Постанова

від 23.11.2023 по справі 911/1565/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2023 р. Справа№ 911/1565/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 23.11.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради

на рішення Господарського суду Київської області

від 02.02.2023 (повний текст складено та підписано 24.03.2023

у справі № 911/1565/22 (суддя Л.В. Сокуренко)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради

за участі третьої, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Баришівської селищної ради

про стягнення 985 652,20 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського Київської області з позовною заявою до Відділу соціального захисту населення Баришівської селищної ради про стягнення 985 652,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, всупереч положенням норм чинного законодавства, не виконав свої зобов`язання щодо компенсації пільгового проїзду та не провів розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян за період з 01.01.2021 по 31.12.2021. У зв`язку із цим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 985 652,20 грн збитків.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.02.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" 985 652,20 грн збитків у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за 2021 рік, та 14 784,78 грн судового збору.

Судове рішення мотивовано тим, що відповідач як орган, уповноважений державою здійснювати від її імені повноваження у спірних правовідносинах, зобов`язаний належно, відповідно до вимог чинного законодавства та укладеного між сторонами договору виконати обов`язок з відшкодування позивачу витрат на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 у розмірі 985 652,20 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023 у справі № 911/1565/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. При цьому апелянт стверджував, що збитки позивача внаслідок пільгового перевезення осіб, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування", можуть бути компенсовані виключно за рахунок коштів державного бюджету, а передбачити вказані кошти в Державному бюджеті на відповідний рік має Міністерство фінансів України. Також скаржник зазначив, що взяття ним на себе зобов`язань щодо відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок перевезення окремих категорій населення, визначених програмою "Здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів місцевого бюджету Баришівської селищної ради на 2021 рік", затвердженою рішенням Баришівської селищної ради №121-04-08 від 22.01.2021 в межах чітко визначеної суми та за вказаними критеріями є рішенням дискретного характеру, а не прийняте в силу закону. До того ж скаржник зазначив, що взяття зобов`язань щодо виплати позивачу було здійснено в межах виконання рішень Баришівської селищної ради, яка прийняла відповідну програму, встановила бюджетні призначення для виконання програмних заходів в сумі 120 000,00 грн та визначила головним розпорядником цих коштів відповідача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023 апеляційну скаргу у справі №911/1565/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023 у справі № 911/1565/22 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

На адресу суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023 у справі № 911/1565/22 та призначено судове засідання на 26.09.2023.

Позивачем подано до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечено доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі.

Відповідачем подано до Північного апеляційного господарського суду відповідь на відзив, повторно викладено доводи зазначені в апеляційній скарзі.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 19.10.2023 суд зобов`язав сторін провести звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між АТ "Українська залізниця"Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" та відділом соціального захисту населення Баришівської селищної ради за спірний період із розмежуванням таких пільг та коштів витрачених на перевезення громадян з такими пільгами, та оголосив перерву у судовому засіданні до 23.11.2023.

Через канцелярію суду 17.11.2023 від відповідача надійшов акт звірки взаєморозрахунків.

Через канцелярію суду 21.11.2023 від позивача надійшов акт звірки взаєморозрахунків.

Через систему "Електронний суд" 22.11.2023 від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

В судовому засіданні 23.11.2023 були присутні представники скаржника та позивача. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" є національним перевізником вантажів та пасажирів. Метою діяльності товариства є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про залізничний транспорт" відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Частиною 6 ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Поряд з тим приписами ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" унормовано, що надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку.

Враховуючи вимоги законодавства України та попередні відносини між сторонами у сфері перевезень залізничним транспортом пільгових категорій громадян, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі виробничого підрозділу Київська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" зверталось до відповідача з листом № ДН-1-16/2119 від 16.12.2020 року з інформацією щодо плану перевезень на 2021 рік та з проханням врахувати дані, передбачити міським бюджетом на 2021 рік кошти по відшкодуванню збитків за перевезення пільгових категорій громадян у приміському сполученні в розмірі 820,0 тис. грн.

У відповідь на лист позивача, Виконавчий комітет Баришівської селищної ради направив позивачу лист № 45/03-16 від 13.01.2022, в якому повідомив, що рішенням Виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 28.12.2020 р. № 18.3 затверджена Програма "Здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів місцевого бюджету Баришівської селищної ради на 2021 рік", якою передбачено відшкодування витрат на перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом за рахунок коштів місцевого бюджету, а обсяг фінансування Програми на 2021 рік складає 120,0 тис. грн.

Відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту Баришівської селищної ради (https://baryshivska-gromada.gov.ua/documents), 24.12.2020 Баришівською селищною радою Броварського району Київської області ІІІ скликання четвертої сесії прийнято Рішення № 47-03-08 від 24.12.2020 "Про бюджет Баришівської селищної територіальної громади на 2021 рік". В пункті 2 вказаного рішення вирішено затвердити бюджетні призначення головними розпорядниками коштів місцевого бюджету на 2021 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами згідно з додатками 3, 4 до цього рішення.

Відповідно до Додатку 3 до Рішення № 47-03-08 від 24.12.2020, що має назву "Розподіл видатків місцевого бюджету на 2021 рік", найменування головного розпорядника коштів місцевого бюджету/відповідального виконавця Відділ соціального захисту населення; найменування бюджетної програми згідно з Типовою програмною класифікацією видатків та кредитування місцевого бюджету Компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті; видатки становлять 120 000,00 грн.

22.01.2021 Баришівською селищною радою Броварського району Київської області VІII скликання прийнято Рішення № 121-04-08 від 22.01.2021 "Про затвердження місцевої цільової Програми "Здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів місцевого бюджету Баришівської селищної ради на 2021 рік".

В пунктах 1, 2 вказаного рішення вирішено затвердити місцеву цільову Програму "Здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів місцевого бюджету Баришівської селищної ради на 2021 рік"; затвердити Порядок здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів місцевого бюджету.

Перелік категорій пільговиків, відповідно до законів України, за проїзд яких на залізничному транспорті приміського сполучення проводяться компенсаційні виплати за рахунок коштів місцевого бюджету передбачений п.1.3 цього Порядку. До таких категорій належать:

учасники бойових дій;

особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи;

ветерани військової служби;

ветерани органів внутрішніх справ;

ветерани Національної поліції;

ветерани податкової міліції;

ветерани державної пожежної охорони;

ветерани Державної кримінально-виконавчої служби України;

ветерани Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та члени їх сімей;

військовослужбовці строкової військової служби;

громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до категорії 1;

учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 2;

дитина з інвалідністю внаслідок аварії на ЧАЕС;

особи з інвалідністю І та ІІ груп;

діти з інвалідністю до 18 років, особи, які супроводжують осіб з інвалідністю 1 групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого);

діти з багатодітної сім`ї.

Відповідно до п. 1.5 Порядку відшкодування за пільгові перевезення окремих категорій громадян здійснюється Регіональній філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" за пільгові перевезення окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення, в межах обсягів бюджетних призначень, передбачених в місцевому бюджеті на компенсацію цих послуг (перевезень).

Відповідно до розділу IV "Заходи Програми" Місцевої цільової програми "Здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів місцевого бюджету Баришівської селищної ради на 2021 рік" орієнтовний обсяг фінансування на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення становить 120, 0 тис. грн.

Таким чином, Баришівська селищна рада взяла на себе зобов`язання по компенсації виплат за пільговий проїзд окремої категорії громадян на залізничному транспорті, згідно переліку категорій зазначених у рішенні від 22.01.2021 №121-04-08 (зі змінами).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання програмних заходів, між Відділом соціального захисту населення Баришівської сільської ради (зараз Управління соціального захисту населення Баришівської сільської ради) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі виробничого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" укладено договір № ПЗ/ДН-1-215201/НЮ від 25.03.2021, за умовами п. 1.1 якого перевізник зобов`язався надавати послуги з перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні, а платник - здійснювати компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що при здійсненні компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян сторони керуються чинним законодавством України та постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 "Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян".

Умовами п. 1.3 договору сторони узгодили, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.01.2021 р.

Відповідно до п. 2.1 договору перевізник зобов`язується:

забезпечити перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян у приміському сполученні із застосуванням пільгових тарифів за умови належним чином оформлених пільгових проїзних документів (підпункт 2.1.1 договору);

забезпечити видачу квитків пільговій категорії громадян для проїзду в залізничному транспорті у приміському сполученні на підставі документів, що підтверджують право на пільговий проїзд залізничним транспортом (підпункт 2.1.2 договору);

інформувати населення про порядок і умови надання послуг з перевезення пільгових категорій громадян, дотримуватися встановленого розкладу руху поїздів та видавати громадянам, які пред`явили документи, що підтверджують їх право на пільговий проїзд залізничним транспортом відповідні проїзні документи (підпункт 2.1.3 договору);

подавати щомісячно, не пізніше 15 числа місяця наступного звітного періоду замовнику рахунок на суму, що підлягає компенсації за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян, облікові форми, відповідно до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 та акти звіряння розрахунків, розрахунки сум фактично перевезених пільговиків на відшкодування витрат, пов`язаних з перевезенням пільгових категорій громадян в межах помісячного розпису кошторисних призначень передбачених Програмою, де вказані прізвище, ім`я, по-батькові пільговика, номер посвідчення, станція призначення, сума. У разі потреби надавати платнику інші документи пов`язані з перевезенням пільгових категорій громадян (підпункт 2.1.4 договору).

Відповідно до п. 2.2.1 договору, перевізник має право на отримання компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян в обсязі, визначеному п. 3.1.

Згідно з п. 2.3.1 та 2.3.2 договору, замовник зобов`язується передбачити у своєму бюджеті кошти, які будуть спрямовані на компенсаційних пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування в межах, визначених у п. 3.1 договору. Виплатити перевізнику компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом згідно наданих перевізником рахунків компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом в межах, визначених у п. 3.1 договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна договору складає 120 тис. 00 коп.

Платник, відповідно до ст. 91 Бюджетного кодексу України, здійснює компенсаційну виплату за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом в межах, визначених у п. 3.1 договору, шляхом перерахування визначеної щомісячної суми коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.2 договору).

За умовами п. 3.3 договору, на підставі наданих перевізником розрахунків та актів звіряння, платник перераховує перевізнику суму відшкодування компенсаційних виплат за пільгових проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом по мірі надходження коштів місцевого бюджету та в межах затвердженого плану асигнувань.

Так, за твердженням позивача, останнім, на виконання умов договору та на виконання імперативних законодавчих приписів, протягом 2021 року надавалися послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні по залізничній станції Баришівка, яка знаходиться на території Баришівської селищної ради на загальну суму 985 652,20 грн, що підтверджується відповідними щомісячними обліковими формами про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів.

Також, в матеріалах справи містяться копії розрахунку витрат, актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, за ті ж періоди (за кожен період окремо).

Судом встановлено, що протягом 2021 року позивачем направлялися відповідачу листи щодо вирішення питання сплати заборгованості за надані послуги з пільгового перевезення громадян.

У зв`язку з тим, що Управлінням соціального захисту населення Баришівської селищної ради не відшкодовано понесені залізницею збитки в сумі витрат за пільгове перевезення окремих категорій громадян за 2021 рік в приміському сполученні у загальній сумі 985 652,20 грн, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до приписів ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно пункту 5.1. розділу 5 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 року N 1196, до пільгових перевезень належить безплатний проїзд та проїзд зі знижкою вартості проїзду, що надаються відповідно до міжнародних угод, законів України, постанов Кабінету Міністрів України, тощо.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України. Так, соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12 березня 1993 року, законами України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", ";Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ";Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ";Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ";Про охорону дитинства", ";Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Відповідно до статті 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Згідно з частиною другою статті 67 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов`язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт" для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Отже, судова колегія зазначає, що норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги. Забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава взяла на себе обов`язок відшкодовувати збитки, понесені залізничним транспортом, за рахунок державного або місцевого бюджетів, у залежності від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Так, безоплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах введено постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №354 "Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування". Вказаною постановою визначено джерело фінансування витрат, які виникають внаслідок виконання вказаного рішення, а саме в пункті 2 цієї постанови зазначено: "Міністерству фінансів під час уточнення показників державного бюджету на кожний рік передбачати витрати, пов`язані з безоплатним проїздом пенсіонерів за віком".

За наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими твердження відповідача про те, що збитки позивача внаслідок пільгового перевезення осіб, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №354 можуть бути компенсовані виключно за рахунок коштів державного бюджету, оскільки вказані вище норми чітко визначають, що компенсація таких витрат має бути здійснена за рахунок коштів державного бюджету, а передбачати вказані кошти в Державному бюджеті на відповідний рік має Міністерство фінансів України.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами визначаються пільги щодо, зокрема, транспортних послуг та критерії їх надання. Відтак, той факт, що позивачем була надана послуга з пільгового перевезення, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №354, категорій населення суперечить приписам чинного законодавства.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №904/138/21, від 01.02.2022 у справі №904/141/20, від 27.07.2022 у справі №904/7875/21.

Взяття відповідачем на себе зобов`язань щодо відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок перевезення окремих категорій населення, визначених Програмою "Здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів місцевого бюджету Баришівської селищної ради на 2021 рік", затвердженою рішенням Баришівської селищної ради №121-04-08 від 22.01.2021 в межах чітко визначеної суми та за визначеними критеріями є рішенням дискретного характеру, а не прийняте в силу закону, як помилково встановив суд першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо встановлення нормами Бюджетного кодексу України обов`язку відповідача на здійснення компенсації. Статтею 91 Бюджетного кодексу України визначена можливість, а не обов`язок, здійснення видатків на компенсацію витрат за послуги перевезення пільгових категорій громадян, що надаються окремим категоріям громадян з усіх видів місцевих бюджетів. До місцевих бюджетів відносяться бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Отже, законодавство не містить жодної імперативної норми, яка б зобов`язувала відповідача здійснювати вказану компенсацію. Взяття зобов`язань щодо здійснення компенсаційних виплат позивачу за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів місцевого бюджету Баришівської селищної ради було здійснено в межах виконання рішення Баришівської селищної ради, яка прийняла відповідну програму, встановила бюджетні призначення для виконання програмних заходів у сумі 120 000,00 грн для окремої категорії пільговиків та визначила головних розпорядником цих коштів відповідача.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (п. 6 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

За наведених обставин, бюджетне законодавство прямо забороняє взяття бюджетних зобов`язань (підписання договорів, здійснення відповідних платежів) за умови відсутності встановлених на цю мету бюджетних призначень, тому висновок суду першої інстанції щодо виникнення цих зобов`язань у відповідача внаслідок самого факту здійснення перевезень громадян по пільговому тарифу позивачем є безпідставним.

У зв`язку із зазначеним, враховуючи, що категорія пенсіонерів по віку не включена до місцевої цільової програми "Здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів місцевого бюджету Баришівської селищної ради на 2021 рік", відповідач звертався до позивача з листами щодо коригування актів звіряння розрахунків та надавав свої розрахунки, зокрема, листом №33а/01-20 від 01.02.2022, згідно яких загальна сума коштів за надані послуги згідно договору №ПЗ/ДН-1-25201/НЮ за 2021 рік становить 23 798,50 грн.

Колегія суддів зазначає, що згідно проведеної АТ "Українська залізниця" Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" та відділом соціального захисту населення Баришівської селищної ради звірки взаєморозрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, за період з січня 2021 року по грудень 2021 року, останні погодили, що загальна сума коштів, які підлягають компенсації з перевезення пільгової категорії громадян залізничним транспортом згідно договору №ПЗ/ДН-1-25201/НЮ за 2021 рік становить 23 798,50 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача зобов`язань, боржником у яких є держава, тому, з урахуванням приписів чинного законодавства, враховуючи умови прийнятого Баришівською селищною радою рішення №121-04-08 від 22.01.2021 та враховуючи умови укладеного сторонами договору №ПЗ/ДН-1-25201/НЮ від 25.03.2021, у відповідача виник обов`язок здійснення компенсаційних виплат позивачу за пільговий проїзд окремих категорій громадян у 2021 році, у розмірі погодженому сторонами в акті звіряння взаєморозрахунків, який підписаний та скріплений печатками сторін, що становить 23 798,50 грн.

Отже, вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради про стягнення 985 652,20 грн збитків за перевезення пільговиків підлягають частковому задоволенню на суму 23 798,50 грн.

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023 у справі №911/1565/22 - скасуванню в частині стягнення заборгованості в розмірі 961 853,70 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023 у справі №911/1565/22 скасувати в частині стягнення заборгованості в розмірі 961 853,70 грн.

В решті рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023 у справі №911/1565/22 в частині стягнення 23 798,50 грн залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 27, смт. Баришівка, Броварський район, Київська обл., 07501; код ЄДРПОУ 43966155) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місцезнаходження: вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150 код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (місцезнаходження: вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 40081221) 23 798 (двадцять три тисячі сімсот дев`яносто вісім) грн 50 коп. збитків у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за 2021 рік, та 356 (триста п`ятдесят шість) грн 98 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити".

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40081221) на користь Управління соціального захисту населення Баришівської селищної ради (вул. Центральна, буд. 27, смт. Баришівка, Броварський район, Київська обл., 07501; код ЄДРПОУ 43966155) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 535 (п`ятсот тридцять п`ять) грн 47 коп.

Матеріали справи № 911/1565/22 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 11.12.2023 після виходу з відпустки головуючого судді Коробенка Г.П.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир