Рішення

від 24.03.2023 по справі 711/6000/21

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6000/21

Провадження № 2/711/416/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Скляренко В.М.

при секретарі Копаєвій Є.В.

за участі:

представника позивача Кохан Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з оплати послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 53337,74 грн., три відсотки річних 5742,61 грн. та інфляційні втрати в розмірі 22480,67 грн. Також в позові заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат, які складаються з судового збору в сумі 2270 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що відповідачка станом на 01.04.2021р. мала заборгованість в розмірі 54868,29 грн. з оплати послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання до житла за адресою: АДРЕСА_1 . 27.04.2021р. сторони уклали договір реструктуризації заборгованості, проте відповідачка порушила умови такого договору та не здійснювала необхідних платежів. Станом на 01.08.2021р. розмір заборгованості відповідачки складає 53337,74 грн., яку позивач вимагає стягнути разом з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за період прострочення з 01.01.2013р. по 31.07.2021р.

Відповідачка позов визнала частково, оскільки визнає наявність заборгованості перед позивачем з оплати послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, проте лише в межах строку позовної давності, про що зазначено у відзиві на позовну заяву.

23.09.2021р. судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

18.10.2021р. від представника відповідача адвокат Кучер Ю.В., яка діяла на підставі ордеру серії СА №1046218 від 13.10.2021р., до суду надійшов письмовий відзив проти позову, в якому зазначено, що під час укладання договору реструктуризації заборгованості сторони погодили суму боргу в межах строків позовної давності в загальному розмірі 21088,70 грн., а надана позивачем копія такого договору не відповідає дійсності. У відзиві також вказується, що після укладення договору реструктуризації заборгованості відповідачкою здійснено платежі на користь позивача в наступних розмірах: 27.04.2021р. 10000 грн.; 26.05.2021р. 2000 грн.; 26.08.2021р. 1000 грн. Таким чином відповідач не заперечує щодо стягнення з неї заборгованості з оплати послуг позивача в розмірі 13588,70 грн.

26.10.2021р. від представника позивача Новак Т.І., яка діяла на підставі довіреності №89 від 27.08.2021р., до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказується про безпідставність доводів відповідача щодо невідповідності наданої позивачем копії договору реструктуризації заборгованості №1927 від 27.04.2021р., а також доводів про неврахування позивачем платежів на погашення заборгованості, вчинених відповідачкою. Вказує, що станом на 01.04.2021р. розмір заборгованості відповідачки складав 64868,29 грн. Після здійснення відповідачкою погашення заборгованості на 10000 грн. між сторонами був укладений договір про реструктуризацію залишку боргу на суму 54868,29 грн. Зазначає, що всі здійснені відповідачкою платежі враховані при обчисленні остаточного розміру заборгованості, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

28.10.2021р. від представника відповідача адвокат Кучер Ю.В., яка діє на підставі ордеру серії СА №1046218 від 13.10.2021, до суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив проти позову, в яких, окрім доводів, що були вказані у відзиві, додатково зазначено, що відповідачка не заперечує факту заповнення нею бланку заяви на укладання договору реструктуризації заборгованості та самого договору реструктуризації, проте вона особисто не зазначала у таких документах суму заборгованості і вважає, що такі документи укладались на умовах необхідності відшкодування нею суми боргу в розмірі 21088,70 грн. У запереченнях на відповідь на відзив також вказується, що після укладення договору реструктуризації заборгованості відповідачкою здійснено платежі на користь позивача в наступних розмірах: 27.04.2021р. 5000 грн.; 26.05.2021р. 1000 грн.; 26.08.2021р. 500 грн. Таким чином відповідач не заперечує щодо стягнення з неї заборгованості з оплати послуг позивача в розмірі 14588,70 грн.

Також 28.10.2021 представником відповідача адвокат Кучер Ю.В., яка діяла на підставі ордеру серії СА №1046218 від 13.10.2021, надано суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для з`ясування питання чи виконаний рукописний текст (рукописний запис), який міститься в заяві про укладення договору про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 27.04.2021р., а саме розмір заборгованості ОСОБА_1 . Ухвалою суду від 17.03.2023р. у задоволенні клопотання було відмовлено.

В судовому засіданні 14.12.2021р. судом постановлено усну ухвалу, якою визнано обов`язковою явку відповідача та зобов`язано сторону позивача надати суду оригінал договору про реструктуризацію заборгованості.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з`явилася, про причини неявки не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлялась шляхом надсилання судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання, шляхом розміщення повідомлення про виклик до суду через веб-портал суду, а також шляхом надсилання СМС-повідомлення на номер мобільного зв`язку.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками справи докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Відповідачка має у володінні житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . В даній квартирі відповідачка має зареєстроване місце проживання з 03.11.1995р.

ПАТ «Черкаське хімволокно», в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» є надавачем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання до житла за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені обставини справи сторони не заперечують, а тому суд вважає їх доведеними.

27.04.2021р. відповідачка звернулась до позивача з заявою про укладення договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, яка станом на 01.04.2021р. складає 64868,29 грн., у зв`язку з тим, що фінансове становище є тяжким і одразу таку велику суму оплатити не може /а.с. 13/.

27.04.2021р. відповідачкою здійснено платежі на користь позивача в розмірі 5000 грн. на погашення заборгованості з оплати послуг гарячого водопостачання та 5000 грн. за тепло, що підтверджується копіями відповідних банківських квитанцій /а.с. 62/.

27.04.2021р. між сторонами укладений договір №1927 про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги (далі Договір), за умовами якого споживач визнає та підтверджує заборгованість з оплати послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.04.2021р. в розмірі 54868,29 грн. і зобов`язується сплати її протягом 12 місяців щомісячними платежами по 4572,36 грн. до кінця розрахункового місяця (до 25 числа). Пунктами 8, 9 Договору передбачено, що у разі порушення споживачем умов цього Договору (невиконання або неналежного виконання) він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою виконавця, внаслідок чого останній має право вимоги всієї несплаченої заборгованості /а.с. 12/.

Відповідачка порушила умови Договору, оскільки не здійснювала щомісячних платежів, передбачених п. 2 Договору. Натомість 25.05.2021р. відповідачкою здійснено платіж на суму 2000 грн. (1000 грн. оплата боргу за гаряче водопостачання; 1000 грн. оплата боргу за теплопостачання), а 26.08.2021р. на суму 1000 грн. (500 грн. оплата боргу за гаряче водопостачання; 500 грн. оплата боргу за теплопостачання), що підтверджується відповідними банківськими квитанціями /а.с. 63-64/.

Згідно наданої позивачем оборотної відомості за особовим рахунком № НОМЕР_1 /а.с. 6-7/ за період з 01.04.2021р. по 31.07.2021р. відповідачеві була нарахована вартість послуг з централізованого опалення в сумі 217,49 грн., гарячого водопостачання в сумі 258,84 грн., внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку в сумі 3,44 грн., внаслідок чого станом на 01.08.2021р. розмір заборгованості відповідачки перед позивачем складав 53337,74 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою свого зобов`язання з оплати послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості в розмірі 53337,74 грн., збільшену на суму інфляційних нарахувань та три відсотки річних, обчислених за період з 01.01.2013р. по 31.07.2021р., в розмірі 22480,67 грн. та 5742,61 грн. відповідно, тобто усього стягнути 81561,02 грн.

Таким чином, між сторонами існує спір з приводу виконання грошового зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг, що регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК), Житлового кодексу України (далі - ЖК), Закону України від 09.11.2017р. №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №2189), Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 (далі Постанова №630), а також положеннями укладеного між сторонами Договору.

Надаючи оцінку доводам сторін в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 ЖК плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону №2189 ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189 споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що позивач здійснював надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання до житла відповідача. Нарахування вартості послуг здійснювалось позивачем на підставі тарифів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому розмір платежів з оплати послуг централізованого опалення здійснювався з урахуванням опалювальної площі житлового приміщення, а гарячого водопостачання з урахуванням кількості зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, тобто у відповідності до п. 21 Постанови №630.

Порядок нарахування та розмір нарахованих платежів з оплати вартості послуг позивача, як і факт надання таких послуг позивачем належним чином сторонами не оспорюється.

Згідно обліку обсягу вартості наданих послуг та їх оплати, що здійснений позивачем за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за період надання послуг до 01.04.2021р. за відповідачкою обчислювалась заборгованість з оплати послуг позивача в розмірі 64868,29 грн. Відповідачка не заперечувала дійсності свого зобов`язання з оплати такого боргу, внаслідок чого 27.04.2021р. звернулась до позивача з заявою про реструктуризацію такої заборгованості. Цього ж дня відповідачкою вчинено оплату послуг позивача на суму 10000 грн., а на залишок заборгованості сторонами укладений Договір реструктуризації заборгованості, в якому сторони погодили порядок погашення відповідачкою залишку заборгованості на суму 54868,29 грн.

В цьому контексті суд зауважує, що доводи сторони відповідача про недійсність умов Договору та невідповідності змісту заяви відповідачки від 27.04.2021р. про укладення договору про реструктуризацію заборгованості, є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються жодними доказами.

Варто звернути увагу, що відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Всупереч положень ст.ст. 12, 78, 81 ЦПК України суду не надано доказів на підтвердження доводів відповідача про те, що при укладанні Договору сторонами було погоджено обов`язок відповідачки здійснити погашення заборгованості на суму 21088,70 грн. Суд бере до уваги, що відповідачка не заперечує факту складання нею заяви від 27.04.2021р. та підписання Договору, проте заперечує факт заповнення нею бланку Договору та графи «розмір заборгованості» в заяві від 27.04.2021р. Разом з тим, системний аналіз змісту обставин спірних правовідносин (обчислення руху коштів по особовому рахунку № НОМЕР_1 ; зміст заяви відповідачки від 27.04.2021р.; зміст Договору; причина укладання Договору зміна порядку оплати послуг у зв`язку з встановленням відповідачкою квартирних лічильників обліку тепла та гарячого водопостачання; вчинення відповідачкою 27.04.2021р. платежу на суму 10000 грн.;) свідчить на користь дійсності наданих позивачем доказів у вигляді заяви відповідачки від 27.04.2021р. та Договору від 27.04.2021р. та обставин, які підтверджуються такими доказами.

При цьому в судовому засіданні судом досліджено оригінал Договору від 27.04.2021р., який складений на одному аркуші з двох боків і містить підпис відповідачки. Оцінка такого доказу не викликає у суду сумніву щодо його належності та допустимості, а факт того, що формуляр такого договору заповнений не відповідачкою, а іншою особою, сам по собі не свідчить про недійсність умов такого договору. В цьому контексті суд звертає увагу, що відповідачкою не надано суду доказів на спростування дійсності умов наданого позивачем Договору, зокрема, не надано іншого примірника Договору чи його копії, в якому зафіксовані інші умови, на які посилається відповідачка.

За таких обставин суд відхиляє доводи сторони відповідача про недостовірність наданих позивачем доказів у вигляді заяви відповідачки від 27.04.2021р. та Договору від 27.04.2021р.

Отже, суд доходить висновку, що станом на момент укладання сторонами Договору від 27.04.2021р. розмір заборгованості відповідачки перед позивачем складав 54868,29 грн. Після укладання Договору відповідачкою було здійснено два платежі на загальну суму 3000 грн. (25.05.2021р. 2000 грн.; 26.08.2021р. 1000 грн.). Крім того, позивачем визнається ще й факт внесення відповідачкою платежу в розмірі 10,32 грн. у червні 2021 року в рахунок оплати вартості внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку. При цьому за період з 01.04.2021р. по 31.07.2021р. відповідачеві була нарахована вартість послуг з централізованого опалення в сумі 217,49 грн., гарячого водопостачання в сумі 258,84 грн., внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку в сумі 3,44 грн., тобто на загальну суму 479,77 грн.

Умовами Договору від 27.04.2021р. передбачено: споживач разом із сплатою суми, зазначеної у п. 2 цього Договору, зобов`язується оплачувати поточне споживання послуг (п. 3); отримані від споживача кошти зараховуються, в першу чергу, як оплата спожитих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води місяця, що передував місяцю в якому здійснена відповідна оплата, а залишок коштів (за наявності такого) на виконання цього Договору і зараховуються в оплату найбільш раннього періоду, передбаченого п. 2 Договору (п. 5). Оскільки відповідачкою в період з 01.05.2021р. по 01.09.2021р. сплачено 3010,32 грн., то частина таких коштів мала бути зарахована позивачем на погашення поточної заборгованості в розмірі 479,77 грн., а залишок в розмірі 2530,55 грн. (3010,32 грн. 479,77 грн.) на погашення заборгованості, передбаченої п. 1 Договору. Отже, залишок заборгованості відповідачки перед позивачем за Договором складає 52337,74 грн. (54868,29 грн. 2530,55 грн.).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 604 ЦК передбачено, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором, крім випадків, коли первісне зобов`язання змінене планом санації або реструктуризації згідно з Кодексом України з процедур банкрутства і заставодержатель проголосував проти такого плану.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 6 ЦК передбачено: сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтями 610, 611 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачка мала перед позивачем грошове зобов`язання з оплати послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання. На виконання такого зобов`язання між сторонами був укладений Договір від 27.04.2021р., за яким відповідачка зобов`язалась погасити заборгованість в розмірі 54868,29 грн., яку вона мала перед позивачем станом на дату укладення Договору. Умовами укладеного Договору передбачено окремий строк позовної давності по вимогах про стягнення заборгованості (п. 4 Договору), відповідальність за порушення споживачем обов`язку з погашення заборгованості у вигляді сплати пені та компенсаційних нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК (п. 7 Договору).

Системний аналіз та телеологічне тлумачення змісту Договору від 27.04.2021р. свідчить, що його укладання обумовлене узгодженням сторонами трансформації зобов`язання відповідачки перед позивачем на нове: зобов`язання з оплати щомісячних платежів наданих житлово-комунальних послуг замінене на звичайне грошове зобов`язання з оплати боргу. За таких обставин суд доходить висновку, що з укладанням Договору від 27.04.2021р. у позивача припинилось право вимагати сплати відповідачкою заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних, обчислених по кожному окремому щомісячному платежу за період нарахування вартості послуг позивача до 01.04.2021р., а у відповідачки припинилось право вимагати застосування строків позовної давності до вимог позивача, які складаються із щомісячних нарахувань. З моменту укладання Договору від 27.04.2021р. зобов`язання відповідачки із здійснення щомісячних платежів з оплати житлово-комунальних послуг припинилося і виникло нове зобов`язання із здійснення щомісячних грошових платежів в розмірі 4572,36 грн., починаючи з 25.05.2021р., на погашення загальної заборгованості, яка існувала на момент укладання такого Договору.

З огляду на положення п. 2 Договору від 27.04.2021р. та розмір платежів, що здійснювались відповідачкою в період часу після 01.05.2021р., період прострочення виконання відповідачкою зобов`язання перед позивачем починається з 26.05.2021р., а відтак на підставі п. 8, 9 Договору позивач має право вимагати дострокової сплати всієї несплаченої заборгованості.

За матеріалами справи та наданими позивачем розрахунками судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, обґрунтовані простроченням відповідачкою внесення окремих щомісячних платежів з оплати житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2013р. по 31.07.2021р. Враховуючи висновки суду щодо дійсної правової природи грошового зобов`язання відповідачки перед позивачем та норм, якими регулюється таке зобов`язання, а також зміст засад диспозитивності цивільного процесуального судочинства, суд приходить до висновку про необґрунтованість та неправомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідачки, обчислених позивачем сум трьох відсотків річних в розмірі 5742,61 грн. та інфляційних втрат в розмірі 22480,67 грн., а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У свою чергу необґрунтованими є й доводи сторони відповідача про необхідність застосування до позовних вимог строків позовної давності, оскільки за вимогами, що ґрунтуються на підстав положень Договору від 27.04.2021р. строки позовної давності не пропущені.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 52337,74 грн., яка розрахована станом на 01.08.2021р.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2270 грн. /а.с. 1/. Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 52337,74 грн., що складає 64,17% від загальної ціни позову, то на підставі ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України за рахунок відповідача слід компенсувати позивачу суму коштів в розмірі 1456,66 грн. в якості відшкодування судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 11-13, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (місцезнаходження за адресою: 18036, м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, IBAN НОМЕР_3 , ЄДРПОУ 00204033, МФО 354507, Філія Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк») заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та внесках, станом на 01.08.2021 року, в сумі 52 337 грн. 74 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» (місцезнаходження за адресою: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 00204033), в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (місцезнаходження за адресою: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, IBAN НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ ВП 33282969, код банку 300346, АТ «СЕНС-БАНК») судовий збір в розмірі 1456 грн. 66 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 24 березня 2023 року.

Головуючий: В.М. Скляренко