Постанова

від 31.05.2023 по справі 420/2483/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/2483/23

Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є.,

суддів: Коваля М.П., Турецької І.О.

при секретарі Цехмейстренко Ю.В.,

за участі представника апелянта Фомічова І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Благодатне» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Благодатне» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області про визнання протиправним та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправними та скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 332092 від 12.09.2022 року, № 332093 від 12.09.2022 року.

В обґрунтування позову зазначалось, що оскаржувані постанови є протиправними, так як, на думку позивача, їх прийнято з порушенням відповідної процедури їх прийняття.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження у м.Одесі у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМ Благодатне» надало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задоволено.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що у позивача відсутні трудові відносини з водіями транспортних засобів. Також, апелянт звертає увагу суду щодо відсутності у нього права користування транспортними засобами, які були перевірені відповідачем, звертає увагу на недоліки ТТН від 20.07.2022 р. №704386, 704387, а тому вважає що не є належним суб`єктом відповідальності за встановлене відповідачем порушення. В апеляційній скарзі також наголошується, що відповідачем не було повідомлено належним чином про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, тому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, відповідач до судового засідання не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив..

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, 21.07.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області в пункті зважування на автодорозі М-05 «Київ-Одеса» 452 км. + 811 м. проведено габаритно-ваговий контроль транспортних засобів марки DAF н/з BH3645AO з напівпричепом марки SCHWARZMULLER н/з НОМЕР_1 , а також марки DAF н/з НОМЕР_2 з напівпричепом марки GROENEWEGEN н/з НОМЕР_3 .

21.07.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області складено акт проведення перевірки одержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №329952, в якому зазначено про проведення перевірки транспортного засобу марки DAF н/з НОМЕР_4 з напівпричепом марки SCHWARZMULLER н/з НОМЕР_1 , що належить ПАТ «Агроспецсервіс» яким встановлено порушення відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Здійснення перевезення вантажів за відсутності документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-III, а саме: не Оформлений протокол перевірки та адаптації тахографа.

21.07.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області складено акт проведення перевірки одержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №329951, в якому зазначено про проведення перевірки транспортного засобу марки DAF н/з НОМЕР_2 з напівпричепом марки GROENEWEGEN н/з НОМЕР_3 , що належить ПАТ «Агроспецсервіс» яким встановлено порушення відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Здійснення перевезення вантажів за відсутності документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-III, а саме: не Оформлений протокол перевірки та адаптації тахографа.

Відповідно до наявних в матеріалах справи товаро-транспортних накладних від 20.07.2022 №№ 704386, 704387 перевізником визначено ТОВ «ТМ БЛАГОДАТНЕ».

На розгляд складених актів з`явився представник ПАТ «Агроспецтранссервіс» та надав обґрунтовані заперечення стосовно того, що зафіксовані транспортні засоби вибули з володіння власника.

Листом від 25.08.2022 № 26412/35/24-22 Позивача запрошено на 12.09.2022 (6501409268910).

12.09.2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області, за результатами розгляду матеріалів перевірки, прийнято постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу за допущення порушення законодавства про автомобільний транспорт:

- № 332093, якою до ТОВ «ТМ Благодатне» застосовано штраф у розмірі 17000 грн. на підставі ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- № 332092, якою до ТОВ «ТМ Благодатне» застосовано штраф у розмірі 17000 грн. на підставі ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух", відповідно до частини 2 статті 29 якого, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України Про автомобільний транспорт від 5 квітня 2001 року № 2344-III, відповідно до ст.6 якого державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дорожній рух " цей Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Згідно з приписами ст.3 Закону України "Про дорожній рух" державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до ст.6 Закону №2344-III постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок №1567).

Відповідно до п.1 Порядку №1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з п.2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (п. 4 Порядку N 1567).

У відповідності до приписів п.14 вказаного Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: зокрема, наявність визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем.

Відповідно до ч.1, абз.1-3 ч.2 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

Статтею 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 №385, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі за текстом - Інструкція №385).

Згідно з п.1.1 Інструкції №385, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (994_016) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 (993_025) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт" (2344-14), "Про дорожній рух" (3353-12).

Відповідно до п. 1.2 Інструкції №385 ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Пунктом 1.3 Інструкції №385 визначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні:

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

Згідно з п.2.4 Інструкції №385 транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Відповідно до п.3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (993_025), статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за №811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

Згідно з п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

З аналізу наведених приписів законодавства слідує, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Колегія судідв встановлено, що 21.07.2022 співробітником Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області відповідно до направлення від 18.07.2022 № 020/В на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення більш 6 пасажирів та вантажів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422, було зупинено транспортний засіб марки DAF/GROENEWEGEN, державний номерний знак НОМЕР_5 / НОМЕР_6 та транспортний засіб марки DAF/GROENEWEGEN, державний номерний знак НОМЕР_7 / НОМЕР_8 , власником яких є ПАТ «Агроспецсервіс».

Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ. Здійснення перевезення вантажів за відсутності документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме: не оформлений протокол перевірки та адаптації тахографа.

Відсутність усіх необхідних документів, визначених положеннями Закону № 2344-ІІІ, на момент проведення рейдової перевірки, знайшли своє відображення в акті від 21.07.2022 № 329951.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог законодавства слугувала відсутність на час проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортних засобів, які повинні знаходитись у водія і надаватись для перевірки особам, які проводять інспектування .

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що його не було повідомлено про розгляд справи та про прийняте рішення.

Пунктами 25-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Судом встановлено, що листом від 05.08.2022 № 23735/35/24-22 позивача запрошено на розгляд справи на 22.08.2022 та листом від 25.08.2022 № 26412/35/24-22 позивача запрошено на розгляд справи на 12.09.2022 (а.с.82,91,103,108), однак зазначені листи позивачем отримані не були.

Колегія суддів зазначає, що суб`єкт владних повноважень з метою ефективного виконання пункту 26 Порядку № 1567 зобов`язаний направити перевізнику повідомлення про розгляд справи завчасно, тобто так, щоб повідомлення прибуло до відділення пошти, яке обслуговує адресу перевізника до дати розгляду справи, забезпечуючи достатній для отримання кореспонденції період часу.

Таким чином, відповідачем заздалегідь було підготовано та направлено запрошення про розгляд справи, а причини неотримання відправлення позивачем не залежать від відповідача, оскільки позивач мав можливість отримати дані повідомлення, проте вказаним правом не скористався.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.

Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без його участі.

Також, судом встановлено, що 08.08.2022 р. відповідачем також було направлено запрошення №23767/35/24-22 Приватному АФ «Агроспецтранссервіс» та відповідно до матеріалів справи, зазначене запрошення було ним отримано та надано відповідні пояснення щодо передачі 10 січня 2019 року користування приймально-здавальними актами громадянину ОСОБА_1 транспортних засобів, які належать Приватному АФ «Агроспецтранссервіс» на праві власності.

В свою чергу ТОВ «ТМ Благодатне» не надало будь-яких пояснень, при цьому в його діях вбачається наявність протиправною бездіяльності щодо не отримання поштової кореспонденції.

Щодо доводів апелянта про правильне встановлення перевізника судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до наявних в матеріалах справи товаро-транспортних накладних від 20.07.2022 №№ 704386, 704387 перевізником визначено саме ТОВ «ТМ Благодатне» (а.с.85,87).

При цьому судом встановлено, що на розгляд складених актів з`явився представник ПАТ «Агроспецтранссервіс» та надав обґрунтовані заперечення стосовно того, що зафіксовані транспортні засоби вибули з володіння власника. В свою чергу, водіями транспортних засобів жодних пояснень чи зауважень щодо особи перевізника під час проведення перевірки надано не було.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак на розгляд справи не з`явився, жодних пояснень з цього приводу відповідачу не надав.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що згідно товаро-транспортних накладних від 20.07.2022 №№ 704386, 704387 перевізником визначено ТОВ «ТМ БЛАГОДАТНЕ», а отже постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу правомірно прийнято стосовно ТОВ «ТМ Благодатне».

Доводи апелянта про те, що товаро-транспортні накладні від 20.07.2022 р. №704386, №704387 містять недоліки та є підробленими судом не приймаються, оскільки суд оцінює наявні в матеріалах справи докази, а позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження своєї позиції. При цьому, в судовому засіданні представник позивача повідомив суд, що до правоохоронних органів з цього питання ТОВ «ТМ Благодатне» не звертались.

Також, колегією суддів встановлено, що одним з видів економічної діяльності позивача, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є 49.41 вантажний автомобільний транспорт, що додатково підтверджує здійснення ТОВ «ТМ Благодатне» такої господарської діяльності.

Крім того, з відкритого джерела Opendatabot та Youcontrol судом встановлено, що директором ТОВ «ТМ Благодатне» (перевізник згідно ТТН) є Барбу Олена Леонідівна, а директором ТОВ «Агропроект 21» (замовник згідно ТТН) є ОСОБА_2 . При цьому, колегією суддів під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є чоловіком та дружиною, що свідчить про безпідставність доводів апелянта про те, що ТОВ «ТМ Благодатне» жодним чином не відомо обставин щодо ТОВ «Агропроект 21», яке є замовником згідно ТТН наявних в матеріалах справи.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що апелянтом не доведено суду належними та достатніми доказами своєї позиції, доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 262, 263, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Благодатне» залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Повний текст складено та підписано 01.06.2023 року

Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: І.О. Турецька