Постанова

від 21.03.2023 по справі 280/7370/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2023 року м. Дніпросправа № 280/7370/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 р. (суддя Сацький Р.В.) в адміністративній справі №280/7370/21 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 по утриманню з нього 20% грошового забезпечення в дохід держави; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити позивачу протиправно утриману частину грошового забезпечення (а.с.1-9).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі №280/7370/21 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.33).

20 вересня 2021 р. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов уточнений адміністративний позов, в якому ОСОБА_1 просив суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо утримання з з нього 20% грошового забезпечення в дохід держави на підставі вимог наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04.04.2018 «Про завершення службового розслідування по факту виходу із ладу двигуна УТД-20 з БРМ-1К № 174 розвідувальної роти» № 1015, наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03.04.2018 «Про результати службового розслідування по факту виявлених недоліків і нестач під час прийому справи та посади командира розвідувальної роти» № 989 та Акту службового розслідування по факту виявлених недоліків і нестач під час прийому справ та посади командира розвідувальної роти від 03.04.2018 (72-79).

В обґрунтування позовних вимог, викладених в уточненому адміністративному позові, позивач зазначав, що службовим розслідуванням була встановлена нестача військового майна, переданого позивачу під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети. Позивач, перебуваючи на посаді командира розвідувальної роти заподіяв шкоду державі в особі військової частини НОМЕР_2 , яка становить 662336 грн 79 коп. Службове розслідування було розпочато у лютому 2018 року та закінчено у квітні 2018 року. Стягнення з позивача частини грошового забезпечення на користь держави, як відшкодування шкоди, яка не встановлена в судовому порядку, відбулась у вперше у червні 2021 року. На думку позивача, його притягнули до матеріальної відповідальності більш ніж через 3 роки з дня виявлення завданої шкоди, яка в судовому порядку не була доведена.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 р. уточнена позовна заява прийнята судом до розгляду (а.с.92).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 р. позовні вимоги задоволені. Суд визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо утримання з ОСОБА_1 20% грошового забезпечення в дохід держави на підставі вимог наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04.04.2018 «Про завершення службового розслідування по факту виходу із ладу двигуна УТД-20 з БРМ-1К№ 174 розвідувальної роти» № 1015, наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03.04.2018 «Про результати службового розслідування по факту виявлених недоліків і нестач під час прийому справи та посади командира розвідувальної роти» № 989 та Акту службового розслідування по факту виявлених недоліків і нестач під час прийому справ та посади командира розвідувальної роти від 03.04.2018.

Рішення суду оскаржено в апеляційному порядку відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не встановлювалися обставини правопорушення або виникнення заборгованості. Останній лише прийняв заборгованість за належністю згідно акту приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків від військової частини НОМЕР_2 та здійснює відрахування із грошового забезпечення позивача у відповідності до Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної соціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 (в редакції від 22.04.2021 № 104). Позивачем накази військової частини про результати службового розслідування №989 від 03.04.2018 та № 1015 від 04.04.2018 не оскаржені, є чинними та підлягають виконанню. На думку скаржника, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на Законі України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», проте на час проведення службового розслідування, притягнення позивача до матеріальної відповідальності і виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 діяло Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР, тому суд застосував матеріальний закон, який не підлягає застосуванню.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. На думку позивача, скаржник в апеляційній скарзі навів неповний опис обставин у справі, проігнорувавши судові рішення у справі №316/1381/18. Позивач стверджує, що військова частина НОМЕР_2 неправомірно, в порушення чинного законодавства направила до ІНФОРМАЦІЯ_1 накази № 1015 та № 989 для стягнення частини грошового забезпечення в рахунок відшкодування шкоди. Проте, в судовому порядку позивача не було притягнуто до матеріальної відповідальності, тому дії відповідача правильно визнані судом першої інстанції протиправними.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:

Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) №141 від 24.04.2017 капітан ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов`язків за посадою командира розвідувальної роти з 24.04.2017. ОСОБА_1 проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 . За попереднім місцем служби - ІНФОРМАЦІЯ_5 , з червня 2021 року провадиться утримання 20 % з нього в дохід держави. Не погоджуючись із такими діями позивач в досудовому порядку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 з заявою та отримав довідку № 276/Ф від 13.07.2021. Відповідно до вказаної довідки утримання в дохід держави повадиться на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 04.04.2018 «Про завершення службового розслідування по факту виходу з ладу двигуна УТД-20 з БРМ-1К № 174 розвідувальної роти» № 1015, Наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 03.04.2018 «Про результати службового розслідування по факту виявлених недоліків і нестач під час прийому справ та посади командира розвідувальної роти» № 989 та Акту службового розслідування по факту виявлених недоліків і нестач під час прийому справ та посади командира розвідувальної роти від 03.04.2018. Вказане утримання здійснювалось відповідачем по справі - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо утримання з ОСОБА_1 20% грошового забезпечення в дохід держави, оскільки позивача не було притягнуто до матеріальної відповідальності, його вина не була доведена, тому, що В/ч НОМЕР_2 не скористалась «свої правом стягнути звернення до суду в порядку адміністративного судочинства та враховуючи те, що позивачем також подавався зустрічний позов про визнання дій протиправними та скасування наказів, який не був розглянутий в порядку цивільного судочинства.».

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне:

Як свідчать наявні у справі письмові докази, службове розслідування по факту виходу з ладу техніки розвідувальної роти та по факту нестачі матеріальних засобів проводилось у березні 2018 р. За результатами службового розслідування був складений Акт, який затверджений ТВО командира військової частини НОМЕР_2 03.04.2018 (а.с.20-22). Наказ № 989 командира військової частини НОМЕР_2 «Про результати службового розслідування по факту виявлених недоліків і нестач під час прийому справ та посади командира розвідувальної роти» було прийнято 03.04.2018 (а.с.18,19). Наказ № 1015 командира військової частини НОМЕР_2 № 1015 «Про завершення службового розслідування по факту виходу з ладу двигуна УТД-20 з БРМ-1К № 174 розвідувальної роти було прийнято 04.04.2018 (а.с.16,17). Цими наказами ОСОБА_1 , як командира розвідувальної роти, притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 12000 грн. 06 коп. та у розмірі 650336 грн. 73 коп. на підставі Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної ради України від 23 червня 1995 № 243/95-ВР.

Цим Положенням, яке діяло до набрання чинності 31.10.2019 Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, заподіяну державі» № 160-ІХ від 03.10.2019, було визначено, що

- відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати (п.2);

- відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов`язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду (п.4);

- час, протягом якого винного військовослужбовця і призваного на збори військовозобов`язаного може бути притягнуто до матеріальної відповідальності, не може перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством (п.5);

- у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб (п.17);

- командир (начальник) військової частини після розгляду матеріалів розслідування не пізніш як у місячний термін з дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення до матеріальної відповідальності винної особи з зазначенням розміру суми, що підлягає стягненню. Наказ може бути оскаржено вищому командиру (начальнику)

в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. У разі, коли у місячний термін з дня закінчення розслідування винну особу до матеріальної відповідальності не притягнуто, відшкодування заподіяної державі шкоди провадиться шляхом подання позову до відповідного суду (п.23);

- утримання грошового нарахування за наказом про відшкодування заподіяної шкоди провадиться щомісячно у розмірі 20 відсотків, а у разі відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок розкрадання, умисного пошкодження військового майна, - у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення (заробітку) (п.25);

- якщо військовослужбовець вибув на нове місце служби до повного відшкодування заподіяної ним шкоди, то утримання грошової суми за новим місцем служби провадиться на підставі запису у грошовому атестаті (п.30).

Як зазначено позивачем в адміністративному позові, його було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 з 16.04.2018.

На цей час діяло наведене вище Положення№ 243/95-вр, відповідно до якого командир військової частини був зобов`язаний подати цивільний позову до суду на суму заподіяної шкоди у випадку звільнення у запас чи вибуття із військової часини винної особи до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди (п.31).

Притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності відбулось на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_2 (№ НОМЕР_4 від 03.04.2018 та № 1015 від 04.04.2018), які позивачем не оскаржені ані до вищого командира, ані до суду.

Після виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 (з 16.04.2018) сума невідшкодованої шкоди підлягає стягненню за новим місцем проходження служби до повного її погашення.

Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що позивача не було притягнуто до матеріальної відповідальності та його вина не була доведена спростовується наказами командира частини НОМЕР_2 (№ НОМЕР_4 від 03.04.2018 та № 1015 від 04.04.2018), правомірність яких позивачем під сумнів не поставлена.

Висновок суду першої інстанції про те, що В/ч НОМЕР_2 не скористалась правом звернення до суду ґрунтується на Законі України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, заподіяну державі», який не підлягав застосуванню в період проведення службового розслідування, видачі наказів про притягнення його до матеріальної відповідальності та виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

Доводи позивача про відсутність підстав для виплати матеріальної шкоди з огляду на наявність судових рішень у справі №316/1381/18 колегія суддів вважає неспроможними з огляду на таке:

По-перше, як зазначено вище, Положення № 243/95-вр зобов`язувало командира військової частини подати цивільний позову до суду на суму заподіяної шкоди у випадку звільнення у запас чи вибуття із військової часини винної особи до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди (п.31).

Оскільки щодо ОСОБА_1 командиром військової частини НОМЕР_2 були прийняті рішення про притягнення його до матеріальної відповідальності і ОСОБА_1 продовжував проходження військової служби, підстави для застосування приписів п. 31 Положення № 243/95-вр відсутні.

По-друге, ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 квітня 2020 р. закрито провадження в цивільній справі № 316/1381/18 за позовом Військової частини НОМЕР_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків заподіяних державі.

За приписами частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У справі №316/1381/18 жодних обставин, які би мали значення для розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 у цій справі, не встановлено, тому факт звернення військової частини НОМЕР_2 до суду в порядку цивільного судочинства не впливає на вирішення адміністративного позову.

Колегія суддів також звертає увагу, що судом першої інстанції в мотивувальній частині оскарженого рішення зроблено висновок про те, що відповідачем не дотримано спеціальний порядок притягнення позивача до матеріальної відповідальності, встановлений пунктом 32 Положення №243/95-вр.

Цей пункт розповсюджує свою дію на притягнутих до матеріальної відповідальності звільнених з військової служби військовослужбовців, які не відшкодували заподіяної ними державі шкоди, а саме - в 10-денний термін після дня вибуття їх з військової частини до суду за місцем їх постійного проживання (роботи) надсилаються виконавчі написи органів, що виконують нотаріальні дії. Для отримання виконавчого напису командир (начальник) військової частини подає органам, що виконують нотаріальні дії, довідки про суму заборгованості, яка підлягає стягненню.

Проте, як зазначено колегією суддів вище, ОСОБА_1 з військової служби не звільнявся, тому спеціальний порядок стягнення з нього матеріальної шкоди у відповідності до пункту 32 Положення №243/95-вр застосуванню не підлягає.

Крім того, перевірка законності притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності має здійснюватись за відповідним позовом, пред`явленим до військової частини НОМЕР_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 є лише виконавцем рішень про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності в частині відрахування суми на погашення заподіяної ним матеріальної шкоди державі, і порушень при вчиненні таких дій ним не допущено.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі.

За результатами перегляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженого рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову за наведених у цій постанові підстав.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 р. в адміністративній справі №280/7370/21 - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 21 березня 2023 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 та пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяТ.С. Прокопчук

суддяО.О. Круговий