УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 947/4126/23
провадження № 51-1791 впс 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Одеського апеляційного суду про направлення за предметною підсудністю до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду матеріалів за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 3 лютого 2023 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у кримінальному провадженні №42022160000000414 від 29 грудня 2022 року, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК),
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання суду апеляційної інстанції про направлення вищевказаного кримінального провадження з Одеського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Подання мотивоване тим, що на розгляді Одеського апеляційного суду перебувають матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 3 лютого 2023 року, якою у кримінальному провадженні № 42022160000000414 від 29 грудня 2022 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 4 831 200 грн, строком до 1 квітня 2023 року включно.
До початку апеляційного розгляду, до Одеського апеляційного суду надійшло клопотання начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про направлення вказаних матеріалів за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Клопотання обґрунтоване тим, що згідно з приміткою до ст. 45 КК, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК, є корупційним. При цьому, наявна умова передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, адже у кримінальному провадженні розслідується діяння службової особи державного органу та розмір предмета кримінального правопорушення в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення, тому відповідно до ст. 33-1 КПК кримінальне провадження №42022160000000414 від 29 грудня 2022 року віднесене до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Досудове розслідування кримінального провадження №42022160000000414 від 29 грудня 2022 року, в рамках якого ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, з 17 лютого 2023 року здійснюється Національним антикорупційним бюро України, відповідно процесуальне керівництво здійснюється Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
З метою виконання вимог ч. 3 ст. 34 КПК, ухвалою Одеського апеляційного суду від 1 березня 2023 року було задоволено клопотання прокурора ОСОБА_7 та постановлено звернутися до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду з поданням про направлення за предметною підсудністю до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду матеріалів за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 3 лютого 2023 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Учасникам судового провадження було направлено повідомлення про дату, час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не прибули, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення розгляду на іншу дату не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи, наведені у поданні, дослідивши матеріали провадження, Суд дійшов висновку, що подання Одеського апеляційного суду не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Частиною 1 ст. 34 КПК визначено вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, а саме: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
При цьому цією ж нормою передбачено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).
Вказаний перелік підстав для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
З наданих до Суду матеріалів провадження вбачається, що до Одеського апеляційного суду 6 лютого 2023 року надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 3 лютого 2023 року, якою у кримінальному провадженні № 42022160000000414 від 29 грудня 2022 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 4 831 200 грн, строком до 1 квітня 2023 року включно.
Одеський апеляційний суд своєю ухвалою від 1 березня 2023 року задовольнив клопотання прокурора ОСОБА_7 та постановив звернутися до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду з поданням про направлення за предметною підсудністю до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду провадження за матеріалами вищезазначеної апеляційної скарги.
Як убачається з цієї ухвали суд апеляційної інстанції дійшов до такого висновку з урахуванням того, що з 17 лютого 2023 року досудове розслідування кримінального провадження №42022160000000414 від 29 грудня 2022 року, в рамках якого ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, здійснюється Національним антикорупційним бюро України, відповідно процесуальне керівництво здійснюється Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України, і згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК віднесене до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а ч. 3 цієї статті передбачено, що інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» Вищий антикорупційний суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України.
У частині 1 ст. 4 цього Закону визначено, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій.
З дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, тобто з 5 вересня 2019 року, набули чинності зміни до КПК, якими, у тому числі, крім територіальної, розмежовано предметну юрисдикцію судів, які здійснюють кримінальне провадження в апеляційній інстанції.
Так, згідно з п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК суд апеляційної інстанції - відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду - стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Таким чином перегляд в апеляційному порядку Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду судових рішень інших судів першої інстанції, здійснюється відносно судових рішень, які були ухвалені саме до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.
У таких випадках при розмежуванні юрисдикції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та апеляційними судами загальної юрисдикції враховуються положення п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК.
З врахуванням наведених положень кримінального процесуального закону, оскільки у даному кримінальному провадженні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вирішувалося слідчим суддею місцевого суду загальної юрисдикції, то переглядати його в апеляційному порядку має відповідний апеляційний суд загальної юрисдикції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване рішення.
Доводи суду про необхідність направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 3 лютого 2023 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави з Одеського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у зв`язку з тим, що підслідність кримінального провадження, в межах якого слідчим суддею було ухвалено судове рішення, відноситься до Національного антикорупційного бюро України, колегія суддів уважає необґрунтованими, оскільки у цьому провадженні оскаржене судове рішення ухвалено слідчим суддею суду загальної юрисдикції (Київського районного суду м. Одеси) 3 лютого 2023 року, тобто вже після початку роботи Вищого антикорупційного суду, а тому при його оскарженні у відповідний суд апеляційної інстанції мають враховуватися правила територіальної юрисдикції, а не підслідність кримінального провадження.
Така позиція узгоджується із судовою практикою Касаційного кримінального суду Верховного суду (справа № 757/40652/21-к, провадження № 51-4380 впс 21, ухвала від 13 вересня 2021 року).
Крім того, положення, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК, врегульовують питання передачі кримінального провадження з зазначених підстав, якщо вони виникли до початку судового розгляду, а не його апеляційного перегляду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає, що обґрунтовані підстави для задоволення подання та направлення даного кримінального провадження із Одеського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33-1, 34 КПК, Верховний Суд,
постановив:
Подання Одеського апеляційного суду про направлення за предметною підсудністю до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду матеріалів провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 3 лютого 2023 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави з Одеського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2023 |
Оприлюднено | 28.03.2023 |
Номер документу | 109776334 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Макаровець Алла Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні