Рішення

від 22.03.2023 по справі 925/9/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/9/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Пріхно Л.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника керівника Уманської окружної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Уманська міська рада,

до відповідача - Приватного підприємства "Лотос-Умань",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Олійник І.А., службове посвідчення від 23.10.2021 № 065683;

від позивача, відповідача та третьої особи: участі не брали.

02.01.2023 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява від 28.12.2022 № 53-3184 вих22 Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Уманська міська рада до Приватного підприємства "Лотос-Умань" з вимогою витребувати в останнього земельну ділянку площею 0,2027 га, кадастровий номер 7110800000:02:002:0419, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує неправомірними діями щодо передання за актом приймання-передачі нерухомого майна № 3 від 14.03.2019 ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2027 га за кадастровим номером 7110800000:02:002:0419, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якості внеску до статутного капіталу Приватного підприємства "Лотос-Умань" та, як наслідок, незаконним вибуттям земельної ділянки із володіння власника - територіальної громади м. Умань поза її волею, відновлення якого можливо лише шляхом витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Ухвалою від 12.01.2023 господарський суд відкрив провадження у справі № 925/9/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 10.02.2023 о 09:00. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

Оскільки третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача є фізична особа - ОСОБА_1 , господарським судом 12.01.2023 на підставі ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснено Запит щодо доступу до персональних даних про фізичну особу ОСОБА_1 до Городецької сільської ради.

Господарський суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі, направлена на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Дата на поштовому штемпелі - 17.01.2023.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, копія ухвали про відкриття провадження у справі від 12.01.2023 вважається врученою відповідачу - 17.01.2023.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

В ухвалі господарського суду від 12.01.2023 про відкриття провадження у справі встановлено, що відповідач має право у строк протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

З викладеного випливає, що строк для подання відзиву відповідачем сплив 01.02.2023. ПП "Лотос-Умань" своїм правом на подання відзиву не скористалось, відзив до суду не подало.

Також 31.01.2023 господарським судом додатково розміщено оголошення для відповідача на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області офіційного вебсайту "Судова влада" для відповідача щодо дати, часу та місця судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

24.01.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява, в якій він підтримує позицію заступника керівника Уманської окружної прокуратури та не заперечує проти задоволення позову, справу просить розглядати без участі представника Уманської міської ради.

08.02.2023 від Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області надійшла відповідь на запит, за змістом якої, ОСОБА_1 дійсно проживає та зареєстрований в АДРЕСА_2 . Тобто адресу, на яку господарським судом здійснюється листування з третьою особою, підтверджено.

Протокольною ухвалою 10.02.2023 господарський суд на підставі ст. 183 ГПК України оголосив перерву в підготовчому засіданні до 06.03.2023 об 11:00 год.

Копія ухвали про оголошення перерви в підготовчому засіданні, направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Дата на поштовому штемпелі - 11.02.2023. Відтак, на підставі положень п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України відповідач є таким, що належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Також на підставі ч. 4 ст. 122 ГПК України, 10.02.2023 господарським судом додатково розміщено оголошення для відповідача на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області офіційного вебсайту "Судова влада" для відповідача щодо дати, часу та місця судового засідання 06.03.2023 об 11:00.

Позивач та третя особа копії ухвали від 10.02.2023 про оголошення перерви отримали, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Ухвалою від 06.03.2023 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 13.03.2023 об 11:00 год, визначив наступну дату судового засідання 22.03.2023 о 14:00.

Протокольною ухвалою 13.03.2023 господарський суд оголосив перерву у розгляді справи по суті до заздалегідь визначеної дати 22.03.2023 о 14:00 год.

Позивач та третя особа належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Копія ухвали від 06.03.2023, як і попередні ухвали, направлена відповідачу на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також відповідача повідомлено через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, сторінці Господарського суду Черкаської області.

Згідно з даними сайту АТ "Укрпошта" https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html та списком згрупованих поштових відправлень суду від 06.03.2023 №2357 за штриховим кодовим ідентифікатором поштового відправлення №1801605474035 станом на 22.03.2023 ухвала суду від 06.03.2023, направлена відповідачу, 16.03.2023 не вручена під час доставки без зазначення причин.

Оголошення про виклик Приватного підприємства "Лотос-Умань" було здійснене 06.03.2023 (а.с.123 т.1) на офіційному вебсайті судової влади України, сторінці Господарського суду Черкаської області, отже, з урахуванням положень ч. 4 ст. 122 ГПК України, відповідача належно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Господарський суд доходить висновку, що сторони належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив таке.

В матеріалах справи міститься копія Державного акта від 18.07.2002 серія ЧР без номера Уманської міської ради народних депутатів, що виданий згідно з рішенням Уманської міської ради народних депутатів від 15.01.2002 №677, відповідно до якого передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:002:0419, площею 0,2027 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 30, том 1). Прокурор стверджує, що за даними досудового слідства у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_1 земельна ділянка у власність не передавалася, оскільки Уманською міською радою відповідне рішення не приймалось, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку не видавався.

14.09.2019 ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Лотос-Умань" було складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна №3 про те, що ОСОБА_1 в якості внеску до статутного капіталу підприємства передав, а Приватне підприємство "Лотос-Умань" прийняло земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:002:0419, площею 0,2027 га, що належить йому на праві приватної власності, вартість якої оцінюється у 9000 грн (а.с. 34, том 1).

27.02.2021 за вих.№1980/01/01-35 голова Уманської міської ради звернувся до Офісу Генерального прокурора, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Центрального апарату Державного бюро розслідувань, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Черкаської місцевої прокуратури та Уманської місцевої прокуратури із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ст.364, ч.3 та 4 ст.358 КК України (а.с.26-27, том 1).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.06.2022 №302412260 земельна ділянка з кадастровим номером 7110800000:02:002:0419, площею 0,2027 га, 19.03.2019 зареєстрована на праві приватної власності за Приватним підприємством "Лотос-Умань", а 19.04.2019 на зазначену земельну ділянку було зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна (а.с. 28, том 1).

21.06.2022 за вих. №01/01-20/4462 Уманська міська рада на запит Уманської окружної прокуратури від 16.06.2022 №53-1061вих-22 повідомила, що рішення виконавчого комітету Уманської міської ради за № 677 від 15.01.2002 у 2002 році не приймалось (а.с. 36 том 1).

25.07.2022 за вих. №10-23-0.1-2216/2-22 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області на запит Уманської окружної прокуратури від 14.07.2022 №53-1319вих-22 повідомило, що державний акт серія ЧР без номера від 18.07.2002 на земельну ділянку, площею 0,2027 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не видавався та не реєструвався, запис № 2709 про реєстрацію державного акту серія ЧР без номера від 18.07.2002 в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю відсутній (а.с. 38 том 1).

25.08.2022 слідчим відділення СВ Уманського РУП Головного управління Національної поліції в Черкаській області у межах кримінального провадження №12021250320000256 було проведено огляд документів, а саме: архівних справ з протоколами рішень сесії Уманської міської ради за 2002 рік. Так оглядом архівної справи з протоколами тридцять четвертої сесії міської ради III скликання та документів до них, яка розпочата 14.01.2002 та закінчена 27.03.2002 встановлено, що у даній справі відсутні рішення сесії Уманської міської ради, а містяться лише протоколи засідань XXXII сесії від 20.02.2002 та XXXIV сесії 27.03.2002, серед яких розгляд питання щодо передачі у приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 взагалі не розглядалося, відтак серед таких документів рішення Уманської міської ради народних депутатів від 15.01.2002 №677 відсутнє (а.с. 39-53 том 1).

Допитаний в якості свідка колишній міський голова м. Умань ОСОБА_2 , підпис якого наявний на копії державного акту серія ЧР без номера від 18.07.2002 вказав, що не може сказати чи це його підпис. Також на запитання слідчого свідок розказав процедуру отримання фізичними особами земельних ділянок в межах міста Умань за його каденції. (а.с. 61, том 1)

ФОП Сіянко Т.А., який здійснював розробку технічної документації на спірну земельну ділянку, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7107526482018 від 18.09.2018 (а.с. 31-33, том 1), від надання показань відмовився в порядку ст. 63 Конституції України. (а.с. 62, том 1)

Згідно з протоколом допиту ОСОБА_1 , останній від надання показань щодо обставин набуття права приватної власності на спірну земельну ділянку також відмовився в порядку ст. 63 Конституції України. (а.с. 60, том 1)

Протоколом огляду місця події від 23.09.2022 (а.с. 54, том 1) встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 7110800000:02:002:0419 за адресою АДРЕСА_1 , є вільною від забудови та будь-яких об`єктів нерухомого майна, її площа вкрита багаторічними зеленими насадженнями та чагарниками. До протоколу додані викопіювання з топографічного платну м. Умань (а.с. 56, том 1) та фототаблиці (а.с. 56-58, том 1), на яких зображена спірна земельна ділянка, що перебуває у самому місті Умань і знаходиться в житловому масиві.

Крім того, згідно інформації Уманської міської ради від 23.09.2022 № 01/01-20/7584 на території міста Умань згідно містобудівної документації, а саме діючого генерального плану міста, затвердженого рішенням Уманської міської ради від 04.06.2002 № 1-4/24 землі для ведення особистого селянського господарства - відсутні, а вищевказана земельна ділянка передбачена як зона багатоповерхової забудови.

08.09.2022 слідчим Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції було внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.4 ст.358 КК України, яким автоматично присвоєно номер кримінального провадження №12022250320001115 (а.с. 24 том 1). Під час досудового розслідування було встановлено такі обставини:

- 21.09.2018 ОСОБА_1 , з метою отримання у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:02:002:0419, площею 0,2027 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що державний акт серія ЧР без номера, виданий 18.07.2002 Уманською міською радою народних депутатів ОСОБА_1 згідно з рішенням Уманської міської ради народних депутатів №677 від 15.01.2002, та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7107526482018 від 18.09.2018 з додатками, є підробленими документами, використав їх шляхом подання приватному нотаріусу як підставу для реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку на своє ім`я;

- приватним нотаріусом за результатами опрацювання зазначених документів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на вищезазначену земельну ділянку, внаслідок чого така земельна ділянка незаконно вибула з комунальної власності територіальної громади м. Умані;

- 14.03.2019 ОСОБА_1 , з метою відчуження неправомірно набутого майна (вищезазначеної земельної ділянки), у присутності приватного нотаріуса підписав акт приймання-передачі нерухомого майна № 3 від 14.03.2019, згідно з яким ОСОБА_1 передав, у якості внеску до статутного капіталу Приватного підприємства "Лотос-Умань" (ЄДРПОУ 42534172), земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:002:0419, тим самим вчинивши правочин та відчуживши право приватної власності на майно (земельну ділянку).

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.09.2022 у справі №705/3552/22 у межах кримінального провадження №12022250320001115 накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:002:0419, площею 0,2027 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 63 том 1).

23.09.2022 слідчим відділення СВ Уманського РУП Головного управління Національної поліції в Черкаській області у межах кримінального провадження було проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:02:002:0419, у ході якого було встановлено, що на вказаній земельній ділянці відсутні забудови та будь-які об`єкти нерухомого майна, що додатково підтверджується фототаблицею до протоколу огляду місця події від 23.09.2022 (а.с.54-58, том 1).

23.09.2022 Уманська міська рада листом за вих. №01/01-20/7584 на запит слідчого відділення СВ Уманського РУП Головного управління Національної поліції в Черкаській області повідомила, що на території міста Умань згідно з діючим генеральним планом міста, затвердженого рішенням Уманської міської ради від 04.06.2002 р. №1-4/24 землі для ведення особистого селянського господарства відсутні, а зазначена у запиті територія передбачена для багатоповерхової забудови (а.с.59, том 1).

Уманська міська рада у своїй заяві від 24.01.2023 повністю підтримала позицію прокуратури та не заперечувала проти задоволення позову (а.с.92, том 1).

Як зазначає прокурор, неправомірні дії Худолія М.І. щодо реєстрації за ним земельної ділянки площею 0,2027 га за кадастровим номером 7110800000:02:002:0419 і в подальшому передання за актом приймання-передачі нерухомого майна від 14.03.2019 №3 зазначеної земельної ділянки, в якості внеску до статутного капіталу Приватного підприємства "Лотос-Умань" та, як наслідок, незаконне вибуття земельної ділянки із володіння територіальної громади м. Умань поза її волею, стали підставою для звернення до суду з позовом.

Щодо підстав прокурора для звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (далі - ЗУ "Про прокуратуру"). Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

Відповідні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, які відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права у спірних правовідносинах.

Прокурором до справи додано лист Уманської міської ради від 07.10.2022 №01/01-20/8073 (а.с. 71, том 1), в якому остання повідомляє, що заходи судового характеру, які направлені на витребування незаконно вибулої земельної ділянки не вживались, проте здійснювались заходи щодо притягнення осіб до кримінальної відповідальності за незаконне відчуження такої земельної ділянки. Також у своєму листі Уманська міська рада не заперечувала проти вжиття заходів Уманською окружною прокуратурою щодо повернення земельної ділянки та повідомила, що не має намірів самостійно звертатися до суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про порушення інтересів держави, яке полягає у порушенні порядку набуття у власність земель комунальної власності. Звернення з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності щодо земель комунальної власності територіальної громади Уманської міської ради, належного регулювання земельних правовідносин, забезпечення їх точного правового регулювання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначила, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Саме бездіяльність Уманської міської ради щодо звернення до суду з відповідним позовом, свідчить про нездійснення цим органом захисту інтересів громади в сфері контролю за додержанням земельного законодавства та доводить необхідність застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави та звернення до суду.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав у конкретному випадку для представництва прокурором інтересів держави в особі Уманської міської ради.

Розглядаючи спір, суд враховує такі положення законодавства, що було чинне станом на 18.07.2002 (дата Державного акту на право приватної власності на землю серія ЧР без номера).

Відповідно до ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)земельні відносини регулюютьсяКонституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно зі ст. 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Частиною 1 ст. 116 ЗК України передбачено громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

У статті 118 ЗК України було визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1ст. 122 ЗК Українисільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Судом встановлено, що Уманська міська рада не приймала рішення для передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2027 га, що розташована по вул. Комарова у м. Умань, що є необхідною передумовою для набуття земельної ділянки у приватну власність відповідно до вищенаведеного законодавства, що було чинним на дату, зазначену у Державному акті на право приватної власності - 18.07.2002. Відтак зазначений законом порядок набуття права власності на земельну ділянку не дотримано.

Щодо ефективності обраного прокурором способу захисту, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно з вимогами ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

При цьому, ч. 2, ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 звернула увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (п.57 постанови). Правову позицію в зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду підтверджено, відповідно допунктів 6.35, 6.45постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17.12.2014 у справі №6-140цс14 захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. 387, 388 ЦК України.

Отже, за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 ст. 388 ЦК України. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

При цьому норма частини 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 по справі №522/2201/15-ц.

Відповідно дост. 321 ЦК Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 153 ЗК Українивизначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Натомість, можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зіст. 388 ЦК Українизалежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (п. 3 ч. 1ст. 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (п. 1-3 ч. 1ст. 388 ЦК України).

Відсутність спрямованого на відчуження спірної земельної ділянки рішення органу місцевого самоврядування - Уманської міської ради означає, що територіальна громада, як власник, волю (згоду) на її відчуження не виявляла, а тому вона вибула з володіння власника поза його волею - без прийняття ним відповідного рішення.

Отже, Уманська міська рада згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України має право на витребування від Приватного підприємства "Лотос-Умань" земельної ділянки, яка вибула з її володіння поза її волею та була набута у власність ОСОБА_1 , який у свою чергу за актом приймання передачі передав спірну земельну ділянку Приватному підприємству "Лотос-Умань".

Однією з істотних підстав для задоволення віндикаційного позову є підтвердження права власності позивача на предмет спору. Суд погоджується із позицією прокурора, що у даному випадку це право підтверджується ст. 13, 14 Конституції України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 83 ЗК України (у редакії від 01.01.2002) у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях ЗК України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у ЗК України.

Відповідно до ст. 122 ЗК України міські ради наділені повноваженнями щодо передачі у власність чи користування земель із комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З аналізу наведених норм та обставин випливає, що спірна земельна ділянка до її незаконного набуття ОСОБА_1 (первинним набувачем) перебувала у комунальній власності Уманської міської ради.

Статті 387, 388 ЦК України правом на звернення до суду з позовом про витребування майна наділяє його власника.

Відповідно до ч. 1ст. 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як уже зазначалось вище відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав.

Отже, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що, внаслідок незаконного, а саме, без згоди Уманської міської ради, вибуття земельної ділянки з власності територіальної громади міста Умані, що прямо порушує права Українського народу, визначені Конституцією України, земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:002:0419, площею 0,2027 га, за адресою: вул. Комарова, м. Умань, Черкаської області, необхідно витребувати у Приватного підприємства "Лотос-Умань" на користь Уманської міської ради.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Уманської міської ради повністю підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати від Приватного підприємства "Лотос-Умань" (ідентифікаційний код 42534172, вул. Уманська, буд. 148, с. Піківець, Уманський район, Черкаська область, 20392) на користь Уманської міської ради (ідентифікаційний код 26535796, площа Соборності, 1, м. Умань, Черкаська область, 20300) земельну ділянку площею 0,2027 га, кадастровий номер 7110800000:02:002:0419, що розташована за адресою: вул. Комарова, м. Умань, Черкаської області.

Стягнути з Приватного підприємства "Лотос-Умань" (ідентифікаційний код 42534172, вул. Уманська, буд. 148, с. Піківець, Уманський район, Черкаська область, 20392) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18015, р/р: UA138201702343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 2 481,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити учасникам справи.

Повне рішення складено та підписано 23.03.2023.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА