Рішення

від 24.03.2023 по справі 420/2483/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2483/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Благодатне» (вул.М.Малиновського,буд.43,кв.12, м.Одеса, 65074) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр.-кт Перемоги,14,м.Київ, 03135), в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області про визнання протиправним та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Благодатне» до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр.-кт Перемоги,14,м.Київ, 03135), в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 332092 від 12.09.2022 року;

визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 332093 від 12.09.2022 року;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, 03135, м. Київ, пр.-т Перемоги. 14) в особі відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області (65014. м. Одеса, вул. Успенська. 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ БЛАГОДАТНЕ» (код ЄДРПОУ 43291299) понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.09.2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 332092 та № 332093 щодо стягнення з ТОВ «ТМ БЛАГОДАТНЕ» адміністративного-господарського штрафу на підставі Акту № 329951 та Акту № 329952 від 21.07.2022 року відповідно, позивач вважає їх протиправними, так як, на думку позивача, їх прийнято з порушенням відповідної процедури їх прийняття.

Ухвалою суду від 13 лютого 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що доводи та твердження Позивача не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

21.07.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області в пункті зважування на автодорозі М-05 «Київ-Одеса» 452 км. + 811 м. проведено габаритно-ваговий контроль транспортних засобів марки DAF н/з BH3645AO з напівпричепом марки SCHWARZMULLER н/з НОМЕР_1 , а також марки DAF н/з НОМЕР_2 з напівпричепом марки GROENEWEGEN н/з НОМЕР_3 .

21.07.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області складено акт проведення перевірки одержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №329952, в якому зазначено про проведення перевірки транспортного засобу марки DAF н/з НОМЕР_4 з напівпричепом марки SCHWARZMULLER н/з НОМЕР_1 , що належить ПАТ «Агроспецсервіс» яким встановлено порушення відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Здійснення перевезення вантажів за відсутності документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-III, а саме: не Оформлений протокол перевірки та адаптації тахографа.

21.07.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області складено акт проведення перевірки одержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №329951, в якому зазначено про проведення перевірки транспортного засобу марки DAF н/з НОМЕР_2 з напівпричепом марки GROENEWEGEN н/з НОМЕР_3 , що належить ПАТ «Агроспецсервіс» яким встановлено порушення відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Здійснення перевезення вантажів за відсутності документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-III, а саме: не Оформлений протокол перевірки та адаптації тахографа.

Відповідно до наявних в матеріалах справи товаро-транспортних накладних від 20.07.2022 №№ 704386, 704387 перевізником визначено ТОВ «ТМ БЛАГОДАТНЕ».

На розгляд складених актів з`явився представник ПАТ «Агроспецтранссервіс» та надав обґрунтовані заперечення стосовно того, що зафіксовані транспортні засоби вибули з володіння власника.

Листом від 25.08.2022 № 26412/35/24-22 Позивача запрошено на 12.09.2022 (6501409268910).

12.09.2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області, за результатами розгляду матеріалів перевірки, прийнято постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу за допущення порушення законодавства про автомобільний транспорт:

- № 332093, якою до ТОВ «ТМ Благодатне» застосовано штраф у розмірі 17000 грн. на підставі ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- № 332092, якою до ТОВ «ТМ Благодатне» застосовано штраф у розмірі 17000 грн. на підставі ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись з правомірністю постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернулася до суду з відповідними вимогами.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух", відповідно до частини 2 статті 29 якого, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України Про автомобільний транспорт від 5 квітня 2001 року № 2344-III, відповідно до ст.6 якого державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дорожній рух " цей Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Згідно з приписами ст.3 Закону України "Про дорожній рух" державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до ст.6 Закону №2344-III постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок №1567).

Відповідно до п.1 Порядку №1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з п.2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (п. 4 Порядку N 1567).

У відповідності до приписів п.14 вказаного Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: зокрема, наявність визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем.

Відповідно до ч.1, абз.1-3 ч.2 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

Статтею 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 №385, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі за текстом - Інструкція №385).

Згідно з п.1.1 Інструкції №385, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (994_016) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 (993_025) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт" (2344-14), "Про дорожній рух" (3353-12).

Відповідно до п. 1.2 Інструкції №385 ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Пунктом 1.3 Інструкції №385 визначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні:

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

Згідно з п.2.4 Інструкції №385 транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Відповідно до п.3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (993_025), статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за №811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

Згідно з п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

З аналізу наведених приписів законодавства слідує, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час перевірки у водіїв транспортних засобів марки DAF н/з НОМЕР_4 з напівпричепом марки SCHWARZMULLER н/з НОМЕР_1 , а також марки DAF н/з НОМЕР_2 з напівпричепом марки GROENEWEGEN н/з НОМЕР_3 були відсутні протоколи про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Разом з тим, відповідно до пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього водій своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Однак, як вірно зазначив представник відповідача, водієм не надавались записи, зроблені на зворотньому боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у тахографі під час перевірки, як і не надавались відповідні записи представником позивача ані під час розгляду справи по вчинення адміністративного правопорушення, ані до позову.

Суд зазначає, що оскільки транспортний засіб на момент перевірки був обладнаний тахографом, позивач зобов`язаний діяти відповідно до приписів чинного законодавства, тобто чітко визначеного алгоритму дій.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача щодо юридичної необізнаності водія, оскільки саме роботодавець є відповідальним за належну організацію перевезень та будучи обізнаним про несправність тахографа ще 28.07.2022 року не роз`яснив водію порядок дій в даному випадку.

Крім того, щодо не внесення в дорожній лист запису, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 2 п.21 порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року «Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності)».

Однак, як вбачається з матеріалів справи водієм не повідомлялось посадовим особам про наявність дорожнього листа, а отже є необґрунтованими доводи представника позивача про протиправність дій посадових осіб відповідача які полягають у невнесенні запису про перевірку в дорожній лист.

Між тим, водій зобов`язаний пред`явити посадовій особі Укртрансбезпеки усі документи, передбачені Законом для здійснення перевезень, а тому необґрунтованими є доводи представника позивача щодо того, що державним інспектором Укртрансбезпеки не було встановлено всіх обставин справи та не перевірено наявності усіх належних документів, оскільки відповідач перевірив саме ті документи, які було надано водієм ТОВ «ТМ Благодатне».

З огляду на те, що водій не надав під час проведення перевірки документи передбачені ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідачем правомірно було складено спірні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Суд зазначає, що відповідно до товаро-транспортних накладних від 20.07.2022 №№ 704386, 704387 перевізником визначено ТОВ «ТМ БЛАГОДАТНЕ», а отже постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу правомірно прийнято стосовно ТОВ «ТМ БЛАГОДАТНЕ».

Крім того, Листом від 25.08.2022 № 26412/35/24-22 ТОВ «ТМ БЛАГОДАТНЕ» завчасно запрошено на 12.09.2022 (6501409268910).

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова не є протиправною та не підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч.1. ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для стягнення на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Благодатне» (вул.М.Малиновського,буд.43,кв.12, м.Одеса, 65074) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр.-кт Перемоги,14,м.Київ, 03135), в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області про визнання протиправним та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.