відповідача, вищевказані норми не несуть в собі зобов`язання Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради щодо здійснення компенсаційних виплат.

На думку відповідача, надані для оплати рахунки включали в себе втрати, понесені позивачем внаслідок пільгового перевезення такої категорії громадян, як пенсіонери за віком, у зв`язку із чим відповідач неодноразово направляв до АТ «Українська залізниця» листи від 26.04.2021 № 84/11-15, від 11.10.2021, № 163/11-15, від 29.11.2021 № 200/11-15, від 01.02.2021 № 33/01-20 щодо внесення корективів при формуванні актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги. Загальна сума коштів за надані послуги за 2021 рік, на переконання відповідача, становить 23798,50 грн. Однак Акціонерним Товариством «Українська залізниця» не внесені зміни в акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги станом на 01.01.2022.

Дослідивши аргументи та заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив, судом встановлено та зазначається наступне.

Судом відхиляються посилання відповідача на приписи ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт» та посилання на Рішення Баришівської селищної ради № 121-04-08 від 22.01.2021 в якому така категорія як «пенсіонери за віком» не включена до місцевої цільової програми, оскільки законодавчі приписи, якими встановлено для окремих категорій громадян пільги з перевезень на залізничному транспорті, є чинними та обов`язковими до виконання, а тому перевезення пасажирів на пільгових умовах позивачем здійснено не за власною ініціативою, а на виконання відповідних імперативних законодавчих вказівок, відтак залізниця не має права відмовляти у пільговому перевезенні з підстав відсутності рішень відповідних органів щодо фінансування та подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.

Посилання відповідача на той факт, що виключно законами визначаються пільги щодо, зокрема транспортних послуг та критерії їх надання. Оскільки до розрахунку витрат входили витрати на надання пільг пенсіонерам за віком, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 р. № 354, то такі витрати, на думку відповідача, можуть бути компенсовані виключно за рахунок коштів державного бюджету, суд вважає безпідставними та юридично неспроможними.

Як було встановлено судом раніше та передбачено сторонами в п. 1.1 договору, перевізник зобов`язується надавати послуги з перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні (надалі пільгові категорії громадян), а платник здійснює компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі.

Перевізник зобов`язується забезпечити перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян у приміському сполученні з застосуванням пільгових тарифів за умови належним чином оформлених пільгових проїзних документів (підпункт 2.1.1 договору).

Так умовами п. 1.1 чітко передбачено, що на позивача, як перевізника, покладений обов`язок надавати послуги з перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні і надання таких послуг не залежить від того, яким саме нормативно-правовим актом введено відповідні пільги, як і не залежить від прийнятого Рішення Баришівської селищної ради № 121-04-08 від 22.01.2021 «Про затвердження місцевої цільової Програми «Здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів місцевого бюджету Баришівської селищної ради на 2021 рік».

Відповідно до умов п. 1.1 договору на позивача, як виконавця покладений обов`язок надати послуги з перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні лише за умови належним чином оформлених пільгових проїзних документів, а на відповідача у свою чергу покладений обов`язок здійснити компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі.

При цьому пільги для окремих категорій громадян з перевезень на залізничному транспорті встановлено на законодавчому рівні, а реалізація громадянами права на такі пільги не ставиться в залежність від прийняття, зокрема, органами місцевого самоврядування певних рішень щодо таких пільг, а зміни законодавства, у тому числі бюджетного, не скасовують обов`язок відповідача, як розпорядника бюджетних коштів на відповідні цілі, компенсувати витрати позивача, понесені ним внаслідок надання послуг з перевезень на пільгових умовах.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що законодавством України, яким встановлено право певних категорій громадян на отримання пільг щодо перевезення залізничним транспортом, не передбачають жодного обмеження щодо надання таких послуг у разі відсутності коштів (бюджетних асигнувань) на зазначені цілі, а тому відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки не є підставами для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

При цьому судом враховано, що укладений між сторонами договір про відшкодування витрат на перевезення громадян пільгової категорії залізничним транспортом у приміському сполученні на суму 120 000,00 грн не звільняє сторони від виконання відповідного зобов`язання, яке виникає безпосередньо із законів України і не залежить від волевиявлення сторін.

Перевезення пасажирів на пільгових умовах АТ «Українська залізниця» виконано не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, тому як наслідок, уповноважений на те державою орган відповідач, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені позивачем витрати в повному обсязі.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що позивач звертався до відповідача з листом № ДН-1-16/2119 від 16.12.2020 з інформацією щодо плану перевезень на 2021 рік та з проханням враховуючі дані, передбачити міським бюджетом на 2021 рік кошти по відшкодуванню збитків за перевезення пільгових категорій громадян у приміському сполученні у розмірі 820,0 тис. грн.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний лист позивача був направлений відповідачу до прийняття Виконавчим комітетом Баришівської селищної ради рішення від № 47-03-08 від 24.12.2020 «Про місцевий бюджет Баришівської селищної ради на 2021 рік» та до затвердження прийняття Рішення Баришівської селищної ради № 121-04-08 від 22.01.2021 «Про затвердження місцевої цільової Програми «Здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів місцевого бюджету Баришівської селищної ради на 2021 рік». Однак, вказана в листі позивача інформація щодо плану перевезень на 2021 рік не врахована відповідачем.

Посилання відповідача на те, що він, як головний розпорядник бюджетних коштів діяв в межах, визначених Бюджетним кодексом України, не порушував умов договору та вживав заходів щодо виконання всіх своїх зобов`язань, однак бездіяльність позивача в частині приведення актів розрахунку сум компенсації до норм діючого законодавства та договору унеможливлює здійснення відповідних виплат, судом відхиляються як такі, що не підтверджені належними та допустими доказами.

Як було встановлено судом раніше, листи-відповіді відповідача від 26.04.2021 № 84/11-15, від 11.10.2021, № 163/11-15, від 29.11.2021 № 200/11-15, від 01.02.2021 № 33/01-20 щодо внесення корективів при формуванні актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги містять суперечливі відомості, а на підтвердження вказаних у листах відомостях відповідачем не надано жодних належних та допустими доказів.

При цьому суд зазначає, що в підпункті 1.2 договору сторони дійшли згоди, що при здійсненні компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян сторони керуються чинним законодавством України та постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян».

Як було встановлено судом раніше та підтверджується матеріалами справи, облікові форми, складені позивачем за спірний період повністю відповідають положенням п. 9, 10 та Додатку до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян № 1359, а тому такі облікові форми є належними доказами сум недоотриманих позивачем коштів за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій осіб та відповідно повинні бути оплачені розпорядником бюджетних коштів.

Порядок № 1359 покладає на розпорядника бюджетних коштів обов`язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані кошти залізницею за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі.

Суд звертає увагу на те, що у повністю заповнених та підписаних облікових формах вказано кількість оформлених проїзних документів та суми недоотриманих коштів, які відповідають сумам, зазначеним у виставлених позивачем рахунках на відшкодування таких коштів за спірні місяці, тоді як відповідачем доказово не підтверджено подання позивачу заперечень та/або непогодження щодо форми та змісту таких документів або мотивувальної відмови від наданих документів.

Отже, відповідач як орган, уповноважений державою здійснювати від її імені повноваження в спірних правовідносинах, зобов`язаний належно, відповідно до вимог чинного законодавства та укладеного між сторонами договору виконати обов`язок з відшкодування позивачу витрат на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 у розмірі 985 652,20 грн.

При цьому суд зазначає, що заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом в матеріалах справи відсутні докази відшкодування позивачу витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 на загальну суму 985 652,20 грн. Протилежного суду не доведено, доказів відшкодування понесених залізницею витрат до суду не надано.

Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Господарський суд також зазначає, що положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Закон України «Про залізничний транспорт» та «Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 27.12.2006 № 1196) не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 985 652,20 грн.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу досліджені судом, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Приймаючи до уваги висновку суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 14 784,78 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 27, смт. Баришівка, Броварський район, Київська обл., 07501; код ЄДРПОУ 43966155) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження: вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150 код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження: вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 40081221) 985652,20 грн збитків у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за 2021 рік, та 14 784,78 грн судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	02.02.2023
Оприлюднено	27.03.2023
Номер документу	109772839
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування залізницею

Сокуренко Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 02.02.2023 по справі 911/1565/22ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —911/1565/22

Рішення від 02.02.2023

Рішення
від 02.02.2023 по справі 911/1565/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ